Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 26 жовтня 2012 р.

Отець Михайло Бугай повертає до життя святині.

Декан Бережанського деканату УГКЦ Михайло Бугай, попри свої безпосередні обов’язки, ось уже восьмий рік доносить слово Боже неповнолітнім в’язням з місцевої виправної колонії. Щонеділі він відчиняє ворота цієї суворої установи, щоб достукатися до душ юнаків, які свого часу оступилися. Завдяки його молитвам багато підлітків повернулися на стезю істини… 
 
Ще коли отець Михайло був священиком у селі Вербові, після духовного спілкування із тамтешніми парафіянами щоразу квапився до райцентру, де його довірливої розмови чекали стрижені наголо хлопці. Хай там яка негода за вікном, а він завжди у призначений час з’являвся до них з молитовником. Сповідав, причащав, багато хлопців прийняли від нього Таїнство хрещення. А як багато важили його по-батьківськи довірливі розмови з цими юнаками. Донині багато з тих, які вже покинули стіни колонії і заробляють на хліб насущний чесною працею, дякують своє­му духовному наставникові з Бережан.
Без отця Михайла у колонії не обходиться жодна урочиста подія – чи то перший і останній дзвоник, батьківська конференція, фестиваль «Червона калина». На кожні новорічні, релігійні свята душпастир не забуває про подарунки для своїх підопічних, які готує громада УГКЦ.
Моляться колоністи у церкві Пратулинських мучеників (її ще називають храмом бернардинів). Саме за ініціативи і за активного сприяння о. Михайла церква на території колонії після багаторічного запустіння (у радянські часи була складом) отримала друге життя. З допомогою священика тут поміняли похилений купол, провели ремонтні роботи усередині. З його ініціативи у Бережанах реконструюють пам’ятку архітектури - Вірменську церкву.
Величезна заслуга декана у тому, що у стіни церкви Пратулинських мучеників повертаються його святині. Шість років тому сюди внесли чудотворну ікону, до неї приклалися і попросили благословення всі вихованці колонії та її персонал. А два роки тому завдяки старанням
о. Михайла Бугая до храму було повернуто ще одну реліквію – мощі святого Антонія Падевського. Їх передала провінційна управа Чину Братів Менших з італійського міста Падуї. Ця святиня призначена саме для неповнолітніх ув’язнених.
 
- Святий Антоній є покровителем загублених душ, отож перебування мощей у тюремній церкві є символічним і потрібним, - каже отець Михайло. - Всі разом молимо святого Антонія, щоб неповнолітні, які колись схибили, знайшли те, що їм потрібно для спасіння душ.
 
Газета "Високий Замок" 30.10.2012 року.
 

Засідання правління Християнської міжконфесійної місії.

26 жовтня 2012 року у Києві відбулося засідання правління Християнської міжконфесійної місії «Духовна і благодійна опіка в тюрмах». На запрошення Анатолія Бегаса, відповідального в Українській Уніонній Конференції Адвентистів Сьомого Дня за служіння ув'язненим, члени правління зустрілися у приміщенні головного офісу адвентистів на Подолі. На засідання правління був запрошений Олег Андрієнко, голова Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби. Члени правління місії обговорили проект Меморандуму з профспілками служби.
 
Гаррі Канселл, керівник Асоціації капеланського служіння Генеральної Конференції Адвентистів сьомого дня, як почесний гість  місії виступив перед початком засідання. Він поділився головними тезами міжнародного семінару капеланського служіння «Де милість і правосуддя зустрічаються», який проходив з 21 по 25 жовтня 2012 року в Українському гуманітарному інституті в Бучі та відповів на запитання.
 
Олег Андрієнко виступив перед правлінням місії з представленням головних напрямків співпраці церков для духовної опіки працівниками пенітенціарної служби. Слід зазначити, що уже перша стаття проекту Меморандуму стверджує, що церкви і профспілка пенітенціарної служби прагнуть створити умови для підвищення престижності праці пенітенціарного службовця. Вони вбачають, що більша повага людських прав та гуманізація кримінально-виконавчої сфери можливі лише шляхом втілення Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими та реалізації релігійних прав в усіх місцях ізоляції. Ці правила передбачають також створення належних умов праці, соціального захисту, охорони здоров’я, релігійної опіки та навчання самих співробітників пенітенціарної служби. Представники церков домовилися опрацювати і підготувати документ до підписання у грудні.
 




Окрім того члени правління вирішили розробити пропозиції до календаря заходів місії на 2013 рік, внести зауваження та поправки до проекту Положення про релігійну опіку в пенітенціарних установах України, щоб винести його на розгляд Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
 
Наступне засідання було вирішено провести у грудні в стінах Державної пенітенціарної служби України.

секретар правління Місії ієрей Костянтин Пантелей.

вівторок, 23 жовтня 2012 р.

У греко-католицьких храмах Києва буде проведено акцію «Взуття – в’язням».

В рамках соціальних днів 18 листопада 2012 року у греко-католицьких храмах Києва буде проведено акцію «Взуття – в’язням».

Організаторами акції виступають волонтери центру пенітенціарного душпастирства УГКЦ.

Метою акції є зібрати взуття для вихованців Прилуцької виховної колонії. В неділю 18 листопада після першої та другої Літургії в усіх греко-католицьких храмах столиці волонтери прийматимуть доброякісне чоловіче зуття 40-43 розмірів. До взуття пропонується додати пару шкарпеток відповідного розміру.

Волонтерський центр пенітенціарного душпастирства УГКЦ займається служінням ув'язненим, котрі перебувають у виправних колоніях чи під слідством. Починаючи від грудня 2010 року, волонтери пенітенціарного центру регулярно відвідують вихованців Прилуцькоїколонії для неповнолітніх.

«Цією акцією, - говорять волонтери, - ми хочемо привернути увагу громадськості до людей «важких» для суспільства і показати, що вони теж потребують духовної та матеріальної опіки.А заодно хочемо залучати нових волонтерів для подальшого служіння людям, які потребують особливої уваги.»
Долучитись до акції можна звернувшись у волонтаріат пенітенціарної служби УГКЦ:
098 944 23 17 Христина
098 422 92 21 о. Констянтин

Важливість збудування священичого братерства капеланів.

У навчальний центр В’язничної служби Республіки Польща у Попово над Бугом, що розташований в єпархії Плоцьк, з’їхалися близько 200 католицьких капеланів. У реколекціях і навчанні участь беруть доктор богослов’я єпископ Антоній Пацифік Дидич (ks. bp dr Antoni Pacyfik Dydycz), зарубіжні гості з Латвії, України та Італії, державний секретар в Міністерстві юстиції Станіслав Хмелевський, в тому числі представники в'язничного душпастирства, Міністерства юстиції та Пенітенціарної служби. Україну представляють капелани о. Михайло Бугай (Тернопільсько -Зборівська архиєпархія), о. Андрій Лемчук (Бучацька єпархія), о. Олексій Куйбіда (Коломийсько-Чернівецька єпархія).

Реколекційні науки та формаційно-аскетичні семінари провадить д-р Антоній Пацифік Дидич. У другий день реколекцій святу Месу очолив Апостольський нунцій в Польщі, архієпископ Селестіно Мільоре (Abp Celestino Migliore). Наступний день відбулися розважання, Хресна дорога, Вервиця та Свята Меса під керівництвом владики Антонія Дидича, відвідування парафії Божественного милосердя в Пултуську-Поплавах.
 
Господарі зустрічі, о. Д-р Павел Войтас - головний в’язничний капелан та підполковник Славомір Скварскі - начальник Навчального центру В’язничної служби Республіки Польща у Попово, наголошують на важливості збудування священичого братерства капеланів, яких об’єднує таке непросте служіння, що потребує великої духовної сили та терпеливості.
 

неділя, 21 жовтня 2012 р.

Міжнародна співпраця в'язничних капеланів


Між 21 і 25 жовтня 2012 року у Центрі вишколу в'язничного персоналу Польської в'язничної служби в Попово, що під Варшавою, проходитимуть 22-і Загальнопольські збори, реколекції і навчання усіх католицьких капеланів, що працюють у пенітенціарній та постпенітенціарній опіці. (Doroczne rekolekcje i szkolenie Duszpasterstwa Więziennego w Ośrodku Doskonalenia Kadr SW “Przystań” w Popowie n/Bugiem).

На запрошення головного капелана Римо-Католицької Церкви у Польщі отця-прелата Павла Войтаса у цьому заході візьмуть участь четверо священиків пенітенціарного душпастирства УГКЦ з різних єпархій. Українські капелани матимуть нагоду пережити атмосферу братерської зустрічі майже 200 капеланів та обмінятися досвідом служіння з польськими душпастирями. Міжнародний досвід є базисом формування концепції в'язничного капеланства в Україні.

понеділок, 15 жовтня 2012 р.

Тернопільщина: релігійний вплив у перевихованні неповнолітніх засуджених, що перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції.

Світлина: Тернопільщина: релігійний вплив у перевихованні неповнолітніх засуджених, що перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції 

Одним із дієвих способів перевиховання неповнолітніх засуджених, які перебувають на обліках кримінально-виконавчої інспекції, є проведення з ними різнопланових заходів релігійного характеру – це організація зустрічей правопорушників зі священиками різних конфесій (православною, греко-католицькою), враховуючи побажання самих підлітків, відвідування храмів, монастирів, соборів та інше. 

18 жовтня 2012 року працівники Бучацького районного підрозділу Теребовлянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області разом із неповнолітніми підобліковими, які перебувають на обліку, відвідали церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього – Монастир Отців Василіян у м Бучачі. На площі перед монастирем здійснено поклоніння освяченій 27 вересня 2012 року фігурі Матері Божої, яка ще до радянських часів стояла на постаменті. 

Кожного разу при проведенні такого роду заходів стає все більш відчутно, що перевиховання неповнолітніх засуджених на засадах християнської моралі дає помітний результат у виправленні та переоцінці їхніх життєвих цінностей. Підлітки і юнаки легше змінюють помилкові погляди на істинне розуміння поняття чесності, справедливості, доброти. Вони набувають у їхньому розуміння справжнього змісту. Спостерігається позитивний результат посилення релігійного впливу і в налагодженні стосунків з ровесниками. Правопорушники стають краще розуміти друзів, батьків, змінюють своє ставлення до оточення взагалі.

 Управління Державної пенітенціарної служби України
 в Тернопільській областіОдним із дієвих способів перевиховання неповнолітніх засуджених, які перебувають на обліках кримінально-виконавчої інспекції, є проведення з ними різнопланових заходів релігійного характеру – це організація зустрічей правопорушників зі священиками різних конфесій (православною, греко-католицькою), враховуючи побажання самих підлітків, відвідування храмів, монастирів, соборів та інше.

18 жовтня 2012 року працівники Бучацького районного підрозділу Теребовлянського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області разом із неповнолітніми підобліковими, які перебувають на обліку, відвідали церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього – Монастир Отців Василіян у м Бучачі. Світлину зроблено на площі перед монастирем біля освяченої 27 вересня 2012 року фігури Матері Божої, яка ще до радянських часів стояла на постаменті.

Кожного разу при проведенні такого роду заходів стає все більш відчутно, що перевиховання неповнолітніх засуджених на засадах християнської моралі дає помітний результат у виправленні та переоцінці їхніх життєвих цінностей. Підлітки і юнаки легше змінюють помилкові погляди на істинне розуміння поняття чесності, справедливості, доброти. Вони набувають у їхньому розуміння справжнього змісту. Спостерігається позитивний результат посилення релігійного впливу і в налагодженні стосунків з ровесниками. Правопорушники стають краще розуміти друзів, батьків, змінюють своє ставлення до оточення взагалі.

Управління Державної пенітенціарної служби України
в Тернопільській області.

неділя, 14 жовтня 2012 р.

Покровські відвідини в'язнів.

13 жовтня - у Бучанській виправній колонії, а 14 жовтня - у Київській слідчій установі відбулися відвідини хворих міжобласної лікарні ДПтС, жінок та неповнолітніх у зв'язку із святом Покрови Пресвятої Богородиці. Тяжко хворі прийняли Св. Оливопомазання. Через проповідь про появу Божої Матері у Фатімі 1917 року 13 жовтня та про історію свята Покрови в'язні довідалися про духовні джерела молитов Церкви до Богородиці.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

вівторок, 9 жовтня 2012 р.

Довічне позбавлення волі в Україні - вища міра після відкинення смертної кари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Довічне позбавлення волі — це один із видів кримінального покарання, найвища міра покарання в Україні, що прийшла на заміну смертній карі. Призначається лише у виняткових випадках. У санкціях статей Особливої частини КК України зазначається лише як альтернативне покарання позбавленню волі. Мораторій на смертну кару в Україні запровадили в середині 1990-х, а в 1999 році Конституційний суд визнав, що це покарання суперечить Основному закону. На 1 жовтня 2012 року 1798 осіб відбували покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Оскільки довічне позбавлення волі фактично означає перебування за ґратами майже все життя, що залишається засудженому, цей вид покарання встановлюється лише за особливо тяжкі злочини, пов'язані з умисним позбавленням життя і лише у випадках, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
Не застосовується до неповнолітніх, до осіб віком понад 65 років та до жінок, що були в стані
вагітності на момент вчинення злочину чи на момент постановлення вироку. Відповідно до положень статті 70 Кримінального кодексу в Україні при призначенні покарання довічне позбавлення волі (надалі — ДПВ) поглинає всі інші види покарань.




Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі

номер статтісуть статтіальтернативне покарання
112посягання на життя державного чи громадського діяча України10 — 15 років позбавлення волі (надалі — ПВ)
115, ч.2умисне вбивство з обставинами, які обтяжують покарання10 — 15 років ПВ
258, ч.3терористичний акт, що призвів до смерті10 — 15 років ПВ
348посягання на життя працівника правоохоронного органу9 — 15 років ПВ
379посягання на життя судді, народного засідателя8 — 15 років ПВ
400посягання на життя захисника чи представника особи8 — 15 років ПВ
404, ч.4опір начальнику (військовий злочин), пов'язаний зі вбивством10 — 15 років ПВ
438, ч.2порушення законів та звичаїв війни, пов'язане з умисним вбивством10 — 15 років ПВ
439, ч.2застосування зброї масового знищення, що потягло за собою загибель людей чи інші тяжкі наслідки8 — 15 років ПВ
442геноцид10 — 15 років ПВ
443посягання на життя представника іноземної держави8 — 15 років ПВ
Примітка. Злочини, в яких встановлюється відповідальність за вбивство чи замах на вбивство посадових осіб (громадського діяча, судді, правоохоронця тощо), мають місце лише за наявності мотиву, який пов'язаний з їхньою діяльністю. Вчинення вбивства чи замаху на нього з інших (особистих мотивів) кваліфікується за ч.1 ст. 115 (чи ч.2 ст.15 ч.1 ст.115) КК України, яка передбачає 7 — 15 років ПВ.

Відбування

Засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та в секторах максимального рівня безпеки у виправних колоніях середнього рівня безпеки, а жінки — у секторах середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки. Засуджені тримаються окремо від засуджених, що відбувають покарання у виді ПВ на строк у таких само колоніях.
Засуджені розміщуються в приміщеннях камерного типу по дві особи в камері та носять одяг спеціального зразка. За певних умов засудженого можуть тримати в одиночній камері.
На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються
права та обов'язки, а також заходи заохочення та стягнення засуджених до позбавлення волі на строк. Вони залучаються до праці лише на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу. Самодіяльні організації засуджені до ДПВ створювати не можуть. Для тих, хто не має загальної середньої освіти, створюються консультаційні центри.
Засуджені до ДПВ мають право:
  • витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в розмірі до 50% мінімального розміру заробітної плати;
  • одержувати один раз на 3 місяці короткострокове побачення;
  • на щоденну прогулянку тривалістю одна година.
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років ДПВ засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі до 20% мінімального розміру заробітної плати, а після відбуття п'ятнадцяти років — брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового чи фізкультурно-оздоровчого характеру.
За наявності підстав, передбачених ст. 100
КВК України засудженим до ДПВ можуть бути змінені умови тримання. Чоловіки можуть бути переведені:
  • з приміщень камерного типу на дві особи → до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки з правом на участь у групових заходах освітного, культурного тощо характеру — після фактичного відбуття 15 років ув'язнення;
  • з багатомісних приміщень камерного типу → до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки — після фактичного відбуття не менше 5 років у багатомісних приміщеннях. В разі порушення установленого порядку відбування засуджені можуть бути переведені назад із жилих приміщень до приміщень камерного типу. Не переводяться засуджені, хворі психічно, на туберкульоз, венеричні захворювання.
Засуджені до ДПВ жінки тримаються у секторах середньої безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Для жінок встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії середнього рівня безпеки.

Можливість звільнення

Попри те, що покарання називається довічним позбавленням волі, закон передбачає певні умови, за яких особа, засуджена до довічного позбавлення волі, може звільнитися. Після відбуття 20 років ув'язнення засуджений при сумлінній поведінці і ставленні до праці може подати клопотання про його помилування Президентом України. В разі задоволення клопотання Президент України видає указ, відповідно до якого заміняє засудженому подальше відбування покарання у виді довічного позбавлення волі позбавленням волі на строк не менше 25 років. При цьому особа отримує новий правовий статус і може бути звільнена умовно-достроково після відбуття не менше трьох чвертей новопризначеного покарання. Тобто особа, засуджена до довічного позбавлення волі, може стати вільною після фактичного відбуття тридцяти восьми років дев'яти місяців за ґратами.
В разі відхилення Президентом клопотання про помилування наступне клопотання можливе лише через 5 років.
Хоча в законодавстві вказано, що цей вид покарання не застосовується до осіб віком понад 65 років, немає ніяких підстав для звільнення особи від відбування ДПВ по досягненню нею 65 років.

Храмове свято у Чортківській слідчій в'язниці.

9 жовтня 2012 року, в день св. Івана Богослова, відбулася святкова Літургія, бо Апостол Євагелист  є покровителем храму в СІЗО м. Чорткова. Напередодні відбулася Вечірня зі всенічним, Св. Тайна Сповіді.

У храмі є чудовий іконостас: ікони були написані майстрами-іконописцями, в'язні виконали усі столярні роботи. Служителями і сповідниками є три священики Бучацької єпархії УГКЦ: о. Андрій Лемчук, о. Євген Гаврилишин й о. Іван Мельник. Їм допомагають волонтери з катедральної громади і студенти Чортківської дяківської академії.

З історії...

Храм Св. Апостола Івана Богослова освятив 28 жовтня 2007 року Апостольський адміністратор, а нині владика-ординарій Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви преосвященніший Дмитро Григорак, ЧСВВ, із капеланом Павлом Менлі, фундатором храму, та собором священиків. Літургія транслювалася через радіомережу закладу.
Будівництво богослужбової каплиці для ув'язнених розпочалося після Великодня 2007 року з ініціативи капелана Павла Менлі та на його власні гроші. Далі, впродовж півроку, воно здійснювалося коштом добродіїв та на пожертви вірних Бучацької єпархії.

Новий храм в СІЗО був зведений старанням багатьох людей. Серед них – в'язні установи, співробітники СІЗО, інженери, приватні підприємці, студенти дяківської школи, що збирали кошти, численні жертводавці.

Отець-доктор Павло Менлі присвятив себе в Україні для ув'язнених. Він та його батьки народилися в Канаді, лише дід його був родом із села Тарнавка, за 30 км від Чорткова. Історія навернення професора фізико-математичних наук Павла Менлі здивувала колись Блаженного папу Івана Павла ІІ. До освячення храму 71-річний капелан щодня сповідав і проповідував, щонеділі для персоналу і господарської обслуги відправляв Служби Божі у спеціальному приміщенні СІЗО, із якого вони транслювалися на всю установу Коли Літургія закінчується, засуджені затримуються, щоб поспілкуватися з отцем. «Після недільної служби від одинадцятої до сімнадцятої години я не можу всіх висповідати. Доводиться приходити й у будень», – розповідав священик.

В Україні у 32 слідчих установах на 1 вересня 2012 року перебуває понад 32 тис. осіб. У стінах деяких СІЗО були приміщення, адаптовані для літургійних цілей. Спорудження такого храму саме у слідчій установі відбулося вперше. У камерах слідчого ізолятора в Чорткові на Тернопільщині перебуває до 300 підсудних середній вік яких від 30 до 35 років. Як за крадіжки та наркоманію, так і за значно тяжчі злочини. Багато нехрещених і тих, що ніколи не сповідалися. Від часу, коли стала щоденною дійсністю присутність священика в установі зменшилося число порушень і частота застосування специфічних методів примусу.

В'язниця в Чорткові збудована 1898 року за часів Австро-Угорської монархії. У центрі міста поряд стояли поліція, суд, в'язниця. Від суду до тюрми людей переводили підземним переходом. Із 1939 до 1954 року в Чортківській в'язниці було замордовано понад 1000 людей. «Коли приходили і радянські, і німецькі війська, тут була катівня, – розповідає начальник Чортківського СІЗО Володимир Заверуха, – навіть годі було й уявити, що колись тут стане можлива побудова святого храму. Служба в установі має особливий характер, і присутність священика дуже допомагає витримувати навантаження і завжди залишатися людьми».

субота, 6 жовтня 2012 р.

В Україні 27-28 жовтня - національний День Біблії. Євангелізація у в'язниці.

Традиційно в останню неділю жовтня в Україні вшановують День Біблії. Пенітенціарне душпастирство УГКЦ ініціює збір книг Святого Письма українською та російською мовами в парохіях УГКЦ протягом 3-ох тижнів з 7 до 28 жовтня 2012 року. Для отримання контактної інформації для зв'язку з Вашим місцевим капеланом або відомостей про найближчий пенітенціарний заклад, який ви можете відвідати та про виконання необхідних умов для допуску до конкретної установи телефонуйте +380984229221. 
 
Нажаль саме 28 жовтня відбуваються вибори до Верховної Ради України, тому заходи для ув'язнених переносяться на тиждень пізніше, cебто на 4 листопада 2012 року. Місцевим парафіяльним спільнотам під проводом священика пропонується відвідати найближчий пенітенціарний заклад з метою євангелізації. Зміст події - зустріч з в'язнями в неділю 4 листопада у клубному приміщенні установи на предмет вшанування Біблії, розповідь про Боже Слово, формування канону Святого Письма, роль його в житті християн, місце Біблії в молитві та літургійному житті Церкви. Передача біблій для книгозбірні колонії завершує зустріч.

пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Стан пенітенціарної системи України на 1 жовтня 2012 року.


Державна пенітенціарна служба
04050 , м. Київ, вул. Мельникова, 81
 
Загальна характеристика
Державної кримінально-виконавчої служби України

Станом на 1 жовтня 2012 року в 181 установі, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 150 264 особи. Чисельність наших співгромадян в неволі за два місяці зменшилася на 3 054 особи. Дані за попередній місяць дивися тут.

При цьому:

 
 
у 32 діючих слідчих ізоляторах
з них на стадії:
31711 осіб,
досудового слідства
3350 осіб,
судового слідства (до винесення вироку)
15448 осіб,
у 141 кримінально-виконавчій установі
з них:
117234 особи
у 9 установах мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків
6803 особи;
у 13 колоніях для тримання жінок
6213 осіб;
у 35 установах середнього рівня безпеки для вперше засуджених
37054 особи;
у 41 установі середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених
44105 осіб;
у 9 установах максимального рівня безпеки
4330 осіб;
у 5 установах мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків
980 осіб;
у 23 виправних центрах
5495 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах
3182 особи;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО
2568 осіб;
у 8 виховних колоніях для неповнолітніх
1319 осіб.
Серед засуджених:
13,2 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1798 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
831 особа відбуває покарання у вигляді арешту.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
16,7 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,4 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
9,9 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
28,8 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,4 тис. осіб – за зґвалтування;
27 осіб за захоплення заручників;
21,8 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 115 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.
 
При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 9 тис. засуджених.
 
Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад. З їх числа: у 58 установах – вечірні школи, 74 – класи (групи) з вечірньою формою навчання, 19 – навчально-консультаційні пункти.
 
Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 128 культових релігійних споруд, з яких: 77 – храми; 47 – каплиці; 4 – молитовні будинки.
 
На обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 152245 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.
 
Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 49,9 тис. працівників, при штатній чисельності 54,1 тис. посад.
 
Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.
 
Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі – 342 курсанти та на заочній формі – 319 слухачів.