Шукати в цьому блозі

вівторок, 29 січня 2013 р.

Вшанування подвигу героїв Крут у Збаразькій виправній колонії (№63), що на Тернопільщині.

Щороку 29 січня по всій Україні, за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості, науковців, творчої інтелігенції та студентської молоді відбуваються пам’ятні заходи щодо відзначення подвигу 300 юнаків поблизу станції Крути, Чернігівської області. У перебігу військових дій той бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон і у кількості 27 людей були страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».

Не оминули увагою ці трагічні події й у Збаразькій виправній колонії ( № 63) управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області. Засуджені у тісній взаємодії та за допомогою представників адміністрації підготували низку заходів, проявивши свою небайдужість, історичну пам'ять, шану до полеглих та й просто свою активну громадянську позицію. Було обговорено стан підготовки до проведення культурно-мистецьких заходів, розглянуто питання щодо благоустрою території.

Основними заходами з відзначення пам'ятної дати стали проведення 29 січня 2013 року мітингу-реквієму «Пам'яті Героїв Крут», а також проведення в клубі установи урочистого концерту «Вони загинули, щоб жити», присвяченого річниці подвигу Героїв Крут. Цього ж дня відбулося відкриття тематичної виставки у бібліотеці установи. Крім того, в колонії триває інформаційно-просвітницька кампанія з нагоди річниці. У відділеннях відбулися виховні години, засідання за круглим столом тощо.

Підбиваючи підсумки заходів, керівник установи Ретюк Олександр відзначив ініціативу, творчій ентузіазм й натхнення їх організаторів та учасників відповідальних за відзначення цієї знаменної та пам’ятної дати.

Наталія Возьна,
начальник відділення соціально-виховної та психологічної роботи

Вихованці Бережанської виховної колонії взяли участь у прощі до Маріїнського Духовного центру Зарваницької Матері Божої.

Уже стало доброю традицією у січневі дні, коли ще не відлунали різдвяні дзвони, організовувати для вихованців Бережанської виховної колонії прощу у Маріїнський Духовний центр Зарваницької Матері Божої. З давніх-давен існує в нашому народі побожний звичай – відбувати прощі до святих місць. Люди долають великі відстані, щоб поклонитися  мощам святих, помолитися серед монастирської тиші, прикластися до чудотворної ікони, зачерпнути із джерела цілющої водиці. Таку можливість,  28 січня 2013 року мали хлопці, які найближчим часом готуються до звільнення з установи і прагнуть в майбутньому жити чесним праведним життям, бути хорошими синами своїм батькам. Отець Михайло, капелан Бережанської виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області та духовний наставник вихованців, а також людина, завдяки якій щороку організовуються такі подорожі, як ніхто інший знає, що відвідування святих чудотворних місць приносить велику користь для здоров’я душі й тіла,  сприяє щирому покаянню. А це і є першим і найважливішим кроком до духовного очищення.

 
Розпочалась подорож із відвідування парафіяльної церкви Пресвятої Трійці, де о. Петро провів для вихованців цікавий екскурс у минуле, познайомив з історичними переданнями, легендами та фактами про чудодійну силу ікон, джерела, Божих храмів.  Повідав про важкі та переломні моменти  за часи існування Святого Місця, про діяння та жертви  людей, які неймовірними зусиллями рятували Святиню і постійно відбудовували зруйновані храми.  Однак час показав, що скороминуща буденність схиляється перед очевидністю вічності, і у  цьому святому місці  до цієї вічності можна доторкнутися серцем і прикластися до неї устами. Хлопці прикладалися до чудотворної ікони з щирою молитвою і просили у Тієї, Котра є «всіх скорбних радістю і пригнічених заступницею», зцілення душі і тіла, просили допомоги, розради й утіхи, зцілення від духовних і тілесних хвороб.  Слідуючи настановам о. Петра, хлопці просили у Матері Божої так, як би вони спілкувались із своєю рідною матір’ю, як би вони просили у неї. Щирість їхніх слів та думок відображались на обличчях і в очах, а миропомазання і благословення мощами, яку здійснили отець Петро і отець Михайло, вселили віру в те, що сердечні прохання хлопців будуть неодмінно почуті.
Під супроводом о.Михайла вихованці відвідали більшість місць Марійського центру: собор Зарваницької Матері Божої,  Підземну церкву, каплички над джерелом і з монахом, оглянули чотириярусну дзвіницю, милувались архутектурно-скульптурною композицією Матері Божої, увінчаною короною з хрестом. Вразило підлітків різноманіття вертепів, які сповіщають прихід Ісуса Христа на землю: тут і ляльковий вертеп, виконаний в українському стилі, і ляльково-механічний, і живий. Біля каплички над джерелом, над яким з’явилась ікона Зарваницької Матері Божої, і вода якого лікує та зцілює душу та тіло, хлопці помолились, набрали води у пляшечки, попили та омили нею лице.


День перебування у святому місці промайнув швидко та був сповнений емоційного піднесення та щирого покаяння.  Усі розуміли, що ця проща – це не звичайна туристична екскурсія чи розважально – пізнавальний  похід,  це передовсім спільна молитва, духовна праця вихованців разом із своїм наставником о. Михайлом з метою оновлення, очищення серця, вдосконалення душі. Ми переконані, що цілюща вода, чудотворна ікона та щира молитва навернуть ці п'ятнадцять юних душ на правильний шлях, вселять у них віру у власні сили, допоможуть їм віднайти себе у цьому світі, творити добро і жити за покликанням. Основне, щоб хлопці самі цього прагнули.

Тарас Смерак,
інспектор з питань підготовки до звільнення
Бережанської виховної колонії.
Сайт Управління ДПтС України у Тернопільсбкій області.

понеділок, 28 січня 2013 р.

Заходи з організації виставки-конкурсу "Переображення Господньою любов'ю".

В рамках організації виставки-конкурсу "Переображення Господньою любов'ю" о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, 25 січня 2013 року зустрівся з Миколою Миколайовичем Кіщуком – заслуженим діячем мистецтв України, заступником голови Національної спілки художників України. Інформація про проведення конкурсу робіт в'язнів була оприлюдненна наприкінці грудня минулого року. Миколай Миколайович поцікавився історією проведення у 2009 році першої національної виставки робіт в'язнів. Він пообіцяв сприяння в доброчинній допомозі матеріалами потребуючим учасникам.

субота, 26 січня 2013 р.

В Івано-Франківському слідчому ізоляторі відбувся захід до Дня Соборності України для неповнолітніх ув’язнених.

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.


З нагоди Дня Соборності та Свободи України, 94-ї річниці проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в Івано-Франківському слідчому ізоляторі проведено тематичну лекцію для неповнолітніх ув’язнених. Сестра Мирянського Чину Св. Василя Великого Марія Голомідова розповіла присутнім про тернистий шлях України до соборності, процеси державотворення та формування територій української незалежної держави, політичні сили у боротьбі за владу в роки української революції (1917-1921рр.).

Також, Марія Голомідова зазначила, що однією з найяскравіших подій в ході руху за відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї став "живий ланцюжок” між Києвом та Львовом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як символ існування єдиної, соборної України.
Іван Гурик, заступник начальника Івано-Франківського слідчого ізолятора

четвер, 24 січня 2013 р.

На свято Водохрещення працівники Долинського ВЦ-118, що на Івано-Франківщині, відвідали Гошівський монастир.

19 січня 2013 року працівники Долинського виправного центру (№ 118 ) відвідали одну з найбільших святинь Західної України – греко-католицький монастир на Ясній горі в Гошеві, який знаходиться всього в кількох хвилинах їзди від Долини.

Гошів – одне із кращих сіл галицького підгір’я. Засноване у сиву давнину біля тракту зі Львова на Гуцульщину й Буковину. На вершині гори над урвищем височить, сіяючи позолоченою банею, над якою пнеться ввись великий хрест, мурована церква Преображення Господнього. Тут ось уже п’яте століття знаходиться монастир отців Василіан. Саме завдяки цьому монастирю і Чудотворній іконі Ясна Гора в Гошеві стала широковідома в Галичині та за її межами.

Важко знайти людину, яка б не чула про цей осередок особливої любові та милосердя. Ясна Гора – це святиня нашого українського народу. Тут Мати Божа сяє, просвічує, потішає своїми щедрими ласками. Із цього святого місця Вона благословить увесь народ, кожного, хто приходить сюди з болем у серці. Тут народ черпає силу для того, щоб зносити тягарі життя, обновлюється на душі у святих Тайнах Сповіді і Причастя, духовно збагачується прецінними скарбами і наснагами Божих ласк.

У день Водохреща, які б не були сильні морози тут з’їжджаються люди не тільки з різних куточків рідного краю, але й з близького та далекого зарубіжжя. І цього року, не змінюючи традицій, монахами Гошівського монастиря та священнослужителями з ближніх сіл було освячено воду на річці Лужанка, яка протікає в підніжжі Ясної Гори. Після освячення миряни, які тут зібралися, наповнювали свої глечики водою, щоб зберігати весь рік, адже вона має цілющу силу, яка лікує не лише тілесні хвороби, а й допомагає затягнутися душевні рани.

вівторок, 22 січня 2013 р.

Вертепне дійство було приготовлене при участі капелана.

За уже доброю традицією під час різдвяних свят підопічні жіночої пенітенціарної установи, що у Доброводах провели вертепне дійство, ініціатором якого стали отець Омелян Колодчак, волонтер Світлана Довгопола.

… Дзвони дзвонять, це із своїм вертепом пастушки спішать. А з ними Ангелики – посланці небес – принесли радісну новину про народження дивної дитини – маленького Ісусика… Завітали в оселю жид Мошко його жінка Сура, цар Ірод з воїнами, чорт. Багато емоцій викликали сценки між цими героями. Адже, добро завжди перемагає зло. І тут з’явилась смерть, яка скосила царя Ірода, щоб Вкраїні вічно жити.
Прозвучала велика кількість коляд: «Свята вечеря», «Над вертепом заблисла зоря», «Бог ся рождає!», «В Вифлеємі тайна». Усі присутні неначе знову пережили щасливу мить народження Ісуса Христа.
На прощання засудженим жінкам отець Омелян подарував іконку із зображенням Ісуса Христа та побажав: «Нехай вас оберігає Господь, посилає благословення, наповняє ваші серця щастям, радістю і вірою у світле майбутнє!».

У свою чергу адміністрація установи висловила щиру вдячність о.Омеляну Колодчаку та волонтеру Світлані Довгополій за їх натхненну працю, за їх розуміння і спільну роботу у вихованні засуджених, підтримці традицій українського народу.

Тетяна Бутрин,
заступник начальника відділу СВПР

понеділок, 21 січня 2013 р.

Громада Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі милосердям послужила для ув'язнених жінок.

21 січня 2013 року настоятель храму Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі мітрофорний протопресвітер Ігор Онишкевич та волонтери Віра Гусєва, Ольга Максимова й Ореста Цибрівська відвідали ув'язнених жінок у Київському слідчому ізоляторі. Вже 3-й рік поспіль у Свято Богоявлення біля храму освячується вода у п'ятилітрових флягах, яку передають разом із гуманітарною допомогою до жіночих камер Київського СІЗО. Їх в установі понад 200 осіб. Є також дві матері з грудними немовлтами. Усі жінки завжди з вдячністю приймають пастирську увагу й турботу Церкви, яка стремиться підтримувати духовні їх сили. Традиційно передаються записки намірень на богослуження, а імена вписаних поминаються на найближчій Св. Літургії. Пенітенціарна служба особливо сприяє таким відвідинам з огляду на велику духовну потребу жінок, що опинилися в місцях неволі.



Жінкам було передано освячену воду, цукерки та гігієнічні засоби від подружжя Руслана і Руслани, що вінчалися в Аскольдовому храмі, а також печиво й духовну літературу.

Напередодні персонал слідчого ізолятора, неповнолітніх та хворих у медичній частині привітав о. Костянтин Пантелей.

субота, 19 січня 2013 р.

Традиційні Богоявленські відвідини в'язнів.


Щедрий Вечір у Донецькому СІЗО.

В Навечір'я Богоявлення, 18 січня 2013 року, в СІЗО для неповнолітніх м. Донецьк, о. Василем Пантелюком, капеланом тюремного служіння, було організовано Святу вечерю для засуджених. Кутю до свят-вечірнього столу приготували сестри-служебниці НДМ. На вечері були присутні 25 молодих людей, представники Пенітенціарної служби, п. Денис Ломакін, психолог, п. Сергій Даниленко, інспектор, семінарист Іван Терентьєв та п. Світлана Віхтинська, представник БФ «Карітас Донецьк». На початку трапези піддиякон Микола Паламарчук поздоровив усіх із Новим роком, а потім всі присутні спожили Святої Йорданської води. За трапезою о. Василь ділився із молодими людьми духовними думками, запитуючи їх про їхні бажання. Всі молоді засуджені одностайно відповіли, що хотіли би бути на волі і більше не грішити. Закінчилася вечеря спільною молитвою.

Водосвяття в колонії.

На Богоявлення Господнє, 19 січня 2013 року, в каплиці Святого Миколая Чудотворця у 124-ої колоніїм. Донецька відбулася Святкова Літургія, в якій взяли участь ув’язнені  124-ої колонії. Ув'язнені прийняли Святі Тайни Сповіді і Причастя.
На проповіді під час Літургії о. Василь Пантелюк, капелан тюремного служіння, сказав про те, що на Богоявлення люди вперше пізнали Бога, як Пресвяту Трійцю. Після Літургії відбулося Велике Водосвяття, після чого священик поблагословив свяченою водою людей.

Прес-служба Донецько-Харківського екзархату УГКЦ

Богоявленські відвідини є дуже важливою та очікуваною подією і для в'язнів, і для службовців з персоналу пенітенціарних установ. 19 січня 2013 року з Йорданською водою священики  побували у лічниці Бучанської ВК 85, Івано-Франківському, Львівському, Чортківському, Донецькому, Чернігівському та Київському СІЗО. У в'язницях, з  огляду на специфічний запах, поширеність хвороб різної етіології, молитва, кадження фіміамом та окроплення приміщень здавна застосовувалося Церквою з метою гаґіотерапії (лікування святощами). В'язні запасаються Хрещенською водою і більшість з них справді бережуть її протягом року та ставляться до неї як до великої святині.

Богоявленські відвідини пенітенціарних закладів тривають протягом 2-3 тижнів після свята та є одним з головних пастирських візитів протягом року, що дає прекрасну нагоду для проповіді та повчань.

Пенітенціарне Душпастирство УГКЦ.

понеділок, 14 січня 2013 р.

Молодіжна акція "Доба".

Анонс.

 

ТМО Спілка Української Молоді в Україні спільно з ТУСК «Обнова», запрошують вшанувати Чин юнаків, які загинули 29 січня 1918 р. у бою з більшовицькими військами взявши участь в акції «Доба».

Місце проведення, приміщення колишнього слідчого ізолятора КГБ (зараз Музей політв'язнів), м.Тернопіль, вул. Коперніка, 1.

Дата проведення: 26-27 січня 2013 року.
Протягом доби учасники акції добровільно пог...
оджуються перебувати в камерах та дотримуватися програми заходу. Традиційно до програми «Доби» входять спільна молитва, гутірки, час на мовчанку, зустрічі з гостями, перегляд фільму, співи, прогулянка в тюремному дворику, відправа Літургії.
Виряд учасника: спальник, килимок (карімат), молитовник, свічка. Під час акції діє заборона користування мобільними телефонами. В камери не дозволяється брати особисті речі (за винятком випадків, погоджених з організаторами заздалегідь).
Бажаючі взяти участь в „Добі” повинні зголоситись до 10.00 25 січня 2013 р. за тел. 0974659088 Таня; 0979033929 Оленка.

субота, 12 січня 2013 р.

Вертеп храму Св. Миколая Доброго з Києва вдруге побував на сцені Прилуцької підліткової колонії.

12 січня 2013 року Різдвяний вертеп під проводом сестер Хризанти та Василії, ЧСВВ, завітали до Прилуцької виховної колонії для неповнолітніх. Учасники вертепу - парафіяни київського храму Миколи Доброго, що на Подолі - другий рік поспіль ставлять  Різдвяну драму у цій ювенальній  пенітенціарній установі.

Про Свято Господнього Різдва та традиційний вертеп розповів вихованцям капелан о. Роман Пушка. У залі клубу колонії зібралося понад 200 вихованців. Вистава супроводжувалася візуальними образами з текстами колядок, які проектувалися на екран та грою скрипки і бандури. Під час їх звучання зал завмирав і з особливою уважністю дослухався до співу та міузики. Після кожної колядки глядачі невтомно плескали в долоні. Разом з вертепниками деякі колядки співав також і зал, користуючись текстами, що відтворювалися на екрані проектора.

 «Вихованці вже вдруге приймали знайомих колядників із Києва, – ділиться капелан, отець Роман Пушка – Різдвяна вертепна драма відображає безумовну любов Бога у житті людей, що обмежені своїми гріхами не були залишені напризволяще, але врятовані задумом Воплочення Божого Слова.»


Після завершення вистави вихованці з цікавістю спілкувалися з киянами та робили знімки на пам'ять.


В кінці зустрічі гості заспівали вихованцям і працівникам колонії «многая літа».



Волонтерка Пенітенціарного душпастирства УГКЦ Катерина Неліпович.

Вертеп у Прилуцькій виховній колонії
12 січня 23 прихожан церкви Миколи Доброго, що на Подолі, які є учасниками цьогорічного Вертепу, відвідали Прилуцьку виховну колонію для неповнолітніх,  що знаходиться в Чернігівській області.
Вже котрий рік сестра Чину Святого Василія Великого Хризанта Харді, на запрошення о. Костянтина Пантелея, приїздить із Вертепом до цього закладу , у якому перебувають  юнаки віком від 14 до 21 року, що вперше засуджені.
--У колонії наша Українська Греко-католицька церква має добре ім‘я, -- говорить отець Роман Пушка із Ніжина, що також постійно сюди навідується. Прихожан церкви Миколи Доброго прилуцькі в‘язні вже пізнають, із їхньої поведінки видно також, що учасники Вертепу є бажаними гостями. Виступ проходив у яскраво прибраному залі. На сцені заздалегідь поставлено мікрофони, використано мультимедійні засоби. Що вразило цього разу, так це оплески після кожної колядки. Прихильно поставилась до наших відвідин і охорона закладу: засудженим було надано можливість не тільки побачити вертепне дійство, але і зробити фото на пам‘ять, поспілкуватись із учасниками Вертепу, поставити одні одним питання.
-- А як ви думаєте, для чого ми сюди приїхали?
--- Щоб привітати із Різдвом Христовим та подарувати нам радість»,-- відповів один із підлітків і додав:
-- А нам було тепло, коли ви виступали.
Про те, за що відбувають покарання юнаки, питати у них не наважуюсь. Розмовляємо про не наболілі теми: святкування Нового року у колонії, навчання, розваги. Хлопці зацікавлено розглядають бандуру, перебирають струни, пробують грати на ній, проте рідко хто із них наважується посміхнутись. Вони відверто зізнаються, що, опинившись «за чертой», повністю поміняли свої погляди на життя, своє відношення до батьків, рідних та друзів. Тут вперше дехто із них став вірити у Бога, спілкуватись із священиком, сповідатись. Не завжди підлітки відповідають на прості питання. Хлопці радять своїм ровесникам на волі не робити дурниць, не забувати про своїх друзів, які відбувають покарання і хоч не часто, але відвідувати їх. А ось зі своїми ровесниками, що приїхали привітати їх з Різдвом Христовим, розмовляють досить відверто та щиро. Мені вдалось підслухати деякі епізоди із їхньої бесіди. Ось, наприклад, у чому один із засуджених зізнався київському гостеві:
-- Я понял, что зря потратил молодые годы.
А на моє питання, що б вони хотіли передати своїм друзям та рідним, один із колоністів відповів:
--« Всем достойним -- по привету!».


Марія Лозова, прихожанка храму Миколи Доброго.

пʼятниця, 11 січня 2013 р.

Сучасний стан кримінально-виконавчої системи.



Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України

 

Станом на 1 січня 2013 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 147112 осіб.
При цьому:
у 32 діючих слідчих ізоляторах
з них на стадії:
30854 особи,
досудового розслідування
2483 особи,
судового розгляду (до винесення вироку)14212 осіб,
у 141 кримінально-виконавчій установі
з них:
114994 особи
у 9 установах мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків
6679 осіб;
у 13 колоніях для тримання жінок
6053 особи;
у 35 установах середнього рівня безпеки для вперше засуджених
36861 особа;
у 41 установі середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених
42809 осіб;
у 9 установах максимального рівня безпеки
4352 особи;
у 4 установах мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків
981 особа;
у 24 виправних центрах
5397 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах
3049 осіб;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО
2549 осіб;
у 8 виховних колоніях для неповнолітніх
1264 особи.
Серед засуджених:
13,2 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1810 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
921 особа відбуває покарання у вигляді арешту.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
16,7 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,1 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
9,9 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження; 
28,9 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,4 тис. осіб – за зґвалтування;
28 осіб за захоплення заручників;
21,2 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.
Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 115 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.
При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 9 тис. засуджених.
Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад. З їх числа: у 58 установах – вечірні школи, 74 – класи (групи) з вечірньою формою навчання, 19 – навчально-консультаційні пункти.
Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 129 культових релігійних споруди, з яких: 78 – храми; 47 – каплиці; 4 – молитовні будинки.
На обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 153182 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.
Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 48,5 тис. працівників, при штатній чисельності 54,1 тис. посад.
Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.
Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі – 330 курсантів та на заочній формі – 317 слухачів.

Дані на 1 грудня 2012 року дивіться тут.

четвер, 10 січня 2013 р.

Незабутній виступ колядників гурту «Бурси фольклору» подолав мури.


Колядники етнографічного гурту «Бурси фольклору» під керівництвом Валерія Гладунця виступили у клубі Київського слідчого ізолятора після робочого дня господарської обслуги 10 січня 2013 року. Фонд імені Митрополита Андрея Шептицького посприяв цьому заходу в середині святкувань Господнього Різдва, коли колядницький колектив має дуже насичену програму виступів. Щирість виконавців запалила слухачів справжньою радістю та стала подією, що запам'ятається надовго.

Вже саме впровадження Валерія Гладунця,  відомого співака ансамблів «PoliКарп» та «Божичі», що розповів про проект «Бурси фольклору» та продемонстрував звучання трембіти і дримби, посприяв згуртуванню уваги залу, якомусь глибокому емоційному людському контакту.  Традиційний народний спів древніх колядок і щедрівок, що прозвучав на концерті, викликав гучні та дуже щирі оплески. Твори, записані під час етнографічних експедицій по Хмельниччині, Київщині, Поліссю та Сіверщині, у виконанні «Бурси фольклору» торкнулися кожного з присутніх у залі. Наприкінці  прозвучав спільний Отче наш. Гості залишили незабутні враження та передали дарунки від парафіян храму Св. Василія Великого у Києві - святкові поштівки ручної праці для листування з рідними та чотиритомник «Житія Святих».

Олена Ганцяк-Каськів поділилася враженнями від події: «Глядачів зійшлося майже сотня. Валерія Гладунця чудово сприйняли, "як ніколи нікого"... -- дивувалися вже потім працівники СІЗО. Ув’язнені слухали коляди і привітні коментарі Валерія з усмішкою, дехто навіть пошепки підспівував. Після завершення розходилися нехотячи, і хоч то була година вечері, перемовлялися між собою, що слухали би ще. «Спасибо, что пришли к нам!» звучало раз-по-раз. Прощаючись з кожним, хто прямував до виходу повз нас, могла бачити їхні очі. Тоді, чи не вперше, задумалася: чому ми - "люди на волі", майже ніколи не згадуємо про тих, кому найбільше потрібно втримати надію, аби жити, аби хотіти ставати ліпшими. Тюремні стіни за нас цього не зроблять.»


Учасники різдвяного концерту 10.01.2013 в Лук’янівському СІЗО:
Валерій Гладунець,
Валентина Проценко,
Лілія Дутка,

Олена Савченко,
Олена Богдан-Світлицька.
 

Від Фонду Шептицького:
Олена Ганцяк-Каськів і Юрій Йосифович.

Святкові заходи Різдва Христового в установах виконання покарань Івано-Франківщини.

Світле, величне свято Різдва Христового з нетерпінням чекають та з радістю зустрічають усі християни світу. Настання Різдва, як символ народження життя, несе із собою віру, надію і любов, нові сподівання на краще майбутнє. Не всі, волею долі, можуть зустріти це свято в родинному колі. Далеко від рідних і близьких, за колючим дротом відзначають Різдво засуджені.

З нагоди Різдвяних свят адміністрації установ виконання покарань та слідчого ізолятора управління ДПтС України в Івано-Франівській області організували проведення цілого ряду святкових дійств.
У ці дні установи відвідали священики української греко-католицької церкви та української православної церкви, які провели святкові богослужіння. Помолитись у світлу мить Різдва зібралося понад 1100 засуджених. Засуджені мали змогу очиститися, пройшовши таїнство сповіді та причастя.
На Свят-вечір, 6 січня, обслуговуючий персонал установ виконання покарань приготував засудженим кутю і смачну святкову вечерю.
Окрасою святкувань став театральний виступ про народження маленького Ісуса Христа – святкового вертепу “Різдвяні візерунки” з програмою засуджених. “…Пахне сіном і кутею, сяє зірка, сніг скрипить, і колядка над землею з білим ангелом летить…”. Це було неповторне, вражаюче і захоплююче дійство на протязі усіх Різдвяних свят.

Прес-служба управління ДПтС України в Івано-Франківській області

середа, 9 січня 2013 р.

Різдво завітало до Чортківського СІЗО, що на Тернопільщині.

Свято народження Ісуса Христа відсвяткували й ув’язнені та засуджені, що утримуються у Чортківському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області. Дякуючи допомозі капеланів Чортківського СІЗО отців Андрія Лемчука, Євгена Гаврилишина та монахиням монастиря «Сестер Пресвятої Родини» особи, які по волі обставин перебувають по ту сторону грат, мали змогу скуштувати смачної Різдвяної куті, якої було зварено більше 160 літрів.

Нова радість стала
Яка не бувала
Над вертепом звізда ясна
У весь світ засіяла

З такими словами представники студентського братсва «Обнова» розпочали постановку святкового Вертепу у світлиці установи для засуджених. Сценка народження Ісуса Христа була поставлена з великою майстерністю і засуджені з великою зацікавленістю спостерігали за цим без сумніву священним дійством.
Також отцем Андрієм було відправлено Святкову Літургію у храмі святого Апостола і Євангелиста Івана, що на території установи та продемонстровано фільм духовного спрямування «Кво вадіс».
Варто зазначити, що духовне виховання є важливою складовою колективного впливу на засуджених та ув'язнених і невід'ємною частиною виховного процесу.

Тарас Бакун,
старший інспектор із соціально – виховної
та психологічної роботи Чортківського СІЗО
управління Державної пенітенціарної служби України
у Тернопільській області

вівторок, 8 січня 2013 р.

Хворі в'язні у міжобласній лікарні пенітенціарної системи отримали Різдвяну просфору.

8 січня 2013 року хворі, що знаходяться на лікуванні в міжобласній лікарні пенітенціарної системи в Бучанській ВК № 85, отримали Різдвяну просфору. В цей день Церква вшановує Пресвяту Родину (Собор Пресвятої Богородиці та Обручника Йосифа). Про дар батьківства та необхідність молитви за дітей говорив із в'язнями капелан.  Тому серед дарунків, які назбирали парафіяни храму Св. Василія Великого у Києві були також конверти та святкові поштівки ручної праці для листування з рідними, а ще репродукції ікон.

Вже другий рік поспіль просфори на Різдво для в'язнів випікають сестри Матері Божої Фатімської.

понеділок, 7 січня 2013 р.

Привітання із Святим Господнім Різдвом отримали в'язні.

У Навечір'я Господнього Різдва, 6 січня, освячені просфори отримали хворі у медчастині, ув'язнені жінки та неповнолітні, що утирмуються у Київському слідчому ізоляторі. Просфори щороку випікають сестри-монахині згромадження Непорочного Серця Матері Божої Фатімської. Потребуючим жінкам також були передані дарунки від громади Св. Миколая: папір, ручки, блокноти, мило, церковні календарі, репродукції ікон та молитовники. На пожертви доброчинців громади Св. Василія Великого були також придбані Різдвяні свічки, які було передано по одній на камеру та передано Вифлеємське світло. Священик Костянтин Пантелей пояснив релігійне значення Святої Вечері та символізм Вифлеємського світла, яким діляться християни.

пʼятниця, 4 січня 2013 р.

Напередодні свята Господнього Різдва Вифлеємський вогонь миру отримали пенітенціарні службовці.


З 2000 року українській громаді щороку передається Вифлеємський вогонь миру, щоб усі, хто через якісь обставини перебуває далеко від сім'ї, могли відчути тепло Господнього Свята. Усі, хто з огляду на службові обов'язки не зможе розділити святкову трапезу з родиною. В Україну Вифлеємський вогонь доставляють спеціальним авіасполученням члени Пласту - Національної скаутської організації України. Пластуни Ярослав Чернега і Павло Чеберяк передали Різдвяне Світло 4 січня 2013 року у день памяті Св. Великомучениці Анастасії, опікунки в’язнів, для працівників Центрального апарату Державної пенітенціарної служби України, Управління ДПтСУ у м. Києві та Київській області та у Київському слідчому ізоляторі. Супроводжували їх священики члени правління Міжконфесійної місії тюремного служіння о. Євген Затірка (УПЦ КП) та о. Костянтин Пантелей (УГКЦ).

Впродовж останніх років для багатьох в Україні це стало важливим символом під час святкування Різдва Христового. Тому світлом з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Вифлеємський вогонь миру як світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує світом, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. Ідея Вифлеємського світла і його простий символізм — мир, радість і братерство  — прихильно сприйнялися українською громадою продовж останніх років, становлячи для багатьох з нас доповнення під час святкування Різдва.

Пластуни Ярослав і Павло представили коротко історію та символіку традиції, а священики в імені Міжконфесійної місії тюремного служіння привітали персонал ДПтС України зі святом Різдва Христового та подарували різдвяні свічки та паперові вертепики. 

Палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Одночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко; солідарність з убогими та єднання з Христом. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану –  до 19 січня.

Інші світлини з події:


Привітання з Різдвом у Київському Управлінні ДПтС.

Різдвяні свічки разом з Вивлеємським світлом.

Пластун Павло і о. Костянтин.

Пластун Павло запалює Різдвяне світло для персоналу ДПтС.

Психологи ДПтС приймають Вивлеємське світло.

Вифлеємське світло буде у Черговій частині ДПтС.








Пластуни у Центральному апараті ДПтС України.

Світло передається до чергової частини ДПтС.

У приміщенні клубу Київського слідчого ізолятора.

о. Євген Затірка розповідає про пам'ять
Св. Анастасії Узорішительниці
та Великі Царські часи 4 січня 2013 р.



Чергова частина Київського слідчого ізолятора.

Павло та Ярослав біля чергової частини Київського слідчого ізолятора.