Шукати в цьому блозі

середа, 29 липня 2015 р.

З нагоди 74-ї річниці увіковічнення пам’яті закатованих в’язнів Чортківської тюрми


З нагоди 74-ї річниці увіковічнення пам’яті закатованих в’язнів  Чортківської тюрми у сквері Скорботи і Надії м. Чорткова 26 липня відбулися поминальні заходи. Мешканці Чортківщини урочисто вшанували своїх земляків, закатованих енкаведистами влітку 1941 року. Духовенство очолило поминальну панахиду за всіх невинно убієнних борців за волю України.

Біллю та скорботою за загиблими, гордістю за незламність духу української нації були сповнені слова виступаючих. Участь у заходах взяли заступник голови районної державної адміністрації І. О. Віват, преосвященнй Владика Дмитро Григорак, небайдужа громадськість краю.
З нагоди 74-ї річниці увіковічнення пам’яті закатованих в’язнів Чортківської тюрми-Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю невинно закатованих, на їхніх кістках, на їхньому горі, на їхніх терпіннях, стражданнях зараз виростає нова Україна. Не було би жертв, не було б держави, сьогодні ми з гордістю вшановуємо пам’ять тих, хто у час лихоліття піднявся на  визвольну борню за свободу України- зазначив о.Дмитро Григорак.
Та звертаючись до присутніх заступник голови райдержадміністрації Іван Віват зазначає:
-Свою любов до України ми продовжуємо відстоювати на майдані, в наших вчинках, у наших діях. Не буває героїв східних і західних, є герої України, які боролися за її незалежність. Пошановуючи пам’ять борців за волю держави, ми маємо розуміти, що як казав С.Бандера «Україна понад усе».
Завершився захід виконанням національно-патріотичних пісень.
www.oda.te.gov.ua/tchortkivska/ua/news.htm

неділя, 26 липня 2015 р.

Проект Положення про Душпастирську раду при Державній пенітенціарній службі України для обговорення. Поправки пропонувати в коментарях.


Проект ПОЛОЖЕННЯ
про Душпастирську раду
при Державній пенітенціарній службі України

1. Загальні положення

1.1. Душпастирська рада при Державній пенітенціарній службі України (далі – Душпастирська рада) є постійно діючим представницьким міжконфесійним дорадчим органом, що працює на громадських засадах

1.2. Душпастирська рада утворюється з офіційних представників Церков, релігійних центрів, релігійних об’єднань, конфесій (далі – Церков), статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, які є членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, для координації душпастирської опіки в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України (далі – ДПтС України).

1.3. У своїй діяльності Душпастирська рада керується Конституцією та законами України, Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України про попереднє ув’язнення, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими чинними нормативно-правовими актами, чинними міжнародними договорами України, а також цим Положенням.

1.4. Душпастирська рада функціонує на засадах рівності і толерантного ставлення, поваги до внутрішніх настанов і традицій усіх, діючих в рамках Конституцій України, релігійних організацій і є незалежною від органів державної влади України, політичних партій, інших громадських формувань та їх керівних органів.

1.5. Душпастирська рада не втручається у внутрішні справи релігійних, громадських державних організацій та в оперативно-службову діяльність органів і установ ДПтС України.

2. Основні завдання

2.1. Координація душпастирської опіки засуджених та осіб узятих під варту, душпастирської опіки персоналу ДПтС України, а також внесення у зазначених питаннях пропозицій керівництву ДПтС України.

2.2. Плекання толерантних доброзичливих відносин, взаємної поваги між віруючими різних Церков, профілактика та усунення причин можливих міжконфесійних протиріч, розвиток міжконфесійної співпраці у питаннях душпастирської опіки в органах і установах, що належать до сфери управління ДПтС України.

2.3. Обговорення актуальних питань та підготовка взаємоузгоджених пропозицій щодо проектів законів України і нормативно-правових актів з питань гуманізації, забезпечення релігійних прав і свобод громадян, реформування кримінально-вивконавчої системи.

2.4. Моніторинг стану дотримання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах права на свободу світогляду і віросповідання. 


3. Функції

3.1. Нормативне та методичне забезпечення організації душпастирської опіки засуджених та осіб узятих під варту, а також персоналу ДПтС України.

3.2. Погодження кандидатів на посади священнослужителів (капеланів) в установах ДПтС України, уповноважених керівними органами Церков на здійснення заходів  душпастирської опіки засуджених.

3.3. Відновлення (будівництво, реконструкція) культових споруд та приміщень релігійного призначення при органах та установах ДПтС України та організація їх діяльності;

3.4. Вивчення та аналіз результатів проведення душпастирської роботи із засудженими.

3.5. Організація духовно-просвітницьких та доброчинних заходів міжконфесійної співпраці в органах та установах ДПтС України, а також надання допомоги для виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства колишніх засуджених.

4. Права

4.1. Утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комісії, експертні групи тощо).

4.2. Залучати до роботи Душпастирської ради за погодженням із керівництвом ДПтС України працівників Державної кримінально-виконавчої служби України.

4.3. Звертатися за необхідною інформацією до керівних органів державних, громадських і релігійних організацій.

4.4. Отримувати в установленому порядку від апарату ДПтС України інформацію з питань, які вносяться на розгляд Душпастирської ради.

4.5. Вносити зміни і доповнення до цього Положення. Надавати керівництву ДПтС України пропозиції з питань, віднесених до компетенції Душпастирської ради.

4.6. Організовувати і проводити робочі зустрічі, наради, семінари, конференції, експертні дослідження, круглі столи тощо.

4.7. Члени Душпастирської ради мають право доступу, в установленому порядку, до приміщень апарату ДПтС України, а також органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України.

5. Членство у Душпастирській раді. Склад Душпастирської ради

5.1. Керівні органи Церков, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, які є членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, для співпраці з ДПтС України уповноважують відповідним документом свого офіційного представника (далі – Речника Церкви), відповідального за взаємодію з ДПтС України терміном на 3 роки.

5.2. Членство в Душпастирській раді є вільним і наступає в результаті прийняття керівництвом ДПтС від керівних органів Церков (як зазначено в статті 5.1.даного Положення) уповноважуючих документів, до яких додається довідка про Церкву із зазначенням наступних відомостей:
- офіційної назви об’єднання (конфесії);
- копії свідоцтва про державну реєстрацію власного статуту (положення);
- відомостей про власну організаційну структуру та кількість членів;
- відомостей про основні положення власного віровчення;
- стислого опису історії діяльності Церкви в Україні.

5.3. Персональний склад Душпастирської ради затверджується і коригується на підставі виконання статей 5.1., 5.2., 5.5., 5.6. даного Положення і подається для погодження керівництву ДПтС України.

5.4. Речник Церкви, членство якого призупинено, не враховується у загальному складі Душпастирської ради під час визначення кворуму на засіданнях Душпастирської ради та не має права голосу.

5.5. Керівний орган кожної з Церков може офіційно підтвердити керівництву ДПтС повноваження іншої особи, яка, в силу обставин, може тимчасово виконувати обов’язки Речника Церкви, про що має бути повідомлений Секретар і Голова Душпастирської ради.

5.6. Членство у Душпастирській раді може бути призупинено:
- у разі безпідставної відсутності Речника Церкви,  на засіданнях Душпастирської ради протягом одного року;
- завершення терміну або відкликання повноважень керівним органом Церкви в особи, що офіційно була Речником Церкви;
- грубого порушення Речником Церкви принципів, зазначених у статті 1.4.даного Положення;
- скасування державної реєстрації Церкви.

5.7. Душпастирську раду очолює Голова Душпастирської ради (далі -Голова), який приймає повноваження терміном на один рік. Головування в Душпастирськвй раді – почергове. Черговість головування визначається на засіданні членів Душпастирської ради.

5.8.   Голова організовує діяльність Душпастирської ради:

- скликає і організовує підготовку та проведення засідань Душпастирської ради;
- підписує документи від імені Душпастирської ради;
- представляє Душпастирську раду у відносинах з ДПтС України, центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації;
- може брати участь у засіданні колегії ДПтС України.

5.9.   Повноваження Голови можуть бути припинені за рішенням Душпастирської ради в разі невиконання ним своїх обов’язків, грубого порушення ним принципів, зазначених у статті 1.4.даного Положення.

5.10. Функції Секретаря Душпастирської ради (далі - Секретаря) може виконувати один із членів ради. Секретар зобов’язаний:

- вести протоколи засідань Душпастирської ради;
- організовувати ведення діловодства Душпастирської ради та листування з питань її діяльності згідно з чинним законодавством;
- інформувати членів Душпастирської ради про дату, час, місце та порядок денний проведення засідання.

5.11. Права та обов’язки членів Душпастирської ради:

- особисто або через своїх заступників брати участь у засіданнях Душпастирської ради та інших органів Ради;
- делегувати представників від своєї конфесії до структур (комісій, експертних груп тощо), які створюються за рішенням Душпастирської ради;
- отримувати в установленому порядку всю інформацію, що стосується діяльності Душпастирської ради;
- бути поінформованими та/або письмово запрошеними на засідання Душпастирської ради та інші заходи, що здійснюються за участю Душпастирської ради;
- інформувати Секретаря та чинного Голову про святкові дні своєї конфесії;
- вносити пропозиції щодо розгляду питань на засіданні Душпастирської ради;
- ініціювати залучення фахівців відповідних галузей (експертів) до вивчення та вирішення питань, що розглядаються на засіданнях Душпастирської ради, а також до інших органів Душпастирської ради;
- у разі незгоди з прийнятим Душпастирською радою рішенням викласти власну думку, що заноситься до протоколу засідання Душпастирської ради.

Також члени Душпастирської ради можуть мати інші права, що випливають з цього Положення та не суперечать законодавству України.

6. Праця Душпастирської ради.

6.1. Основною формою роботи Душпастирської ради є засідання, що проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.

6.2. На засіданні Душпастирської ради можуть бути присутні члени Душпастирської ради та інші запрошені особи, про присутність яких повідомляє Секретар заздалегідь згідно пункту 6.3.  цього Положення.

6.3. Засідання Душпастирської ради не можуть призначатися на п’ятницю, суботу та неділю, а також дні релігійних свят кожної конфесії, що представлена в Раді. Конкретні дати проведення засідань Душпастирської ради попередньо узгоджуються з членами Душпастирської ради.

6.4. Рада діє згідно з перспективним планом роботи на рік. Проект цього плану затверджується на засіданні Душпастирської ради.

6.5. Засідання Душпастирської ради вважається дійсним, якщо всі члени Душпастирської ради заздалегідь повідомлені про його провелення і на ньому присутні більше половини її членів та дотримано умови пунктів 5.4., 5.5. і 6.3. цього Положення.

6.6. Рішення Душпастирської ради носять рекомендаційний характер. Рішення вважається прийнятим, якщо воно ухвалено усіма присутніми на засіданні членами Душпастирської ради, шляхом консенсусу. У разі голосування одна конфесія має один голос.

6.7. Результати обговорення розглянутих питань оформлюються рішеннями Душпастирської ради і протоколами, які готуються не пізніше ніж у триденний термін від дня проведення засідання і підписуються Головою та Секретарем Душпастирської ради.

6.8. Утворення та припинення діяльності робочих та експертних груп, затвердження їх складу приймається рішенням Душпастирської ради. У засіданнях робочих та експертних груп обов’язково бере участь представник  Душпастирської ради, який інформує членів Душпастирської ради про перебіг засідання.

6.9. Для отримання консультацій та проведення експертизи документів Душпастирська рада має право залучати (за згодою) на громадських засадах державних службовців, наукових працівників та інших фахівців.

6.10. Питання, що виносяться на засідання Душпастирської ради, мають містити пояснювальну записку, в якій обґрунтовується необхідність його розгляду, та інші інформаційно-довідкові матеріали. За потреби ці матеріали надаються членам Душпастирської ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до чергового засідання.

6.11. Для оперативного вирішення проблемних питань, що належать до компетенції Душпастирської ради, засідання можуть проводитися шляхом телефонного опитування Речників Церкви. Результати обговорення і прийняті рішення також вносяться у протокол, як зазначено у статті 6.7.

7. Взаємодія Душпастирської ради з керівництвом ДПтС України.

7.1. У своїй діяльності Душпастирська рада співпрацює зі структурним підрозділом центрального апарату ДПтС України, на який покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями.

7.2. Структурний підрозділ центрального апарату ДПтС України, на який покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями:

- створює необхідні умови для роботи Душпастирської ради, робочих та експертних груп Душпастирської ради та проведення засідань;
- ініціює, з урахуванням пропозицій членів Душпастирської ради, тематику засідань Душпастирської ради з актуальних питань задоволення релігійних потреб персоналу ДПтС України та питань душпастирської опіки засуджених та осіб узятих під варту, готує проект перспективного плану роботи Душпастирської ради на рік;

- забезпечує членів Душпастирської ради необхідними документами та інформаційними матеріалами, а також організовує проведення засідань Душпастирської ради;
- на основі прийнятих Душпастирською радою рішень в 5-денний строк з моменту їх отримання готує доповідь Голові ДПтС України для ознайомлення чи прийняття рішення;
- організовує висвітлення діяльності Душпастирської ради у відомчій газеті «Закон і обов’язок» та на сайті ДПтС України.

7.3. Представники структурного підрозділу центрального апарату ДПтС України, на який покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями, беруть участь у роботі Душпастирської ради.

7.4. Доступ членів Душпастирської ради до інформації з обмеженим доступом  здійснюється на підставі вимог чинного законодавства.

пʼятниця, 17 липня 2015 р.

Триває праця над проектом Положення про здійснення душпастирської опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

11 червня 2015 року набув чинності закон про тюремне капеланствоДля обговорення усіма зацікавленими сторонами пропонується цей Проект положення про душпастирську опіку в тюрмах, розроблений на підставі міжнародних базових принципів та досвіду Християнської Міжконфесійної Місії «Духовна і благодійна опіка в тюрмах». Проект є концепцією впровадження в Україні тюремного капеланства, що спирається на українське і міжнародне законодавство. Пропозиції та зауваження можна подавати у коментарях після тексту Проекту.


Проект 
ПОЛОЖЕННЯ
про здійснення душпастирської опіки
 в установах Державної пенітенціарної служби України.

Пояснення термінів:

«Душпастирська опіка» - комплекс заходів і діяльність в установах виконання покарань священнослужителів (капеланів) для забезпечення релігійних прав, визначених відповідно до міжнародних правових актів та національного законодавства.

У цьому документі у відношенні до осіб, що здійснюють душпастирську опіку слово:

- «капелан» - священослужитель, наділений керівним органом релігійної організації повноваженнями здійснювати душпастирську опіку над особами, що знаходяться в особливих обставниах, які стоять на перешкоді звичайному здійсненню релігіних потреб.

«представники релігійних організацій»«релігійні представники»«предсатвники конфесій і деномінацій» - священнослужителі (капелани), релігійні наставники або їх помічники, що відвідують пенітенціарні установи з метою душпастирської опіки або гуманітарної чи соціальної допомоги, яких направляє і за яких несе відповідальність керівний орган конкретної релігійної організації;
«офіційний представник» - той, кому на підставі документального доручення керівним органом релігійної організації було надано право бути речником даної організації перед Державною пенітенціарною службою та у Душпастирській Раді;

«компетентний» означає те, що керівний орган релігійної організації уповноважив дану особу на підставі її освіти, професійних та особистих якостей на таку працю й несе відповідальність за неї в рамках угоди про співробітництво з Державною пенітенціарною службою, також що цей орган надав цій особі відповідне документальне доручення;
«акредитований» означає офіційний дозвіл на проведення душпастирської опіки для даної особи.


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Душпастирська опіка в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України (далі ДПтС України) є невід’ємною складовою здійснення принципу гуманного поводження з усіма особами, позбавленими волі (далі - ув’язненими), поваги їх людської гідності; вона базується на дотриманні вимог законодавства України та міжнародних правових документів, а саме:
- Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими (ст. 41,42, 59, 66.1, 77.1);
- Європейських тюремних правил (ст. 29.1-3; 35.1);
- Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст. 18);
- Конституції України (ст. 11,24, 35, 37);
- Кримінально-виконавчого кодексу України (ст. 25 і 128);
- Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації" (ст. 3,5,21 і 24);
- Закону України “Про попереднє ув’язнення” (ст. 6, 9,12);
- Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності священнослужителів (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України".

1.2. В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати релігійні переконання підлягає тільки тим обмеженням, які  є необхідними для забезпечення ізоляції, громадянської безпеки й встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України.

1.3. Керівництво та персонал органів й установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДПтС України забезпечують неприпустимість дискримінації на расовому, мовному, релігійному чи буд-якому іншому ґрунті, зберігають принцип поваги до релігійних переконань та моральних засад ув’язнених осіб. Вони створюють обстановку, в якій компетентні та акредитовані представники релігійних організацій могли б здійснювати душпастирську опіку на ефективній, регулярній та добровільній основі.

1.4. Ув'язнені не можуть бути примушувані сповідувати ту чи іншу релігію або віру, відвідувати релігійні служби та збори, брати участь в релігійних обрядах; відвідування представниками релігійних організацій може відбуватися тільки за згодою ув'язнених.

1.5. Участь у релігійних програмах не повинна використовуватися як дисциплінарна міра або як інструмент примусової реабілітації. Участь ув’язненого в релігійних програмах або його релігійні погляди не можуть бути підставою для надання або позбавлення будь-яких привілеїв.

1.6. Позбавлення релігійних прав не може бути використано як дисциплінарне стягнення або покарання.

1.7. Релігійні переконання ув'язненого за жодних обставин не можуть бути використані йому на шкоду, або для отримання від нього інформації чи свідчення. Дискримінація, форми принижуючого гідність поводження, або наруга над релігійними почуттями людей категорично заборонені.

1.8. Режимні заходи та заходи безпеки під час індивідуальної зустрічі ув’язненої особи з компетентним представником релігійної організації не повинні порушувати конфіденційний характер такої зустрічі та мають обмежуватися лише зовнішнім спостереженням. Забороняється прослуховування технічними засобами.

1.9. Взаємовідношення органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДПтС України з представниками релігійних організацій, які офіційно зареєстровані в порядку, передбаченому законодавством України, ґрунтуються на принципах відповідальності, відокремленості церкви (релігійних організацій) від держави, рівності всіх релігій, віросповідань та релігійних організацій перед законом, на основах взаємоповаги та взаєморозуміння в інтересах виправлення правопорушників. Представники релігійних організацій мають користуватися повагою всередині пенітенціарної системи, зберігаючи при цьому незалежність.

1.10. Представники релігійних організацій повинні завжди прагнути підтримувати добрі відносини і співпрацю з представниками інших конфесій чи деномінацій, зміцнюючи в ув'язнених толерантне ставлення одне до одного; в їх діяльності неприпустимі проповідь ненависті, релігійного фанатизму чи агресії.

1.11. Представники релігійних організацій  повинні інформувати адміністрацію установи про релігійні служби і потреби ув'язнених, але ніколи не надавати інформацію, яка б порушувала людські або релігійні права підопічних осіб.

1.12. Представники релігійних організацій  беруть участь у спробах поліпшити виправну систему й умови ув'язнення, сприяти реформі цієї системи. Вони повинні об'єднати зусилля щодо запобігання катувань чи нелюдському або такому, що принижує людську гідність поводженню з ув'язненими.

2. ПРИНЦИПИ ОРГАНИЗАЦІЇ ДУШПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ В УСТАНОВАХ  ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.

2.1. З метою забезпечення релігійних прав і свобод для ув’язнених осіб адміністрація пенітенціарної установи:

2.1.1. Повідомляє ув'язненим про стандартну процедуру звернення з проханням про індивідуальну зустріч зі священослужителем своєї конфесії.

2.1.2. Надає дозвіл представникам релігійних організацій відвідувати установи для проведення заходів душпастирської опіки у заздалегідь погоджений час.

2.1.3. Доводить до відома представників релігійних організацій вимоги встановленого режиму утримання під вартою або виконання покарань, вживає заходи їхньої безпеки під час відвідування пенітенціарних установ.

2.1.4. У час, вільний від роботи (навчання), надає в'язням можливість зустрічі зі представниками релігійних організацій у місці, визначеному адміністрацією установи виконання покарань, без обмеження кількості зустрічей.
2.1.5. Звільненяє від робіт в'язнів певної релігійної групи у дні вшанування релігійних свят.

2.1.6. У вільний час надає можливість для проведення релігійних заходів серед засуджених втому числі і без участі представників релігійних конфесій.

2.1.7. Запобігає виникненню груп, як серед співробітників адміністрації, так і в середовищі ув'язнених, що дискримінують представників релігійних меншин. 

2.1.8. Організовує регулярне навчання співробітників установи щодо дотримання міжнародних стандартів з прав людини при поводженні із ув'язненими, зокрема, прав на свободу віросповідання.

2.1.9. Покладає на соціально-виховну та психологічну службу пенітенціарної установи вивчення потреб ув'язненої особи, що пов'язані з її віросповіданням, включаючи особливості релігійного календаря, гігієни, харчування тощо.

2.1.10. Дозволяє зберігати обладнання, що передане релігійною організацією на тимчасове використання установі (згідно опису майна), яке необхідне для проведення релігійних заходів в молитовних кімнатах, що були надані у користування релігійним організаціям (теле-, відеоапаратуру, музикальну апаратуру, книги релігійного змісту).

2.2. Допуск представників релігійних організацій до пенітенціарних установ і вимоги до них:

2.2.1. В установи виконання покарань та слідчі ізолятори ДПтС України для проведення релігійних обрядів можуть допускатися тільки релігійні організації, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

2.2.2. Систематична душпастирська опіка в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України здійснюється лише на підставі договору про співробітництво, який підписується керівним органом релігійної організації та керівництвом ДПтС України на центральному або на територіальному рівні. Кандидатам, що надаватимуть таку опіку,  рекомендується пройти навчання при територіальному органі управління ДПтС України  щодо функціонування пенітенціарної системи України.

2.2.3. Релігійній організації для акредитації своїх компетентних представників в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України необхідно надати в територіальний орган: 
- прохання на ім’я начальника територіального органу ДПтС України від керівництва релігійної організації;
- копії уставу релігійної організації та свідоцтва про реєстрацію;
- відомості про склад та адресу керуючого  органу релігійної організації;
- відомості про представників організації, яким доручається проведення релігійної опіки та копії їх паспортів.

2.2.4. Порядок відвідування установ виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України представниками релігійних організацій, які є іноземними громадянами здійснюється за окремою процедурою, прийнятою ДПтС України.

2.2.5. Душпастирська опіка в установах ДПтС України здійснюється представниками конфесії на прохання ув’язнених осіб, або з ініціативи релігійних організації (при дотриманні пунктів 1.3 - 1.5) у час, узгоджений з адміністрацією.

2.2.6. Вхід та вихід представників релігійних організацій в установи пенітенціарної системи супроводжується співробітником відділу режиму (черговою частиною). Також відділ режиму й охорони, в межах, які дозволені заходами безпеки, забезпечує безперешкодний вихід тих засуджених, які бажають брати участь в релігійних відправах.

2.2.7. У час, узгоджений з територіальним органом управління ДПтСУ, підставою для входу представника релігійної організації в зону, що охороняється, є пред’явлення документу, що посвідчує особу або тимчасової перепустки.

2.2.8. Тимчасова перепустка, терміном дії не більше року, видається за рішенням начальника територіального органу ДПтСУ згідно з поданням релігійної організації.

2.2.9. Внутрішній режим, наскільки це можливо, повинен бути організований таким чином, щоб давати ув'язненим можливість сповідувати свою віру, відвідувати служби або збори, що проводяться представниками релігійних організацій, які отримали відповідний дозвіл.

2.2.10. В дні, узгоджені із керівництвом установи, священнослужителю дозволяється вносити для потреб релігійного служіння вино об’ємом не більше 200 мл. При цьому не дозволяється зберігати вино на території пенітенціарної установи.

2.2.11. Як частину своєї опіки, релігійні представники пропонують й інші послуги, такі як гуманітарна допомога, підтримка сімейних зв'язків і контактів з релігійною громадою ув'язненого, консультації, підвищення грамотності, професійна підготовка, культурно-мистецька діяльність сприяння соціальному пристосуванню після повернення, пошуку місця роботи і житла, організації соціального забезпечення.

2.2.12. Релігійні представники також сприяють організації релігійних відправ, особистої молитви, праці з поглиблення усвідомлення релігійних цінностей, етики і консультацій на прохання персоналу ДПтС України.

2.2.13. Проповідь ненависті, насильства або практика шкідливих для інших ритуалів, промови або поведінка, які складають загрозу безпеки, захисту або нормальній роботі установи – заборонені.

2.2.14. Порушення принципів 1.6, 1.10, 2.2.9, 2.2.10, а також  2.2.13 може бути підставою для попередження і подальшої відмови релігійному представникові  відвідувати пенітенціарні установи. Такі порушення представляються на розгляд Душпастирської Ради (пункти 3.1 - 3.6), а рішення про попередження чи відмову у наданні дозволу виносяться за її погодженням.

2.3.  Оплату праці з надання душпастирської опіки в пенітенціарних установах здійснюють керівні органи релігійних організацій для своїх капеланів. Виплати за працю капеланів можуть здійснюватися з державного бюджету України на підставі урядових угод з усіма релігійними організаціями, чиї капелани здійснюють постійну душпастирську опіку, шляхом переказу коштів до керівних органів релігійних організацій.

3. ДУШПАСТИРСЬКА РАДА.

 3.1. З метою врегулювання взаємодії з релігійними організаціями при центральному апараті ДПтС України створюються Душпастирська Рада  офіційних представників конфесій, які здійснюють систематичну душпастирську опіку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України на підставі пункту 2.2.2.

3.2. При територіальних органах ДПтС України створюються місцеві Душпастирські Ради, в які входять вповноважені представники кожної з релігійних конфесій, що активно співпрацюють з установами ДПтС України на даній території.

3.3. Душпастирська Рада діє на підставі Положення, яке приймається та коригується зборами представників конфесій, що являються її членами.

3.4. Душпастирська Рада є дорадчим міжконфесійним органом керівництва центрального апарату або територіального управління ДПтС України у справах душпастирської опіки, що сприяє гуманізації умов утримання ув’язнених та узгодженню міжконфесійної співпраці у справі виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства.

3.5. На Душпастирську Раду покладається:
- координація душпастирської опіки засуджених та осіб узятих під варту, душпастирської опіки персоналу ДПтС України, а також внесення у зазначених питаннях пропозицій керівництву ДПтС України;
- плекання толерантних доброзичливих відносин, взаємної поваги між віруючими різних Церков, профілактика та усунення причин можливих міжконфесійних протиріч, розвиток міжконфесійної співпраці у питаннях душпастирської опіки в органах і установах, що належать до сфери управління ДПтС України;
- обговорення актуальних питань та підготовка взаємоузгоджених пропозицій щодо проектів законів України і нормативно-правових актів з питань гуманізації, забезпечення релігійних прав і свобод громадян, реформування кримінально-вивконавчої системи;
- моніторинг стану дотримання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах права на свободу світогляду і віросповідання;

3.6. Керівництво центрального апарату або територіального органу ДПтС України сумісно з Душпастирською Радою аналізує ефективність діяльності релігійних організацій та спільно виробляє рекомендації щодо їх праці.

3.7. Душпастирська Рада пропонує зміни даного положення, які погоджуються керівництвом ДПтС України.


Розпочинаємо підготовку до щорічної доброчинної акції «Спасівський кошик для в'язнів» на свято Переображення.

«Пам'ятайте про в'язнів, немов би ви самі були з ними в кайданах»
(До євреїв 13:3)


Розпочинаємо підготовку до щорічної акції «Спасівський кошик в'язням»! Необхідно зібрати 86 літрів меду та 170 кг. плодів  для 430 в'язнів: серед них 110 - неповнолітні, 120 - жінки, 80 - чоловіки, 120 - хворі у медчастині Київського слідчого ізолятора та у міжобласній лікарні пенітенціарної системи у БВК 85.  

Милосердя до ув’язнених має в собі переображаючу та зцілюючу силу!

Пожертвуйте мед у пластиковій упаковці (200, 500, 1000 мл.). Його можна передати настоятелям київських парохій УГКЦ, вказавши призначення для акції. Можливо також переказати кошти за реквізитами нижче:



Для переказів у мережі Приватбанк картка N 4149437825326786:

Призначення платежу: доброчинний переказ для акції «Спасівський кошик в'язням».

Звіт з проведення акції «Спасівський кошик в’язням» - 25 серпня.

Для інформації про опіку в інших єпархіальних службах в'язням на території України контактуйте, як подано нижче...

священик Костянтин Пантелей
e-mail: 
panteley@ukr.net
моб.: (098) 422 92 21

вівторок, 14 липня 2015 р.

Таїнство Хрещення та Миропомазання прийняла жінка, яка утримується в Кіровоградській УВП облуправління ДПтС України (№14)

11 липня 2015 року в Кіровоградські установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в області (№ 14) звершено чин Хрещення та Миропомазання ув’язненої жінки.

Рішення жінки було виваженим та обдуманим. Святе Таїнство Хрещення ув’язнена прийняла після тривалого спілкування зі священиками та певного часу ретельних приготувань. Обряд звершив священик Української Греко-Католицької церкви Іван Третяк та сестра Софія.

Хрещення – одна з найбільш хвилюючих церемоній у житті. Цей обряд перший дотик до священного, початок духовного життя.




Адміністрація установи впевнена, що даний священний чин внесе певні позитивні зміни у свідомості жінки та сприятиме звершенню добрих вчинків.

Наталія Завада, 
Світлини прес-служби Кіровоградської установи виконання покарань
управління ДПтС України в області

Недужі в'язні молилися до Св. Косми і Дам'яна.

14 липня 2015 року засуджених, які знаходяться на лікуванні у міжобласній лікарні пенітенціарної системи у Бучанській виправній колонії відвідав протоієрей Костянтин Пантелей. Після розповіді про життя святих мучеників братів цілителів і безсрібників Косми й Дам'яна він помазав хворих єлеєм. Священик привітав лікарів, що працюють у закладі та помолився над важкими хворими, звертаючись до молитовного заступництва святих. На тлі обмеженого бюджету, недофінансування пенітенціарної системи, текучості лікарських кадрів, капелану було приємно відмітити, триваючий протягом останнього року, процес оновлення палат, в яких утримуються хворі в'язні, дотримання санітарії та позитивні відгуки про лікування самих в'язнів.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

неділя, 12 липня 2015 р.

Капелан привітав неповнолітніх вихованців у Прилуцькій виховній колонії з проведенням фестивалю самодіяльної творчості.

11 липня 2015 року в Прилуцькій виховній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області відбувся ХХІV фестиваль художньої самодіяльної творчості засуджених «Червона калина». Серед представників Церков капелан Дмитро Горнакевич привітав неповнолітніх вихованців у Прилуцькій виховній колонії фестивалю самодіяльної творчості.  Тема фестиваля - «Єднаймося, друзі, в єдину родину – в святу, незалежну соборну Україну”.

Фестиваль проводиться щорічно, під час літніх шкільних канікул. Проходить він естафетою по всіх виховних колоніях України і передається працівниками колоній у вигляді атрибутів фестивалю – корогви, фотоальбому з виступами попередніх учасників та символом.


Концертна програма проходила в актовій залі колонії. Виступали вихованці, які вже не раз дивували гостей своєю творчою майстерністю. Хлопці читали вірші, співали, танцювали, показували театралізовані сценки, акробатичні трюки. Прилуцька виховна колонія славиться літературними талантами, хлопці виступають кореспондентами колонійської газети «Горизонт».

В день проведення фестивалю є багато гостей. Традиційно вихованці зустрічаються зі своїми рідними, проте деякі хлопці чуються самотніми. Капелани різних Церков, а з ними й о. Дмитро Горнакевич є особливо уважними до таких підлітків, по-батьківськи підбадьорюючи їх добрим словом. За сприянням доброчинців, о. Дмитро передає  час до часу таким самотнім дітям посилки. Та найбільше вони вдячні саме за тепло серця, яке не замінять жодні дарунки.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

Світлини прес-служби ДПтС України.

субота, 11 липня 2015 р.

«Козацький гарт – 2015» в Кременчуці.

11 липня 2015 року, напередодні спогадування пам'яті Св. Верховних Апостолів Петра і Павла, у Кременчуцькій виховній колонії для неповнолітніх відбулося духовне і спортивне свято «Козацький гарт»  за участю Братства бойового козацького Звичаю «Спас» Вже восьмий сезон літніх канікул свято традиційно організовує Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви у співпраці з Державною пенітенціарною службою України в установах для підлітків.

З 2013 року щоліта козаки Братства докладають своїх зусиль, щоб ця подія надовго запам‘яталася усім його учасникам. Станом на сьогодні в колонії перебуває 44 вихованці. І всі вони із задоволенням взяли участь у змаганнях у складі двох команд – «Силачі» та «Січові стрільці». А змагань було чимало! Перші ж випробування показали, що ніхто не збирається передчасно здаватися. «Нічні шали», «Чия буде шапка», відтискання від підлоги, та підняття пудової гирі – перша частина змагань ще не виявила майбутнього переможця.

Наступним етапом змагань стало вправляння із замашним козацьким батогом та литаврами. З першим треба було ляснути так, щоб луна пішла, але при цьому не отримати ним й собі по м‘яких місцях. А на литаврах необхідно було точно відтворити мелодії козацьких маршів та пісень.


Проте, не одними фізичними вправами сильні козаки. Команди мали пройти тест на знання козацьких звичаїв та історії Запорізької січі. І нарешті, команди ставали до командних вправ – естафети з м‘ячем, перетягування каната, лави-на-лаву та змагання на знання козацьких пісень. Боротьба проходила в хорошій спортивній атмосфері, хоча й емоційно та напружено. І хоча, всі учасники змагалися до останнього, але переможець завжди один – і ним стала команда «Силачі».

Крім козаків арбітрами змагань були Олег Медведенко керівник ГО "Спорт для всіх", співробітники установи Олена Удовицька, Оксана Терещенко, Юрій Ткаченко. Після оголошення результатів, учасникам змагань було вручено грамоти та призи – спортивні знаряддя (футбольні та волейбольні м‘ячі, ракетки для бадмінтону та настільного тенісу та ін.) і книжки сучасних українських авторів. Співробітникам колонії козаки Братства подарували державний прапор, виготовлений вимушеними переселенцями зі Сходу.


Сподіваємось, що цей захід, це свято допоможе хлопцям, які наразі перебувають в колонії, знайти свій щасливий шлях у вільному житті та стати справжніми громадянами та патріотами України. Висловлюємо глибоку вдячність за допомогу в організації свята персоналу Кременчуцької виховної колонії для неповнолітніх, фотографу Михайлу Коришову, та, насамперед, о. Костянтину Пантелею та Пенітенціарному душпастирству УГКЦ, без участі яких це свято не відбулося б.

У серпні свято «Козацький гарт» відбудеться у Прилуцькій виховній установі.

Світлини свята Михаїла Коришова©

Євген Квасков