Шукати в цьому блозі

субота, 30 квітня 2016 р.

Великодні смаколики для ув’язнених

Одне свято, яке має три назви... Саме його святкуємо ми всі разом у своїх сім’ях, родинах. Після Святої Літургії збираємось за святковим столом. Проте, на превеликий жаль, не всі мають таку можливість. Є такі особи, наприклад, ув’язненні, які у цей день не можуть до кінця відчути ту велику радість Воскресіння. Тому з допомогою парафії храмів св. Йосафата та бл. Миколая Чарнецького, які пожертвували святкові смаколики зі свого великоднього кошика, а також волонтерам "Спільноти св. Альфонса", тюремні капелани завітали до трьох місць позбавлення волі (ЛВК-30, ЛВК-48, СІЗО), а також допомогли в організації святкового сніданку переселенцям із зони АТО в ЛМГО «Оселя». Так, вони не просто подарували частинку себе, поспілкувались, а й дали можливість хоч трішки відсвяткувати Воскресіння нашого Спасителя тим людям, які найбільше цього потребують. 

Дякуємо дорогим парафіянам храмів св. Йосафата та бл. М. Чарнецького за жертовність та готовність допомагати, адже Ваше милосердя допомогло відкотити камінь для душ ув’язнених, які прагнули побачити Воскресіння. 

Христос Воскрес!

Чин Найсвятішого Ізбавителя, Львівська провінція

В Івано-Франківську для в'язнів виставлено Плащаницю

DSCN0689.jpg
Велика п’ятницю це найскорботніший день для християн, тому що саме в п’ятницю Христос добровільно віддав Себе на хресну смерть заради людей. На богослужіннях згадується час, коли Ісус Христос віддав на хресті свій дух Богу Отцю, а Його учні – Йосиф Ариматейський і Никодим випросили дозвіл у Пилата та зняли з хреста для поховання Пречисте Тіло Господнє (Ів. 19,8-10).
Цього дня в усіх храмах виноситься Плащаниця – зображення Тіла Господнього, покладеного у гробі.
В слідчому ізоляторі м.Івано-Франківська (УВП №12) також було виставлено Плащаницю. Засуджені разом з в'язничним душпастирем о.Арсеном Панчаком, сотрудником храму Зіслання Святого Духа (м.Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 105, парох о.Віталій Дем'янець) після спільної молитви мали можливість вшанувати Плащаницю та роздумати над стражданнями нашого Спастителя.

Великої Суботи для вихованців Прилуцькій колонії капелан освятив паски


В перед день свята Пасхи ми не забуваємо і про наших хлопців в колонії для неповнолітніх. Завдяки допомозі доброчинців, що збирали кошти протягом посту під час акції "Великодній кошик в'язням" ми змогли закупити і освятити для них паски і сподіваємося, що вони також зможуть відчути ту невимовну радість від усвідомлення того, що є Хтось, Хто нас визволяє зі значно більшої неволі, аніж неволя в колонії, тобто з неволі гріха, смерті і пристрастей.



Дуже вдячний доброчинцям і семінаристам з Дрогобицької Духовної Семінірії братам Миколі Гірняку і Олегу Войцеховському, які дуже допомогли в організації свята для вихованців клонії.


Світлини


о. Дмитро Горнакевич

Плащаниця у Львівській виправній колонії № 48

У страсну п’ятницю 29 квітня 2016 року семніаристи, члени Відділу пенітенціарного служіння, який належить до Центру душпастирювання військовослужбовців Львівської Духовної семінарії Святого Духа, разом зі своїм духівником – отцем Іваном Гловою та засудженими Львівської виправної колонії № 48, молилися вечірню з виставленням плащаниці. Опісля виставлення плащаниці, кожен із присутніх на молитві, а також ті хто долучилися трохи згодом, мали змогу приступити до плащаниці і прославляти Господа, котрий помер на спасіння наше, а відтак роздумати про власне життя та переміну серця. Кожен застановлявся над тим, чим я можу заплати Богові за те, що приніс себе у жертву і яку дяку можу принести йому. І результатом цього стало гідне приготування в’язнів до Воскресіння Христового, а саме, охочі приступили до Святої Тайни Покаяння. Цьому передували слова отця Івана, зверненні до засуджених: «Першим хто отримав прощення, був розбійник. Тому ми, подібні йому своїми вчинками, маємо просити у Господа про прощення і тоді зможемо чути від Нього слова «Сьогодні будеш зо мною в раю»». На завершення отець Іван побажав усім гарних та веселих свят і з радістю в серці зустріти Воскреслого Христа.

Світлини

Брат Олег Нестор

вівторок, 26 квітня 2016 р.

Засуджені Чортківської установи виконання покарань (№26) святкували Вербну неділю

В останню неділю перед Великоднем, яку називають Вербною, у Чортківській установі виконання покарань управління ДПтС України в Тернопільській області (№ 26) отець Андрій у церкві святого Апостола та Євангеліста Івана, що на території установи, відправив святкову літургію та освятив зелені гілки верби. 
Освячені цього дня гілки верби, за словами священика, повинні допомогти віруючому упорядкувати та очистити свої думки, вкотре задуматися про значущість та цінність земних і духовних благ. Отець Андрій закликав засуджених вітати Небесного Царя не лише вербовими гілками, а насамперед покласти до ніг Спасителя свої плоди покаяння, молитви та посту.
Після чого усі бажаючі приступили до Тайни сповіді та святого Причастя.

Тарас Бакун,
старший інспектор СВПР
Чортківської установи виконання покарань (№ 26) 
управління ДПтС України в Тернопільській області
Світлина від Управлінні Пенітенціарної Служби Тернопільщини.

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Волонтерство - не героїзм, а причетність до життя Церкви - інакше неможливо!

На Вербну неділю 24 квітня у Любецькому жіночому центрі "Переображення" о. Костянтин Пантелей відслужив святкову Літургію для волонтерів і підопічних. Після богослужіння й освячення лози поздоровили з днем народження Галину Казначей, що вирішила відсвяткувати свій празник в атмосфері християнського служіння людям у потребі. Протягом двох днів гості провели з жінками центру два соціальні вечори, удобрили землю, посадили картоплю, подивилися пам'ятні історичні місця Любеча, де народився Св. Антоній Печерський.

Координатор волонтерської підтримки Пенітенціарного душпастирства УГКЦ брат Павло Загороднов сам виконував колись працю завідуючого господарством центру, тому організація відвідин Любеча добровільними помічниками, навчання персоналу, сприяння наповнення центру - його особлива турбота. "Волонтерство - не героїзм, а причетність до життя Церкви - інакше неможливо!" - поділився брат Павло.







Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

субота, 23 квітня 2016 р.

Традиційна весняна толока відбулася в жіночому центрі "Переображення"

22-24 квітня 2016 року волонтери Пенітенціарного душпастирства УГКЦ - в гостях у Центрі соціальної адаптації для жінок "Переображення", що в Любечі Чернігівської області. Це традиційний візит, метою якого є і господарські весняні роботи і спільне святкування Вербної неділі разом з мешканками центру. 

Жінки мають чітко розпланований день, життя Центру рівне і спокійне, сповнене атмосферою поваги та Божої підтримки. Саме це відчуваєш у його стінах, особливо у капличці, де кілька разів на день жінки відмолюють вервицю, просячи опіки та заступництва, дякуючи Господу за таку ласку перебування в Центрі, за людей, яких Він посилає у їхнє життя.



Затишок, чистота та порядок в приміщенні вражає. Жінки чудово справляються з веденням господарства, прекрасно готують та підтримують свій побут. У цьому їм допомагають духовні наставники, о. Петро Лоза, ЧНІ, с.Наталія Заліська, МНІ, о. Юрій Логаза,  соціальні працівники та волонтери. Проте для жінок це – обмежене коло спілкування, вони потребують широкого включення до громадськості, щоб почуватися потрібними, не виключеними та соціально значущими. Тому і запрошують так щиро гостей, адже їм необхідно відчуття приналежності до спільноти, не цураймося, долучаймося до волонтерства, долаймо бар’єри відчуженості, будьмо справжніми християнам!


День 23 квітня в Любечі був повний праці. Він завершився спілкуванням волонтерів Тетяни й Галини з жінками, які знаходяться у центрі адаптації: Анною, Тетяною, Валентиною й Іриною. Тепер у центрі перебувають лише старші жінки, що самі обслуговують свій побут й виконують певну господарську працю, яка їм по силах. Коли молодші жінки полишили центр, щоб самостійно продовжувати свій шлях, приїзд волонтерів суттєва допомога персоналу. Соціальні вечори увійшли у традицію волонтерських відвідин.



Загалом центр може прийняти до 18 жінок, які опинилися у скрутних обставинах життя. Проте, на цей час звернулися про допомогу лише четверо. Через центр пройшло понад 30 жінок в потребі.

Центр "Переображення" був заснований громадою Св. Петра і Павла з міста Чернігова 5 років тому. У співробітництві з відповідними соціальними службами Чернігівської обласної держадміністрації в ньому надається допомога жінкам, які опинилися у важких життєвих обставинах. 

пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

Державна пенітенціарна служба України відзначає 18 років.

22 квітня 2016 року, в центральному апараті Державної пенітенціарної служби України, за участю керівництва, персоналу відомства та членів Душпастирської ради при ДПтС відбулися урочисті збори з нагоди 18-ої річниці служби.
У привітанні персоналу ДПтС України з днем служби взяли участь члени Душпастирської ради при ДПтС України протоієрей Віктор Яценко В'ячеслав Когут, протоієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.
У вітальному слові Голова відомства Володимир Палагнюк подякував усім працівникам, ветеранам і пенсіонерам органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, за відданість справі та сумлінне виконання службового обов’язку. Тепер в Україні 38,3 тис. службовців ДПтС України, на яких покладаються відповідальні функції забезпечення належної охорони та ізоляції правопорушників, а також створення умов для їх виправлення і ресоціалізації, повернення до нормального життя в суспільстві.
Від ефективності виконання завдань, що стоять перед пенітенціарною системою, залежить загальна оцінка стану демократичності українського суспільства. В реформуванні служби особливу роь відіграють християнські Церкви.
З вітальним словом до присутніх звернулися перший очільник Державного департаменту України з питань виконання покарань й Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України» Іван Штанько, а також Голова Громадської ради пр ДПтС України Алла Мукшименко.

четвер, 21 квітня 2016 р.

В рамках акції «Подаруй книгу в'язню» волонтери відвідали засуджених у Бучанській виправній колонії

21 квітня 2016 р. у Києві в рамках доброчинної акції «Подаруй книгу в'язню» на поповнення в'язничних бібліотек понад 500 книжок було передано до Бучанської виправної колонії № 85. Волонтери пенітенціарного душпастирства Мирослава Ільтьо, Тетяна Козій, Анна Онисько та Павло Загороднов, референт пенітенціарного душпастирства УГКЦ, відвідали в'язнів у міжобласній відомчій лікарні, що знаходяться на території колонії, та передали частину тих книг, які пожертвувало подружжя Вікторії і Сергія з Академмістечка.

Разом з керівником Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтином Пантелеєм волонтери обійшли усі палати, поспілкувалися із персоналом лікарні, пацієнтами, помолилися над тяжкими хворими. 

«Це особливість проекту - відчути тепло людських рук - людину, яка її подарувала. Ув'язнений зрозуміє, що це не «на бери небоже, що мені не гоже», це від серця...» - ділиться Павло Загороднов. Книги класиків художньої літератури, історичні твори, на тему християнської духовності.

Акція триває. Кожен, хто побачить у книжковій крамниці при греко-католицьких храмах  Києва скриньку з написом «Придбай книгу для в'язня», може доповнити своїм подарунком візит капелана до наших співгромадян, які часто звертаються про молитовник, Біблію, духовну і художню літературу.



















Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Хресна Дорога із працівниками пенітенціарної установи у Львові


19 квітня, на запрошення в’язничного капелана Львівської Архиєпархії – отця Тараса Мирки, до Штабу Львівської Виправної Колонії № 48 завітали семінаристи Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. Брати прибули з місією помолитися Хресну Дорогу разом із працівниками установи. На молитву зібралося чимало працівників та службовців. Кожен з присутніх мав змогу роздумувати над Хресною Дорогою Спасителя і спробувати, бодай через щирий жаль, взяти у ній участь.  


Брат Олег Нестор

середа, 20 квітня 2016 р.

В Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) ув'язнені молились Хресну Дорогу

19 квітня до Івано-Франківської УВП (№12) навідались небайдужі люди – це сестри ІІІ Мирянського Чину Святого Василія Великого, які разом з в’язничним душпастирем о. Василем Сливоцьким організували для ув’язнених молитовну Хресну Дорогу.
Особливістю молитви було те, що роздуми читали самі в’язні. Не в одного із них пустилася сльоза, не один призадумався над власним життям та своїми вчинками.
Варто зазначити, що сестри МЧСВВ вже не вперше відвідують ув’язнених в установі, проводять катихези з неповнолітніми правопорушниками та займаються волонтерською діяльністю, а в'язничні душпастирі о. Василь Сливоцький та о. Арсен Панчак, щонеділі та в кожне релігійне свято служать в тамтешній каплиці Божественні Літургії та уділять Святі Таїнства.
Залишається вірити, що з часом кількість таких небайдужих людей зростатиме і це, в свою чергу, позитивно впливатиме на процес виправлення ув’язнених та їхнього наближення до Бога.
Молодіжна комісія Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

"Дорога до Єрусалиму" у Прилуцькій колонії для неповнолітніх

Як часто в житті ми помилялися? А як часто усвідомлено ми чинимо погані речі? Чи несемо відповідальність за скоєні поступки, чи вміємо підніматися з колін після упадків? У кожної молодої людини в житті бувають моменти коли вона робить хибні кроки, але не всі знаходять у собі сили виправити це…

Другий день нашої поїздки став по особливому важливим для кожного, адже виступали у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх. Дехто з учасників уже відвідували даний заклад під час місії з Різдвяною містерією у 2015 році, для інших це перший досвід, але так чи інакше байдужих не залишилося.

Ось кілька думок учасників:

«Відвідавши колонію у м. Прилуки,  враження були дуже різноманітними. Певна тривога була перед самим виступом, при вїзді на територію, зустрівшись поглядом з працівником і почувши історії з життя цих хлопців, лиш тоді зрозумів, що основною ціллю поїздки є достукатися до них, які є дуже молодими і в них ще все життя попереду. Було дуже шкода, що такі юні хлопці знаходяться в такому місці як колонія, проте, я вірю, що колись із них виростуть зразкові чоловіки, батьки і що в них усе буде добре!» – Володя Гнип

«Завжди є страх бути не почутим, а виступаючи в таких місцях цей ризик збільшується. Для мене дуже важливо було не навчати хлопців «життя», а показати, що ми така сама молодь як і вони, що проблеми й падіння бувають у кожного, але й у кожного є добрий Друг який допоможе вийти з будь-якої ситуації, вартує лиш довіритись і дослухатися до Нього, відкрити своє серце яким би воно зраненим не було» – Наталя Ковальчук


«Виступ нашого театру в дитячій колонії для мене став абсолютно особливим. Колючий дріт, низка огорож, високі стіни, холодні обличчя, відчужені погляди … Все здавалося неживим і безглуздим. До кінчиків пальців я відчувала страх. Але коли ти робиш перший крок на сцену і дивишся в обличчя молодих хлопців, в серці все змінюється !!! Боже, ЯКА глибина була в їхньому погляді, скільки трепету, спраги повернутися до Отця Небесного читалося в їх неспокійних обличчях. Я щиро вірю, що любов у житті цих хлопців стане не тільки великим почуттям, а їх станом!» – Глафіра Щербак

Кожен з учасників помітив і відчув ту увагу й серйозність з якою поставилися вихованці колонії вслухаючись у кожне слово. Можливо ми й не зуміли змінити кардинально бачення цих молодих людей або їхню долю але щиро віримо, що змогли посіяти бодай одне зерня добра і любові у чиємусь серці, яке згодом дасть добрі плоди!

Ну, ось, попався… й здається, тюремні грати

Закрили шлях у світле майбуття.

Бо після виходу нема чого чекати 

Можливості достойного життя.

Але ж, неправда, що усе так безнадійно,

 Бо є багато тих, хто з відчаю згрішив.

Різниця є між тим, хто вбив і спить спокійно,

 І тим, що вкравши, на хліб собі лиш заробив.

Ніхто не п’є від доброго життя

І хто щасливий, той не кривдить інших!

Тому не нашого осудження, а співчуття

Чекають ті, кого відкинули і рідні.

Бо кожен падає чи помилку десь робить,

 Але не всі піднятися спроможні із багна.

 Колонія – це ще не смертний вирок

Ти вір у краще і борися до кінця!

Воробець Оксана


 Підготувала Наталя Ковальчук

Львівський студенський театр “Сад

вівторок, 19 квітня 2016 р.

В рамках душпастирської практики семінаристи отримали виклад кримінології на перетині зі служінням священика

19 квітня 2016 року відбулося чергове навчання випускників Київської Трьохсвятительської Семінарії в рамках душпастирської практики з пенітенціарного душпастирства. Тема навчання, яке проводив Максим Палій, професор кафедри кримінально-виконавчого права ІКВС, кандидат юридичних наук, доцент, - "Християнство і право".

Студенти вищої семінарії роздумували протягом зустрічі про те, що спільне та відмінне у праві та моралі. Дискурс торкнувся й питань гріха, правопорушення й злочину, присяги (клятви) та застосування християнами зброї. Особливо цікавими стали теми смертної кари, біблійних основ взаємодії з органами державної влади, християнство у протидії злочинності, християнсько-правових основ захисту від зловживання державною владою, правил одержання правової допомоги.

Інтелектуальна підготовка поруч з молитвою і практичним служінням допомагають  у формації майбутніх священиків.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

понеділок, 18 квітня 2016 р.

Ув'язнені у слідчих установах мають право на відвідування капеланами без обмежень

Закон України "Про попереднє ув’язнення" ст. 12, ч. 6,7.

"Особи, взяті під варту, мають право на побачення із священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для задоволення своїх релігійних потреб, без обмеження кількості побачень, у вільний від виконання слідчих дій час. Повноваження священнослужителів (капеланів) підтверджуються офіційним зверненням релігійної організації до адміністрації установи. Адміністрація установи сприяє забезпеченню конфіденційності побачень.
Таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді, не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді".


Семінаристи здійснили моління «Хресної дороги» в колонії для неповнолітніх в’язнів в м. Прилуки

16 квітня 2016 року у Прилуцькій виховній колонії семінаристи Київської Трьохсвятительської семінарії і священик Дмитро Горнакевич зустрілися з підлітками, що походять родом з усіх куточків країни. Їх зараз в колонії близько 50. Перед очима вихованців та волонтерів предстала Господня Хресна дорога - молитовні роздуми про страсті Христові, про досвід Великого посту як дороги покаяння. Координатором заходу став давній волонтер пенітенціарного душпастирства, семінарист Іван Жуган.

Захід відбувся в актовому залі колонії та розпочався з проповіді о. Дмитра Горнакевича, що служить громаді УГКЦ міста Прилуки. Після цього відбулася спільна молитва Хресної Дороги, в якій також взяли участь в’язні, а семінаристи супроводжували її цікавими презентаціями, відео та хоровим співом. Помолившись, всі присутні розділились на декілька груп для спілкування. Під час бесіди хлопці мали можливість зробити для себе важливі висновки, а часто і висловлювали свою думку.















Тішить, що багато ув’язнених хлопців мають намір змінити своє життя і пізнати Бога якомога ближче. Прощання відбулось міцним рукостисканням з усмішками на обличчях.

Дякуємо адміністрації колонії за гостинний прийом, а ректорату семінарії і представникам Пенітенціарного душпастирства УГКЦ – за організацію події та співпрацю.