Кілька днів у Центрі соціальної адаптації для жінок

Ми вже багато разів розповідали нашому читачеві про діяльність Центру «Переображення» для жінок, що звільнилися з місць неволі. Є також кілька відеосюжетів про підопічних Центру, останній з яких зняли журналісти "Живого ТБ" у середині червня. Адаптація колишніх в'язнів до суспільного життя є головним завданням пенітенціарного служіння держави і народу. Інакше, каже Церква, ми не матимемо права взагалі говорити про пенітенціарний характер кримінальних покарань. Пропонуємо вам коротке інтерв'ю зі священиком, який відповідає в нашій Церкві за служіння у в'язничній системі. Отже звертаємося до протоієрея Костянтина Пантелея.

- Отче Костянтине, розкажіть про історію виникнення цього служіння.

- Центр «Переображення» був заснований у селищі Любеч Ріпкинського району Чернігівської області громадою Св. Петра і Павла з міста Чернігів 2010 – 2011 року з ініціативи о. Віталія Котика, капелана жіночої ВК № 44. Треба сказати, що особа, яка відбула кримінальне покарання, зустрічається з багатьма проблемами. Вони у чоловіків, і у жінок, і у неповнолітніх. Проте найбільшу трудність переживають жінки. Вони раніше, ніж інші категорії в'язнів, втрачають соціальні зв'язки. Травми жінок набагато глибші. Їх виживання після звільнення піддається найбільш жорстоким випробовуванням. Найчастіше жінки після 40 років просто гинуть на вулиці, або потрапляють за колючий дріт, де все здається більш знайомим або менш небезпечним. На це звернули увагу ще 1992 року в “Карітас-Київ”, де з ініціативи о. Ігоря Онишкевича було засновано службу допомоги ув’язненим жінкам у Збаразькій, Одеській, Харківській, Уманській колоніях, ув’язненим матерям та їхнім дітям в Одеській та Чернігівській, колоніях. Волонтери п-і Марта Бліхар і Марія Чепак виконували копітку працю з листування. Старалися з'ясувати потреби жінок й допомогти їм морально, підтримати духовно та матеріально. Від так у Чернігівській колонії о. Віталій Котик розпочав служити безпосередньо як капелан. Тепер чотири жіночі колонії опікують священики УГКЦ. Це стало передісторією заснування Центру в Любечі, створення якого благословив Синод єпископів УГКЦ на 51 сесії влітку 2010 року. 

Як часто Вам приходиться бувати у Центрі "Переображення"? Чи це єдиний центр для колишніх ув'язнених, створений УГКЦ?

- Кілька днів 25 - 27 червня мені в черговий раз пощастило пережити поруч із нашими підопічними, які повертаються до життя в суспільстві після довгого перебування в ув'язненні. Цього місяця це вже вдруге. Протягом року мені трапляється відвідувати Центр 8 - 10 разів. За рідкими винятками я завжди їду з волонтерами. В нас є лише один центр пенітенціарного профілю. Хоча "Назарет" у Дрогобичі має реабілітантів із досвідом позбавлення свободи, але профіль орієнтований на надання допомоги для узалежнених. Ще один дім духовної віднови є неподалік Стрия у с. Велика Лукавиця. Там служить вихованець о. Ігоря Царя брат Ігор Гарбар, що після глибокого навернення став служити дітям й допомагати узалежнинеим.

Статичтика станом на квітень 2012 року

- Чим позначилася ця недавня Ваша подорож до Любеча?

- Ми здійснили екскурсію по древньому Чернігову, зокрема відвідали Дитинець та Музей історії Чернігова. В нас був свій фаховий екскурсовод. Ми придбали на кошти доброчинців мультиварку та електрочайник для кухні, також продовжили заготівлю дрів, відвідали стоматолога й назначили заходи протезування. Відсвяткували свято вшанування Пресвятої Євхаристії, провели соціальний вечір з волонтерами Даце, Оленою й Тарасом. 

- Хто є підопічні у Центрі соціальної адаптації в смт. Любеч?

- Це жінки віком від 30 років і більше.  Усі вони були неодноразово засуджені до покарань, пов'язаних з утриманням в колонії. Соціальний портрет характеризується одним словом - самотність, що дуже ускладнює розв'язання проблем соціальної адаптації. На даний час є шестеро підопічних. Троє з них вже знаходяться на третьому етапі адаптації. Вони самі оплачують проживання в хаті, яка знаходиться поруч. Працюють на городах, випасають худобу. Ведуть власне мале господарство. Вони регулярно відвідують Св. Літургію, сповідаються, беруть участь у соціальних вечорах, коли приїздять волонтери. Одна з наших підопічних внаслідок кількох судимостей відбула 24 роки в неволі. Поміж ув'язненнями вона лише на коротко перебувала на свободі від кількох місяців до одного року. Інша потрапила до підліткової колонії в неповних 16. А зараз їй - за 30.

Жіночі виправні колонії станом на квітень 2012 року

- Як відбувається процес соціальної адаптації?

- Через брак персоналу та наявний лише малий, суто волонтерський, склад співробітників центру ми досі не можемо похвалитися систематичною працею реабілітації. Адже для цього потрібна спаяна команда соціальних педагогів і психологів, розвинуте господарство, якесь невеличке виробництво, велике число волонтерів. Усе, що ми здатні надати нашим підопічним сьогодні, це притулок та сприятливі умови для духовної застанови над власним життям і взаємної підтримки, яку забезпечують капелани, монахині та добровольці. Але успішні зусилля нам допомагають робити семінари з фаховими психологами, зв'язки з обласними закладами соціальної опіки, Чернігівським управлінням Державної пенітенціарної служби. Ми маємо досвід вироблення документів для тих жінок, що втратили паспорт, допомагаємо відновити спілкування з родичами. 

- Які перспективи вашого служіння?

- Ми бачимо потребу вдосконалення цього служіння і знаходимо все більше розуміння. Сьогодні ми зайняті пошуком людей для формування персоналу. Ми звертаємося до фахівців із проханням дослідити наші турднощі зростання й допомогти нам розробити бізнес-план для поповнення бюджету шляхом самофінансування. Проте, найважливіше, це знайти шлях для ефективної моделі соціальної адаптації, яка буде життєствердною для наших підопічних, які незабаром зможуть без зовнішньої підтримки знайти своє місце під сонцем серед людей. В центрі життя наших волонтерів і підопічних жінок - молитва і Святі Таїнства. Відповідальність та розподілення тягарів, що формують спільноту.

- Якої допомоги ви потребуєте зараз?

- Засновник і директор Центру ієромонах Віталій Котик був відкликаний з Чернігова до іншого місця служіння. Це монастирський звичай, нічого не поробиш. Нам необхідно знайти кандидата, який зміг би продовжити справу формування персоналу Центру. Отже нині є вакантні посади директора, психолога і соціальних працівників Центру. Просимо турбувати за тел. 097-151-64-35. Також ми формуємо традицію волонтерської підтримки цього проекту. Усі, хто хоче допомогти, може якось нам посприяти порадою і живою участю у цьому прекрасному служінні.  

Волонтерка Тетяна С. для Пенітенціарного душпастирства УГКЦ

Міжнародна конференція католицького пенітенціарного служіння проходить у Лондоні.

12-16 червня 2014 року у Лондоні триває конференція Міжнародної католицької Комісії В’язничного Душпастирства Європейського регіону (ICCPPC-Europe). З 2003 року Українська Греко-Католицька Церква була представлена в організації як спостерігач, а з 2007 року бере активну участь в діяльності комісії. Остання зустріч ICCPPC-Europe відбулася у січні 2012 року в Україні.

Зустріч проходить під проводом європейського координатора організації монсеньйора Малакі Кігана (Великобританія).  У рамках підготовки до XIV Міжнародного конгресу ICCPPC будуть опрацьовані пропозиції щодо розвитку організації. Чільні представники в’язничного душпастирства європейських країн виступатимуть з доповідями про розвиток опіки у пенітенціарній сфері у своїх країнах. Україну представляє делегат від Синоду Єпископів УГКЦ протоієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. 

На думку нинішнього президента комісії о. Браяна Гованса ця зустріч повинна посприяти розвитку стратегії ICCPPC в полі забезпечення релігійних прав осіб, що знаходяться за ґратами.

Історія створення Міжнародної католицької Комісії В’язничного Душпастирства (ICCPPC) сягає своїм корінням події скликання міжнародного конгресу, з ініціативи колишньоо державного секретаря Ватикану, майбутнього Папи Павла VI, у Святій рік 1950 у Римі за участю головних тюремних капеланів з багатьох європейських країн, зі Сполучених Штатів Америки та з Аргентини.

У 1954 році другий з'їзд відбувся в Фрайбурзі у Швейцарії. Після цього з'їзду було проведено ряд зустрічей з нерегулярними інтервалами. Ці зустрічі мали на меті підтримати тюремних капеланів і донести до Церкви суть і проблематику в'язничного душпастирства.
 У 1972 році, третій конгрес був проведений у Римі. Стало очевидно, що було необхідно завершити юридичне оформлення Комісії та прийняти Статут організації.
 У 1974 році організацію під назвою "Internationale Kommission der Katholischen Gefängnisgeistlichen (IKG)" було засновано в Лондоні. Її статут був прийнятий у відповідності зі швейцарським цивільним правом.
 У 1983 році в Страсбурзі був прийнятий спеціальний Статут. Інші з'їзди вібулися згодом у Мюнхені 1977, Мадриді 1985 р., Відні 1987 р., усі у Західній Європі. 1990 року в Римі, єпископські конференції з Африки та Південної Америки приєдналися комісії.

Потім у Голандії 1993 р., у Варшаві 1996 р. і 1999 р. у Мексиці Комісія визнала членство в організації католицьких єпископатів від більш ніж 100 країн світу. У той час, комісія дійсно стала Міжнародним форумом католицьких капеланів.
У ювілейний 2000 рік, Виконавчий комітет Комісії, запропонував для церковного визнання статус громадської комісії вірних. З цієї причини його Статут було скориговано, і було прийнято ім'я "Міжнародна Католицька комісія в’язничної душпастирської опіки" (ICCPPC).

У тому ж році, Комісія була визнана Організацією Об'єднаних Націй як неурядова організаця зі спеціальним консультативним статусом.

Оголошується підготовка духовно-спортивного свята «Козацький гарт – 2014».

Поміж 9 і 12 липня 2014 року у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх відбудеться духовно-спортивне свято «Козацький гарт». Його традиційно організовує Пенітенціпрне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви в ювенальних пенітенціарних установах протягом канікул влітку.

Запрошуються волонтери в якості арбітрів змагання. Тел. 0984229221

Такий набір призів (спортінвентаря та грамот) для 2-ох команд необхідно придбати.

Візьміть участь своєю пожертвою для придбання призів. Бюджет - 4000 грн. Мета - придбати набір спортивного інвентаря та грамоти. 

Звіт з використання коштів - до 14 липня 2014 року.

Празник Св. Трійці.

Празник Св. Трійці - добра нагода для того, щоб знову відвідати в'язнів. Що для них привітання зі святом у місцях позбавлення волі, коли в одних час перебування за ґратами тільки розпочався, у когось він добігає своєї половини, а в когось незабаром скінчиться? А хтось вже ніколи не побачить свободи. Чи можна вірити в неволі, і, якщо так, який сенс їх віри? На що вона спирається?

Відчувати себе членом Церкви потрібно незалежно від обставин. Молитва - найдієвіший спосіб для в'язня. Але найглибше переживання своєї належності до люду Божого в умовах ізоляції можна пережити тільки через відвідини, які відрізняють святкові дні від несвяткових. Адже за тими мурами усі дні подібні та буденні.

Християнська духовність плекається також і в неволі. Вона не боїться глузування та кпинів сусідів по камері чи по койці у бараку. Колись вона заіскрилась у серці через добре слово чи вчинок іншого співв'язня, через прочитану молитву, через Боже слово. Відвідувати в'язниці потрібно особливо у святкові дні. Адже людям за мурами так бракує сім'ї, в колі якої колись зустрічалися свята. Декому із нас це неможливо з огляду на зовнішні та внутрішні перешкоди. Проте, нікому нема перешкод для молитви. Моліться за в'язнів. Нехай не поглине нас відчуття, що "нема безвинних, усі сидять за діло, нехай покутують чуже горе". За злочинців моліться. Вони дуже потребують вашої молитви.

"Мені приходилося неоднораз побачити і засвідчити, як впливає проповідь у камері в день свята. У пам'яті залишилися і радісний трепет, і блиск надії, і  глибина побожності. Хоча зовсім інакше, ті самі зворушення переживали кожного разу і волонтери, які супроводжували капелана у часі відвідин. Зовсім інакше, проте, ті самі якості проявляли пенітенціарні службовці"- свідчить о. Костянтин Пантелей після відвідин в'язнів у Київському слідчому ізоляторі та в Міжобласній лікарні для в'язнів у Бучанській виправній колонії, що відбувалися 9 червня 2014 року.

Покарання - міра гніву, яка відповідає характеру злочину та його небезпеки для суспільства. Часом цей гнів - одинокий спосіб обмежити поширення зла. Чому, все-таки, прояв та наслідки цього гніву іноді перевищують скоєне зло, побільшуючи відчуження та ненависть поміж людьми? Чому справедливе воздаяння за зло може переростати у справжню несправедливість. Ми з вами маємо знайти на це відповідь. Адже вона стосується не лише долі покараних за зло. Вона безпосередньо торкається життєвої постави кожного з нас. А ще, християни мають багато потрудитись, щоб змінювалася система юстиції та тюремна дійсність. Бо багато наших співгромадян могли би уникнути лихої долі.

День Святої Трійці у Чортківському слідчому ізоляторі.

Бо Троє свідчать на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно. 

(І Ів. 5.7)

08 червня 2014 року капеланом Чортківського слідчого ізолятора отцем Євгеном Гаврилишиним та священиком Домініканського Ордену Томашом Словінським у церкві святого Апостола та Євангеліста Івана, що на території установи, було відправлено святкову літургію з нагоди Дня Святої Трійці.

До цього великого свята залучились і засуджені Чортківського слідчого ізолятора, які з радістю прикрашали храм гілками з дерев та квітів, на знак того, що у ті часи, коли був даний Божий Закон, вся природа красувалася в зелені.

  

Тарас Бакун, старший інспектор СВПР Чортківського слідчому ізоляторі.

управління ДПтС України в Тернопільській області

Відбулася чергова волонтерська поїздка до жіночого центру "Переображення".

6 - 8 червня 2014 року у черговий раз волонтери відвідали Центр "Переображення", в якому проходять соціальну адаптацію жінки. Напередодні свята Трійці були проведені господарські роботи з благоустрою території центру та заготівлі дров. 
У день 50-ці підопічні центру стали учасницями святкової Літургії і коліноприклонних молитов.

Пенітенціарна система України станом на 1 червня 2014 року.

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України,

станом на 1 червня 2014 року в 177 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 115 769 осіб. Крім того, на обліку у 669 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 108 271засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

При цьому:

у 23 слідчих ізоляторах та 8 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	19 725осіб,
з них на стадії: досудового розслідування	2 074особи,
судового розгляду (до винесення вироку)	7 126 осіб,
у 139 кримінально-виконавчих установах  з них:	95 244особи,
у 9 колоніях максимального рівня безпеки	4 112 осіб;
у 40 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	35 359осіб;
у 34 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених	30 608осіб;
у 9 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	5 040 осіб;
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	892 особи;
у 14 колоніях для тримання жінок	5 128 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	2 594особи;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	2 172 осіб;
у 23 виправних центрах	4 363особи;
у 7 виховних колоніях (для неповнолітніх)	800 осіб.

Серед засуджених:
532 особи відбувають покарання у вигляді арешту у 61 арештному
домі, утворених при установах виконання покарань (38) та
слідчих ізоляторах (23);
11,6 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1903 особи відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
15,5 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 7,5 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
8,8 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
23,3 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,3 тис. осіб – за зґвалтування;
24 особи за захоплення заручників;
16,8 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 110промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 164 майстернями.

При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 8,5 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 148 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 12,9 тис. осіб.
Навчальний процес забезпечують 1232 вчителя, для потреб яких обладнано 591навчальний клас, з яких 469 обладнано як предметні кабінети.

З метою забезпечення права засуджених на здобуття вищої освіти у взаємодії з Українським центром оцінювання якості освіти забезпечено участь засуджених у зовнішньому незалежному оцінюванні, де загалом зареєструвалося 325 осіб.

Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 140 культових релігійних споруд, з яких: 106 – храмів; 27 – каплиць; 7 – молитовних будинків.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 46,1 тис. працівників, при штатній чисельності 52,7 тис. посад, з них:

• вищий середній та старший начсклад – 14,1 тис.;
• рядовий та молодший начсклад – 21,2 тис.;
• вільнонаймані працівники – 10,8 тис.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, Інституті кримінально-виконавчої служби (у складі Національної академії внутрішніх справ) та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Державна пенітенціарна служба України

Пересувна виставка в Кіровограді.

5 червня 2014 року у Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття Всеукраїнської пересувної виставки образотворчого та прикладного мистецтва в'язнів «Преображення Господньою Любов'ю». Особливістю експозиції стало розміщення творів в’язнів, серед яких більшість – на релігійну тематику, у Залі сакрального мистецтва. Так вирішив колектив музею, адже експозиція відкрилася напередодні свята Трійці. Експозиція містить твори з усієї України, відібрані для конкурсу, що проходив влітку 2013 року в Києві.

День відкриття експозиції розпочався з відвідування Кіровоградського слідчого ізолятора, де о. Костянтин Пантелей зустрівся з персоналом установи та керівництвом обласного управління ДПтС, а також з неповнолітніми. Зустріч була присвячена розповіді про конкурс та його призерів.

У церемонії відкриття експозиції взяли участь заступник директора музею Анна Осипова,  Віталій Швецов, начальник сектору соціально-виховної та психологічної роботи Управління ДПтС України в області, громадськість міста і духовенство.

Своїми думками поділилася Наталія Завада, інспектор по роботі з неповнолітніми соціально-виховної та психологічної роботи Кіровоградського слідчого ізолятора, яка брала активну участь в організації конкурсу образотворчого мистецтва в’язнів «Преображення Господньою Любов’ю». Саме її вихованець Микола Фрікке став одним із призерів Всеукраїнського конкурсу: «На виставці відбувається своєрідний діалог між ув'язненими і вільними громадянами України. Відвідувач експозиції відразу потрапляє в атмосферу, де поруч із сакральними творами XIX століття знаходяться роботи наших співгромадян, які опинилися в місцях позбавлення волі.»

«Ми проводимо виставки в обласних центрах нашої країни. У цій експозиції представлено 113 робіт , ще 20 зараз бере участь у міжнародному конкурсі в Берліні , - повідомив організатор Всеукраїнської виставки, керівник Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України протоієрей Костянтин Пантелей , - в ній присутній аспект переміни через покаяння. Мистецтво для ув'язнених - це не лише терапія . За допомогою робіт цих людей ми чуємо їх покаянний дихання » .

Побачивши представлену експозицію, можна відчути ту любов до

мистецтва кожного окремого автора. Спектр різноманітності і майстерність дивує. Тут відвідувачі можуть побачити роботи вишиті хрестом, живопис, малюнки на склі, а також різьблення по дереву і навіть орігамі.

За допомогою робіт можна подивитися на світ, очима ув'язнених. Вони насправді перемінюються за допомогою мистецтва. В експозиції є твори, які проголошують про майбутнє. На одній з картин написано: «Віра ж є здійсненням очікуваного й упевненістю в невидимому». Картина, під назвою «Погляд у майбутнє» показує , що чекає надалі автор.

Кожна робота унікальна. Географія учасників виставки досить широка. Майже з усіх куточків України ув'язнені здивували своїм талантом. Серед них є і п'ять творів кіровоградців. Одна з них особливо привертає увагу. Це орігамі , яке називається «Білий лебідь». Її створив Микола Фрикке 1996 р.н. Дана робота зайняла п'яте місце на конкурсі серед неповнолітніх.

Починаючи від серпня 2013 року, Всеукраїнська пересувна виставка образотворчого та прикладного мистецтва в'язнів «Преображення Господньою Любов'ю» при співпраці з Державною пенітенціарною службою України вже побувала в Чернігові, Полтаві, Черкасах, Дніпропдзержинську та Запоріжжі. Після презентації виставки в Кіровограді, вона відправитися в далеку подорож по нашій країні. Наступною зупинкою буде Херсон. Виставка в Кіровограді продовжитися до 25 червня.

Декрет проголошення блаженного священномученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного душпастирства УГКЦ.

Вих: ВА 13/ 343 

ДЕКРЕТ
На славу Святої, Єдиносущної,
Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь

Святослав,
Божою милістю і в повному сопричасті з Римським Апостольським Престолом Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви

Високопреосвященним і Преосвященним владикам, всесвітлішим, високопреподобним і всечесним отцям, улюбленим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви мир у Христі - Господі нашому!

Всемилостивий Господь дарував нашій Церкві доброго владику - блаженного священномученика Василя Величковського, який своїм життям і смертю дав свідчення жертовної любові до Христа і Його Церкви. Свята Церква устами святої пам’яті Івана Павла II, Папи Римського, 27 червня 2001 року визнала його блаженним священномучеником. 

Постать блаженного Василя приваблює нас тим, що ми знаємо про його священиче служіння для в’язнів в умовах ГУЛАГу. Він служив не тільки для вірних УГКЦ, а й для всіх дітей Божих. Як знаємо з історії, блаженному священномученику Василеві винесли вирок смерті й він перебував у камері смертників, з якої щодня когось розстрілювали. Його також мали вбити. Але через Боже провидіння влада замінила йому смертний вирок на ув’язнення. Відбуваючи покарання в каменоломнях, він разом з іншими невільниками створив в одній з галерей богослужбову каплицю і в ній відправляв Літургії. Блаженний спрямував свою проповідь до всіх людей, які в умовах постійного страху, терору й очікування смерті були спраглі Євангелія. Тому Синод Єпископів нашої Церкви у співдії з Духом Святим зупинився на постаті цього священномученика, вважаючи його взірцем душпастирства для всіх категорій в’язнів.

Беручи до уваги норму кан. 82, § 1, п. 1 Кодексу канонів Східних Церков та відповідно до кан. 112, § 1 цього ж законодавства, цим декретом, згідно з постановою № 32 Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який проходив у першопрестольному граді Києві 11-18 серпня 2013 року Божого, задля слави Божої та спасіння боголюбивого люду, ми, владою нам даною, 

торжественно проголошуємо блаженного священномученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного душпастирства Української Греко-Католицької Церкви.

Подаємо служіння цього блаженного священномученика як приклад для всіх в’язничних капеланів, їхніх добровільних помічників та працівників пенітенціарної служби. Закликаємо наслідувати його всіх душпастирів нашої Церкви.

+ СВЯТОСЛАВ

о. Володимир Мальчин, віце-канцлер Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ

Дано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, в день Апостола Юди, брата Господнього,

2 червня 2014 року Божого

 

Неповнолітнім в'язням вручили атестати про середню освіту.

2 липня 2014 року у Київському слідчому ізоляторі о. Костянтин  Пантелей взяв участь у церемонії вручення атестатів про повну середню освіту неповнолітнім в'язням і помолився про благословення їх життя. Цього ж дня в установі відзначили Міжнародний день захисту дітей. Для неповнолітніх було передано гігієнічні набори на суму 392 грн. Число неповнолітніх в'язнів за останній рік суттєво зменшилося.