Свято козацького лицарства відбулося у Ковельській виховній колонії для неповнолітніх

У середу, 28 червня, на майданчику Ковельської виховної колонії для неповнолітніх відбулося свято спорту і лицарства, свято духу у національно-патріотичних традиціях – “Козацький гарт”. У підготовці цієї непересічної події взяли участь монахи Чину Найсвятішого Ізбавителя, настоятелі ковельського храму Блаж. Миколая Чарнецького, що регулярно опікуються юнаками колонії, а також козацька організація "Волинська Січ" у м. Ковелі.

З ініціативи Пенітенціарного душпастирства УГКЦ традиція проведення "Козацького гарту" зародилась у Прилуцькій виховній колонії влітку 2008 року й відтоді поширилася на підліткові виховні установи у містах Самборі, Бережанах і Кременчуці. У Ковельській виховній колонії таке свято було організовано вперше. Головний задум організаторів змагань - перемога над кримінальними звичаями та плекання духовних і моральних традицій українського козацтва. Приурочили подію до Дня Конституції України. 

“…Ви тут не лише для змагань і демонстрації сили, ви тут вчитеся бути справжніми чоловіками, захисниками, шляхетними, мужніми”, – звернувся до вихованців отець Михайло Іваняк, ЧНІ, один із організаторів свята.

Козаки з Ковеля на чолі зі Сергієм Дружиновичем провели змагання юнаків на витривалість і силу, влучність і кмітливість, поділивши їх на 2 команди по 16 осіб. У результаті перемогла дружба. Учасники змагань отримали в подарунок спортивний інвентар:м’ячі, рукавички для боксу і грушу, спортивні ракетки.

Окрім саміх козаків, у суддівстві брали участь і працівники виховної колонії.

Дякуємо жертводавцям і волонтерам, а також керівництву Ковельської ВК, які радо відгукнулись на ідею провести спортивне свято для  дітей. Хлопці отримали багато позитивних емоцій від весело прведеного часу.

Свято козацького лицарства вже стало традиційним у Прилуцькій виховній колоонії проводиться 10 років поспіль. Дещо молодшою є ця традиція у Кременчуці. Тож сподіваємось, що “Козацький гарт” відтепер буде щорічним заходом і в Ковельській виховній колонії.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Священики УГКЦ взяли участь у семінарі «Безпека, захист та супровід дітей і вразливих груп дорослих»

27 червня 2017 року в Українському Католицькому Університеті за сприянням ECPAT International і Українського фонду «Благополуччя дітей» відбувся семінар «Безпека, захист та супровід дітей і вразливих груп дорослих» в якому взяли участь о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу душпастирства УГКЦ у пенітенціарній системі України та о. Юрій Логаза, директор центру соціальної адаптації для жінок «Переображення». Навчання представників багатьох доброчинних організацій, серед яких «Карітас», «Лярш» і «Віра і Світло», провадили пані Астрід Вінклер, координатор міжнародної мережі захисту прав дитини ECPAT і пані Тетяна Цюман, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка. Воно зокрема включало: огляд прав дитини, введення в основні принципи супроводу дітей і вразливих груп дорослих в Україні. Серед тем були також стандарти професійної діяльності й аналіз ризиків служіння організацій громадського сектору та інструменти самооцінки як організації в цілому, так і окремих членів її персоналу.

У другій частині семінару відбувся тренінг, в результаті якого його учасники підготували презентації стратегій супроводу й захисту вразливих категорій, яким можуть загрожувати різні види насилля. Протягом червня-грудня 2017 року учасники тренінгу були поставлені перед завданням розробити в своїх організаціях впровадження політики супроводу й захисту вразливих категорій осіб.

На думку душпастирів, участь у семінарі допомогла побачити важливу ділянку для підготовки капеланів і волонтерів, що потребують розвинутих підходів до супроводу неповнолітніх і вразливих груп дорослих, що постраждали або, яким загрожує насилля. Проблематика ця особливо важлива з огляду на необхідність різнопланового дбайливого захисту інституту сім'ї у сучасному світі агресивних ідеологій, підміни понять і пропаганди псевдо-цінностей.

Пенітенціране душпастирство УГКЦ

Пам'яті Блаженного Василя Величковського

У цей символічний день, коли блаженний Василій відійшов у вічність (30.06.1973р.), ми мали нагоду відвідати засуджених у Сокальській виправній колонії та у Ковельській виховній колонії: спільно молитися та роздумувати над його жертвенним життям. А також мали можливість побачити Господню велич за високими мурами і колючим дротом та тихе служіння бл. Василія (покровителя пенітенціарної служби), яке він звершує і сьогодні.

Дякуємо о.Тарасу за супровід та ревність, вязничним адміністраціям за відкритість та щирість, а отцям редемптористам за радість, гостинність та смачні вареники з сиром :)

Олег Чихарівський

Нещодавно відбулося XIII спільне засідання робочої групи Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

20 чернвя 2017 року відбулося XIII спільне засідання робочої групи Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції щодо реформування пенітенціарної системи. У засіданні взяв участь голова Душпастрської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України священик Костянтин Пантелей.

Під час засідання розглядали нову робочу версію законопроекту про пенітенціарну систему. Завершується праця у Профільному підкомітеті Верховної Ради над законопроектом. Вдалося досягнути наступних результатів.

До Статті 34. Законопроекту внесено наступне положення про опіку персоналом: Службовий час і час відпочинку осіб рядового і начальницького складу пенітенціарної системи. 6. Особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи протягом робочого дня у вільний від виконання службових обов’язків час за бажанням може надаватися психологічний супровід та душпастирська допомога психологами та капеланами установи виконання покарань або слідчого ізолятора.

Перехідні положення: В установах виконання покарань можуть здійснювати душпастирську опіку священнослужителі (капелани) у кількості, достатній для задоволення релігійних потреб засуджених різних віросповідань.

Левина доля статей, які стосуються пенітенціарного душпастриства, залишається у прикінцевих положеннях. Капеланське середовище не наполягає на тому, щоб, до прийняття найбільш загального закону про капеланство, вводити статті про душпастирство у в'язницях в основне тіло закону про пенітенціарну систему. Логіка вимагає, щоб найбільш загальні риси душпастирської опіки були прописані у спеціальному законі про капеланство.

В ІКВС закінчилися курси чергової групи вязничних капеланів.

22 червня 2017 року в Інституті Кримінільно-Виконавчої Служби завершилися курси капеланів з метою засвоєння базового рівня компетентності у пенітенціарній справі. Таке навчання є передбачено законом про в'язничне капеланство. Чергова група душпастирів отримала сертифікати й посвідчення капеланів. Серед них двоє - отці Української Греко-Католицької Церкви о. Микола Бкрдник і о. Іван Третяк.

Усього було проведено чотири модулі: правової компетентності, спеціальної компетентності, психолого-педагогічної компетентності та фахової компетентності.

капеланам сертифікати, які засвідчують, що священики пройшли спеціалізоване курсове навчання священнослужителів Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» в обсязі 32 аудиторних годин, що проходило з 20 по 22 червня 2017 року.

Чотирьохденне навчання завершилося спільною молитвою представників усіх конфесій у знак вдячності за роботу викладачів, а також побажаннями процвітання Інституту, Божої благодаті всім викладачам і плідного співробітництва у майбутньому.

За задумом організаторів навчання у міжконфесійній групі сприяє розвитку взаємного розуміння і братських відносин священиків різних Церков й виховує відчуття солідарноті у свідченні справжньої дюбові. "По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою." (Івана 13.35)

Пенітенціарнае душпастирство УГКЦ

Душпастирі взяли участь у Круглому столі на тему «Медіація. Перспективи впровадження в кримінально-виконавчу систему України»

22 червня 2017 року члени Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України долучилися до участі у Круглому столі «Медіація. Перспективи впровадження в кримінально-виконавчу систему України», який відбудвся в Інституті кримінально-виконавчої служби. Науково-дослідний центр ІКВС з питань діяльності органів та установ пенітенцарної системи спільно з Пенітенціарною юридичною клінікою за підтримки громадської організації «Пенітенціарна асоціація України» запросили фахівців з медіації, з відновного правосуддя, з вирішення конфліктів і миробудування, примирення, представників Міністерства юстиції України, Душпастирської Ради, практики кримінально-виконавчої служби та пробації, здобувачів всіх рівнів освіти, науковців, практиків, викладачів, правозахисників, представників громадських організацій.

У зустрічі за круглим столом виступили наступні члени Душпастирської Ради:

• протоієрей Костянтин Пантелей, Голова Душпастрської ради, керівник Відділу Курії Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства у пенітенціарній системі України, 
• пастор Александр Камзолов, представник Місії «Євангельське милосердя» Релігійного Центру Української Християнської Євангельської Церкви;
• пастор Євген Дмитрієвський, cтарший пастор тюремного служіння Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри України;
• протоієрей Віктор Яценко, Голова Синодального відділу УПЦ у справах пастирської опіки пенітенціарної системи;
• пастор В'ячеслав Когут, представник Всеукраїнського Союзу Християн Віри Євангельської П'ятидесятників;
• Шейх Рустам Гафурі, представник Духовного Управління Мусульман України.

Під час роботи круглого столу учасники обговорили актуальні питання щодо практичних аспектів упровадження основних засад медіації в Державну кримінально-виконавчу службу України, потреби законодавчого закріплення інституту медіації, проблематики проведення медіації в Україні та шляхи вирішення виокремлених проблем.

Робота круглого столу була побудована за принципом чередування наукових доповідей та висвітлення практик і моделей медіації, що мають місце в Україні на сьогоднішній день. Напрацюваннями у сфері медіації поділилися представники ГО «Ла Страда-Україна» (миробудування у родинах, медіація у випадках здійснення насильства щодо жінок), «Союз «Золотий Вік України» (проект «Примирення» неповнолітніх злочинців з їх близькими та жертвами злочинів, «Арт-примирення» опосередковано медіація за допомогою засобів мистецтва), Дмитрієвський Є.В. (примирення засуджених з особами з якими вони у конфлікті через відео звернення) тощо.

Учасники круглого столу виступили з ініціативою до ГО «Пенітенціарна асоціація

України» один із номерів «Вісника Пенітенціарної асоціації України» присвятити питанням медіації.

На завершення зустрічі представники Душпастирської Ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України вкотре висловили думку про необхідність збереження у Києві закладу пенітенціарного профілю при Міністерстві юстиції України!


Науково-дослідний центр з питань діяльності органів та установ ДПтС України

Засідання Кафедри душпастирської практики та пенітенціарної етики (на громадських засадах)

20 червня 2017 року в Інституті кримінально-виконавчої служби було проведено засідання кафедри душпастирської практики та пенітенціарної етики (на громадських засадах), в якій брали участь представники Інституту та Душпастирської ради.

Зустріч мала на меті обговорення питань особливостей душпастирської опіки та капеланського служіння представниками різних конфесій та релігій. Мова йшла про напрацювання спільних правил здійснення душпастирського служіння на засадах міжконфесійної та міжрелігійної толерантності та взаємодопомоги. У розробці спільного бачення враховувалися як наукові сучасні досягнення, так і релігійні особливості.

Робота кафедри яскраво демонструє можливість соціального діалогу, якщо зацікавлені сторони цього бажають.

Науково-дослідний центр з питань діяльності

органів та установ ДПтС України

Представниці Товариства Червоного Хреста України на запрошення капелана відвідали Київський слідчий ізолятор

Сьогодні керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастрства у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей спільно з представницями Товариства Червоного Хреста відвідали Київський слідчий ізолятор, де обговорили з керівництвом установи програму співробітництва. У зустрічі взяла участь Вікторія Назіна, координатор волонтерського розитку організації та її помічниця Дарина. Попереду цікаві волонтерські і доброчинні проекти! Потенціал волонтерства Товариства Червоного Хреста може виявитися життєдайним для покриття численних гуманітарних потреб найвразливіших категорій в'язнів. Серед них найважливіша - психологічна і соціальна опіка людей у потребі.

Стан пенітенціарної системи України на 6 червня 2017 року

В результаті воєнної інтервенції РФ в Україну 2014 року на окупованій території Донецької та Луганської областей розташовано 29 установ та 47 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Ще 5 пенітенціарних установ розташовані на території окупованого Криму. Понад 15 тис. осіб знаходяться у тюрмах і колоніях на територіях, окупованих Росією та зайнятих проросійськими терористичними формуваннями.

Як повідомляє Міністерство юстиції України, станом на 06 червня 2017 року  в установах ДКВС України  утримується 60 478 осіб.

З них:

у 12 слідчих ізоляторах та 17 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	19 425 осіб, у т.ч. жінок – 1 069; узятих під варту, та засуджені
у 113 кримінально-виконавчих установах  з них:	38 739 осіб
у 11 колоніях для тримання жінок	1 941 осіб
у 21 виправному центрі	2079 осіб, у т.ч. жінок – 114
у 5 виховних колоніях (для неповнолітніх)	235 осіб, у т.ч. дівчат – 15;

Медичне забезпечення засуджених та осіб, узятих під варту, здійснюють 18 відомчих лікарень (8 - туберкульозних, 9 - багатопрофільних; 1 - лікувальний заклад психіатричного профілю) та 114 медичних частин в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 90промисловими, 11 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 137 майстернями.

При 75 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади.

Загальноосвітнє навчання засуджених та осіб, узятих під варту, забезпечують 124 загальноосвітні навчальні заклади.

Міністерство юстиції України

«Служити в’язням – теж покликання»: досвід семінариста

Брат Олег Нестор, випускник Львівської духовної семінарії Святого Духа 2017 року, - простий хлопчина, родом з-під Трускавця, який любить жартувати й веселитися і мріє стати священиком. Здавалося б, звичайна історія семінариста, який усі шість років вчиться, молиться і мріє, що одного дня одягне білосніжні священичі ризи і голоситиме Слово Боже.

Однак, незвичайним в цій історії є те, принаймні для мене, що молодик із вересня 2011 року, тобто з першого курсу навчання в семінарії, допомагає в’язничному капеланові звершувати служіння у в’язницях. І, власне, з ініціативи брата Олега, в семінарії чотири роки тому з’явився Відділ пенітенціарного служіння, до якого належать ще десятеро таких відчайдухів.

«Усі мене запитують про те, як я потрапив до тюрми (сміється), - ділиться спогадами майбутній священик. – А почалося все з того, що на першому курсі в Українському католицькому університеті після Божественної Літургії о. Юрій Щурко сказав, що владика Венедикт просить допомогти у співі богослужінь у тюрмі. Першим бажанням у мене було тоді навчитися літургійного співу. Але я пішов туди і залишився, бо почувався там добре...». Згодом у семінарії створили Відділ пенітенціарного служіння, бо були такі ж однодумці, які теж прагнули послужити в’язням: «На жаль, зараз таких охочих є мало, бо більшість прагне працювати із військовими. Нас є близько десятеро осіб: ми співаємо Божественну Літургію в тюрмах і допомагаємо там капелану».

Як розповів брат Олег, тепер о. Тарас Мирка, в’язничний капелан Львівської архиєпархії УЦГКЦ, ревно працює ще й із персоналом в’язниці. «Мені о. Тарас розповідав, що, коли в Личаківській виправній колонії №30 дізналися, що ми із працівниками виправної колонії №48 провадимо Молебні, паломництва, то запитували, коли ми з ними будемо так працювати. Тобто вже самі працівники виявляють бажання, аби й до них прийшов священик», - каже він.

Проте так було не завжди. Неодноразово взимку на морозі відчайдушний капелан та його вірний помічник чекали, аби їх впустили до в’язнів голосити Боже Слово. «Пригадую, як ми з о. Андрієм Хомишиним у сильний мороз чекали, щоб потрапити всередину, 1 годину 40 хвилин. Це було у 2012-му... Зараз уже немає таких проблем Як нам це вдалося? А ми «брали їх любов’ю». Чергові на прохідній чомусь вважали, що нам місце не в колонії, а в церкві. Однак ми їм казали добре слово, на свята приносили їм солодкі подарунки і все змінилося. Тепер нам навіть начальники колоній самі телефонують і запитують, чи зробити нам перепустки», - розповідає семінарист.

Брати разом із капеланом щотижня відвідують в’язнів, бодай раз на місяць моляться із ними Молебень до блаженного Василія Величковського, провадять біблійні гуртки, як із працівниками, так і зі засудженими, збирають для них пасхальні кошики і навіть планують невдовзі влаштувати футбольний турнір.

«Я всім розповідаю історію, яка мене вразила. У моєму служінні був досвід із засудженим на 30 років чоловіком. Торік він вийшов на волю. Зараз чоловік ходить до храму отців редимптористів, часто мені телефонує і вітає зі святами, навіть знайшов роботу. Та найбільше мене вразили такі його слова: «Брате, я дякую Богу, що тут відбув термін свого ув’язнення. Я такими речами займався, що ті, хто тоді був зі мною, давно померли. Я б теж загинув, і тільки у в’язниці я зустрів Бога». Він сприйняв в’язницю не як покарання, а як Божу ласку…», - розказує брат Олег. Наприкінці майбутній капелан зазначив: «Слова цього чоловіка я завжди несу і тримаю в серці. Бо його досвід показує, яким тернистим може бути шлях до Бога. Планів у мене є багато і людей, яким би хотів послужити, також чимало, але все ж основна категорія вірних, з котрими хотів би прямувати до спасіння, - засуджені».

Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ