Про покровителя ув'язнених розповіли в чоловічій колонії

7 березня 2020 року у чоловічій виправній колонії відбувся захід «Поклик до святості. Блаженний Василь Величковський». Подію підготували Олег та Тетяна Чихарівські на прохання капелана о. Василя Пишковича. 

Засудженні виправної колонії #91 у м. Мена, що на Чернігівщині, мали нагоду почути спогади про бл. Василія, про його нелегкий мученицький шлях. Блаженний Василій, покровитель ув'язнених і в'язничного служіння ніс Слово Боже поневоленим, схилявся над їхніми ранами і тривогами, чував над їхніми розбитими серцями, надихав своєю мужністю, відвагою, вірою та вірністю Христові. 

Під час зустрічі представники Української Греко-Католицької Церкви Олег та Тетяна Чихарівські розповіли про життя та служіння Церкві Блаженного Василя Величковського. Про відважне свідчення віри святителя у радянських таборах. Відтак о. Василь Пишкович відслужив Молебень до Блаженного Василія.  На завершення в'язні приступити до мощей новомученика та помазання святим єлеєм.

Адміністрація установи висловила вдячність представникам Української Греко-Католицької Церкви за проведений захід, який дав можливість його учасникам не лише пізнати історію, але знайти внутрішню силу віри, що виводить людину до справжньої свободи.

Довідка:

Санктуарій Блаженного священномученика Василя Величковського знаходиться в храмі Святого Йосифа при монастирі отців редемптористів у Вінніпезі. Блаженний Василь Величковський прибув до Канади в червні 1972 року, після того як був висланий з території Радянського Союзу в січні того ж року.

Блаженний був двічі ув’язнений радянським режимом: уперше – 1945 року, коли після довгих годин допитів і тортур був засуджений за «антирадянську пропаганду» до кари смерті, яка згодом була замінена на 10 років таборів суворого режиму; удруге – вже як єпископ і очільник переслідуваної Церкви в Україні. Сталося це в січні 1969 року, шість років після того, як патріарх Йосиф висвятив його на єпископа в одному з московських готелів безпосередньо перед своїм відбуттям до Рима.

Під час другого ув’язнення, яке проходило в місті Комунарську (Східна Україна), блаженний Василь Величковський зазнав великих фізичних і психічних тортур. Є свідчення, що він став об’єктом медичних експериментів, внаслідок чого його здоров’я було повністю зруйноване.

Після визволення з радянських концтаборів блаженний Василь прожив трохи більше як один рік і помер 30 червня 1973 року у Вінніпезі.

Після того як папа Іван Павло ІІ під час свого пастирського візиту до України 2001 року беатифікував Василя Величковського разом з іншими ісповідниками віри УГКЦ, його чесні мощі влітку 2002 року було ексгумовано. Саме тоді виявилося, що вони залишилися нетлінними. Їх було урочисто перенесено з цвинтаря до храму Святого Йосифа, де відтоді діє музей блаженного. А каплиця з мощами Василя Величковського стала місцем паломництва багатьох людей – не тільки християн різних конфесій, а й представників інших релігій: євреїв, мусульман…

За заступництвом блаженного Василя Величковського віруючі отримують чисельні ласки. На доказ цього біля мощів зберігаються милиці одного малого хлопця, який за молитвами до блаженного Василя зазнав чудесного зцілення від невиліковної недуги ніг. Останнім часом були зафіксовані випадки мироточення святих речей, пов’язаних з особою блаженного Василя Величковського: реліквій та ікон блаженного, хреста, розміщеного над його мощами, а також ікони Матері Божої Неустанної Помочі, яка знаходиться при вході до каплиці Блаженного Василя Величковського.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Підтримка жінок з дітьми у в'язниці

26.02.2020 року Державну установу "Київський слідчий ізолятор" знову відвідав керівник Відділу Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства протоієрей Костянтин Пантелей. Під час візиту, вкотре священнослужителем були надані духовні настанови та допомога жінкам з дітьми та жінкам, які готуються до пологів.

28.02.2020 роуц Парафія Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ в Пирогові зібрала найбільш необхідні повсякденно предмети гігієни і одягу для матерів та їхніх дітей. Усе було підібрано з максимальною увагою і згідно розмірів. Іграшки хлопчикам надзвичайно сподобались! Щира дяка громаді за піклування! Особлива вдячність за турботу о. Романові Ільницькому і його дружині Діані.

Матері з маленькими дітками у в'язниці повинні бути під особливою увагою. Капелан Костянтин Пантелей ділиться: "Жінка з дитиною за ґратами потребує, на моє переконання, супроводу окремих психолога і педагога, що спеціалізуються на питаннях догляду в особливих умовах за дітьми до 3-х років. Супровід необхідний також під час вагітності. ЦЕ ОБОВ'ЯЗКОВО! Такі психологи і педагоги мають запрошуватися і залучатися за спеціальними контрактами на засадах, подібних до залучення учителів. В колоніях час перебування матерів з дітьми не повинен обмежуватися лише певними годинами. У випадку карантинів з приводу інфекційних захворювань, як вітрянка, мати повинна перебувати біля своєї дитини."

Незабаром дві вагітні Яна і Христина родитимуть малят. Речі, передані цими днями, будуть на післяпологовий період. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Пенітенціарна тематика стала у фокусі уваги студентської молоді

1 березня 2020 року, з ініціативи Центру академічного душпастирства, у Київському Кооперативному інституті бізнесу і права відбувся показ короткометражного документального фільму «Небо над Головами».

Після перегляду фільму відбулась творча зустріч з автором стрічки Василем Возняком й обговорення, у якому взяв отець Костянтин Пантелей, керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Отець Костянтин розповів про важливість пенітенціарного служіння та як у ньому можуть допомогти студенти:«Коли приїжджає група молодих людей воно несе надзвичайні наслідки для хлопців. Ми можемо сказати їм маленький комплімент: у тебе такий голос, такі вірші. Коли вони чують добре про себе вони потихеньку починають знаходити себе».

Опісля своїми враженнями від відвідин Ковельської виховної колонії для неповнолітніх поділились студенти.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ