Зціляти рани, спричинені злочинами, супроводити в дорозі каяття - завдання капеланів

14 червня 2021 року єпископ Петро Лоза, помічник Сокальсько-Жовківський, відвідав ув'язнених довічно у ДУ "Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31).

Цей візит мав на меті духовну і гуманітарну підтримку в'язнів, яких владика Петро опікував як в'язничний душпастир 2014 - 2018 рр. Сприянням адміністрації установи, владика обійшов усі камери довічників, уділивши увагу і час кожному із понад 70-ти в'язнів, які утримуються в секторі максимального рівня безпеки, а відтак зустрівся індивідуально з двома засудженими. Норми карантинних обмежень у в'язницях тривають й візити душпастирів відбуваються тільки за умов їх виконання.

Напередодні відзначення великого свята Трійці в'язні цікавилися духовним змістом євангельської події народження Церкви. Єпископ Петро підбадьорив ув'язнених на їхній дорозі каяття й надії. Він наголошував на священному значенні часу життя людини, який є також Божим часом навіть у в'язниці. 

Довічний вирок - вища міра правосуддя відносно найтяжчих кримінальних злочинів, у більшості випадків пов'язаних із загибеллю людей. На жаль, зранені важкими наслідками злочинів, в'язні часто витісняють свою провину із сфери власної відповідальності та перекладають її на правосуддя, на інших людей та й на цілий соціум. Також, визнавши свою провину, вони не раз втрачають надію на прощення в Бога і в людей. Впадають у відчай. 

Страждання з приводу втрати близьких людей несуть їх рідні. Інколи, служіння милосердя до в'язнів, жертви злочинів та їх рідні сприймають як критику правосуддя та байдужість до втрат, яких вони зазнали. Цю проблему добре розуміють душпастирі. Тому владика Петро завжди наголошує на необхідності Церкви служити не лише в'язням, а й особам, які зазнали непоправних втрат внаслідок злочинів. Ця складна проблема може бути представлена в ініціативах служіння парафіяльних священиків та християнських спільнот на території кожної єпархії.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

У Свято Вознесіння капелан привітав в'язнів

10 червня 2021 року, у Свято Вознесіння, священик Костянтин Пантелей,  керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, привітав ув'язнених неповнолітніх, жінок у Київському слідчому ізоляторі та підбадьорив їх словом проповіді. Відтак у каплиці праведного Іова, у будівлі господарської обслуги, о. Костянтин відправив Молебень до Христа Спасителя.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

В’язничне капеланство потребує врегулювання в українському законодавстві

8 червня 2021 року з метою подальшої взаємодії для правового забезпечення душпастирської опіки у пенітенціарній системі відбулась робоча зустріч у Комітеті Верховної Ради України.

За сприянням секретаріату Всеукраїнської Ради Церков робоча група Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України обговорила з Головою парламентського Комітету з питань правової політики Андрієм Костіним кроки законодавчого забезпечення служіння в’язничних капеланів.

Зустріч з Головою Комітету відбулася за участю представника Головуючого у Всеукраїнській Раді Церков о. Олекси Петріва та Голови правління Інституту релігійної свободи Олександра Зайця. Душпастирську раду представляв її чинний Голова о. Григорій Драус, головний капелан Римо-Католицької Церкви в Україні; о. Віктор Яценко, Голова Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи, пастор В`ячеслав Когут, директор Департаменту соціального служіння Української Церкви Християн Віри Євангельської і о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства у пенітенціарній системі України.

Представники Душпастирської ради розповіли про найважливіші досягнення у пастирській опіці персоналу ДКВС, супроводі духовних потреб в’язнів, їх приготування до звільнення та реінтеграції у суспільне життя. Вони виявили головні проблеми реалізації чинного Закону № 419-VIII, а також необхідність більшої правової визначеності поняття «капелан» у Проекті Закону про пенітенціарну систему № 5293 й опрацювання необхідних доповнень.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін докладно розглянув питання суперечностей між існуючим законом  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності священнослужителів (капеланів) в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України» і його імплементацією. Він висловив слушність пропозиції доповнень Проекту Закону про пенітенціарну систему № 5293 в процесі підготовки до голосування у другому читанні та зазначив необхідність участі представників Душпастирської ради в підкомітеті, що займатиметься обговоренням даного законопроекту.

Саме цього дня шість років тому 8 червня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон, що вперше окреслив діяльність священнослужителів (капеланів) в установах пенітенціарної системи України. Проте практика душпастирської опіки в установах попереднього ув’язнення та в установах виконання кримінальних покарань в Україні не була належним чином забезпечена підзаконними актами й потребує наближення до європейських і світових стандартів. На 30-й рік незалежності України в’язничне капеланство залишається нереалізованим ресурсом української пенітенціарної системи. 

Існує суто функціональна необхідність введення штатного капеланства, яке має бути запроваджене зі збереженням добровільного і принагідного відвідування пенітенціарних установ капеланами різних конфесій. 

Штатний характер релігійної опіки у пенітенціарній системі базується на дотриманні вимог з міжнародних правових документів, а саме:

-         Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст. 18);

-         Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй щодо поводження з ув'язненими (Правила Нельсона Мандели) (ст. 4.2, 65, 66, 91, 92.1, 104.1);

-         Європейських пенітенціарних (в’язничних) правил (ст. 29.1-3; 35.1);

-         Правил пробації Ради Європи 2010 року (ст 37);

-         Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи для в'язничних та пробаційних служб щодо радикалізації та насильницького екстремізму.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Представник УГКЦ взяв участь у відзначенні "Дня захисту дітей" у Київському СІЗО

1 червня 2021 року у Київському слідчому ізоляторі численні гості у супроводі відвідали неповнолітніх ув'язнених. Їх вітали з Днем захисту дитини. До дітей завітали представники апарату Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. У події брав участь о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Принесли подарунки. Підлітки чемно дякують і сором'язливо усміхаються. Увага їх не балує, але дає відчуття приналежності до суспільства. Священик Костянтин Пантелей відвідав зі Святими Тайнами ДУ "Київський слідчий ізолятор". Привітав неповнолітніх, посповідав в'язнів, передав ув'язненим жінкам набори для вишивки від Катерина Ляшенко, а також невеликі набори гігієнічних засобів, сезонні одяг і взуття. У Київському слідчому ізоляторі нині перебуває 7 неповнолітніх й одна дитина до 2-х років. І хоча знаходяться вони тут за цілком дорослі злочини, у більшості з них ще дитячі мрії. Для більшості з них це лише перша точка відліку, попереду їх чекає колонія. ДОВІДКА. Ініціатор відзначення Всесвітнього дня дитини - Генеральна Асамблея ООН у 1954 році. 20 листопада 1959 році Асамблеєю ООН була прийнята Декларація прав дитини, цього ж дня 1989 року - Конвенцію про права дитини. У вересні 1991 року набула чинності Конвенція ООН про права дитини, згідно з якою держави, що її ратифікували, зобов'язалися забезпечувати права дитини, створювати умови для якнайкращого забезпечення її інтересів. До числа цих країн входить і Україна. В Україні свято встановлено згідно Указу Президента України «Про День захисту дітей» від 30 травня 1998 року № 568/98. У 2000-му році світові лідери поставили перед собою Цілі розвитку Декларації тисячоліття (ЦРДТ), які включають зобов'язання до 2015 року удвічі зменшити крайню убогість, зупинити розповсюдження ВІЛ/СНІДу і надати загальну початкову освіту. Хоча Цілі в області розвитку призначені для всього людства, вони в основному відносяться до дітей.