24 липня 2021 року у Державній установі «Кременчуцька виховна колонія» відбувся XIII сезон «Козацького гарту». Його було організовано коштами, зібраними в результаті доброчинного аукціону творчості в'язнів після Всеукраїнської експозиції «Покликані до свободи». Свято провів капелан о. Роман Атаман за участю волонтерів.
Кременчуцький богатир, священник та військовий ветеран у виховній колонії провели свято «Козацький гарт». Духовне і спортивне свято було започатковане Пенітенціарним душпастирством УГКЦ 2009 року у Прилуцькій виховній колонії та відбувалося щоліта також у Самбірській, Бережанській, Ковельській, Кременчуцькій колоніях для неповнолітніх за участю численних волонтерів і доброчинців. Після закриття усіх підліткових колоній, крім Кременчуцької, «Козацький гарт» проводиться лише в одній колонії. Сприянням керівництва та участю працівників установи подія дала її учасникам найкращі емоційні спогади.
Програма традиційно включала випробовування, в яких юнакам необхідно було проявити силу, спритність, швидкість, витривалість та спеціальні вміння з ігрових видів спорту. До кола завдань входив також конкурс козацької пісні та бліц-вікторина з історії козацтва. У заході взяло участь близько 40 вихованців, порівну дві команди від відділень установи.
Арбітраж та суддівство свята козацької звитяги забезпечували волонтери. Юнаки, що брали участь у святі, показали не тільки чудові спортивні результати, а й проявили гарні творчі здібності та знання української минувшини.
За результатами змагань, перемогу здобула команда 2-го відділення. Її учасники набрали найбільшу кількість балів, а тому отримали почесні грамоти «За витривалість, старанність, дружність, взаємоповагу, проявлені під час випробовувань». Також кожен з учасників 3-го відділення отримав грамоти другого ступеня. Призи – спортивний інвентар для кожної з команд були передані на церемонії закриття спортивного свята.
«Мені радісно було перебувати серед вихованців, що брали участь у «Козацькому гарті». Я побачив шляхетні риси, які виховують в собі ці хлопці. Радісно бути причетними до змін їхнього життя. Особливо цінною є підтримка волонтерів, які своєю присутністю дають дітям відчуття солідарності та відповідальності відкритого суспільства» - поділився священик Роман Атаман.
Пенітенціарне душпастирство УГКЦ
