Під час формаційного вишколу священиків Київської архиєпархії відбулася конференція з питань в'язничного капеланства.

        22 червня 2011 року, під час формаційного вишколу священиків Київської архиєпархії відбулася конференція з питань в'язничного капеланства. Захід був присвячений 10-літньому ювілею візиту святішого отця Блаженного Івана Павла ІІ до України. Примітно, що саме після цієї події, від 2001 року, динаміка на зменшення числа засуджених до позбавлення волі в Україні набула сталого характеру. Святіший отець Іван Павло ІІ часто відвідував ув'язнених в Італії, в Польщі, побував навіть у чилійській в’язниці в Антофагасі. Він залишив у спадщині Церкви проповіді та повчання, серед яких найбільш значущим стало Послання в межах святкування Священного 2000 Року до Дня Ювілею для В'язнів 9 липня 2000 року. Сам Святіший Іван Павло ІІ став для нас зразком прощення та примирення, коли неоднораз відвідував засудженого за тероризм Алі Агджу, який стріляв у папу.

За спогадами архиєпископа Мечислава Мокшицького, Митрополита Львівського, Блаженний папа Іван Павло ІІ під час Богослужіння в Римській в'язниці сказав: «Навіть там, де люди відокремлені брамами в'язниць, згідно логіки, мусить дихати Дух Христа Відкупителя світу. Покарання не повинно бути єдиною формою відплати, ані, тим більш, формою помсти оточуючого середовища. Покарання і в'язниця мають сенс лише тоді, коли підтверджують правила справедливості і запобігають переступам, служать як віднова для людини, даючи можливість людині, котра вчинила помилку подумати й зміцнити життя, щоб могли наново злитися із суспільством як його повноправні члени».

Його Високопреосвященство архієпископ Мечислав Мокшицький, який був особистим секретарем святішого Івана Павла ІІ, засвідчив, що колись Блаженний папа «увійшов у натовп в'язнів (охорона нічого не могла зробити), розмовляв із кожним, звертався до кожного як до найважливішої особи на світі, а земля була мокра від сліз. Говорив в'язням: Хотів би особисто почути історію кожного з вас. Це можуть зробити ваші капелани, котрі допомагають вам в ім'я Христа. Ключем до вашої роботи є любові пошана до гідності людини».

В рамках конференції, що відбувалася у Ворзелі, о. Костянтин Пантелей ознайомив душпастирів із специфічними завданнями та мотивами турботи Церкви цією важливою сферою, з рисами сучасної пенітенціарної системи України та її функціонування. Про діяльність Архиєпархіальної комісії пенітенціарного душпастирства та про служіння в межах архиєпархії розповів голова комісії ієромонах Віталій (Котик), ЧНІ. На конференції з доповідями виступили також о. Роман Пушка (капелан Прилуцької виховної колонії), о. Іван Ціхуляк (в минулому душпастир Бердичівської колонії середнього рівня безпеки), о. Ігор Онишкевич (довголітній керівник харитативного служіння ув'язненим жінкам) та Тарас Пшеничний, координатор Центру волонтерської співпраці з пенітенціарним душпастирством.

Учасники конференції отримали матеріали стосовно служіння у тюрмах та науки Церкви стосовно пенітенціарного душпастрства.

          

Інформація про сучасний стан кримінально-виконавчої системи (КВС) України.

1998 р. було створено Державний департамент України з питань виконання покарань. Цей керівний орган 1999 року був виведений з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України і нині діє як окрема державна правоохоронна виконавча структура, що від грудня 2010 року отримала нову назву: Державна пенітенціарна служба України.  

З 2001 року майже на третину зменшилась чисельність осіб, які тримаються в установах виконання покарань. Тенденція до зменшення числа засуджених до позбавлення волі набула сталого характеру. Проте на 8 тис. збільшилося число в’язнів слідчих установ. Одначе в Україні число “тюремного населення” у кілька разів більше ніж у Франції або Німеччині.                                             

На 1 червня 2011 року в установах позбавлення волі знаходиться 157 472 осіб. Система включає 184 установи (33 слідчі ізолятори, 136 виправних колоній, 8 виховних колоній для неповнолітніх, 13 колоній для жінок, 22 виправні центри і 2 медичні і трудові профілакторії).  

·                     1740 осіб засуджених до довічного позбавлення волі, 

·                     116 496 засуджених до позбавлення волі тримається у 136 виправних колоніях,

·                     40 976 осіб перебувають у 32 слідчих ізоляторах,

·                     1 434 засуджених неповнолітніх у 8 виховних колоніях, із яких одна – для засуджених дівчат (їх близько 100 осіб);

·                     5834  жінок утримується у 13 жіночих колоніях.