Вихованці Бережанської виховної колонії взяли участь у прощі до Маріїнського Духовного центру Зарваницької Матері Божої.

Уже стало доброю традицією у січневі дні, коли ще не відлунали різдвяні дзвони, організовувати для вихованців Бережанської виховної колонії прощу у Маріїнський Духовний центр Зарваницької Матері Божої. З давніх-давен існує в нашому народі побожний звичай – відбувати прощі до святих місць. Люди долають великі відстані, щоб поклонитися  мощам святих, помолитися серед монастирської тиші, прикластися до чудотворної ікони, зачерпнути із джерела цілющої водиці. Таку можливість,  28 січня 2013 року мали хлопці, які найближчим часом готуються до звільнення з установи і прагнуть в майбутньому жити чесним праведним життям, бути хорошими синами своїм батькам. Отець Михайло, капелан Бережанської виховної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області та духовний наставник вихованців, а також людина, завдяки якій щороку організовуються такі подорожі, як ніхто інший знає, що відвідування святих чудотворних місць приносить велику користь для здоров’я душі й тіла,  сприяє щирому покаянню. А це і є першим і найважливішим кроком до духовного очищення.

 

Розпочалась подорож із відвідування парафіяльної церкви Пресвятої Трійці, де о. Петро провів для вихованців цікавий екскурс у минуле, познайомив з історичними переданнями, легендами та фактами про чудодійну силу ікон, джерела, Божих храмів.  Повідав про важкі та переломні моменти  за часи існування Святого Місця, про діяння та жертви  людей, які неймовірними зусиллями рятували Святиню і постійно відбудовували зруйновані храми.  Однак час показав, що скороминуща буденність схиляється перед очевидністю вічності, і у  цьому святому місці  до цієї вічності можна доторкнутися серцем і прикластися до неї устами. Хлопці прикладалися до чудотворної ікони з щирою молитвою і просили у Тієї, Котра є «всіх скорбних радістю і пригнічених заступницею», зцілення душі і тіла, просили допомоги, розради й утіхи, зцілення від духовних і тілесних хвороб.  Слідуючи настановам о. Петра, хлопці просили у Матері Божої так, як би вони спілкувались із своєю рідною матір’ю, як би вони просили у неї. Щирість їхніх слів та думок відображались на обличчях і в очах, а миропомазання і благословення мощами, яку здійснили отець Петро і отець Михайло, вселили віру в те, що сердечні прохання хлопців будуть неодмінно почуті.

Під супроводом о.Михайла вихованці відвідали більшість місць Марійського центру: собор Зарваницької Матері Божої,  Підземну церкву, каплички над джерелом і з монахом, оглянули чотириярусну дзвіницю, милувались архутектурно-скульптурною композицією Матері Божої, увінчаною короною з хрестом. Вразило підлітків різноманіття вертепів, які сповіщають прихід Ісуса Христа на землю: тут і ляльковий вертеп, виконаний в українському стилі, і ляльково-механічний, і живий. Біля каплички над джерелом, над яким з’явилась ікона Зарваницької Матері Божої, і вода якого лікує та зцілює душу та тіло, хлопці помолились, набрали води у пляшечки, попили та омили нею лице.

День перебування у святому місці промайнув швидко та був сповнений емоційного піднесення та щирого покаяння.  Усі розуміли, що ця проща – це не звичайна туристична екскурсія чи розважально – пізнавальний  похід,  це передовсім спільна молитва, духовна праця вихованців разом із своїм наставником о. Михайлом з метою оновлення, очищення серця, вдосконалення душі. Ми переконані, що цілюща вода, чудотворна ікона та щира молитва навернуть ці п'ятнадцять юних душ на правильний шлях, вселять у них віру у власні сили, допоможуть їм віднайти себе у цьому світі, творити добро і жити за покликанням. Основне, щоб хлопці самі цього прагнули.

Тарас Смерак,
інспектор з питань підготовки до звільнення
Бережанської виховної колонії.

Сайт Управління ДПтС України у Тернопільсбкій області.