Притча Про блудного сина завжди є актуальною, не зважаючи, що змінюються покоління, проходять тисячоліття. Дуже зворушливо сприймається вона у виконанні жінок, що знаходяться зараз у в'язниці. Господь є тим люблячим батьком, який завжди очікує навернення "блудних синів і дочок", які у пошуках безтурботного життя, незалежності від батьків потрапляють у гріховні тенета, що призводить до важких наслідків. Більшість жінок, які тут відбувають покарання, якнайглибше можуть відчути на собі зміст цієї притчі. І дуже добре, коли вони її пропустять через серце, зрозуміють безмежну Божу любов. Зрозуміють, що Господь завжди їх радо прийме з розпростертими обіймами, тільки б вони це усвідомили і навернулися. " Актори" сценки - жінки, і вони дуже чуттєво відтворили притчу. Напевно кожна із засуджених, що була присутня в залі, могла через себе пропустити всі слова акторів, згадати і задуматись, що десь її також чекають, чекають її повернення і навернення. Хочеться, щоб їхні близькі при зустрічі з ними не були тим "старшим" сином, який не радів поверненню брата, а були тим люблячим батьком, який все прощає, і з нетерпінням чекає повернення блудного сина.
Віршована вистава була підготовлена з допомогою капелана о. Омеляна Колодчака та сестер-волонтерок Світлани та Надії до неділі Про блудного сина, дня пастирської турботи і молитви за в'язнів в УГКЦ.
Пенітенціарне душпастирство Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ.
Немає коментарів:
Дописати коментар