Скорочена презентація виставки-конкурсу мистецтва в'язнів.

ВСЕУКРАЇНСЬКА
ВИСТАВКА -КОНКУРС ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ' ЯЗНІВ
«ПЕРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОЮ ЛЮБОВ’Ю»
ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ І СОЦІАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

Центральний будинок художника

18 червня 2013 року

м. Київ

Мотивація проведення виставки

«Пам'ятайте про в'язнів, немов би ви самі були з ними в кайданах»

(До євреїв 13:3)

Історія взаємодії духовенства
з пенітенціарною системою

Підвалини християнської релігії, проникнуті духом милосердя й любові до ближнього, визначили зміст і характер ставлення християн до тих, що стали на шлях злочину та пороку.

Рятування душ, примирення з Богом і суспільством, приведення їх до каяття було покладено ними в основу роботи з в’язнями. Саме каяття визначило головну суть і назву ідеї (з лат. poenitentia – каяття).

В’ЯЗНИЦЯ  - МІСЦЕ ВІДЧУЖЕННЯ

Позбавлення волі – міра гніву, що ставить працівників пенітенціарних установ у конфронтацію із засудженими

Реінтеграція покараної за злочин особи – неможлива в обставинах відчуження соціуму. Необхідно долати відчуження. Усі суспільні інституції, а серед них і Церква, повинні давати в’язневі відчуття дотику та пошани людської гідності

МІСІЯ ЦЕРКВИ У В’ЯЗНИЦІ

Служитель церкви − свого роду місток між в’язницею і суспільством. Користуючись рівною повагою з боку тюремного персоналу і в’язнів, він зустрічає їхні потреби. Служить усім. При цьому ніяк не пристає на чиюсь сторону, відстоюючи закон досконалої любові…

Релігійна опіка в установах позбавлення волі має потрійну мету:

1 - суто релігійне служіння,

2 − соціальне, 

3 − правове.

Місія тюремного служіння обєднує 12 Церков. Саме в’язничне служіння є великою нагодою для наближення Церков у спільному свідченні Христа. Сучасна християнська місія у тюрмах здійснюється в атмосфері братнього співслужіння з представниками християнських Церков і деномінацій. Кожна церква Місії служить своїм, характерним їй даром.

Триває підготовка до проведення конкурсу образотворчого мистецтва в’язнів
«Переображення Господньою Любов’ю».
 

Атмосфера цього конкурсу дуже відкрита і створює умови для спілкування з учасниками у процесі підготовки, під час експозицій та після події. Через образотворче мистецтво відбувається найбільш людяний діалог та широке залучення усіх нас як членів громадянського суспільства для подолання мурів відчуження і для глибокого порозуміння. Ми матимемо можливість побачити картини. Наші відгуки потраплять до авторів. Такі події здатні змінити суспільство на краще, починаючи від нас самих.

Образотворче мистецтво –універсальний спосіб спілкування!

Мета виставки – посприяти суспільному діалогу та процесу реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях позбавлення волі, а також при цій нагоді познайомити широкий загал із плодами співробітництва Церкви з Державною пенітенціарною службою України у справі їхнього повернення до суспільства.

Етапи підготовки конкурсу.

І. Комунікація з Центральним апаратом і теріторіальними підрозділами Державної пенітенціарної служби

ІІ. Отримання заяв на участь у конкурсі.

ІІІ. З'ясування потреб учасників у матеріалах, сприяння спілки художників та окремих доброчинців.

ІV. Комунікація з волонтерами та доброчинцями через соціальні мережі.

V. Купівля та надсилання матеріалів силами волонтерів.

VI. Збір коштів для призового фонду.

VII. Серія презентацій з метою інформування суспільсьва.

VIII. Місце проведення конкурсу – Музей Івана Гончара. Відкриття конкурсу.

Всеукраїнський конкурс, присвячений Ювілею Хрещення Руси-України відкриється у Києві 10 серпня 2013 року під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука), Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, буде нагодою для здійснення національного відбору 50 робіт на Міжнародний Конкурс образотворчого мистецтва ув'язнених та засуджених.

Після конкурсу.

Пересувна виставка містами України.

Творчі проекти за посередництвом спілки художників України.

Програма плекання народного мистецтва у співпраці з Музеєм Івана Гончара.

Продовження спілкування з учасниками виставки, сприяння матеріалами.

Реалізація кратин після конкурсу – на сприяння реадаптації колишніх засуджених.

"Я думаю, картины, которые заключенные дают на всеукраинскую выставку, - это своеобразный месседж, который идет из тюрьмы в свободное общество. Я думаю и надеюсь, что очень много людей откликнутся и проявят свое небезразличие к судьбам, которые, к сожалению, находятся в условиях, при которых настоящее очень тяжелое, а будущее - более чем неопределенное, особенно, если учесть сегодняшнее состояние нашего общества и государства.

Самое сложное - это индивидуум, личность и общество. Взаимоотношение. Я был в тюрьме. Небольшой срок. И скажу, что не так страшен срок, как страшна неопределенность".

Борис Егиазарян