Розпочинаючи декаду місійності ув'язненим.

Розпочинаючи декаду місійності в день Вознесіння Господнього біля каплички Божої Матері , що функціонує на території тублікарні Збаразької ВК №63, був відслужений Молебень до Пресвятої Богородиці. Після відправи, жінки, які перебувають тут на лікуванні, віддаючи честь Божій Матері у місяці травні, підготовили виступ, розказуючи вірші і співаючи пісні до Богородиці. Їм, як нікому, потрібна опіка Божої Матері, і тут вони мають змогу приходити до Неї зі своїми проблемами і жалями. Бо ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла…  Всі присутні отримали образочки Матері Божої.

На заклик Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава, священики, які є знаряддям у

Божих руках -мають через дію Святого Духа торкнутися і навернути заблукані людські серця. Найбільше, напевно, потребують цього навернення засуджені, які допустилися якоїсь великої помилки у своєму житті і зараз відбувають тут покарання.  Через Святу Сповідь, очищення духовне, наступає швидше і оздоровлення тіла. Під час Сповіді, яку проводив в’язничний капелан о. Омелян Колодчак, жінки мали змогу скинути кайдани гріха і прийняти Господа у своє серце. Багато жінок, завдячуючи волонтеру Світлані Довгополій, виявляють бажання приступити до Сповіді і омити свою душу від гріхів.  І сьогодні в такий прекрасний травневий день шість жінок приступили до Сповіді і прийняли Святе Причастя. Отець Омелян звернувся до засуджених: « Сьогодні, розпочинаючи декаду місійності, ми повинні просити в Святого Духа дару віри у Воскреслого Христа. Бо у Бога немає нічого неможливого. Святий апостол Павло, бувши людиною високоосвідченою на той час, був в’язнем духовним і моральним. Він переслідував християн. Зустріч з Ісусом по дорозі до Дамаску перемінила його. І хоч він зазнав переслідувань, терпів багато незручностей, через своє навернення, але він в своїх посланнях говорив, що Сам Господь Духом Своїм Святим укріпив і настановив його на дорозі правди. Так само і ми повинні вести своє життя після того, як повірили в Істинного Бога і прийняли Його в своє життя, щоб своєю поведінкою не засмучувати Бога. Господь постійно очікує на нас, але ми за своїми клопотами у повсякденному житті не звертаємо на це уваги. І деколи Б

огові потрібно в чудесний спосіб навернути нас до Себе. І сьогодні Господь стукає до кожного серця, кличе нас не розчаровуватися. Він дарує надію ув’язненим. Як пройшовши закритими дверима до апостолів, які очікували благодаті Духа Святого, так і сьогодні він бажає ввійти до кожного вашого серця, щоб там оселитися, послати вам надію на краще майбутнє, допомогти здійснити всі ваші сподівання. Нехай через дію Духа Святого в душах ваших панує мир і спокій. Бо вознісшись на небо Господь не полишив нас, а завжди перебуває з тими, що люблять Його, промовляючи: «Я з вами і ніхто проти вас».»

Оскільки перший день  декади місійності присвячений дару хрещення і Божого усиновлення, то знаковим стало те, що у цей день одна з ув’язнених жінок, Галина Богданівна Дах, виявила бажання охреститися, прийняти дар хрещення, і віднині стати дитиною Божою. Отець Омелян уділив Таїнство св. Хрещення, давши їй нове ім’я при хрещенні - Анна. Охрещеній Анні він подарував ікону Ісуса, а хресній мамі книжку «Ісус – моє спасіння», побажавши їм від нині завжди відчувати Божу присутність у своєму житті.

Надія Тхір