Автор: Ірина Худобá
Вирок суду не повинен стати помстою суспільства, вважають священнослужителі. У виправному закладі людина має шанс покаятися та змінити свою життєву дорогу. Працювати з ув’язненими вчили волонтерів на спеціальному семінарі.
ЯРОСЛАВ ОМЕЛЯН, художник, громадський діяч:
«Українці там, звичайно, священики були дуже, бо всі священики, які були в той час, греко-католики, всюди було їх там. Вони правили, сповідали, причащали».
Художник та колишній політв’язень, Ярослав Омелян, читає лекцію для волонтерів: аби підготувати небайдужу молодь до роботи з ув’язненими, на базі Державної пенітенціарної служби області провели семінар під гаслом «Покарані, але не відкинуті!». Ярослав Омелян каже, для ув’язнених сибірського табору релігія відігравала важливу роль. Тому він переконаний, що саме з Богом в серці можна всі труднощі пережити.
ЯРОСЛАВ ОМЕЛЯН, художник, громадський діяч:
«Хто його знає, що чекає кожного? А життя – то дуже трудна дорога. Але ту дорогу треба пройти до кінця. Я сьогодні вперше в такому приміщенні, де я побачив і оформлення, і підготовчі такі кадри, які будуть перевиховувати тих людей, які спіткнулися, і переконаються в тому, що вони зробили зло, і більше його робити не будуть».
Священнослужителі кажуть: робота з ув’язненими має свою специфіку. Адже доводиться приходити до непростих людей, які живуть в нелегких обставинах. Керівник відділу Греко-католицької церкви з питань душпастирства у пенітенціарній системі Костянтин Пантелей запевняє: особи, які потрапляють в місця позбавлення волі, не повинні залишатися без дотику суспільства. Адже священики нерідко стають свідками того, як люди за ґратами міняють свою життєву дорогу. І велика заслуга у цьому саме проповідників, катехитів та волонтерів.
прот. КОСТЯНТИН ПАНТЕЛЕЙ, керівник відділу ПК УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України:
«Слово «пенітенція» – латинське слово, яке означає «каяття»,є в основі нинішнього семінару. Мало сказати, що, якщо людина є злочинцем, скажімо, що її треба просто відчужити від суспільства, вигнати з цього суспільства. Раніше ще існували різні кари, вплоть до кари смерті. Необхідно стремитися, щоби людина переосмислила сенс життя. Щоб вона прийшла до глибокого миру, перш за все, з Богом, з ближнім і з самим собою».
Відтак, чи не основна мета таких занять – заохотити молодь до християнського служіння в установах виконання покарань. Загалом у семінарі взяло участь близько 25 людей. Серед них – семінаристи, які, переконаний, Костянтин Пантелей, повинні бути відкриті до всякого роду душпастирства, а також – просто небайдужі молоді люди, які згодом, каже священнослужитель, могли б зробити свій вклад у реформування пенітенціарної системи.
прот. КОСТЯНТИН ПАНТЕЛЕЙ, керівник відділу ПК УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України:
«Ми, в основному, робимо наголос, що це люди, які фахово зацікавлені: психологи, педагоги, соціальні психологи і педагоги, можливо, соціальні працівники, юристи майбутні, правники. Люди, які в той чи інший спосіб будуть причетні до формування кримінального судочинства, законодавства. Можливо, хтось із них стане депутатом я не знаю».
ІРИНА БАРІДА, учасниця семінару:
«Мене завжди цікавило, як молодь може долучитися до волонтерства у в’язниці, щоби якось цим ув’язненим допомогти. Старатись достукатись до серця людини, не ставити на перше місце той її вчинок, який вона вчинила, за що вона сидить, а просто бачити перед собою саму людину, того ближнього, і, як Ісус вчив, щоб бачити Христа в тому ближньому. Я думаю, Бог буде діяти через нас, і обов’язково якось і нам відкриє ту людину, і нас відкриє для тієї людини».
Джерело - http://intb.te.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар