Святкування пам'яті Святого Миколая у Київському слідчому ізоляторі спонукала неповнолітніх до покаяння.

Мабуть у кожного з нас є десятки спогадів про святкування Празника Св. Миколая. Будучи вже дорослими, ми турбуємося про те, як діти сприйматимуть історію життя, як ставитимуться до появи особи, яка зображає Святого Миколая. Чим старше діти, тим більші наші переживання. Доросліші діти сприймають все це з тінню глузування. Тим більшим було моє здивування, коли після роздачі солодощів Св. Миколаєм у кімнаті слідчого ізолятора залишилося троє підлітків. Один з них залишився з сестрою Василією готуватися до Хрещення, а ще двоє - до Таїнства Покаяння. Це були добрі сповіді. А одна з них такої сили, що трапляється в досвіді капелана раз або два на 10 років. Слава Богові, що зворушує наші серця до каяття. Але сила нашого навернення залежить від сили молитов, які підносять за нас. Молімося і жертвуймо за грішників.     "Бо дуже могутня ревна молитва праведного!" (Якова 5:16.)

Сердечно дякую, що с. Василія Гальцова і Павло Загороднов організували нинішнє свято, яке комусь з дітей простелило дорогу до милосердя Отця.