ГО «Пенітенціарна Асоціація України», Інститут кримінально-виконавчої служби, та Душпастирська рада з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України 24-27 липня 2017 року провела навчання капеланів, які у майбутньому працюватимуть в установах виконання покарань.
Навчання капеланів здійснюється вже більше року, але вперше був застосований формат в’їзного навчання за принципом «літньої школи». Окрім класичного навчання за затвердженою програмою проводилися тренінги, спілкування з гострих проблем сучасної пенітенціарної діяльності. Особливістю роботи у форматі «літньої школи» є те, що науковці пропонують різні шляхи реформування, новаторств або вирішення гострих проблем і дають ці ідеї людям, які працюють в цій сфері, для обговорення.
Важливим у такому форматі спілкування є зворотній зв'язок, єднання наукового підходу, практичних поглядів, розвиток взаємодії між органами державної влади та інституціями громадянського суспільства з метою розбудови автентичної ефективної української пенітенціарної системи. Саме зворотній зв'язок і є одним з індикаторів життєздатності пропозицій науковців. З капеланами оговорювалися питання як пов’язані з душпастирською опікою засуджених, так і проблеми діяльності установ виконання покарань, ресоціалізації, організації взаємодії між органами державної влади та інституціями громадянського суспільства, ефективного менеджменту в установах виконання покарань, момент переходу засудженого від установи виконання покарань до пробації або у відкрите суспільство тощо, пропонувалися шляхи вирішення наявних проблем.
Для означеного виду роботи не випадково був обраний виїзний формат засідання. Перебуваючи разом з капеланами впродовж чотирьох днів викладачі Інституту кримінально-виконавчої служби та науковці, які співпрацюють з ГО «Пенітенціарна Асоціація України», мали змогу залучити всіх капеланів до інтерактивного спілкування не залежно від того чи то були години навчання чи вільного спілкування. Віддаємо належне відкритості, прагненню до спілкування, допомоги та змін у пенітенціарній діяльності з боку капеланів. Вони не просто залучалися до дискусії, але наприкінці роботи літньої школи висунули декілька власних пропозицій з удосконалення взаємодії між установами виконання покарань і душпастирськими інституціями, як-то: створити пам’ятки для капеланів і персоналу установ виконання покарань про взаємні права та обов’язки під час здійснення душпастирської опіки; запропонували скласти єдиний перелік всіх душпастирський інституцій куди може звернутися хтось з персоналу або сам засуджений, якщо йому нікуди йти після звільнення, надали пропозиції щодо гарантування безпеки капеланів (будь-яких відвідувачів) під час перебування на території установ або при великому скупченні засуджених тощо.
Надані пропозиції та коментарі необхідно ще проаналізувати та опрацювати, але вже зі сміливістю можна сказати, що такий формат співробітництва науковців, викладачів, капеланів та представників громадських організацій виправдовує себе, а також дає нові поштовхи для гуманізації системи виконання покарань в Україні.
Надія Калашник
Немає коментарів:
Дописати коментар