На конференції ТУСК "Обнова" представлено пенітенціарне волонтерство

25 жовтня 2019 року мене запросили ТУСК "Обнова-Київ" розповісти про волонтерство у тюрмах на з'їзді та конференції Федерації українських католицьких академічних та студентських товариств "Обнова". Тобто я мав честь розповідати про Пенітенціарне душпастирство УГКЦ перед католицькою молоддю з інших міст. Це вперше я без показу фільму Небо над головами/Heaven over your head мав говорити про відвідування в'язниць. Після показу фільму завжди легше говорити про досвід тюрми, бо наочність допомагає глибше зрозуміти суть і меседжі які я хочу донести. А тут потрібно було все розповідати фотографіями та історіями. Звичайно за 45 хвилин важко вкласти кількарічний досвіт, та все ж деякі історії я розповів.

Зокрма про священика Constantin Panteley, через якого це служіння почалось для мене і від кого я отримую допомогу, поради і підтримку у цьому служінні. Я розповів і про участь волонтерки Софія Сенюта, як близько року разом зі мною (а інколи і без мене) відвідує вихованців у колонії та спілкується з тими, хто виходить на свободу. Розповів про Прилуцька виховна колонія та історію зйомки фільму "Небо над головами", а також переказав (як би це іронічно не звучало) історію яку я показую у цьому документальному фільму. Розповів про різницію між колоніями для неповнолітніх і СІЗО. І чому СІЗО (для неповнолітніх) це дуже погано. Розповів про хлопців, які вже вийшли - Володю, який читає понад сотню книжок в рік і про Олексія який займається спортом і співає (який вийшов з Кременчуцької колонії два дні тому), а також про Макса, який ще перебуває у колонії, але вчить англійську, читає, вчится грати на гітарі. Розповів про події, які ми організовуємо у колоніях для неповнолітніх - тренінги-бесіди на морально-етичні, психологічні та мотивуючі теми, про покази фільму у колоніях, про збір і передачу книжок вихованцям, про похід у гори та інше. Дякую за запрошення Sofiia Demianovska та Mariia Kokhanska. Дякую за світлини Яна Волощук.

Після спітчу зустрів отця Тадея Годованця, який 15 років тому, коли я вчився у Бучачі Тернопільської області у католицькій школі Бучацький колегіум імені Святого Йосафата, був монахом-виховатилем для нас. Ми не бачились десь з 10-ток років. Дуже був радий.

.

Про останню поїздку до Ковельська виховна колонія Ви можете прочитати на офіційній сторінці проекту Небо над головами - соціальний проект підтримки неповнолітніх ув'язнених

Василь Возняк, автор задуму волонтерського служіння #Небо_над_головами