2 листопада у суботу волонтери соціального проекту "Небо над головами" відвідали Дуржавну установу "Ковельська виховна колонія".
Хоч і їхати з Києва до Ковеля неблизько (450 км.) наша волонтерська група налічувала 5 осіб.
Прибули до Коваля ми у суботу зранку. З поїзда нас зустріла волонтер Ольга Sa Tina, яка веде театральний гурток для вихованців, і ми разом попрямували до колонії. Співпраця з іншими волонтерами, які відвідують колонії для нас є дуже радісною.
По дорозі до тюрми ми зайшли у супермаркет, щоб купити печива для кавоперерви під час зустрічі, чай і цукор ми закупили напередодні.
Коли ми зайшли на територію колонії, а пізніше у кімнату - ми побачили, що хлопці вже нас чекають.
Молитвою ми розпочали нашу зустріч. Нашим основним спікером цього разу була Софія Сенюта, яка вела спілкування на тему "Правда/брехня. Чи виправдовується брехня заради благої мети?"
Допомагав провадити бесіду волонтер Павло Мар'єнко.
Ми говорити про те, що важливо просити пробачення. А також розбирали конкретні приклади і моделювали як правильно б було повестися у тій чи іншій ситуації.
Говорили про відновлення стосунків при брехні і наскільки ми готові прощати коли нас обманули.
У якийсь момент до розмови підключився вихователь колонії Сергій Володимирович і в контексті нашої бесіди процитував частину вірша Ліни Костенко:
"Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки"
Другу частину розмови вів волонтер Владимир Беребера, він розповів які саме виклики і розчарування можуть чекати вихованців колонії на свободі.
Sa Tina провела вправу на довіру: хлопці розбиваться по двоє і стають у коло - утворивши таким чином внутрішнє і зовнішнє коло. Суть гри-тренінгу полягає у тому, щоб той хто у внутіршньому колі за командою ведучого почав падати спиною назад, а той хто у зовнішній стороні кола має його зловити. А потім навпаки.
Вправа пройшла успішно. Ніхто не впав на землю) Довіра є.
Далі розпочалась відпочинкова, так звана, неофіційна частина - співання пісень під гітару. Цю частину провів волонтер Василь Возняк (Vasyl Voznyak).
Співи переросли в чайоперерву, особистісне спілування, роздачу подарунків.
Закінчили зустріч спільною фотографією.
За світлини дякуємо вихованцям колонії та Ользі Сатіній.
Дякуємо за участь у поїздці волонтерам Василь Возняк (Vasyl Voznyak), Софія Сенюта, Павло Мар'єнко, Владимир Беребера, Єгору Нефедову. Дякуємо за підтримку, участь і співпрацю Ользі Sa Tina.
Дякуємо за організацію поїздки Пенітенціарне душпастирство УГКЦ у особі Constantin Panteley та Павло Загороднов.
Дякуємо за організацію зручностей для волонтерів, хороше ставлення, відкритість на служіння церкви начальнику Ковельської колонії для неповнолітніх Абрамчуку Івану Дмитровичу та працівникам колонії Юрий Филаретов та Сергій Кедич.
Дякуємо за підтримку проекту Dzvinka Nabytovych та Tetyanka Shpaykher.
За попередніми підрахунками сума витрачена на поїздку 3 263 (три тисячі двісті шістдесят три гривні) грн.
Немає коментарів:
Дописати коментар