Великоднє вітання ув’язненим і пенітенціарним службовцям

керівника Департаменту військового капеланства УГКЦ преосвященного владики Михаїла Колтуна, Єпископа Сокальсько-Жовківського

Улюблені брати і сестри, що перебуваєте у в’язницях, та працівники пенітенціарної системи! Напевно, важко знайти на світі більш відкриті для віри місця, ніж лікарня, війна і в’язниця. Але цієї Пасхальної неділі вперше в’язні та персонал не чують великодньої проповіді своїх капеланів. Вхід до пенітенціарних установ для них закритий. Тому словом хочу досягнути вас, хто опинився, немов у подвійній ізоляції, за в’язничними мурами й на карантині.

Великоднього світанку ми святкуємо істину про те, що Бог воскресив свого єдинородного Сина із гробу. Ісус пройшов скорботним шляхом, несучи хрест і зневажливий сором, як підбадьорення для тих, хто сьогодні потребує сили. Він знає все про наше життя і Його жертва приносить живу надію.

Пасха - це історія убогого В’язня, поспішно відданого до суду, засудженого до смертної кари, страченого й похованого в чужій гробниці. Поневолені розуміють краще від інших розповідь Євангелія про страсті Христа-Відкупителя, масштаби того, чим пожертвував Ісус, приймаючи на себе покарання, якого Він не заслуговував. Воскреслий В’язень, перш ніж померти, служив іншому засудженому, сказавши йому, що той буде з Ним у раю (пор. Лк. 23, 39-43). Останнє дихання стражденного Мужа болів було поміж засудженими. Він висів між двома розбійниками і був «порахований» з ними (пор. Іс. 53, 12).

Ці роздуми нехай підтримають найбільш людяні мотиви служіння пенітенціарних працівників, які покликані не лише виконувати закон, а й наповнювати це доручення духом довіри до сили божественного прощення за гріхи, адже до останніх ми всі причетні. Це стається завдяки стражденному Відкупителю, який воскрес ради нашого спасіння, подолавши владу зла над людиною.

Великдень - це час відродження віри, надії і любові, а також переосмислення нашого ставлення до життя. Ми опинилася, усі без винятку, у загрозливих умовах життя. І в цих умовах любов до ближнього стає ефективним захистом для кожного. «Що ви ближньому зробили, це ви Мені зробили», - каже нам Господь. У такий спосіб сьогодні Бог нас заохочує і закликає до любові між усіма нами. Сьогодні діє формула захисту життя - захищаючи ближнього, збережеш себе. Скільки нагод є у в'язниці, щоб розгледіти себе в Добрій Новині!

В’язні є спраглі Доброї Новини, такою мірою, що навіть відчувають внутрішній світ своїх, так би мовити, опікунів. Тому хай нікому не будуть байдужі умови утримання ув’язнених та їх життя і доля. Водночас і в'язням треба усвідомити необхідність терпеливо зносити покарання, щоб не втратити останнього шансу на життя в мирі.

Ніхто не сподівався, що Христос переможе смерть, що ради нас Він воскресне і буде з нами. Повір, що як тобі, так і Йому найдорожчим є життя твоє! У цій вірі бажаю всім Божої благодаті на всі ваші добрі старання про захист життя, про любов до ближнього. А Христос, який з любові перетерпів за нас, щоб ми в Ньому мали життя, хай кожному дасть по своїй великій милості, щоб свого часу всі могли свідчити про великі й дивні діла, котрі Господь вчинив для тих, що витривали в надії. Богородиця, що прийняла в радості Благовість спасіння, нехай продовжує своє служіння для нашої радості. Благодать воскреслого Христа, любов Бога Оця і причастя Святого Духа хай буде з усіма нами.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

+Михаїл