Понад 100 в'язнів здійснили свого роду паломництво до святого храму

18 листопада 2020 року поштові ящики, коробки і пакунки з колоній та в'язниць були відкриті, і галерея Патріаршого Собору наповнилася творами образотворчого й прикладного мистецтва в'язнів. Унікальність майбутньої виставки - в залученні до 100 добровільних помічників у заходах організації й проведення мистецького конкурсу.

Волонтери з Української академії лідерства, які долучилися до підготовки експозиції «Покликані до свободи», розпочали реєстрацію понад 150 авторських творів, що прибули до Києва з усієї України.  Роботи були тимчасово розмістили біля стін. Триває внесення імен конкурсантів у спеціальну таблицю підрахунку балів для визначення переможців і призерів.

Ретельну підготовку експозиційного залу, інсталяцію кронштейнів і додаткового освітлення здійснюють волонтери спільноти "Виноградник" під керівництвом Романа Тишківського.

Оформленням творів, розміщенням їх на експозиційній площі займається художниця-експозиціоністка Наталія Шульженко. За її плечима досвід вже трьох виставок творчості в’язнів, які організовувалися Пенітенціарним душпастирством УГКЦ.

Незабаром стіни галереї Патріаршого Собору заговόять мовою людських втрат і надій. Розкажуть людям про людей мовою образів і знаків. Через два тижні експозиційний зал стане місцем людяного діалогу про покликання нас до свободи. Не до свободи у смислі гасла "Freedom is our religion", де індивідуальне "хочу" заглушає усі смисли й мотиви вчинків. А до відкриття самої суті людського життя. Ставати гідними нашого покликання бути людиною, чинити правду і добро.

Протягом двох місяців ви зможете побачити мову фарб і жестів, які оживають перед тим, хто подивиться. Всеукраїнська виставка-конкурс «Покликані до свободи» (Гал. 5:13) - нагода для нас переосмислити тему злочину і покути, яка є центральною проблемою людини і Творця. Людини і людини.

Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ» у співпраці з Державною кримінально-виконавчою службою України проводить у грудні - січні 2020 року Всеукраїнську виставку-конкурс мистецтва в’язнів «Покликані досвободи». Мета виставки посприяти кращій суспільній комунікації та процесу реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях позбавлення волі, а також зростанню громадянської активності в охороні суспільного миру, подоланню напруженості, пов’язаної з тривалою ізоляцією. Слід зазначити, що внаслідок карантину ця ізоляція стала подвійною, адже в'язні були позбавлені соціального спілкування через припинення усіх без винятку візитів зовні. 

В процесі підготовки виставки відбувається збір коштів як на покриття видатків на поштову пересилку відправлень з в'язниць, так і на організаційну працю навколо самих творів для їх експонування й належного антуражу. "Все, що ми здатні зробити, - коштом добродіїв" - зазначає о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу КП УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Премії переможцям і призерам мають виключно соціальне призначення для в'язнів, членів їх родин, а також потерпілих внаслідок злочину.

Відкриття виставки мистецтва в'язнів Покликані до свободи відбуватиметься 4 грудня 2020 року.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Декларація IPCA, прийнята на всесвітньому вебінарі Keep Hope Alive 11 листопада 2020 р

Міжнародна асоціація тюремних капеланів висловлює занепокоєння з приводу впливу Covid-19 на духовну душпастирську опіку ув'язнених в усьому світі

Локдаун для в'язнів

Пандемія коронавируса кидає виклик світу. Коли згадуються вразливі групи, рідко пригадують про ув'язнених. Тюрми легко можуть стати осередками поширення COVID-19. У дуже багатьох в'язницях по всьому світу COVID-19 прямо або побічно вбиває людей.

Згідно з Правилами Нельсона Мандели, ув'язнені мають таке ж право на здоров'я, як і всі інші. Загальна кількість утримуваних у в'язниціях у світі оцінюється в 11 мільйонів осіб. Занадто багато тюрем у багатьох країнах знаходяться в антисанітарних умовах й переповнені. Ув'язнені не завжди мають доступ до чистої води. Сама в'язниця навряд чи є здоровим середовищем. Їжа, як правило, низької якості, і в багатьох місцях навіть неякісна їжа зустрічається рідко. У багатьох країнах ув'язнені покладаються на родичів і друзів, які приносять їжу і припаси, особливо в досудових ситуаціях. Через локдаун ці можливості зникають.

IPCA визнає, що тюремні адміністрації в багатьох країнах роблять все можливе, щоб використовувати заходи ізоляції, щоб не допустити поширення пандемії до своїх в'язниць, зводячи до мінімуму контакт практично з усім, що знаходиться за стінами. В результаті багато в'язниць були захищені від спалахів COVID-19.

IPCA підтримує зусилля щодо захисту життя тюремного співтовариства, ув'язнених і персоналу в усьому світі, але шкодує про обмеження, що виходять за рамки строго необхідних, які обмежують доступ до праці й консультацій для ув'язнених.

IPCA також хоче підкреслити наслідки таких обмежень:

Друзі та сім'ї не можуть допомогти через їх положення за стінами і обмеження на спілкування. Обмеження на відвідування членами родини та друзями, відсутність доступу до тюремних священиків, волонтерів, програм реабілітації та багатьох іншим консультаційних послуг, а також відсутність релігійних чи духовних послуг - все це призводить не тільки до економічних труднощів для ув'язнених, але також до психологічних і духовних труднощів. У деяких частинах світу коронавірус вбиває людей в тюрмах, і ми повинні робити все можливе, щоб їх захистити. Але в кінцевому підсумку відсутність контактів, відвідувань і релігійної, духовної та іншої турботи також може вбити.

IPCA також висловлює стурбованість з приводу того, що багато обмежень, необхідні заради охорони здоров'я, можуть зберігатися навіть тоді, коли вони перестають бути доречними.

IPCA вітає той факт, що Мішель Бачелет, Верховний комісар Організації Об'єднаних Націй з прав людини, закликала уряди звільнити ув'язнених, які особливо вразливі для COVID-19, таких як літні люди і злочинці з низьким рівнем ризику. «Затримання повинно бути крайнім заходом, особливо під час цієї кризи», - заявила вона в заяві від 25 березня 2020 року. Експерти вважають, що в ув'язнених є достатньо простору для ініціатив щодо звільнення. Повсякраз, в 46 країнах світу більшість ув'язнених не були визнані винними у скоєнні злочину. Рівень утримання під вартою до суду високий. Наприклад, третина значної кількості ув'язнених у Бразилії - це підслідні. (Джерело: The Lancet 2 травня 2020 г.).

IPCA закликає тюремні власті по всьому світу діяти негайно всюди і завжди, коли є можливість знову відкрити доступ до в'язниць тим, хто надає підтримку у вигляді релігійних і духовних консультацій, порад і аналогічних заходів.

Текст Декларації IPCA

Відбувся вебінар Міжнародної Асоціації в'язничних капеланів

11 листопада 2020 року відбувся вебінар Міжнародної Асоціації в'язничних капеланів, в якому взяв участь керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України священик Костянтин Пантелей. Головною темою обговорення був вплив ситуації карантину на можливість релігійної опіки у в'язницях.

Всесвітній Інтернет-симпозіум IPCA оглянув новини зі світу, які були представлені регіональними координаторами з Європи, Азії, Океанії, Африки, Північної і Латинської Америки. Капелани висловлювали взаємну підтримку та оповідали про способи душпастирської допомоги, які вдається забезпечувати незалежно від обмежень карантину.

В результаті праці комітету напередодні вебінару була запропонована офіційна Декларація Економічній і соціальній раді ООН від IPCA про вплив Covid-19 у всьому світі на доступ ув'язнених до духовної опіки й допомоги, яка буде опублікована через кілька днів. Відтак учасники мали сесію запитань та відповідей із керівним комітетом організації та командою представників в ООН.

Нещодавно законодавча ініціатива Міністерства юстиції України щодо розгляду проекту Закону України "Про пенітенціарну систему" стала нагодою для пропозицій, висловлених щодо необхідності впровадження штатного в'язничного капеланства. Їх вніс член Душпастирської ради о. Костянтин Пантелей до статті 16 законопроекту.

"Для забезпечення душпастирської опіки у пенітенціарній системі до територіальних органів з питань виконання кримінальних покарань, а також установ виконання покарань та установ тримання під вартою призначаються на посади священики (капелани) за результатами підготовки в порядку, визначеному законодавством.

Положення про душпастирську опіку у пенітенціарній системі у затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Священослужителі (капелани), що здійснюють душпастирську опіку у пенітенціраній системі, працюють за трудовим договором."

Обґрунтуванням таких доповнень є тривале, протягом понад 29 років, співробітництво пенітенціарного душпастирства саме з підрозділами соціально-психологічної служби та виконання праці, яка є взаємо-доповнюючою на виконання духу і літери Статті 1 даного Проекту Закону «Про пенітенціарну систему» щодо її мети і завдань.

Обмеження карантину, викликаного пандемією, спричинили цілковиту депривацію ув’язнених, засуджених і персоналу від можливості задоволення потреб душпастирської опіки. Прийняття Закону у такій редакції приведе до структурування і належної організації душпастрської опіки в органах і установах пенітенціарної системи України навіть в надзвичайних умовах карантину.

Слід зазначити, що існуюча версія законопроекту також містить норму щодо духовної опіки персоналом ДКВС у 6-й частині Ст. 52.: "Особам рядового і начальницького складу пенітенціарної системи протягом робочого дня у вільний від виконання службових обов’язків час за бажанням може надаватися психологічний супровід та душпастирська допомога психологами та капеланами установи виконання покарань або установи тримання під вартою."

З огляду на професійний характер душпастирського служіння у в'язницях, окрім існуючої форми принагідного (сесійного) відвідування в'язниць представниками різних конфесій, є гаряча необхідність запровадження штатного капеланства.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Вихованці Кременчуцької підліткової колонії обговорювали книгу Віктора Франкла

05 листопада 2020 року відбулася зустріч в Zoom з вихованцями Кременчуцької колонії для неповнолітніх за прочитаною книгою Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу". Такі зустрічі з волонтерами-студентами проходять регулярно за сприянням керівника Центру Академічного душпастирства о. Ярослава Павлюка й сектору соціально-виховної і психологічної роботи.

Впровадженням до зустрічі послужила презентація о. Ярославом автора книги, яку обговорювали з вихованцями. В ній була представлена історія життєвого вибору відомого психотерапевта, автора логотерапії Віктора Франкла. Його перемоги над найгіршими життєвими обставинами, пов'язаними з втратою ближніх і тривалим ув'язненням у концентраційних таборах нацистської Німеччини.

Вихованці обговорили з волонтерами і священиками те, що торкнуло їх у книзі. Що, прагнення щастя чи віднайдення сенсу робить життя людини наповненим і щасливим? Як сприймати трагедію болю, провини і смерті? Що допомогло в'язню Освенцима пережити лихоліття й ходіння перед лицем неминучої смерті, зберігаючи гідність людини й допомогти іншим співв'язням?

Діалог тривав у дві сесії з перервою на обід. Волонтери Софія Суха, Софія Дунець, Ольга Сатіна, Таїсія Савуляк провадили діалог на теми роздумів, представлених у книзі та власних життєвих досвідів. Вихованці поділилися своїм розумінням пошуку смислів, переживання провини і прощення, всупереч помилок, що трапились в житті. Модерував зустріч отець Ярослав Павлюк.

Підсумовуючи діалог, отець Костянтин Пантелей розповів про переосмислення свого служіння внаслідок прочитання книги Віктора Франкла: "Мені як в'язничному душпастиреві, також не раз приходилося помилятися. Наприклад, це стосувалося намагання пояснити причини злочину, який скоїла людина, різними зовнішніми й суто механічними обставинами. Це спричиняло ефект часто протилежний від очікуваного полегшення ситуації людини у місцях позбавлення волі, адже виключало необхідність покути і прощення".

Наприкінці зустрічі о. Костянтин звершив молитву й благословення учасників.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Центр_Академічного_Душпастирства_КА_УГКЦ

Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання крим.покарань

#PenitentiaryEthics #неповнолітні #Кременчуцька_виховна_колонія

Капелан взяв участь в експертному обговоренні проблематики захисту права на свободу віросповідання

03 листопада 2020 року у приміщенні Національної асоціації адвокатів України за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини відбувся круглий стіл в онлайн форматі на тему: “Захист права на свободу віросповідання в умовах європейської  інтеграції  в  Україні”. В експертному обговоренні цієї проблематики взяв участь член Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України, керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей.

Під час виступу він розповів про правові колізії, пов’язані із припиненням доступу капеланів до пастирської опіки в’язнів і персоналу пенітенціарних установ. Від початку карантину церкви і релігійні організації, які представлені у Душпастирській раді при Міністерстві юстиції України, не припиняли зусиль для віднайдення форм співробітництва для здійснення капеланського служіння в закладах попереднього ув’язнення і в установах виконання кримінальних покарань.

Сьогодні обмежене число в’язнів у кількості, що не перевищує 5 – 8 осіб, зрідка користуються привілеєм відео-зв’язку для спілкування, молитви чи духовних вправ. Водночас, внаслідок повної соціальної ізоляції та депривації від духовної опіки, загострюється проблема конфліктності стосунків поміж в’язнями, та між в’язнями і персоналом. Погіршилася ситуація щодо суїцидальних схильностей окремих категорій в’язнів.

Всупереч нормам Конституції і Закону України № 419-VIII, капеланське служіння, яке носить професійний характер, припинено дією розпорядження Кабінету міністрів України й відповідним наказом Міністерства юстиції. Священнослужителі усіх конфесій, які були визнані капеланами, відповідно до закону пройшли фахову підготовку, володіють навичками служіння в ситуації підвищеного ризику зараження небезпечними хворобами. Так, як і медики, і  психологи, і соціальні працівники пенітенціарних установ, капелани здатні виконувати санітарні норми карантину й необхідні обмеження й рекомендації, які виконує персонал пенітенціарних установ.

13 жовтня 2020 року Міністерство юстиції ознайомило суспільство із законопроектом «Про пенітенціарну систему», у прикінцевих положеннях якого є посилання на існуючий закон № 419-VIII. Проте ці положення мають бути переглянуті в контексті досвіду пандемії. Як пенітенціарна система, так і релігійні організації дозріли до прийняття капеланів у якості штатних працівників пенітенціарних установ.

Відтак учасники дискусії обговорили законотворчі проекти 2020 року, як проект № 0931 й деякі інші, які стали своєрідною спробою «тиску на свободу вираження думки та поглядів віруючих громадян України через деякі законодавчі ініціативи. Саме цим обумовлена актуальність круглого столу», – як зазначила модератор заходу, голова Секції захисту прав на свободу віросповідання та свободу совісті Комітету захисту прав людини НААУ Наталія Дорошенко.

-------------------------------------------------------------

Круглий стіл на тему: “Захист права на свободу віросповідання в умовах європейської  інтеграції  в  Україні”

Питання для обговорення:

1.      Огляд законодавства України та міжнародних стандартів щодо релігійної свободи;

2.      Обговорення  законопроектів, що прямо або опосередковано зачіпають право на віросповідання та свободу слова. Аналіз законодавчих ініціатив за 2020 рік;

3.      Свобода віросповідання як один з інструментів захисту прав людини в Україні.

Модератори:

 ·        Ганна Колесник, адвокат, Голова Комітету захисту прав людини;

·        Наталія Дорошенко, адвокат, Голова Секції захисту прав на свободу віросповідання та свободу совісті Комітету захисту прав людини НААУ.

 Запрошені експерти:

1.      Максим Васін, виконавчий директор громадської організації «Інституту релігійної свободи»;

2.      Екатерина Войтенко, представник релігійної громади місцевої християнської пресвітеріанської церкви «Приумноження»;

3.      Микола Готунок, помічник адвоката, представник громадської організації «Асоціації християн юристів» «Хушай»;

4.      Костянтин Пантелей, керівник Відділу душпастирства в пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ;

5.      Ігор Свєтлічний, адвокат, Голова Секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини;

6.      Людмила Опришко, адвокат, Голова Комітету з медіа та рекламного права;

7.      Сергій Старенький, адвокат, Голова Секції захисту прав ув'язнених Комітету захисту прав людини.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

В'язничні капелани з України взяли участь у міжнародному вебінарі IPCA

IPCA Europe, Міжнародна Асоціація в'язничних капеланів (Європейська гілка організації), провела вебінар, пов'язаний з наслідками обмежень релігійних прав в'язнів. У ньому взяли участь представники Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України о. Костянтин Пантелей і о. Віктор Яценко.

Були обговорені питання:

1. Як Ковід вплинув на ваше служіння у в'язниці?

2. Що є найбільшим викликом у вашому тюремному служінні, крім Ковіда?

3. Яку підтримку ви хотіли б отримати від IPCA?

4. Як ви можете допомогти надати цю підтримку?

Поряд з резонними заходами безпеки для здоров'я в'язнів деякі обмеження, запроваджені у країнах, призвели до відчуження в'язнів від усіх форм релігійної опіки.

Учасники висловлювали колізію між дипломатичним ставленням до проблеми і покликанням більш відважної місії сказати урядам правду щодо великої шкоди надужиття.

Організатори зустрічі Боб Уілсон (UK), віце-канцлер IPCA, і президент Девід Бюїк (France) попередили про проведення міжконтинентальної зустрічі капеланів 11 листопада, щоб прийняти відповідне звернення до ООН щодо повернення ув'язненим повноти релігійних прав, які цілком узгоджуються з вимогами безпеки у часі пандемії.

https://www.ipcaworldwide.org/