Монахиня - капелан

В'язничні душпастирі сердечно вітають дорогу сестру Наталію-Василію Гальцову з Днем народження, Ювілеєм 45 ліття!

Дуже пам’ятним і благословенним стало її служіння. Вона мала особливу харизму – серцем до серця промовляти до неповнолітніх в’язнів, яких утримували у Київському слідчому ізоляторі. Сестра стала добровільною помічницею капелана у Київській в'язниці 2012 р. 

Під час обходу камер з ув’язненими хлопцями я, бувало, ставив питання у діалозі з ними: «Чи потрібна комусь індивідуальна розмова чи інша духовна допомога?» Діти хором відповідали: «Ні!». Та увечері цього самого дня до мене дзвонила с. Василія і повідомляла: «Отче Костянтине, є троє до Сповіді, один на духовну розмову, а один виявив бажання готуватись до Хрещення…» Немов своїй духовній матері, діти розкривали перед нею свої наїжачені й недовірливі душі.

Маючи богословську і педагогічну освіту, вона забажала викладати християнську етику неповнолітнім в’язням. Це служіння вона провадила до 2017 р. включно. Опікувалася жінками і неповнолітніми. Зміст служіння – катехизація, підготування до Хрещення, до Сповіді, терапевтичні індивідуальні бесіди й праця у групі.

Служіння с. Василія здійснювала на добровільних засадах і у вільний від інших обов’язків час. Вона часто супроводила мене у в’язниці, коли ми відвідували засуджених з господарської обслуги, жінок, неповнолітніх, хворих у медчастині. Двічі на тиждень, за узгодженим розкладом, вона працювала з підлітками.

Щоб належно висвітлити багатство досвіду душпастирського таланту сестри, потрібно згадати біблійні вікторини для неповнолітніх, утримуваних під вартою. Закон Божий для в’язнів сестра Василія викладала впродовж навчального року. У Київському слідчому ізоляторі у корпусі тримання неповнолітніх ув'язнених сестра Василія приготовляла події з нагоди свята Миколая, Різдва й Великодня. Свята відбувалися у формі театралізованої вистави, учасниками якої були самі неповнолітні ув'язнені. Найбільш незабутньою була вистава-пантоміма про Христове Воскресіння і про віру апостола Томи, який стрічається з Господом у світлиці. Сестра лише запропонувала і хлопці самі розподілили ролі. Непрофесійне, але повне довіри безпосереднє виконання зворушило всіх глядачів цього дійства, а ще більше вплинула на самих виконавців.

Після цього надзвичайного досвіду сестра декілька років здійснювала капеланське служіння у військових частинах і госпіталях Києва. Для вояків монахиня-капелан видавала спеціальну інформаційну брошуру – гарнізонний вісник «Господь – моя сила», за підтримки Департаменту Патріяршої курії УГКЦ. Відтак сестра стала помічником Синкела у справах монашества Київської Архиєпархії УГКЦ.

 Пенітенціарне душпастирство УГКЦ