Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.: Вихованці Прилуцької підліткової колонії здійснили подорож до Києва.

У співпраці з Управлінням Державної пенітенціарної служби України у Чернігівській області за сприянням Патріаршого паломницького центру Української Греко-Католицької Церкви Пенітенціарне душпастирство УГКЦ підготувало радісну подію. 12 травня 2012 року вихованці Прилуцької підліткової колонії здійснили релігійний тур до Києва. У молитовній подорожі взяли участь вихованці, які проходять процес соціальної реадаптації та приготування до звільнення, а також волонтери.

Травень - місяць Богородичний, тому проща розпочалася відвідуванням каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці та молитвою у Патріаршому Соборі Воскресіння Христового, а завершився в Успенській Лаврі.

Вихованці подорожували у супроводі заступника начальника Прилуцької виховної колонії Дмитра Жайворонка та кількох працівників установи. Маршрут прочан проліг через найбільш значущі та пам'ятні історичні місця у Києві. Вихованці відвідали храм Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, де почули історію Хрещення Русі після невдалого походу на Царгород 860 року. Потім посітили храм Святої Софії, який в минулому році відзначив 1000-літній ювілей. Михайлівський Золотоверхий Собор, Національний музей історії України, Монастир Св. Василія Великого, Поділ та Теодосієві печери Святоуспенської Київської Лаври.

Особливі враження у гостей викликала унікальна композиція Оксани Мась «Вівтар націй» з 250 тисяч писанок, копія фрагменту Ґентського вівтаря знаменитих фламандських художників 15 століття братів ван Ейків, яку споруджено просто неба на Софійській площі.

Під час молитовної подорожі вихованців супроводжували від Патріаршого паломницького центру його керівник пан Дмитро Мироненко, пані Олена Подоляк, волонтери Ігор Свєтлічний, Анастасія Гриненко, Юля Щербій. На пам'ять усі учасники паломництва до Києва отримали грамоти від Патріяршого паломницького центру.

Сприяння в організації безоплатного відвідування та екскурсійного супроводу надали адміністрації Національнoгo заповідника «Софія Київська» та Національного музею історії України.

Анастасія Гриненко ділиться враженнями.

Згадуючи відвідування якихось екскурсій з одногрупниками чи друзями я зрозуміла, що з цією групою паломників мені, напевно, було найкомфортніше. Хлопці жартували, сміялися, але в час, коли розказували якісь важливі та цікаві речі, жадібно ловили слова екскурсоводів. Це дуже важливо, коли поряд люди так само щиро зацікавлені в тому, що відбувається. Це надає відчуття спільності, а коли це спільне – перше відвідування Софійського собору – то це враження на все життя.

Коли ми йшли по місту, або відвідували якусь пам’ятку архітектури, то працівники музею чи прості перехожі закидали фрази типу «Це, напевно, якісь ліцеїсти?, «Звідки ваша група?», «Напевно з Криму?» і т.д. Їм відповідали: «З Прилук». А потім так просто… і так несподівано для цих людей додавали: «З Прилуцької колонії».

Це дійсно було прекрасне проведення часу. Наповнене спілкуванням, сенсом і діяльністю. Ще стільки всього варто побачити! З нетерпінням чекаю на повторення!