Звіт про збірку на "Кошик в'язням на Спаса" 2018 року

В результаті доброчинної акції було зібрано 13 091.68 грн.

З 26 липня до 18 серпня у Києві тривала традиційна збірка в рамках доброчинної акції "Кошик в'язням на Спаса". Кошти були зібрані своєчасно й повною мірою. Це є свідоцтвом зрілості християнської спільноти, яка здатна реагувати на потреби служіння у в'язниці. Понад пів-тисячі в'язнів отримали освячені мед і плоди. Це неповнолітні, жінки, хворі у мед-частині і лікарні пенітенціарної системи. Повідомляємо деталі акції.

1) Залишок з "Козацького гарту" у Ковельській виховній колонії - 750 грн. 

2) 9 169,68 грн. - на картковий рахунок: жертводавці можуть відслідкувати свій переказ.

3) 3 072 грн. - у храмі Св. Василія Великого.

4) 100 грн. - Микола

Витрати: 13 091.68 грн.

- 1 521 грн. на 253 кг. першосортних яблук (6 грн./кг.). пів-кіла на особу

- 110 грн. - тара

- 140 грн. - 200 фасувальних кульків.

- 130 грн. - ладан (лікарня)

- 400 грн. - бензин А-95 (для перевезень).

- 7500 грн. - за 100 л. меду (по 200 мл. на особу) 75 грн. за літр. (разом з тарою).

2 600 грн. з коштів, отриманих на картковий рахунок, переказано капелану о. Дмитру Горнакевичу для неповнолітніх у Прилуцькій виховній колонії

________________________________________________

Для юнаків у Прилуцькій виховній колонії

72кг * 6грн = 432грн кавуни

80грн * 25л = 2000грн мед

25шт * 5.5грн = 138грн відра

105 таксі

разом 2675 грн.

______________________________________

ЗАЛИШОК 690.68 грн. - на допомогу потребуючим у тяжких життєвих обставинах.

Щира молитва за жертводавців!

В'язні були зворушені і духовно піднесені, особливо ті, що в лікарні.

Центр волонтерського сприяння пенітенціарному служінню Церкви у Києві.

Понад пів-тисячі в'язнів отримали освячені мед і плоди

19, 21 серпня 2018 року  були передані освячені плоди і мед, в рамках доброчинної акції "Кошик в'язням на Спаса" у  слідчій установі Києва, у Міжобласній лікарні Бучанської виправної колонії і у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх. Численні віряни долучилися до збірки, яка стала знаком християнської любові до в'язнів. Понад пів-тисячі в'язнів отримали освячені мед і плоди.

Щорічна акція "Кошик в'язням на Спаса" - чудова нагода розвитку харитативного служіння церковних спільнот, вважає керівник Відділу душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей. Не зважаючи на численні потреби забезпечення відпочинку власних сімей протягом літа і незалежно від зростання викликів, що спадають на бюджети родин, численні добродії діляться своїм скромним достатком, щоб дати знак людяної уваги для тих, хто перебуває за в'язничними і колонійськими мурами.

Звіт з акції "Кошик в'язням на Спаса 2017" у Києві

Наші співгромадяни, що відбувають вироки в пенітенціарних установах, від моменту ув'язнення переживають відкинення суспільством. Виникає виразне почуття поділу на "ми" (ув'язнені) і "вони" (суспільство). Кожен знак милосердя руйнує мури відчуження. "На свободі хтось за нас молиться і сприймає як людей, - кажуть самі в'язні, - це дуже надихає жити і переосмислювати минуле і теперішнє."

Присутність священиків та мирян в пенітенціарних установах запалює людину до добра і дарує світлу надію на майбутнє. Слово Боже через духовного отця пробуджує затверділі серця і часто міняє людську темну суть у переображенну зодягнену Божою любов`ю, світлу одіж спасіння! В`язні з пошаною та повагою приймають дари Божого слова, та дари всіх людей доброї волі, котрі залучаються фінансово та іншими можливостями. Щира, окрема, уклінна подяка персоналу СІЗО та Бучанської виправної колонії, котрі з великим розумінням і терпеливістю супроводять такі візити.

При нагоді відзначення свята капелани ткакож вітали персонал ДКВС. На переконання Голови Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України о. Костянтина Пантелея, Переображення - день, пов'язаний  з пенітенціарним служінням, повинен відзначатися в державі як День професії пенітенціарія. "Нема ніякої перспективи у злочинця на переміну життя. Кримінальні риси обумовлені генетично." Ці, та багато інших тверджень роблять нашу віру у перевиховання порушників закону на примарний наїв.

Але ми насправді маємо вірити у переміну людини, через найважливішу антропологічну істину. Людина - більше, ніж її вчинок. Вимір життя людини тяжіє до трансцендентного. Себто ціль людини знаходиться поза нею. Людина може бути добра, але може бути й трагічно зла. Залежно від вибору й рішення розуму і волі. Інколи через драматичні обставини життя й оточення.

Привикання особи жити у добрі - можлива перспектива. Ми маємо довіряти цій можливості та різноманітно їй сприяти. Інакше ми безнадійні у цій своїй діяльності й робимо непотрібні речі.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Пам'ятний візит до в'язнів Митрополита Андрея Шептицького

Митрополит Андрей Шептицький відвідав в'язнів у Львівських Бригідках в суботу й неділю 13 - 14 серпня 1927 року. Сповідав в'язнів, відслужив Літургію, обійшов численні камери, лікарню, аптеку і виробничі приміщення, щоб поспілкуватися з в'язнями і персоналом.

Стаття в газеті "Wiek nowy" №7846 від 20 серпня 1927 року, стор. 5.

Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa

Metropolita ks, hr. Szeptycki odwiedził więźniów w t. zw. „Brygidkach”.

(Do obok zamieszczonej ryciny).

(wk) W ubiegłą sobotę i niedzielę odwiedził więźniów w tzw. Brygidkach przy ulicy Kazimierzowskiej, arcybiskup metropolii grecko katolickiej ks. Szeptycki..

Po uprzednim porozumieniu się z władzami więzienia, metropolita ks. Szeptyoki zjawił się w sobotę rano w kancelarii naczelnika w otoczeniu swej świty, przywitany przez naczelnika tychże więzień, inspektora więzienia na Wsch. Małopolskę p. Juliusza Majewskiego. Stąd udał się Metropolita do miejscowej kaplicy więziennej w celu odprawienia mszy św. i udzielenia komunji św. i spowiedzi więźniom.

Po skończonych modłach i krótkiej nauce kapłańskiej, wygłoszonej do zgromadzonych więźniów, udał się Metropolita w asystencji cżterech ks. kanoników, oprowadzany przez dyrektora p. Jul. Majewskiego w stronę budynków więzienia, w celu poznania stosunków, panujących wśród więźniów, dla poznania ich życia i warunków, w jakich w czasie odbywania kary pozostają. W czasie zwiedzania cel więziennych miał metropolita możność osobistego porozumienia się z więźniami i wysłuchania ich. Prócz odwiedzania przebywających w celach, przyjrzał się Metropolita pracy, zajętych w warsztatach więziennych. Wielkie zainteresowanie zdradzał dla wytwarzanych rękami aresztantów wyrobów: wikliniarskich, precyzyjno-stolarskich, sztukaterii z chleba, ślusarskich, szewskich, introligatorskich itp., wyrażając przytem ogromne zadowolenie i uznanie dla tego rodząju sposobu kierowania więźniami, kiedy w czasie odbywanej przez nich kary daną jest możność nauczenia się wszelkiego rzemiosła. Z kolei zwiedził ks. Metropolita szpital więzienny wraz z całem urządzeniem sali operacyjnej i apteki, niemniej serdeczne słowa pochwały kierując pod adresem zarządu i jego naczelnika Jul. Majewskiego. Po dwugodzinnym przeszło pobycie opuścił ks. Metropolita mury domu karnego przyrzekając przybycie swe dnia następnego — w niedzielę.

Istotnie znowu przybył w towarzystwie księży kаn. i udał się wprost do kaplicy w celu odprawienia nabożeństwa, poczem jeszcze raz w rozmowach zetknął się z więźnrami.

Opuszczając więzienie wyraził swe uznanie z powodu wzorowej zdrowotności panującej tu i sprawiedliwego traktowania wszystkich więźniów, bez różnicy ich obrządku i wyznan'a, o czem zresztą przy rozmowach z aresztantami mógł się osobiście przekonać.

(wk). Rycina nasza przedstawia chwilę opuszczania przez metropolitę ks. hr. Szeptyckiego bram kaplicy więziennej. Na pierwszym planie ks. metropolita w otoczeniu asystujących księży kan., po prawej stronie naczelnik więzienia, inspektor więziennictwa p. Juljusz Majewski, w tyle asyst. więź. p. Friess, po lewej asyst. Władyka.

Спасівський кошик вручили ув’язненим жінкам

18 серпня, напередодні празника Преображення Господнього, у каплиці великомученика Димитрія, що знаходиться на території Збаразької виправної колонії для жінок №63, в’язничний капелан – отець Омелян Колодчак освятив першоплоди.

«Я вітаю вас, усіх тут присутніх, – звернувся до засуджених отець Омелян, – з святом Преображення Господнього. І зичу вам так, як Ісус преобразився на горі Тавор, і вам преобразитися у своїх серцях; відчути близько Божу присутність і любов до вас. Бо сьогодні по Його волі ми тут з вами, щоб передати вам ці щедрі дарунки, щоб ви могли їх споживати на своє освячення. Господь любить кожного, не зважаючи на те, що людина слабка по своїй природі і може оступитися, та він не залишає нікого і чекає на кожного, щоб прийняти в свої батьківські обійми».

Засуджені жінки подякували за відвідини, турботу і щедрі дари і просили отця молитися за них і їхніх рідних. Отець окропив всіх свяченою водою, поблагословив і на згадку вручив жінкам образочки.

Вже традиційно щорічний Спасівський кошик для ув’знених жінок організовується парафією Христового Воскресіння. Для засуджених жінок було зібрано: яблука, груші, виноград, сливи, персики, нектарини, кавуни; які отець Омелян Колодчак, спільно з студентом другого курсу Тернопільської духовної семінарії Володимиром Стецьком, який цікавиться капеланським служінням, завіз у в’язницю.

Надія Тхір

Світлини

Джерело: Сайт Тернопільсько-Зборівської Єпархії

Проповідь Преовященнішого Петра (Лози) під час Ювілейного паломництва працівників і пробації

“Прощення - один з підставових законів існування Царства Небесного” - Кир Петро (Лоза) на прощі в Уневі 

11-12 серпня 2018 р. Б. з нагоди 20-ї річниці створення структур ДКВС в Уневі проходила Ювілейна проща працівників ДКВС і Пробації з гаслом "Справедливість! Віра! Милосердя!"  

Недільну Божественну Літургію Літургію очолив владика Петро (Лоза) єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії.  

Коментуючи уривок з Євангелія від Матея (18, 23-35), владика наголосив на важливості прощення, як на одному “з підставових законів існування Царства Небесного”. 

“... Що ми Богові можемо дати? Нічого. Бо навіть те, що в нас є, це також не є наше, Бог нам це подарував, вложив в наше життя зі свого милосердя і своєї любові.  

Слухаючи цю притчу, стоячи перед Богом, Господь закликає нас до усвідомлення цього Царства Небесного. Чим є це Царство Небесне, які закони діють у ньому? Христос в Євангелії каже, що Царство Небесне вже є серед нас, воно вже є присутнє тут, на землі, хоч ще і не в повноті, але воно має можливість і місце серед нас, людей на землі. Воно починається тут, серед нас.  

Найпершим з тих законів небесних є прощення, прощення тому хто мені завинив. Всі ми є дуже вразливі, коли хтось робить нам якусь кривду... можливо ми не так вразливі на якусь матеріальну кривду, але ми є дуже вразливими коли хтось образив нас словом, коли хтось не поважає нас, коли хтось нас відкидає чи має якусь ненависть до нас. Коли хтось можливо забирає від нас найрідніших і робить кривду в нашому житті. Оце прощення цієї кривди, це є один з підставових законів існування Царства Небесного, до якого Господь нас закликає. Простити тому, хто проти мене щось завинив... Господь нас закликає, щоби брати свого хреста і йти за Ним, іти за Ним, щоби Його наслідувати. Ми пам’ятаємо як Господь ніс свій хрест на Голгофу і коли Його прибивали до хреста, а Він просив свого Отця Небесного, кажучи: “Отче, прости їм, бо не знають що роблять” (Лк 23, 33). Сам Господь на собі показав, як Він прощає, як Він не пам’ятає, коли Йому зробили якусь кривду. Звичайно, це вимагає великої сили волі, упокорення, ми можемо сказати: ну чому я маю перший перепрошувати, якщо мене хтось образив? Він образив, то нехай перший прийде до мене і перепросить мене, чому я маю перший перепрошувати?  

Закони Царства Небесного кажуть про щось інше, що духовна людина, людина яка перейнята Господом Богом, вона завжди ставитиме на перше місце не себе, але те Царство Небесне, до якого вона є покликана... 

Коли ми й справді роздумуємо над тою Істиною, що Господь нас кличе до Царства Небесного, Він є нашим Царем, Він є Той, перед Ким нам також рано чи пізно прийдеться стати і звести з Ним рахунки.  

Ми бачимо і знаємо, що коли б ми не прийшли до Господа, Він завжди нас чекає, завжди приймає і якими б ми гріхами не завинили перед Богом, Бог завжди готовий нам простити.  

Завжди пригадуймо собі серце батька й матері які мають дітей, і немає такого материнського чи батьківського серця, яке рівнодушно дивитиметься на те, як їхні діти ворогують між собою, що їхні діти не поважають один одного, що вони мають провини один перед одним і не мають тої сили, щоби взаємно простити. Я думаю що кожне серце матері і батька за своїх дітей обливатиметься кров’ю і буде литися та молитва, щоби настав мир між їхніми дітьми.  

Ми всі себе називаємо дітьми Божими. В нас є наш Творець Небесний, Який нас створив, Який нас тримає при житті, Який не перестає обдаровувати нас своїми ласками, де би ми не були, чи ми є чемні, чи ми є не чемні. Рука Божа завжди є до кожного з нас протягнута.  

Часом не знаємо, як маємо простити і бачимо, що є речі, які нам не під силу, але ми знаймо що Богу це є під силу. Каже Господь в Євангелії, “що людині не можливо, це Богові можливо” і наскільки ми буде пов’язувати своє життя з Господом Богом, скільки ми будемо давати місця Богові в нашому житті, настільки буде в нас також ця сила і ця відважність сказати один одному: “прости мені”, чи чоловік жінці, чи жінка чоловікові, чи батьки дітям а діти батькам, чи сусіди сусідам, але також можна сказати і народи народам. Ми приходимо на це святе місце, яке Пресвята Богородиця вибрала для себе, щоби через це місце нам роздавати свої ласки. Як діти Божі, ми зібралися тут у храмі, у стіп Пресвятої Богородиці і просимо в неї цього благословення. І я думаю, що кожен з нас, виходячи з цього святого місця, з цього паломництва, візьме з собою ту частинку того Божого благословення, візьме з собою те Боже Слово, яке ми сьогодні чуємо в цьому Євангелії, візьме з собою цей мир, який Бог хоче дати в кожне наше серце, щоби цей мир принести в наші домівки, в наші села в наші міста, щоб цей мир запанував також і в нашій землі.  

Пам'ятаймо, “що людині не можливо, це Богові можливо”, і наскільки ми пов’язуємо своє життя з Господом Богом, настільки в нас також є та сила протистояти цьому злу, бо з того, що ми сваримося, що ми один одному не прощаємо, ніхто з нас немає вигоди, ніхто, лише ворог людського спасіння, диявол, який не хоче щоби людина спаслася. 

Сьогоднішня притча заохочує нас до тих наших повсякденних дій... Подумаймо, якою буде радість нашої зустрічі у небі. 

Нехай Господь благословить усіх нас, Пресвята Богородиця тримає під своїм покровом і надає нам цієї сили прощати один одному, бо це є одна з підставових заповідей і законів існування Царства Небесного і нашого щастя. Амінь. Слава Ісусу Христу” (Зі слова преосвященного владики Петра). 

Прослухати запис можна ТУТ

Прес-служба Сокальсько-Жовківської Єпархії 

Службовці ДКВС і Пробації здійснили Ювілейну прощу до Унева

11 – 12 серпня 2018 року Свято-Успенська Унівська Лавра приймала у паломництві працівників пенітенціарної системи України. З благословення Владики Михаїла (Колтуна), Єпископа Сокальсько-Жовківського, Керівника Департаменту військового капеланства, Ювілейне паломництво Державної кримінально-виконавчої служби і пробації відбулося на відзначення 1030-ліття Хрещення Руси-України, у 20-ту річницю створення структур ДКВС. 133 учасники із Київської, Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей взяли участь у цій прощі з гаслом «Справедливість, віра, милосердя!», що на хоругвах. 

Паломництво стало ювілейним ще й тому, що вперше проща пенітенціарного персоналу була організована на запрошення Блаженнішого Любомира Гузара 10 років тому – влітку 2008 року. 

Паломництво розпочалося молебнем у храмі Св. Миколая у Перемишлянах – у храмі, де служив блаженний священомученик Омелян Ковч, в’язень концтабору «Майданек». Після благословення паломництва учасники прощі вирушили від Перемишлян до Унева. Серед прочан були також члени родин пенітенціарних службовців, в’язничні душпастирі, студенти Львівської семінарії, Дяківської академії у м. Чорткові, волонтери пенітенціарного душпастирства. 

Подорожуючих зустріли величні дзвони й настоятель Унівської Лаври високопреподобний отець Макарій Дутка гостинно прийняв прочан. Святкова вечірня, акафістове моління перед Унівською Чудотворною іконою Богородиці, Панахида на чернечій горі наповнили духовну програму прощі. На завершення прочани взяли участь у програмі нічних чувань, які провів отець Костянтин Пантелей, керівник Відділу душпастирства УГКЦ у пенітенціарній системі. Темою чувань була людська гідність та її біблійне пояснення. На основі вибраних місць Старого і Нововго Завітів о. Костянтин дав духовну науку про покликання людини до святості життя. У діалозі брали участь молодь і старші. Молитовні роздуми на основі Святого Письма завершили програму чувань.

12 серпня у Свято-Успенському храмі була відслужена недільна Утреня та Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Єпископ Петро (Лоза), помічник Сокальсько-Жовківський, в минулому, відомий капелан у м. Чернігові. На проповіді після Євангелія про Боже прощення (11 Неділя по Зісланні Св. Духа) владика Петро сказав: «Всі ми є дуже вразливі, коли хтось робить нам якусь кривду... можливо ми не так вразливі на якусь матеріальну кривду, але ми є дуже вразливими коли хтось образив нас словом, коли хтось не поважає нас, коли хтось нас відкидає чи має якусь ненависть до нас. Коли хтось можливо забирає від нас найрідніших і робить кривду в нашому житті. Оце прощення цієї кривди, це є один з підставових законів існування Царства Небесного, до якого Господь нас закликає. Простити тому, хто проти мене щось завинив...».

В молитві усильного благання під час Божественної Літургії звучали прохання за пенітенціарних службовців, їхні родини, за капеланів і волонтерів пенітенціарного служіння, за в'язнів та за усіх жертв кримінальних злочинів, за духовну переміну нашого народу.

Після молитви за Україну владика Петро благословив службовців, що взяли участь у паломництві, а прочани подякували Церкві за нагоду поглибити розуміння свого християнського покликання і духовну наснагу, якої так потребує кожний пенітенціарний працівник. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Триває збірка "Кошик в'язням на Спаса"

Дорогі у Христі, станом на 7 серпня на "Кошик в'язням на Спаса" зібрано 255 грн. + 750 грн. - залишок з "Козацького гарту" у м. Ковель.

Пожертву просимо передавати у видавництво "Свідчадо" храм Миколи Доброго, Покровська 6; Монастир Василія Великого, Вознесенський узвіз, 7 (Львівська пл.); церква св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі.

Пожертви також можна переказувати
карта ПБ 4731 2191 0499 8202
Пантелей Костянтин Юрійович
Призначення "Доброчинний переказ. Спасівський кошик в'язням"
Закінчення збірки - 18 серпня. Звіт до 21 серпня.

Пенітенціарна система станом на 1 липня 2018 року

Загальна характеристика
Державної кримінально-виконавчої служби України

Станом на 1 липня 2018 року у сфері управління Державної кримінально-виконанвчої служби України перебуває 148 установ. Крім того, 29 установ знаходяться на території Донецької та Луганської областей, що тимчасово не контролюється українською владою.У 17 установах виконання покарань засуджені не утримуються, у зв'язку із здійсненням оптимізації їх діяльності.

В результаті воєнної інтервенції РФ в Україну 2014 року на окупованій території Донецької та Луганської областей опинилося 29 установ та 47 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Ще 5 пенітенціарних установ розташовані на території окупованого Криму. Понад 15 тис. осіб знаходяться у тюрмах і колоніях на територіях, окупованих Росією та зайнятих проросійськими терористичними формуваннями.

В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на території, що контролюється українською владою, тримається усього 56 638 осіб.

З них:

З них:

у 12 слідчих ізоляторах та 17 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	19 383 особи узятих під варту, та засуджених
з них на стадії: досудового розслідування	1881 осіб
судового розгляду (до винесення вироку)	9 672 осіб
у 113 кримінально-виконавчих установах  з них:	37 111 засуджених
у 7 колоніях максимального рівня безпеки	1 775 осіб
у 32 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	15 932 особи
у 27 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених	10 221 осіб
у 7 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	1 215 осіб
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	422 особа
у 11 колоніях для тримання жінок	1 551 осіб
у 4 спеціалізованих лікувальних закладах	697 осіб
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	1 025 осіб
у 21 виправному центрі	1 621 осіб
у 6 виховних колоніях (для неповнолітніх)	144 особи

Серед засуджених:

1544 особи відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;470 осіб відбувають покарання у вигляді арешту у 54 арештному домі, утвореному при установах.

Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі (станом на 01.01.2018):

5,6 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;7 022 осіб – за умисне вбивство;3 080 особи – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;8 311   особи – за розбій та грабіж;

12 282 осіб – за крадіжку;
712 особа – за зґвалтування;
18 осіб – злочини проти основ національної безпеки.