неділя, 30 жовтня 2016 р.

ПАПА ПРО ВІДВІДИНИ ХВОРИХ І В’ЯЗНІВ: ВСІ МОЖЕМО БУТИ ЗАСОБАМИ МИЛОСЕРДЯ

«Нехай ніхто не показує на когось пальцем. Всі, натомість, ставаймо засобами милосердя», – це один із закликів, що прозвучав з уст Святішого Отця Франциска під час загальної аудієнції у середу, 9 листопада 2016 року. Продовжуючи цикл повчань про діла милосердя, цього разу він говорив про відвідування хворих і в’язнів.

Насамперед, Папа пригадав, що життя Ісуса, особливо, в період прилюдного служіння, «було неперервними зустрічами з людьми», між якими «особливе місце» займали хворі. Оскільки Ісус наближався до них і «Своєю присутністю та могутністю Своєї оздоровчої сили» їх зцілював, то «серед діл милосердя не могло забракнути відвідування й допомоги хворим».

«Разом зі згаданим ділом милосердя можемо додати це те, яке полягає у близькості з людьми, що перебувають у в’язницях. У дійсності, як хворі, так і в’язні живуть в умовах обмеження свободи. А саме тоді, коли її бракує, ми усвідомлюємо, наскільки цінною вона є!» – наголосив Наступник святого Петра, додаючи: «Ісус дарував нам можливість бути вільними, не зважаючи на межі хвороби чи обмежень. Він пропонує нам свободу, що походить із зустрічі з Ним та з нового сенсу, який ця зустріч вносить в наші особисті умови».

За словами Єпископа Риму, цими ділами милосердя Господь запрошує нас чинити «жест великої людяності», яким є взаємоподіл. Хворий дуже часто почувається самотнім, а відвідини можуть зменшити ці відчуття, «товариство – це чудові ліки». Адже усмішка, ласка, потиск руки, що є «простими жестами», стають дуже важливими для того, «хто почувається покинутим на себе самого».

«Не залишаймо хворих самотніми! Не чинімо перешкод для того, щоб вони знаходили полегшення, а ми – збагачення, завдяки близькості з тим, хто страждає. Лікарні – це справжні “катедральні собори болю”, де, однак, стає видимою також сила милосердної любові, яка підтримує та співчуває», – сказав Святіший Отець, додаючи: «В тому ж світлі думаю про тих, які замкнені у в’язниці. Ісус не забував також і про них. Поставивши відвідини в’язнів серед діл милосердя, Він хотів заохотити нас, насамперед, для нікого не ставати суддями».

Якщо хтось перебуває у в’язниці через те, що помилився, «не шанував закону і громадського співжиття», він «відбуває своє покарання». Але що ця людина би не вчинила, «вона завжди залишається любленою Богом». І, як зауважив Папа, ніхто не може заглянути до її сумління, аби зрозуміти, що вона відчуває. «Дуже легко, – додав він, – вмити руки, стверджуючи, що ця людина вчинила помилку. Християнин, радше, повинен зайнятися тим, щоб той, хто помилився, зрозумів скоєне зло».

«Брак свободи, без сумніву, – це одне з найбільших обмежень для людини. Якщо до цього додати деградацію задля часто нелюдських умов, у яких вони живуть, це дійсно стає випадком, в якому християнин почувається спонукуваним робити все для того, щоб повернути їм гідність», – сказав Святіший Отець, закликавши: «Нехай, отже, ніхто ні на кого не показує пальцем. Всі, натомість, ставаймо засобами милосердя, з наставленням взаємоподілу та пошани».

Папа розповів, що часто думає про в’язнів, запитуючи себе, що спонукало їх до злочинів, як вони потрапили у різні форми зла. Вони також потребують «близькості та ніжності, тому що Боже милосердя творить дива». «Як же багато сліз на щоках в’язнів, які, можливо, ніколи не плакали, довелося мені побачити лише через те, що вони почулися прийнятими й любленими!» – сказав Святіший Отець, закликавши не забувати й про те, що Ісус і апостоли також зазнали досвіду ув’язнення.

«Не впадаймо у байдужість, але ставаймо засобами Божого милосердя. Всі ми можемо бути засобами Божого милосердя, і це принесе багато користі як нам самим, так і ближнім, тому що милосердя проходить через жест, через слово, через відвідини, воно є актом повернення радості й гідності тим, хто їх втратив», – підсумував Папа.

Пенітенціарне душпастрство УГКЦ за матеріалами Радіо Ватикан

четвер, 27 жовтня 2016 р.

У Профільному Комітеті Верховної Ради відбулося обговорення робочої версії Законопроекту про пенітенціарну систему

27 жовтня 2016 року у залі засідань Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності під головуванням представника Міністерства юстиції України Павла Кудлая проходила зустріч підгрупи з обговорення робочої версії Законопроекту про пенітенціарну систему.  До підгрупи долучилися представники Міністерства юстиції України, Секретаріату профільного Комітету, Інституту кримінально-виконавчої служби, Офісу Ради Європи в Україні, Місії ЄС в Україні, українських громадських, релігійних, правозахисних організацій, помічники-консультанти народних депутатів.

В обговоренні документу взяли участь Вадим Човган, експерт Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС), Павло Ісаков, викладач кафедри кримінально-виконавчого права Інституту кримінально-виконавчої служби, Олександр Федорук, представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Валентин Лозан, представник Міжнародного комітету захисту прав людини, адвокат Ірина БойковаАндрій Сухоруков, Голова Правління Міжнародного товариства прав людини, протоієрей Костянтин Пантелей, заступник Голови Душпастирської ради при Державній пенітенціарній службі України.

Під час дискусій, зокрема, обговорювали необхідність включення до нового закону статті про доступ персоналу пенітенціарної системи до душпастирської опіки під час виконання своїх обов'язків.  Адже під час виконання служби, доступ до капелана є особливо важливим серед інших відновних і реабілітаційних заходів пенітенціарія. 

Оскільки Законопроект про пенітенціарну систему покликаний встановити головні її риси після реформи, священик Костянтин Пантелей наголосив на необхідності використовувати усі засоби публічної комунікації, щоб допомагати українському суспільству краще усвідомлювати  природу пенітенціарної діяльності та важливість професії пенітенціарія. Особливе значення це має у контексті суспільної трансформації, яку переживає наша країна, а ще більше – в обставинах війни та її наслідків. 

Для профілактики професійної деформації й вигорання, притаманних пенітенціарній службі, душпастирський супровід персоналу дає можливість шляхетного відновлення працівників кримінально-виконавчої сфери і, як наслідок, їх більш витривалого й корисного служіння. Інтелектуальний і духовний рівень в’язничного працівника у сучасній Україні залежить від участі духовенства усіх конфесій у професійній формації персоналу пенітенціарної системи. Необхідно передбачити в структурі робочого часу працівників, які безпосередньо контактують з в’язнями, заходи санаторно- медичного, фізичного та морально-духовного відновлення, які вириватимуть його з обставин, що поступово деформують та витирають професійні риси, головними серед яких є переможна людяність та розуміння конечної цілі служіння – суспільного миру. На думку о. Костянтина, працівник має бути поза деструктивним впливом в’язничного середовища, як мінімум, третину робочого часу, що віддається на формаційні й відновні заходи.

Під час діалогу з питань відбору найкращих кандидатів на службу та про створення стандартів грошового утримання працівників пенітенціарної системи також говорили про необхідність законодавчого врегулювання права персоналу на протест і навіть на страйк із метою захисту соціальної справедливості щодо умов та оплати праці. Адже протягом років незалежності відчуження соціуму від проблем в’язниць привело до маргіналізації засуджених. Наслідком цього є те, що більшість наших співгромадян проходять точку неповернення й назавжди залишаються в зоні криміналу. Але гідним здивування є факт, що на 26 рік після відновлення української державності пенітенціарії  стали маргіналізовані ще більше від самих в’язнів. 

У демократичному суспільстві існування пенітенціарної системи спрямоване на досягнення справедливості, повернення до суспільного миру й відновлення гармонії соціальних відносин, підірваної скоєними злочинами. Пенітенціарна праця є найбільш часомістким напруженням життєвого ресурсу, яке може мати руйнівні наслідки для робітника. Професія пенітенціарія набуває значення найбільш складної, суспільно-значущої праці, що позначається високою духовно-фізичною, інтелектуальною, морально-психологічною й соціально-педагогічною складовими. Збереження здоров’я працівників, плекання професійної етики, постійна суспільна комунікація, залучення найбільш плідних і життєздатних сил громадянського суспільства у різноманітних програмах  – головні пріоритети. Отже, сучасна Україна має дбати про ретельний відбір найкращих кандидатів на службу та про високі стандарти грошового утримання персоналу. 


Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

понеділок, 24 жовтня 2016 р.

У Києві відбудеться засідання робочої групи з підготовки конференції Міжнародної Асоціації в'язничних капеланів

24 жовтня 2016 року до Києва, з метою обговорення питань організації міжнародної конференції в'язничних душпасирів, завітав преподобний Біл Кейв, заступник Голови й секретар IPCA Europe (Міжнародної Асоціації в'язничних капеланів). Цього тижня робоча група, до якої увійдуть представники Душпастирської ради у Пенітенціарній системі України, матиме спільну зустріч, в якій будуть визначені пріоритетні цілі майбутньої події. Цього дня о. Біл Кейв відвідав Департамент душпастрства у силових стуктурах України Патріаршої Курії УГКЦ. Гостя супроводжував о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Під час візиту до департаменту гість познайомився з організацією в'язничного служіння УГКЦ, розвитком міжконфесійної співпраці та взаємодії душпастирів з Міністерством юстиції України та профільним комітетом Верховної ради України, у віданні яких лежить пенітенціарна реформа.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Семінаристи провели футбольний турнір у колонії в Прилуках

«Милосердне серце має мужність відмовитися від зручностей, милосердне серце спроможне виходити назустріч іншим, може обійняти всіх» цими словами на Світовому дні молоді у Кракові папа Франциск закликає кожну людину, для якої бути християнином не є «модою», а способом життя, проявляти милосердя для тих, хто найбільше того потребує. Прояв милосердя для дітей Божих, які тимчасово позбавлені волі з різних життєвих обставин, особливо спонукає християнина відмовитися від «зручностей».

Усвідомлюючи своє покликання бути милосердними, брати-семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії в черговий раз виходять на зустріч тим, хто не може по ту сторону паркану з колючим дротом цього зробити. Тому 22-го жовтня студенти КТДС вирішили завітати до Прилуцької дитячої виправної колонії. Поїздка відбулася за сприяння Лицарів Колумба. Під час зустрічі було заплановано зіграти футбольні матчі між командою КТДС та двома командами вихованців колонії. В першому матчі команда КТДС перемогла з рахунком 5:1 (перший тайм закінчився на користь команди КДС: «1:0»). Проте дуже цікавим видався матч з другою командою вихованців колонії. Гра відбувалася на рівних, але після першого тайму рахунок був на користь команди вихованців: «1:0». В другому таймі попри другу гру поспіль футболісти КТДС змогли віднайти в собі сили і зрівняли рахунок, який так і залишився після закінчення основного часу: «1:1». Переможця матчу було виявлено в серії пенальті де голкіпери обох команд демонстрували високу надійність. Але точний удар капітана команди КТДС брата Михайла Іванюка визначив переможця цього надзвичайно цікавого та драматичного матчу.

Перший гуманітарний вантаж був переданий для потреб в'язнів

В рамках Ювілейного року Божого Милосердя, Святіший Отець Франциск оголосив 6 листопада Днем Ювілею для в’язнів. 5-6 листопада 2016 року у пенітенціарних установах відбудуться духовно-молитовні зустрічі з ув’язненими за участю єпископів, капеланів, волонтерів, що проголошуватимуть Добру Вістку про Боже Милосердя. 

У підготовчий період у парафіяльних спільнотах УГКЦ проводяться доброчинні збірки гуманітарної допомоги: засобів особистої гігієни, теплого одягу, взуття, Святого Письма, приватних молитовників, натільних хрестиків, образків, вервичок. 

24 жовтня 2016 року за сприянням парохій Київської Архиєпархії Св. Анни у Вишневому і Св. Василія Велликого у Києві перший гуманітарний вантаж одягу був переданий в Київський слідчий ізолятор для потреб ув'язнених жінок. Триває збірка предметів особистої гігієни, які незабаром будуть передані волонтерами для найбільш вразливих категорій в'язнів. Серед них: підлітки, жінки, особи, перебуваючі у сан-частинах, хворі й інваліди, особи без соціальних зв'язків.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

неділя, 23 жовтня 2016 р.

У громаді УГКЦ відбувся захід до Дня Ювілею Божого Милосердя для в'язнів

23 жовтня 2016 року у парохії Святої Анни у Вишневому разом з громадою молився о. Костянтин Пантелей, який понад 10 років очолює Відділ пенітенціарного душпастирства Патріаршої Курії УГКЦ, який координує служіння в'язням. На запрошення адміністратора парохії о. Володимира Мальчина о. Костянтин розповів про відзначення Церквою Дня Ювілею Божого Милосердя для в'язнів, що відбуватиметься 6-го листопада. Цими днями тиває акція збору речей і предмктів особистої гігієни в рамках підготовки до Ювілею у в'язницях. Парафіяни зібрали теплі речі та соціальні пакети для увязнених. У проповіді о. Костянтин зазначив: "Ці речі є виявом вашої любові та сопричасності, що здатні нагадати про людяність та добро у душах тих, хто, можливо, вчинив найбільше зло. Присутність священика і волонтерів у вязничних камерах є таїнством незбагненної переміни людської особи, до якої дотикається Божа Любов."

Громада Св. Анни у м. Вишневому.

субота, 22 жовтня 2016 р.

Навчання волонтерів проходило у Збаражі

«У вязниці Я був, і ви мене відвідали» (Матей 25:36)
У рамках Року Божого Милосердя у парафії церкви Христового Воскресіння м. Збараж – ВК №63 с. Добриводи пройшов семінар-практикум « …Покликані бути вісниками нескінченного Божого милосердя і прощення». Розпочався семінар зі Св. Літургії в наміренні успішного проходження семінару і благодатних плодів у волонтерському служінні для вязня. У своїй проповіді, яка була присвячена соціальній сфері служіння, служінню вязням о. Омелян Колодчак закликав волонтерів і кандидатів в волонтери бути для увязнених світлом для світу, нести Боже світло туди, де панує темрява. «Ісус сьогодні він кличе вас йти до тих, хто через свій упадок опинився за колючим дротом. Дати засудженим зрозуміти, що Бог їх любить. Він кличе кожного увязненого – «Не бійся, прийди до Мене і я тобі допоможу змінитися! Я знаю, що ти грішний, але довірся мені, і Я тобі допоможу!», і до вас він сьогодні взиває: «Не бійтеся! Йдіть і служіть тим, хто вас потребує, а я допоможу вам, я поведу вас! Ви покликані бути вісниками Божого Милосердя».» Волонтери, взявши участь у Божественній Літургії, після реєстрації у храмі Христового Воскресіння вирушили у Збаразьку ВК №63. На семінар, крім мешканців Збаражчини, прибули кандидати з Тернополя і області, Підволочиська, Закарпаття, а також уродженець Збаража, який зараз проживає в Чехії і займається волонтерською діяльністю в Україні.
 У колонії волонтери зустрілися з працівниками пенітенціарної системи  Збаразької ВК №63 (Соціально-психологічною та медичною службою). Людмила Василівна Леськів – зам. нач. ВК №63 з соціально-психологічного служіння, підполковник привітала гостей і розповіла про сучасні риси кримінально-виконавчої системи та роль пенітенціарного душпастирства і  волонтерів. Кандидати в волонтери узгоджували спільно з соціальною службою години служіння увязненим.
 У каплиці Великомученика Димитрія  відбулася спільна молитва в наміренні  засуджених жінок. Волонтери, представники спільноти Цариці Миру і Поєднання і Греко-Католицької харизматичної спільноти Бетел подарували засудженим жінкам духовну літературу і помолилися молитвою захисту над потребуючими. В актовому залі установи відбулася ширша зустріч з увязненими жінками, де отець Омелян сказав, що сьогодні сам Господь, через сьогоднішніх волонтерів завітав до них, щоб їх потішити, підтримати  їх у випробуваннях, які вони зараз переносять, подарувати їм духовне зцілення. З захопленням жінки слухали свідчення кандидата в волонтери, колишнього вязня. Брат Володимир розказав засудженим про свої упадки в житті: розчарування, пиятику, бійки, торгівлю зброєю, увязнення, втрату близької людини і знову тяжкі упадки, захоплення магією і свій довгий шлях до навернення до Бога. Коли зрозумів, що нема в кого просити допомоги, то звернувся до Господа з проханням дати йому мудрості. А дальше зустріч з монахами з Колодіївки, поїздка в Меджугорє і повна довіра до Богородиці і прохання про переміну, а ще молитва «Господи нехай Твоя, а не моя буде воля!» Як нагороду він отримав повне зцілення фізичне і духовне. Брат Володимир закликав жінок не здаватися, бачити майбутнє, яким тяжким не було б сьогодення… і знати, що є Той, хто їх любить, навіть якщо весь світ відвернеться від них. Він найбільше бажає їхньої довіри і навернення. Зустріч завершилася частуванням засуджених солодощами, а ще волонтери роздали жінкам образочки і інші дарунки.
 Після смачного обіду учасники семінару ділилися пережитими відчуттями після зустрічі з засудженими. В свою чергу Світлана Довгопола, Надія Тхір, Тетяна Козар – волонтери 2010-2016рр. ділилися своїм досвідом вязничного служіння. У презентації «Вязничне служіння у Збаразькій ВК №63» учасники семінару побачили реальне служіння, вони з захопленням відзивалися про побачене.
 А ще була зустріч з політвязнем Богданом Берездецьким, який розказав про своїх 8 важких років в Сибіру.
Оксана Воробель – представник соціальної служби РДА поділилася своїми враженнями про співпрацю з вязницею. Розказала, що зі свого досвіду роботи вона знає, що найбільше засуджені в бібліотеці читають духовну літературу, отже вони потребують духовної підтримки. Якщо люди вірять в Бога, то вони відчувають Його допомогу.
Про заходи особистого захисту і гігієни при спілкуванні з засудженими на території туб. зони і установи у Збаразькій ВК №63 розказав учасникам семінару лікар установи Юрій Володимирович.
Правову оцінка участі священиків і волонтерів у пенітенціарному служінні дав Богдан Олещук – суддя Збаразького райсуду. Він закликав волонтерів і кандидатів в волонтери нести Христа до засуджених, бути для них світлом. Сказав, що зі своєї роботи знає, що там є дуже багато зранених людей, які потребують духовного зцілення. Ці люди після звільнення не знають, як жити. Вони потребують допомоги духовної, щоб стати повноцінними членами суспільства.
Дальше виступив отець ліцензіат Олексій Боднарчук, настоятель церкви Христового Воскресіння, викладач місіології у ТВДС зі своєю доповіддю «Папа Франциск у своїх зверненнях до вязнів». «З самого початку свого служіння Папа Франциск приділяє особливу увагу найбільш потребуючим духовної опіки, серед яких також і ув’язнені,  – сказав отець Олексій. За словами Святішого Отця, жодна камера «не є настільки ізольованою, щоб не допустити Господа», Який є там, плаче, працює і надіється разом з в’язнями. Адже Його «батьківська» любов проникає всюди. «Я молюся, – сказав Папа, – щоб кожен відкрив серце цій Господній любові». Він зазначив, що спілкування з ув’язненими є доброю нагодою призадуматися над слабкістю, притаманною кожній людині, над тим, що кожен із нас міг би бути на їхньому місці, і це є спонукою молитися, наближатися до них. Відзначати Ювілей милосердя з в’язнями, за словами Святішого Отця, це також «навчитися не залишатися в’язнями минулого, в’язнями вчорашнього дня», означає «повірити, що все може бути по-іншому». Глава Католицької Церкви запевнив свою особливу згадку про в’язнів, коли в рамках Святого Року Милосердя відзначатиметься особливий день, присвячений ув’язненим. Зазначивши, що вони живуть в умовах, коли «час, здається, зупинився», він наголосив, що «справжній час – це не той, що вимірюється годинником»: «Правдива мірка часу називається надія! І я прагну, щоб кожен з вас завжди підтримував запаленим світло надії».
 «Отож, відкрийте двері свого серця Христові, а тоді Христос перемінить ваше становище. З Христом усе можливе!» – наголосив Святіший Отець.»
Дальше відбулася подячна молитва, вільне спілкування між кандидатами в волонтери і обговорення їхнього практичного служіння в Збаразькій ВК №63 згідно програми заходів «Ти це можеш зробити, Тобі довіряє Ісус…», яку отримав кожен учасник семінару. Між ними було узгоджено конкретні напрямки служіння ув’язненим.
Всі учасники семінару отримали книгу о. Ігоря Царя «Дар, що зцілює». Також волонтери мали можливість відвідати старовинний Збаразький замок.

вівторок, 18 жовтня 2016 р.

Щорічне навчання в'язничних капеланів

16-20 жовтня 2016 року відбулися щорічні навчання в'язничних капеланів. Зустріч постійно вписана в розклад занять як надзвичайно важливого проекту, спрямованого на зміцнення процесу реабілітації в польських в'язницях.

У тренінгу взяли участь Заступник генерального директора Пенітенціарної служби, полковник Єжи Копець, Головний капелан в'язниць о. д-р Павел Войтас, директор Навчально-методичного Управління Яцек Павлович, представники Центрального апарату в'язничної служби у Варшаві і капелани, що здійснюють допомогу в тюрмах і центрах утримання під вартою. Розвиток Пенітенціарного душпастирства УГКЦ представили чотири капелани о. Арсен Панчак, о. Василь Сливоцький, о. Олексій Куйбіда, о. Микола Бердник.

Під час навчання мвященики зосередилися на презентаці моделювання конкретних обставин ув'язнення у житті осіб, позбавлених волі, та інших внутрішніх відносин, що переважають в тюремному співтоваристві, щоб зміцнити відносини соціально прийняті серед засуджених. Представники CZSW у Варшаві, щоб обговорити поточні питання і теми первинних підрозділів пенітенціарної системи безпеки.


Пастирська діяльність є дуже важливим елементом методичних, аналітичних та духовної підтримки реабілітаційних заходів для осіб, позбавлених волі. Це форма додаткової роботи по зміні ставлення ув'язнених, прийнятих Пенітенціарної служби.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

Міжнародна співпраця

16-20 жовтня 2016 року, у Центрі з підготовки кадрів Польської тюремної служби (у Попово-Парцелє, неподалік Варшави) проходять традиційні у жовтні реколекції і конференція в’язничного душпастирства Польщі. На запрошення головного капелана Польського католицького в’язничного душпастирства о. прелата Павла Войтаса і з благословення керівника Департаменту УГКЦ з душпастирства силових структур України владики Сокальсько-Жовківського Михаїла Колтуна в Попово перебуває делегація Української Греко-Католицької Церкви з чотирьох капеланів: о.Арсена Панчака та о.Василя Сливоцького, сотрудників храму Зіслання Святого Духа, в'язничних душпастирів Івано-Франківської Архієпархії, о.Олекси Куйбіди, в'язничного капелана Коломийсько-Чернівецької єпархії та о.Миколи Бердника, головного капелана Луцького єкзархату.. Реколекції і професійний вишкіл є щорічним заходом навчання та духовної обнови, для священиків, що були покликані Церквою до служіння у тюрмах. В програмі – духовні вправи та фахові лекції з пастирської практики. Під час відвідин співбратів по служінню відбудеться презентація душпастирського служіння Української Греко-Католицької Церкви для польських капеланів. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

неділя, 16 жовтня 2016 р.

В Україні 30 жовтня - національний День Біблії. Євангелізація у в'язниці

Традиційно в останню неділю жовтня в Україні вшановують День Біблії. Пенітенціарне душпастирство УГКЦ проводить євангелізаційні заходи у пенітенціарних закладах України 29, 30 жовтня 2016 року. Для помочі і зв'язку з Вашим місцевим капеланом або відомостей про найближчий пенітенціарний заклад, який ви можете відвідати  телефонуйте +380984229221. 

Зміст події - зустріч з в'язнями на тему походження Біблії, розповідь про Боже Слово, формування канону Святого Письма, роль його в житті християн, місце Біблії в молитві та літургійному житті Церкви. 

пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.

Інформація про служіння в'язничних капеланів УГКЦ

«Терпеливістю і милосердям!»

Відродження душпастирства УГКЦ у пенітенціарних установах України розпочалося 1991 року, у часі її легалізації після років підпілля. Після перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ до Києва блаженніший Любомир Гузар створив при Патріаршій Курії УГКЦ Департамент душпастирства у силових структурах України під керівництвом преосвященнішого Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовківського. За координацію служіння УГКЦ у виправних колоніях та в’язницях відповідає Відділ душпастирства у пенітенціарній системі України. Сьогодні душпастирська опіка проводяться регулярно в пенітенціарних установах № 14, 30, 34, 40, 41, 44, 47, 48, 50, 55, 63, 85, 110, 112, 118, 128, 135 у дев'яти слідчих ізоляторах та в двох колоніях для неповнолітніх України. Інші 6 установ наші священики мають можливість відвідувати тільки принагідно. З огляду на гібридну війну московії проти України, анексію Криму і окупацію окремих районів Донецької і Луганської області опіка над в’язнями була припинена в пенітенціарних установах № 3, 13, 120, 124. 

Кожна з 12 єпархій на території України має головного капелана. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи й миряни – всього понад 200 осіб. Серед них – 32 священики-капелани. Більшість з них отримали сертифікати про засвоєння базового рівня компетентності для праці у пенітенціарних установах. Багато активних волонтерів є студентами або фаховими богословами, психологами, юристами, соціальними працівниками та педагогами. У різних сферах цього служіння беруть участь понад 1000 волонтерів на регулярній основі.
Головними напрямками служіння капеланів є проповідь, катехизація, уділення Св. Тайн, сприяння у підтримці зв'язків із родиною, навчання, священиків і волонтерів основам місії Церкви у тюрмах. Неділя про Блудного Сина, за два тижні до Великого Посту, є у Церкві Днем особливої уваги УГКЦ до в’язничного служіння.

2001 року УГКЦ стала співзасновницею й учасницею Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”. Місія об’єднує 12 християнських Церков і деномінацій. Ця організація представляє Україну в Міжнародній асоціації тюремного служіння (PFI). Від 2003 року УГКЦ є учасницею, на правах спостерігача, а з 2007-го – дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирської опіки в тюрмах (ІССРРС), яка діє під керівництвом Конгрегації в справах духовенства, у співпраці з Папською радою “Справедливість і мир” та має статус спеціального консультанта ООН.

У листопаді 2007 року на прохання тюремного духовенства УГКЦ було проведено перший вишкільний семінар для священиків на базі Біло-Церківського училища ДКВС України. Це послужило народженню першої концепції навчання капеланів: у січні-лютому 2008 р. спільно з викладачами училища було погоджено 72-годинну програму навчання служителів Церков Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі» для здобуття мінімального рівня компетентності у кримінально-виконавчій сфері.

2008 року відбулося Перше паломництво Державної пенітенціарної служби України до Зарваниці за участю представників 7 Церков-учасниць Місії. Традицією стало щорічне Всеукраїнське паломництво для працівників пенітенціарної системи України під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» до Свято-Успенської Унівської Лаври.

У співпраці з Державною пенітенціарною службою УГКЦ посприяла участі праць образотворчого мистецтва в’язнів у міжнародних мистецьких конкурсах у Відні (червень 2009) та у Берліні (грудень 2009, грудень 2011, грудень 2014).

2009 року у Києві, з ініціативи УГКЦ, було проведено Міжнародну конференцію «Юридичний вимір пенітенціарного служіння», в якій брали участь чільні представники Міжнародної католицької комісії в’язничного душпастирства (ІССРРС) та Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI). 

2009 - 2011 року тривала І Національна пересувна експозиція мистецтва в'язнів «Переображення Господньою Любов'ю», яку побачили у 9-ти містах України.

2011 року, УГКЦ за співучастю Церков-учасниць Української міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі» зініціювала проведення круглого столу в УКРІНФОРМІ «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених». Таким чином розпочалася праця з розробки концепції пенітенціарного душпастирства у в'язничній системі України.

Зустріч Європейської ради ICCPPC з українськими капеланами відбулась у Львові у січні 2012 року, що засвідчило зростаючу увагу міжнародної спільноти до системи правосуддя та попередження злочинності в Україні.

29 травня 2012 року вперше в стінах Верховної Ради України обговорювалася проблема систематичної духовної опіки в'язнями. Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у співпраці з Асоціацією Українських Правників та Українською міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі", провів «круглий стіл» на тему: «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики». Найактивнішу участь у підготовці цієї події взяло Пенітенціарне душпастирство УГКЦ. Як наслідок цієї зустрічі триває розробка й обговорення проекту Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

12 грудня 2012 року Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав і Голова Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков підписали Угоду про співробітництвоУгода є віддзеркаленням розвитку співпраці, передбаченої попереднім документом, підписаним Блаженнішим Любомиром 2007 року. Текст Угоди не лише підсумував структурні зміни, що сталися за останні 5 років, але також зробив наголос на опіку персоналу ДПтС України та членів їх сімей, слухачів навчальних закладів ДПтС України, засуджених та осіб, узятих під варту.

26 грудня 2012 року відбулася презентація першого підручника, що подає фахові орієнтири священикам і волонтерам для душпастирства у пенiтенцiарних закладах «Служити в’язням». Вона є плодом багатолітньої співпраці з пенітенціарною службою та містить важливі документи Церкви стосовно цього прекрасного служіння.

У липні - серпні 2013 року представництво УГКЦ у складі міжконфесійної групи взяло активну участь у розробці пропозицій до Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) № 1154
14 травня 2015 року Верховна Рада України прийняла проект закону у другому читанні. 

19 серпня 2013 року був зорганізований Національний конкурс образотворчого і прикладного мистецтва  в'язнів «Преображення Господньою Любов’ю». Відтак, протягом 2013 - 2015 років тривала пересувна експозиція містами УкраїниПодія допомогла створити поле для діалогу між людьми, які опинились у місцях позбавлення волі та суспільством. Під час виставки відбувалися зустрічі, презентації, семінари та круглі столи, де неодноразово наголошувалося на необхідності реформування кримінального судочинства і пенітенціарної системи України, участі Церкви і суспільства у процесі соціальної інтеграції колишніх в'язнів. Розпочата у Києві, виставка побувала у 17 містах України, а 20 творів експозиції потрапили з Києва на міжнародний конкурс у Берліні. 

20 липня 2014 перед збором близько 200 тисяч вірних та священиків на Всеукраїнській прощі до Зарваниці, Патріарх Святослав урочисто проголосив Блаженного єпископа і мученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного служіння духовенства та віруючих Української Греко-Католицької Церкви.

02 грудня 2014 року у Києві була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція «Християнська проповідь у місцях несвободи. Історія і сучасність України». Цю подію було організовано Пенітенціарним душпастирством УГКЦ у співпраці з Українською міжконфесійною християнською місією «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі», Державною пенітенціарною службою України, Всеукраїнською профспілкою персоналу органів та установ Державної пенітенціарної служби, Релігійним інститутом Св. Томи Аквінського. Учасники конференції запропонували подальші кроки для впровадження капеланства. 

11 червня 2015 року набув чинності закон про тюремне капеланство, над розробкою якого у гроні представників християнських церков активно працювали й експерти від УГКЦ. В рамках закону у вересні 2015 року створено Душпастирську раду при ДПтС України, яка у співпраці з пенітенціаріями розробляє відповідні правила для духовної опіки в'язнів і персоналу.

В'язничні капелани УГКЦ взяли активну участь у підготовці та формуванні підсумкових документів Міжнародної конференції «Сучасність і перспективи пенітенціарної душпастирської опіки», що відбулась у Києві 13-14 квітня 2016 року. На виконання рішень конференціх в Інституті кримінально-виконавчої служби створено опорну кафедру душпастирської практики та пенітенціарної етики.

Триває праця у Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності над законопроектами, що унормовують капеланське служіння у в'язницях і колоніях. 


Контакт:

преосвященніший Михаїл (Колтун),
єпископ Сокальсько-Жовківський,
керівник Департаменту УГКЦ
з душпастирства у силових структурах України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20




 
протоієрей Костянтин Пантелей,
керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
моб. 098 422-9-221
e-mail: 
panteley@ukr.net
ієрей Ярослав Лукавенко,
референт Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20

моб. 097 717-3-700
e-mail: ugcc.penitentiary@gmail.com






Павло Загороднов,
координатор волонтерських програм Пенітенціарного душпастирства УГКЦ Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
моб. 097 397-29-40

Покровські відвідини в'язнів.

14 жовтня - у Київській слідчій установі відбулися відвідини ув'язнених, а в Бучанській виправній колонії, хворих міжобласної лікарні ДПтС, у зв'язку із святом Покрови Пресвятої Богородиці. Через проповідь про історію свята Покрови та, зокрема, про появу Божої Матері у Царгороді, Почаєві, Гваделупе, Люрді, Фатімі, Гарабандалі в'язні довідалися про духовні джерела молитов Церкви до Богородиці.

Свято вшанували в'язні також у каплиці Св. Миколая на території Львівського, Чортківського, Івано-Франківського слідчого ізолятора, в інших пенітенціарних установах, де душпастирюють капелани УГКЦ.


Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Католицькі душпастирі України і Латвії продовжують співпрацю

3 – 7 жовтня 2016 року в Україні з метою ознайомлення з діяльністю пенітенціарного душпастирства Української Греко-Католицької Церкви і для обміну досвідом перебували в’язничні капелани з Латвії Айнарс Ванакс і Гайтіс Дубультс. Візит душпастирів став відповіддю на участь українських капеланів у травні цього року у міжнародному семінарі у Ризі.

Під час перебування гостей з Латвії у Києві відбулося декілька пам’ятних подій. В рамках душпастрської практики випускного курсу Київської Трьохсвятительської семінарії капелани зустрілися з семінаристами на викладі основ і покликання до пенітенціарного душпастирства. Для покращення взаємодії з персоналом кримінально-виконавчої служби пройшов колоквіум «Співпраця душпастирів і психологів для превенції суїцидів у пенітенціарних установах» за участю здобувачів магістратури психологічного факультету Інституту кримінально-виконавчої служби та капеланів з Латвії. Капелани відвідали Відділ Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, де ознайомилися зі структурою служіння та волонтерськими програмами, з планами проведення Дня Ювілею Божого Милосердя для в'язнів. 6 листопада на заклик Святішого Отця Франциска у пенітенціарних установах відбудуться духовно-молитовні зустрічі з ув’язненими за участю єпископів, капеланів, волонтерів

Відтак, у храмі Св. Василія Великого, пройшла зустріч з волонтерами пенітенціарного душпастирства, які розповіли про свій шлях до цього покликання. Український досвід залучення добровільних помічників до служіння ув’язненим був для латиських капеланів дуже корисним. Ознайомлення з умовами душпастирства у Київській слідчій в’язниці та обговорення питань взаємодії капеланів і психологів дало можливість о. Гайтісу Дубультсу і брату Айнарсу Ванаксу поділитися своїм досвідом та порівняти його з пенітенціарною практикою в Україні. На завершення, у центральному апараті Державної пенітенціарної служби гості обговорили з представниками Департаменту пробації Міністерства юстиції України підсумки візиту й намітили завдання подальшого співробітництва. Заходи під час перебування капеланів у Києві були організовані пенітенціарним душпастирством УГКЦ.


Підсумком обміну досвідом стало переконання, що причиною покликання до в'язничного служіння має бути щире усвідомлення беззастережної цінності людини, незалежно від подій і вчинків, в результаті яких та чи інша особа опиняється в ув'язненні. Усі професійні знання і навички пенітенціаріїв і капеланів набувають справжньої сили, коли застосовуються згідно єрархії цінностей, серед яких людське життя і гідність - найвищі.