Молитва перешкод не має…

Молитва перешкод не має –

Здолає труднощі і переможе всяке зло,

Молитва спільна до неба злітає,

І вислуховує таку молитву Бог…

30 березня 2014 року волонтери з церкви Христового Воскресіння у м. Збараж разом з отцем Омеляном Колодчаком відвідали засуджених жінок, що відбувають покарання у Збаразькій ВК №63. Цього разу – з Хресною дорогою. У теперішній, нелегкий для України час, свята Церква закликає всіх до спільної молитви за Україну, бо тільки через молитву можна випросити у Бога ласки миру для України, зберегти її цілісність, подолати важкі випробування, які випали на долю нашої країни. До молитовної варти долучилися жінки, що перебувають у Збаразькій виправній колонії.

«Великодній піст, – наголосив отець Омелян, – це час покаяння, час роздумів над своїм життям, час посиленої молитви і перепрошення Господа за свої провини. Моління Хресної дороги є багатолітньою традицією у пенітенціарних установах. Проходячи разом з Христом стація за стацією, переживаючи спільно розважання над Страстями Господніми, ми допомагаємо Ісусові нести хрест, співстраждаємо разом з Ним. Кожній з засуджених жінок прийшлося пережити важке випробування, кожна з них несе свій тягар свого хреста. Ми прийшли, щоб спільно розділити ваші переживання, допомогти вам перенести ваші життєві тягарі, спільно з вами помолитися, щоб ви відчули, що церква завжди з вами, що Господь нікого не залишає наодинці зі своїми труднощами». 

Слухаючи під музичний супровід розважання десятої стації: «Коли подумаю учителю, як з тебе здирають одіж, то пригадую собі і свою душевну наготу самотності, що може бути через зраду приятеля, якесь непорозуміння, несправедливість, або через те, що розвіялись мої сподівання», потекли сльози з очей молодої дівчини. Напевно в житті їй також довелося через це перейти і вона потребувала Божої підтримки, і важко переживала ці розважання. Засуджені жінки дуже уважно вслухалися в слова кожної стації, співали спільно з волонтерами. Після завершення Хресної дороги отець Омелян зачитав Акт посвяти України під Покров Пресвятої Богородиці, цим самим віддаючи засуджених під опіку Божій Матері. Підходячи до ікони Зарваницької Божої Матері, жінки зі сльозами на очах просили у Пречистої опіки і заступництва, приступаючи після цього до мирування. Наостанок отець Омелян попросив засуджених, щоб як церква молиться за всіх ув’язнених на кожному Богослужінні, так і вони молилися за кращу долю України, за мир і спокій у державі. Молитва не має ніяких бар’єрів і перешкод… 

Людмила Василівна Леськів, заступник начальника установи № 63 із соціально-виховної та психологічної роботи, подякувала волонтерам за спільно проведену Хресну дорогу і сказала, що такі спільні духовні зустрічі допомагають засудженим жінкам легше переносити їх душевні переживання, наближують їх через молитву до Бога, заохочують їх не зневірюватись у житті, а з Господньою підтримкою легше пройти всі випробування.

Надія Тхір

Хресна Дорога у Прилуцькій колонії для неповнолітніх.

29 березня 2014 року у Прилуцькій виховній колонії студенти Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ в якості волонтерів пенітенціарного душпастирства зустрілися з підлітками, що походять родом з усіх куточків країни. Їх зараз в колонії понад 200. Вступом до зустрічі стала розповідь про Хрестопоклонний тиждень, що минув.  Відтак перед очима вихованців постала Господня Хресна дорога - молитовні роздуми про Страсті Христові, про досвід Великого посту як дороги покаяння.

Брат Іван Жуган розповів: 

«Семінаристи Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ вже вкотре завітали до Прилуцької виховної колонії. Цього разу вони разом з юнаками пережили «Хресну Дорогу». Поспілкувавшись з виховниками та хлопцями, можна довідатись, що вихованці колонії нерідко зустрічають гостей. Вони із захопленням відгукувались про нещодавній візит гурту Божичі, що відбувся у січні 2014 року.

Цього разу семінаристи приїхали до Прилук з духовним співом страсних пісень. Ці пісні разом із євангельською наукою та словом від отця-префекта Віталія Храбатина стали особливою частиною дня в колонії. Вихованці прийняли гостей і запрошували приїздити знову. Вони також взяли активну участь у програмі «Хресної дороги».  Сподіваємось, що зерно надії запало декому з них глибоко в серце. Серця ж семінаристів тепер запалені думками про цих хлопців, адже вони мали змогу пересвідчитись, на скільки засуджені потребують нормального спілкування з іншими людьми та прийняття, жестів милосердя і любові, надії і віри у краще майбутнє, а особливо – молитви, яка здатна укріпити й довершити кожен позитивний результат нашої діяльності.

Декотрі з братів були вперше на такій зустрічі і після добре зрозуміли: хлопці в колонії часто мають протилежний досвід нашому, причому – досвід страждань геть старшої людини. Для того, щоб їх зрозуміти, потрібно неабияке зусилля та бажання. Безумовно, існує чимало бар’єрів у спілкуванні з цими хлопцями. Це великий виклик перед священиками, а тим більше – перед семінаристами. Тим не менше, статус священика вимагає подвигу у цій сфері: мусимо вміти прийняти кожного, як це робив Христос. Те, на скільки ми вправні в стосунках з людьми асоціальними, можемо самі зрозуміти, скільки ще потрібно працювати над собою, скільки ще вчитися молитись і бути жертвенними для кожного.

Семінарійна спільнота щиро дякує за співпрацю і розуміння з боку пенітенціарних душпастирів і керівництва колонії та радіє, що Бог дав можливість у такий спосіб молитися і служити.»

В'язнів відвідували брати семінаристи:

Григорій Березюк,

Василь Воїнський,

Олег Климончук,

Юрій Шабанов,

Андрій Шабанов,

Ярослав Смірнов,

Василь Пишкович,

Роман Гридковець

під проводом отця-префекта Віталія Храбатина

 Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

Представники Міжконфесійної Християнської Місії засвідчили єдність у пенітенціарному служінні.

25 березня 2014 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області представники 12 християнських конфесій, які входять до складу Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» взяли участь у виїзному засіданні Правління Місії, присвяченому питанням взаємодії представників релігійних конфесій та адміністрацій пенітенціарних установ з профілактики самогубств серед засуджених та ув'язнених. У засіданні взяв участь член Правління Місії, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей.

У середу 26 березня, на другий день роботи виїзного засідання Місії, були відвідані об’єкти житлової та виробничої зони Житомирської виправної колонії (№4), в тому числі каплиця св. Лонгіна Сотника і місце будівництва церкви Благовіщення Святої Богородиці на території колонії, та сектор для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, у Житомирській установі виконання покарань (№8) з розташованою там каплицею преподобного Варлаама Керетського, а у клубі Житомирської ВК-4 учасники заходу поспілкувалися із засудженими. Представники Міжконфесійної Християнської Місії та службовці ДПтС засвідчили єдність у пенітенціарному служінні.

Після стрімкого зростання у середині 90-х, число в'язнів в Україні вперше повернулося до показника нижче 125 тисяч. Динаміку змін пенітенціарної системи України можна дослідити та порівняти зі світовими тенденціями на сайті Міжнародного центру досліджень проблем в'язниці. На думку о. Костянтина Пантелея, роль християнської духовності та активного соціального служіння Церкви є головною у становленні зрілої нації, в основі розвитку якої лежать засади справедливості, милосердя, солідарності, підтримки слабких та вразливих, взаємовідповідальності. Найважливішим викликом для суспільства залишається потреба реформування системи правосуддя, кримінального права, заснованого на якнайширшому застосуванні покарань альтернативних ув'язненню, подальшому розвитку пенітенціарної ідеї в засадах функціювання Кримінально-виконавчої служби України, належна повага і соціальні гарантії для пенітенціарних службовців з боку держави. Фаховий аналіз причин криміналізації суспільства.

В апараті Державної пенітенціарної служби України відбулася робоча зустріч керівництва відомства з членами Правління Української Міжконфесійної Християнської Місії.

25 березня, в апараті Державної пенітенціарної служби України відбулася робоча зустріч керівництва відомства з членами Правління Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі». В засіданні Правління Місії в залі Колегії ДПтС взяв участь керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей.

За доброю традицією, зустріч розпочалася читанням Святого Писання та спільною молитвою, в якій задля спільної справи в ім’я служіння людям об’єдналися державні службовці та представники різних релігійних конфесій.

У своїй вітальній промові Голова Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький подякував учасникам заходу за увагу до духовних потреб та вирішення проблем осіб, які тимчасово позбавлені волі. При цьому він висловив власне переконання, що навіть засуджені до довічного позбавлення волі повинні мати надію і підтримку у процесі переосмислення життєвих цінностей та пошуку істини для спасіння своєї душі.

Сергій Євгенійович відзначив унікальність досягнення порозуміння представників різних релігійних напрямків та напрацювання єдиних підходів у роботі із ув’язненими, важливість відповідної підтримки в процесі виконання основних завдань, які наразі є актуальними для Служби, а також запевнив про те, що у подальшому буде продовжено співпрацю відомства з духовенством, яке займається душпастирською роботою в місцях позбавлення волі.

Окремо С. Старенький висловив побажання представникам духовенства звернути особливу увагу на підтримку співробітників відомства, які, за його словами, добровільно, за власним покликанням знаходяться за тюремним муром, виконуючи важку і суспільно важливу роботу. Він вкотре відзначив, що одне з основних завдань керівництва Служби – створити достойні умови перебування в установах відомства не лише для засуджених та ув’язнених, але й належні умови праці для всіх співробітників, в тому числі вирішувати їхні побутові та духовні проблеми.

 

 

Українська Міжконфесійна Християнська Місія «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі» була заснована у 2001 році й належить до міжнародної асоціації тюремного служіння. Місія функціонує як об’єднання православних, протестантських та католицьких церков у справі тюремного служіння, а її основоположниками та ідейними сподвижниками є представники 12 християнських конфесій. Метою діяльності Місії є сприяння підвищенню гарантій дотримання права засуджених та ув'язнених на свободу віросповідання, визначенню перспектив удосконалення духовної роботи у місцях позбавлення волі, виробленню пенітенціарної політики нашої держави, в тому числі розробленню законодавчих ініціатив для правового врегулювання зазначених питань. 

З метою надання практичної допомоги представники Місії відвідують і різні області України. Наразі члени Правління Місії проведуть виїзне засідання в Житомирській області. А днями у східних регіонах країни відбудуться щорічні концерти для засуджених відомої співачки Ніни Астром. Цього року заплановано її виступи у 5-и установах виконання покарань. А загалом члени Правління подякували очільнику Служби за увагу до їхньої діяльності та висловили свої побажання щодо подальшої співпраці.

На завершення робочої зустрічі представники духовенства благословили керівників ДПтС України на добрі справи та подарували для наставництва духовні книги – Біблію, Новий Завіт та Євангеліє.

 

© Використані матеріали і світлини з сайту Державної пенітенціарної служби 

Пенітенціарне душпастирство оголошує проведення акції «Великодній кошик в’язням».

До Свята Великодня.

Любі у Христі, кожного Великодня, у перебігу Літургійного року Церкви, священик та волонтери тюремного служіння приходять до в'язнів з дарами від мирян, які освячуються і передаються від вас в руки. У часі Великого Посту ми закликаємо доброчинців посприяти закупівлі в пекарні пасок на 795 в'язнів. Орієнтовна ціна однієї 250 гр. пасочки - 8 грн. Оплата пасок за рахунком-фактурою від виробника.

Збірка у  Києві стосується 250 неповнолітніх (СІЗО та підліткова колонія), 240 осіб хворих у лікарні СІЗО та ВК No. 85, жінки в СІЗО - 210 осіб, господарська обслуга СІЗО - 95 осіб.

Пожертви можна залишати у скриньці у Патріаршому Соборі Воскресіння, а також переказувати на картковий рахунок:

Звіт з проведення акції «Великодній кошик в’язням» - протягом Світлого тижня.

Для інформації як долучитися в інших єпархіальних осередках служіння в'язням на території України контактуйте, як подано нижче...

священик Костянтин Пантелей
https://www.facebook.com/dushpastyrstvo
e-mail: panteley@ukr.net
моб.: (098) 422 92 21

 

Інформація про служіння в'язничних капеланів УГКЦ.

«Терпеливістю і милосердям!»

«Cum patientia et misericordia!»

Відродження душпастирства УГКЦ у пенітенціарних установах України розпочалося 1991 року, у часі її легалізації після років підпілля. Після перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ до Києва блаженніший Любомир Гузар створив при Патріаршій Курії УГКЦ Департамент душпастирства у силових структурах України під керівництвом преосвященнішого Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовківського. За координацію служіння УГКЦ у виправних колоніях та в’язницях відповідає Відділ душпастирства у пенітенціарній системі України. Сьогодні душпастирська опіка проводяться регулярно в пенітенціарних установах № 3, 13, 27, 30, 40, 41, 44, 47, 48, 50, 55, 57, 63, 85, 110, 112, 120, 124, у виправних центрах № 118, 128, 135 у дев'яти слідчих ізоляторах та в трьох колоніях для неповнолітніх України. Інші 6 установ наші священики мають можливість відвідувати тільки принагідно. Кожна з 12 єпархій на території України має головного капелана. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи й миряни – всього понад 200 осіб. Серед них – 41 священики-капелани. Більшість з них отримали сертифікати про засвоєння базового рівня компетентності для праці у пенітенціарних установах. Багато активних волонтерів є студентами або фаховими богословами, психологами, юристами, соціальними працівниками та педагогами.

Сучасний стан кримінально-виконавчої системи відзеркалює процес формування пенітенціарної політики держави.

Головними напрямками служіння капеланів є проповідь, катехизація, уділення Св. Тайн, сприяння у підтримці зв'язків із родиною, навчання, священиків і волонтерів основам місії Церкви у тюрмах. Неділя про Блудного Сина, за два тижні до Великого Посту, є проголошеною у Церкві Днем особливої пастирської турботи й молитви за в’язнів.

2001 року УГКЦ стала співзасновницею й учасницею Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”. Місія об’єднує 12 християнських Церков і деномінацій. Ця організація представляє Україну в Міжнародній асоціації тюремного служіння (PFI). Від 2003 року УГКЦ є учасницею, на правах спостерігача, а з 2007-го – дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирської опіки в тюрмах (ІССРРС), яка діє під керівництвом Конгрегації в справах духовенства, у співпраці з Папською радою “Справедливість і мир” та має статус спеціального консультанта ООН.

2007 року у співпраці з фахівцями Державної пенітенціарної служби України УГКЦ започаткувала програму, що лягла в основу навчання капеланів Церков-учасниць Місії тюремного служіння. 2008 року відбулося Перше паломництво Державної пенітенціарної служби України до Зарваниці за участю представників 7 Церков-учасниць Місії. Традицією стало щорічне всеукраїнське паломництво для працівників пенітенціарної системи України під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» до Свято-Успенської Унівської Лаври. Воно відбувається на Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, 26 - 27 вересня.

У співпраці з Державною пенітенціарною службою УГКЦ посприяло участі праць образотворчого мистецтва в’язнів у міжнародних мистецьких конкурсах у Відні (червень 2009) та у Берліні (грудень 2009, грудень 2011).

2009 року у Києві з ініціативи УГКЦ було проведено Міжнародну конференцію «Юридичний вимір пенітенціарного служіння», в якій брали участь чільні представники Міжнародної католицької комісії в’язничного душпастирства (ІССРРС) та Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI). 2011 року, УГКЦ за співучастю церков-учасниць міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі» зініціювала проведення круглого столу в УКРІНФОРМІ «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених». Таким чином розпочалася праця з розробки концепції пенітенціарного душпастирства у в'язничній системі України.

Зустріч Європейської ради ICCPPC з українськими капеланами відбулась у Львові у січні 2012 року, що засвідчило зростаючу увагу міжнародної спільноти до системи правосуддя та попередження злочинності в Україні.

29 травня 2012 року вперше в стінах Верховної Ради України обговорювалася проблема систематичної духовної опіки в'язнями. Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у співпраці з Асоціацією Українських Правників та Українською міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі", провів «круглий стіл» на тему: «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики». Найактивнішу участь у підготовці цієї події взяло Пенітенціарне душпастирство УГКЦ. Як наслідок цієї зустрічі триває розробка й обговорення проекту Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

12 грудня 2012 року Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав і Голова Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков підписали Угоду про співробітництво. Угода є віддзеркаленням розвитку співпраці, передбаченої попереднім документом, підписаним Блаженнішим Любомиром 2007 року. Текст Угоди не лише підсумував структурні зміни, що сталися за останні 5 років, але також зробив наголос на опіку персоналу ДПтС України та членів їх сімей, слухачів навчальних закладів ДПтС України, засуджених та осіб, узятих під варту.

26 грудня 2012 року відбулася презентація першого підручника, що подає фахові орієнтири священикам і волонтерам для душпастирства у пенiтенцiарних закладах «Служити в’язням». Вона є плодом багатолітньої співпраці з пенітенціарною службою та містить важливі документи Церкви стосовно цього прекрасного служіння.

У липні - серпні 2013 року представництво УГКЦ у складі міжконфесійної групи взяло активну участь у розробці пропозицій до Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України) № 3233 .

Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ» у співпраці з Державною пенітенціарною службою України проводить від серпня 2013 року донині Всеукраїнську пересувну виставку мистецьких робіт в'язнів «Переображення Господньою Любов’ю».  

Контакт:

преосвященніший Михаїл (Колтун),
єпископ Сокальсько-Жовківський,
керівник Департаменту УГКЦ
з душпастирства у силових структурах України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
e-mail: sokaleparchy@zhovkva.lviv.ua

ієрей Костянтин Пантелей,
керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
Тел. 098 422-9-221
e-mail: panteley@ukr.net

Юрій Йосифович,
референт Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
Тел. 097 924-24-94
e-mail: josyfovych@gmail.com

Стан пенітенціарної системи України на 1 березня 2014 року

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України,

станом на 1 березня 2014 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 124473 особи. Крім того, на обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 122459засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

При цьому:

функцією СІЗО тримається з них на стадії:	21510 осіб,
досудового розслідування	2049 осіб,
судового розгляду (до винесення вироку)	7956 осіб,
у 142 кримінально-виконавчих установах з них:	102042 особи
у 9 колоніях максимального рівня безпеки	4226 осіб;
у 41 колонії середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	38185 осіб;
у 35 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених	32866 осіб;
у 9 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	5494 особи;
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	927 осіб;
у 14 колоніях для тримання жінок	5468 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	2702 особи;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	2298 осіб;
у 24 виправних центрах	4733 особи;
у 7 виховних колоніях (для неповнолітніх)	921 особа.

Серед засуджених:
694 особи відбувають покарання у вигляді арешту у 62 арештних
домах, утворених при установах виконання покарань (39) та
слідчих ізоляторах (23);
11,6 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1897 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
15,5 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 7,9 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
8,8 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
25,6 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,3 тис. осіб – за зґвалтування;
28 осіб за захоплення заручників;
19,1 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 112промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.

При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 8,5 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад, в яких навчається 13,1 тис. осіб.
Навчальний процес забезпечують 1262 вчителя, для потреб яких обладнано 599навчальних класів, з яких 477 обладнано як предметні кабінети.

Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 143 культові релігійні споруди, з яких: 109 – храми; 27 – каплиці; 7 – молитовних будинків.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 47,5 тис. працівників, при штатній чисельності 53,9 тис. посад, з них:

• вищий середній та старший начсклад – 14,5 тис.;
• рядовий та молодший начсклад – 21,9 тис.;
• вільнонаймані працівники – 11,1 тис.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі – 503 курсанта та за заочною формою – 317 слухачів.

Державна пенітенціарна служба України

Заява керівництва ДПтС.

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА 04050 , м. Київ, вул. Мельникова, 81

03.03.2014 Відбулося втручання у службову діяльність працівника правоохоронного органу Сьогодні, 3 березня 2014 року, орієнтовно о 9 годині ранку близько 50-ти осіб в цивільному одязі прибули до адміністративної будівлі управління ДПтС України в АР Крим та м. Севастополі. До зазначеної групи осіб вийшов для спілкування і з’ясування вимог начальник управління ДПтС України в АР Крим та м. Севастополі генерал-майор внутрішньої служби Олег Гарчу. Від представників групи осіб вийшов громадянин у супроводженні декількох осіб, який представився помічником з силових питань новообраного голови Ради міністрів АРК Сергія Аксьонова та, прослідувавши до кабінету начальника управління Олега Гарчу, висловили вимогу останньому скласти присягу на відданість кримському народу або написати рапорт про звільнення із займаної посади. На вимоги представника голови Ради міністрів АРК начальник управління поінформував, що прийняття рішення з його призначення або звільнення з посади належить до компетенції керівництва Державної пенітенціарної служби України, а тому підстав для написання рапорту про звільнення із займаної посади немає. При цьому додав, що відповідно до законодавства він виконує завдання із забезпечення законності під час виконання рішень суду, ізоляції засуджених та забезпечення належного правопорядку на території установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. Отримавши негативну відповідь, представник голови Ради міністрів АРК висловив незаконну вимогу начальнику управління Олегу Гарчу залишити службове приміщення управління, а першому заступнику начальника управління тимчасово взяти на себе виконання обов’язків керівника. Враховуючи зазначене вище, та для об’єктивного висвітлення стану справ інформуємо, що зазначені вище вимоги групи осіб і громадянина, який за його словами є помічником з силових питань новообраного голови Ради міністрів АРК Сергія Аксьонова, є незаконними та такими, що лежать не в правовому полі, і як наслідок можуть дестабілізувати оперативну ситуацію в пенітенціарних установах в цілому по Україні. Наголошуємо, що, відповідно до українського законодавства і нормативно-правових актів, основним завданням усіх територіальних органів ДПтС України є виконання рішень судів щодо ізоляції від суспільства осіб, які порушили закони нашої держави та визнані в судовому порядку винними у вчиненні злочинів. Органи та установи Державної кримінально-виконавчої служби України стоять на захисті спокою та правопорядку усіх законослухняних жителів нашої держави, незалежно від громадянства, національності, віросповідання чи мови спілкування, що наразі є надзвичайно важливим фактором забезпечення стабілізації ситуації в державі. Пенітенціарна система України є централізованою за формою управління і збалансованою з огляду на необхідність забезпечення функціонування установ виконання покарань усіх рівнів безпеки, чого немає в АР Крим. Окрім того, інформуємо, що призначення начальника управління та його заступників, а також звільнення їх з посад здійснюється керівництвом Державної пенітенціарної служби України за погодженням із Міністром юстиції України (підпункт 13 пункт у 10 Указу Президента України від 06.04.2011 № 394) та головами місцевих державних адміністрацій (підпункт 3 пункту 2 Указу Президента України від 24.05.2013 № 307). На даний час легітимним начальником управління ДПтС України в АР Крим та м. Севастополі є генерал-майор внутрішньої служби Олег Гарчу, який сумлінно виконує свій обов’язок та присягу на відданість українському народу. Прес-служба ДПтС України

Оголошення.

Центр соціальної адаптації для жінок в смт. Любеч, Чернігівської області, запрошує Вас спробувати себе у праці на волонтерських засадах в якості господарника, соціального педагога, психолога.

Вимоги: любов до людей, відповідальність, досвід праці, врівноваженість, толерантність, тверезість, дисциплінованість.

Умови: проїзд, харчування, засоби гігієни й окрема кімната забезпечуються керівництвом центру, співпраця здійснюється на підставі волонтерської угоди. Є перспектива працевлаштування після випробувального терміну.

Про діяльність центру можна довідатися ТУТ. 

 

контактний номер 0984229221

Перегляньте відео про суть діяльності центру.

Злочинці повинні бути законно покарані, проте для них потрібно бажати не помсти, а навернення і розкаяння, – УГКЦ про вбивства на Майдані.

Останні події на Майдані сколихнули всю Україну. Понад 80 хлопців полягло під кулями снайперів у боротьбі з режимом. Чимало людей зараз прагне помсти та палає ненавистю до силовиків.

 
Безумовно, злочинці повинні бути покарані, однак варто втамувати свій гнів, щоб не допустити ще однієї кривавої розправи. «Погляд» поспілкувався з речником Української Греко-Католицької Церкви о. Ігорем Яцівим та поцікавився релігійним бачення протистояння в Києві.

 

«Кожен злочин має бути покараним. Про це вчить і церковний закон, і державний. Але кара повинна бути справедливою, у рамках обох законів», – коментує о. Ігор Яців. До того ж покарання має буди пенітенціарним, щоб не тільки покарати, а й зробити так, аби людина усвідомила, що вона робила зло і розкаялася. Він додає, що в жодному разі не можна допустити самосуду, адже тоді і ми самі перетворюємося на злочинців.

 

Отець Ігор наголошує, що ми повинні дати можливість покаятися, адже кожен із нас грішний і очікує на милосердя Господа: «Пробачити – це означає, що я не маю до тієї людини ненависті, я не маю бажання відімстити їй будь-якою ціною, я залишаюся людиною, яка милосердиться, яка бажає кривднику розкаяння і спасіння, але все ж злочинець повинен понести відповідне покарання за свої дії».

 

Священик наголошує, що найлегше є судити, однак ми також грішники і сподіваємося від Господа милосердя. Потрібно чинити за цим прикладом і бажати своїм кривдникам навернення і розкаяння.

 

http://news.ugcc.org.ua/