Шукати в цьому блозі

вівторок, 12 червня 2012 р.

Проєкт Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України

Для широкого обговорення усіма зацікавленими сторонами пропонується цей проєкт Положення "Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України", розроблений на підставі міжнародних базових принципів та пропозицій Християнської Міжконфесійної Місії «Духовна і благодійна опіка в тюрмах». Проект є концепцією впровадження в Україні тюремного капеланства, що спирається на українське і міжнародне законодавство.


Проєкт
ПОЛОЖЕННЯ
Про здійснення релігійної опіки
 в установах Державної пенітенціарної служби України.

Пояснення термінів:

«Релігійна опіка» тотожна поняттю «душпастирська опіка» - комплекс заходів для забезпечення релігійних прав, визначених та з'ясовуваних відповідно до національного законодавства та міжнародно-правових актів.

У цьому документі у відношенні до осіб, що здійснюють релігійну опіку слово:
- «компетентний» означає те, що керівний орган релігійної конфесії чи організації уповноважив дану особу на підставі її відповідної освіти, професійних та особистих якостей на таку працю й несе відповідальність за неї в рамках угоди про співробітництво з Державною пенітенціарною службою, також що цей орган надав цій особі відповідне документальне доручення;
- «акредитований» означає офіційний дозвіл на проведення релігійної опіки для даної особи;
- «офіційний» представник - той, кому на підставі документального доручення керівним органом релігійної конфесії/організації було надано право бути речником даної конфесії/організації перед Державною пенітенціарною службою та у Душпастирській Раді.

Слово «Душпастирська» від «душпастир» - себто особа, наділена у своєму сповідуванні повноваженнями здійснювати релігійну опіку.

«Представники релігійних організацій», «релігійні представники», «предсатвники конфесій і деномінацій» - священнослужителі, релігійні наставники або їх помічники, що відвідують пенітенціарні установи з метою релігійної опіки або гуманітарної чи соціальної допомоги, яких направляє і за яких несе відповідальність керівний орган релігійної організації, конфесії чи деномінації.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Релігійна опіка в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України (далі ДПтС України) базується на дотриманні вимог законодавства України та міжнародних правових документів, а саме:
- Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими (ст. 41,42, 59, 66.1, 77.1);
- Європейських тюремних правил (ст. 29.1-3; 35.1);
- Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст. 18);
- Конституції України (ст. 11,24, 35, 37);
- Кримінально-виконавчого кодексу України (ст. 25);
- Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації" (ст. 3,5,21 і 24);
- Закону України “Про попереднє ув’язнення” (ст. 6, 9).

1.2. В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати релігійні переконання підлягає тільки тим обмеженням, які  є необхідними для забезпечення ізоляції, громадянської безпеки й встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України.

1.3. Керівництво та персонал органів й установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДПтС України забезпечують неприпустимість дискримінації на расовому, мовному, релігійному чи буд-якому іншому ґрунті. Вони створюють обстановку, в якій компетентні та акредитовані представники релігійних організацій могли б здійснювати релігійну опіку на ефективній, регулярній та добровільній основі.

1.4. Ув'язнені не можуть бути примушувані сповідувати ту чи іншу релігію або віру, відвідувати релігійні служби та збори, брати участь в релігійних обрядах; відвідування представниками будь-яких релігій або вірувань може відбуватися тільки за згодою ув'язнених.

1.5. Участь у релігійних програмах не повинна використовуватися як дисциплінарна міра або як інструмент примусової реабілітації. Участь ув’язненого в релігійних програмах або його релігійні погляди не можуть бути підставою для надання привілеїв або причиною позбавлення будь-яких прав.

1.6. Позбавлення релігійних прав не може бути використано як дисциплінарне стягнення або покарання.

1.7. Релігійні переконання ув'язненого за жодних обставин не можуть бути використані йому на шкоду, або для отримання від нього інформації чи свідчення. Дискримінація, форми принижуючого гідність поводження, або наруга над релігійними почуттями людей категорично заборонені.

1.8. Режимні заходи та заходи безпеки під час індивідуальної зустрічі ув’язненої особи з компетентним представником релігійної конфесії не повинні порушувати конфіденційний характер такої зустрічі та мають обмежуватися лише зовнішнім спостереженням.

1.9. Співпраця органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДПтС України з представниками релігійних організацій, які офіційно зареєстровані в порядку, передбаченому законодавством України, ґрунтуються на принципах відповідальності, відокремленості церкви (релігійних організацій) від держави, рівності всіх релігій, віросповідань та релігійних організацій перед законом, на основах взаємоповаги та взаєморозуміння в інтересах виправлення правопорушників. Представники релігійних організацій мають користуватися повагою всередині пенітенціарної системи, зберігаючи при цьому незалежність.

1.10. Представники релігійних організацій повинні завжди прагнути підтримувати добрі відносини і співпрацю з представниками інших конфесій чи деномінацій, зміцнюючи в ув'язнених толерантне ставлення одне до одного; в їх діяльності неприпустимі проповідь ненависті, релігійного фанатизму чи агресії.

1.11. Представники релігійних організацій  беруть участь у спробах поліпшити виправну систему й умови ув'язнення, сприяти реформі цієї системи. Вони повинні об'єднати зусилля щодо запобігання катувань чи нелюдському або такому, що принижує людську гідність поводженню з ув'язненими.

2. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛІГІЙНОЇ ОПІКИ В УСТАНОВАХ  ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.


2.1. З метою забезпечення релігійних прав і свобод для ув’язнених осіб адміністрація пенітенціарної установи:


2.1.1. Забезпечує регулярне навчання співробітників установи щодо дотримання міжнародних стандартів з прав людини при поводженні із ув'язненими, зокрема, прав на свободу віросповідання.

2.1.2. Покладає на соціально-виховну та психологічну службу пенітенціарної установи вивчення потреб ув'язненої особи, що пов'язані з її віросповіданням, включаючи особливості релігійного календаря, гігієни, харчування тощо.

2.1.3. Повідомляє про стандартну процедуру, прийняту для всіх пенітенціарних установ, для звернення ув'язненої особи з проханням про індивідуальну зустріч з представником своєї конфесії.

2.1.4. Сприяє вповноваженим представникам конфесій у здійсненні ними релігійної опіки, визначає місце, час та інші умови, надає відповідне приміщення для проведення релігійних заходів.

2.1.5. Доводить до відома представників релігійних організацій вимоги встановленого режиму виконання покарань згідно законодавства, вживає заходи їхньої безпеки під час відвідування пенітенціарних установ.

2.1.6. Уникає створення будь-яких привілеїв або обмежень для однієї релігійної організації перед іншою.

2.1.7. Запобігає виникненню груп,  як серед співробітників адміністрації, так і в середовищі ув'язнених, що дискримінують представників меншин.

2.1.8. Сприяє звільненню з роботи, у визначені дні, на час вшанування релігійних свят для осіб кожної релігійної групи. Участь ув'язнених в релігійних заходах можлива лише на добровільних засадах.

2.1.9. Сприяє організації проведення у вільний час релігійних заходів серед засуджених також без участі представників релігійних конфесій.

2.1.10. Дозволяє зберігати обладнання, що передане релігійною організацією на тимчасове використання установі (згідно опису майна), яке необхідне для проведення релігійних заходів в молитовних кімнатах, що були надані у користування релігійним організаціям (теле-, відеоапаратуру, музикальну апаратуру, книги релігійного змісту).

2.2. Допуск представників релігійних організацій до пенітенціарних установ і вимоги до них:

2.2.1. В установи виконання покарань та слідчі ізолятори ДПтС України для проведення релігійних обрядів можуть допускатися тільки релігійні організації, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.

2.2.2. Систематична релігійна опіка в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України здійснюється лише на підставі договору про співробітництво, який підписується керівним органом релігійної конфесії та керівництвом ДПтС України на центральному або на територіальному рівні. Кандидатам, що надаватимуть таку опіку,  рекомендується пройти навчання при територіальному органі управління ДПтС України  щодо функціонування пенітенціарної системи України.

2.2.3. Релігійній організації для акредитації своїх компетентних представників в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України необхідно надати в територіальний орган:
- прохання на ім’я начальника територіального органу ДПтС України від керівництва релігійної організації;
- копії уставу релігійної організації та свідоцтва про реєстрацію;
- відомості про склад та адресу керуючого  органу релігійної організації;
- відомості про представників організації, яким доручається проведення релігійної опіки та копії їх паспортів.

2.2.4. Порядок відвідування установ виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України представниками релігійних організацій, які є іноземними громадянами здійснюється за окремою процедурою, прийнятою ДПтС України.

2.2.5. Релігійна опіка в установах ДПтС України здійснюється представниками конфесії на прохання ув’язнених осіб, або з ініціативи релігійних організації (при дотриманні пунктів 1.3 - 1.5) у час, узгоджений з адміністрацією.

2.2.6. Вхід та вихід представників релігійних організацій в установи пенітенціарної системи супроводжується співробітником відділу режиму (черговою частиною). Також відділ режиму й охорони, в межах, які дозволені заходами безпеки, забезпечує безперешкодний вихід тих засуджених, які бажають брати участь в релігійних відправах.

2.2.7. У час, визначений графіком відвідувань установи, підставою для входу представника релігійної організації в зону, що охороняється, є пред’явлення документу, що посвідчує особу або тимчасової перепустки.

2.2.8. Тимчасова перепустка, терміном дії не більше року, видається за рішенням начальника територіального органу ДПтСУ згідно з поданням релігійної організації.

2.2.9. Внутрішній режим, наскільки це можливо, повинен бути організований таким чином, щоб давати ув'язненим можливість сповідувати свою релігію і віру, відвідувати служби або збори, що проводяться представниками таких релігій або вірувань, що отримали відповідний дозвіл.

2.2.10. В дні, узгоджені із керівництвом установи, священнослужителю дозволяється вносити для потреб релігійного служіння вино об’ємом не більше 200 мл. При цьому не дозволяється зберігати вино на території пенітенціарної установи.

2.2.11. Як частину своєї опіки, релігійні представники пропонують й інші послуги, такі як гуманітарна допомога, підтримка сімейних зв'язків і контактів з релігійною громадою ув'язненого, консультації, підвищення грамотності, професійна підготовка, культурно-мистецька діяльність сприяння соціальному пристосуванню після повернення, пошуку місця роботи і житла, організації соціального забезпечення.

2.2.12. Релігійні представники також сприяють організації релігійних відправ, особистої молитви, праці з поглиблення усвідомлення релігійних цінностей, етики і консультацій на прохання персоналу ДПтС України.

2.2.13. Проповідь ненависті, насильства або практика шкідливих для інших ритуалів, промови або поведінка, які складають загрозу безпеки, захисту або нормальній роботі установи – заборонені.

2.2.14. Порушення принципів 1.6, 1.10, 2.2.9, 2.2.10, а також  2.2.13 може бути підставою для попередження і подальшої відмови релігійному представникові  відвідувати пенітенціарні установи. Такі порушення представляються на розгляд Душпастирської Ради (пункти 3.1 - 3.6), а рішення про попередження чи відмову у наданні дозволу виносяться за її погодженням.

2.3. Питання оплати праці офіційного компетентного представника релігійної конфесії, що здійснює релігійну опіку в установах ДПтС України на регулярній основі, може бути вирішено на підставі окремої угоди між керівним органом релігійної конфесії та державним органом, визначеним Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку відповідні виплати релігійній конфесії здійснюватиме цей державний орган.

3. ДУШПАСТИРСЬКА РАДА.


3.1. З метою врегулювання взаємодії з релігійними організаціями при центральному апараті ДПтС України створюються Душпастирська Рада  офіційних представників конфесій, які здійснюють систематичну релігійну опіку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України на підставі пункту 2.2.2.


3.2. При територіальних органах ДПтС України створюються місцеві Душпастирські Ради, в які входять вповноважені представники кожної з релігійних конфесій, що активно співпрацюють з установами ДПтС України на даній території.


3.3. Душпастирська Рада діє на підставі положення, яке приймається та коригується зборами представників конфесій.


3.4. Душпастирська Рада є дорадчим міжконфесійним органом керівництва центрального апарату або територіального управління ДПтС України у справах релігійної опіки, що сприяє гуманізації умов утримання ув’язнених та узгодженню міжконфесійної співпраці у справі виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства.

3.5. На Душпастирську Раду покладається відповідальність за погашення та профілактику можливих конфліктів на релігійному тлі.

3.6. Керівництво центрального апарату або територіального органу сумісно з Душпастирською Радою аналізує ефективність діяльності релігійних організацій та спільно виробляє рекомендації щодо їх праці.

3.7. Душпастирська Рада пропонує зміни даного положення, які затверджуються керівництвом ДПтС України.


18 коментарів:

  1. Друзья, считаю в такой редакции этот документ нельзя принимать. Я планирую выслать свои рекомендации ГПтС Украины. Если желаете присоединиться - пишите bocharovtuz@gmail.com

    ВідповістиВидалити
  2. Это бред!!!! Писали люди, не имеющие элементарной культуры написания подобных актов! Навязывание религии (например, адвокат без приглашения не может прийти - почему ж тогда отделенные от государства особы могут?). Прямое нарушение закона - например с вином и выходом осужденных. Возложение на госслужащих тупых, не нужных и лишних обязанностей - например, следить за религиозным календарем. Церковьуже не знает, куда всунуть свой нос и где "царевать". С какой стати для них должны быть особые правила? Есть закон - пусть получают разрешение, как все, и ходят. А то забывают. что отделены от государства, даже уже патрульные машины и кабинеты не стесняются святить. Везде лезут. А этот приказ - это полнейший бред. И принимать его нельзя. Но вполне возможно, что примут. Увы..... У церкви - деньги и электорат, поэтому власть перед ними и лебезит... И власти удобно - как говорили: "нечего на площади выходить, в церковь лучше идите". То есть, власти удобно, чтобы быдло (то бишь народ) в стойле стоял. И церковь тут как тут.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ірино, Ви праві в тому, що кожна влада й ідеологія намагалися і будуть підтягнути релігію для, керування "стойлом". В іншому Ви жорстко помиляєтеся. Для багатьох візит священика або пастира, або імама, або рабина є важливим в біді, яка називається тюрма. Присутність релігійного представника в тюрмі або в колонії дійсно знімає напругу у відносинах між людьми, але це зовсім далеко від Вашої інтерпритації про "стойло". 95% звернень про візит священика залишається відхиленими. А "царювати" по доброму кожному з нас потрібно перед усім у соєму сокровенному житті, в родині у відносинах між людьми. Цього Вам від серця бажаю...

      Видалити
  3. лучше бы медиков к осужденным пускали по такой упрощенной процедуре..... Так это как раз и не нужно....

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую Вам, дорогі Володимире і ИРИНА за те, що ділитеся своїми думками. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати свою релігію або висловлювати переконання, в тому числі в молитвах і обрядах, так само як і свободу змінити свої релігію і переконання (Загальна Декларація Прав Людини ООН, Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права). До всіх людей, позбавлених волі, потрібно ставитися з гуманністю і повагою до властивої кожній людині гідності. Держави зобов'язані на підставі Пакту гарантувати релігійні права і надати ув'язненим всі необхідні можливості для практичної реалізації цих прав. Релігійні права гарантовані Конституцією і є фундаментальними правами будь якої особи незалежно від обставин. Текст проекту положення буде більш коректним після його обговорення фахівцями. В його основу увійшли Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими ООН(ст. 41,42, 59, 66.1, 77.1), Європейські тюремні правила. Факт присутності священослужителів в установах не новий в нашій країні та древній в усьому світі. Отже, мета Положення тільки у представленні концепції релігійної опіки в Україні.

      Видалити
  4. Да Константин. Но ни стандарты ООН ни ЕПТ, не содержат норм об обязательном обучении служителей, в не понятно каких образовательных учреждениях, и не содержат норм об оценке эффективности их работы и уровне компетенции... И ЕПТ говорят, что право на религию выше режима, а в Положении - режим важнее права! Это абсурд!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ця редакція є проектом, а не готовим документом. Тому важливо, щоб попрацювали фахівці і висловили свої рекомендації. Я впевнений, що ви Володимире, далекі від уяви, що краще за все в'язнів закрити і викинути ключі, а на кутах зони поставити вежі з кулеметами. Сьогодні вже заіснувала дійсність - священослужителі можуть і повинні бути присутні в системі, яка носить назву пенітенціарна. Покаяння - дія цілком релігійна. Потрібно цьому факту надати юридичне обгрунтування.

      Видалити
    2. Доречі, звільнення з під варти із залу суда юначки-сироти Марії Гребан, справа священика - капелана, який спрямував змі. Див. також: http://prison-pastoral.blogspot.com/2012/06/blog-post.html.

      Видалити
    3. Константин, скажите а какая необходимость в этом Положении? Около 20 лет в тюрьмы ходят служителя без всякого Положения. Чем продиктована необходимость принятия этого положения??

      Видалити
    4. Скажите, а что священники ходят в тюрьмы, чтоб выпускать на свободу заключенных? я думал они ходят для реализации религиозных прав заключенных и осужденных!!!

      Видалити
  5. Дорогий Володимире, ставлюся до Вас із повагою і вдячністю. Дійсно, необхідно буде піддати цей документ критиці, щоб він набув зрілості та не створював більше першкод, ніж можливостей. 20 років релігійна опіка повільно набувала ознак більшої зрілості та толерантності для того, щоб стати невід'ємною частиною функціонування пенітенціарних установ. Роль священослужителя за колючим дротом також не виключає його обов'язку реагувати на порушення прав в'язнів, крім релігійних.

    Необхідно також надати тлумачення термінам в майбутньому положенні.

    Необхідно, щоб інші релігії, крім християн, сказали своє слово.

    Ваша критика є досить конструктивна і цінна. Прошу Вас барти участь у процесі і надалі.

    P.S.

    Срецифіка тюрми вимагає елементарних знань сисетми і середовища, звідси - необхідність навчання.

    Терміни "компетентний" й "акредитований" означає лише, що конфесія несе відповідальність за адекватність свого представника, який пройшов мінімум професійної підготовки. Пенітенціарщикам з такою людиною спокійніше. Дров не неаламає.

    Агресивність і ненависть - стає змістом навчань деяких батюшок і пасторів, які не вповні розібралися зі своїми внутрішніми проблемпаи й аплікують їх на засуджених.

    Жодного "спеціального" навчального закладу непотрібно... від 2007 року навчання релігійних представників проводилося фахівцями Біло-Церківського училища ДКВС України. Участь брали усі охочі без обмежень. Результати - позитивні.

    Навчання не потрібне для разового візиту, вистачить 1 хв. інструкції на КПП!


    Оплата праці не може здійснюватися ДКВС, а лише самою конфесією, яка надає і несе відповідальність за свого представника. Відповідний державний орган - який, може визначити Кабмін - може перераховувати кошти за окремою угодою релігійній організації за працю її представника, щоб виключити пряму залежність капелана від начальства. Для прикладу учителям, які навчають в тюрмі, платить Міносвіти. В решті решт оплата - не принципова річ. Вона лише може означати зріле ставлення розвинутої країни до цього питання.

    Якби ви почули критику від ДПтС, то Ви би змінили свою думку про їх заангажованість. Ще раз, критика Положення не означає його зайвість.

    Дякую, Володимире, за Ваше слово.

    ВідповістиВидалити
  6. Константин, благодарю за обширный ответ! Но Вы меня не убедили в необходимости принятия такого документа. Скажу пару фраз, - уверен обучение может носить максимум - рекомендательный характер. Без обучения результат - тоже позитивный!!! Могу привести доказательства! И зачем это обучение, священник идет туда нести Слово. А для регулярного визитирования достаточно получасвового инструктажа... Все остальное можно решать консультируясь с администрацией!!! Результат такого подхода - позитивный! Поэтому Положение не нужно!!!

    ВідповістиВидалити
  7. 72 академічних години - невелика жертва. Це коштує о грн. о коп. І навчання і пложення необхідне: сповідувань багато - служіння одне. Ми всі маємо виробити спільний підхід і кожний служити своїм даром. Інакше наш дар стане важким випробовуванням для кожного інакшого, як я.
    Доречі перший проект пложення склав єпископ Віктор Лободенко 2003 - 2004 року. Ця непроста сфера заслуговує на це. В решті решт ми обговорюємо проект документа, а не вирішуємо чи може такий документ існувати. Скоро вже 10 років, як це питання було зняте.

    ВідповістиВидалити
  8. Отче, Костянтин! Ви молодець, що вибрали таку важку дорогу і спасаєте так багато душ. Мені дуже радісно за те, що саме тут, на Україні, священики добиваються хоч якогось права для людей (в інших країнах до в"язнів ставляться згідно правил та законів), які на даний момент потрапили у в"язницю. Дуже багато людей потрапили туди випадково і є зовсім не винні і для них Ваше однісіньке слово вже є порятунком. Бажаю Вам сили і терпіння у цій нелегкій праці!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Напевно це вище за нас. Особливо це відчуваю зараз у центрі соціальної реадаптації "Переображення", де від відчаю до надії подорожують колишні ув'язнені. Просимо Вас про молитву.

      Видалити
  9. є якісь особливі молитви за в"язнів?

    ВідповістиВидалити
  10. Намірення за в'язнів під час Літургійної Жертви, будь-яка молитва чи особиста жертва в наміренні за в'язнів!

    ВідповістиВидалити
  11. дякую, Нехай Господь Вам допомагає у Вашій нелегкій місії!

    ВідповістиВидалити