Шукати в цьому блозі

вівторок, 30 жовтня 2018 р.

Міжконфесійна Місія тюремного служіння разом з Ніком Вуйчичем зустрілися із в'язнями

29 жовтня 2018 року всесвітньо відомий проповідник, автор численних книг Нік Вуйчич відвідав Житомирську виправну колонію №4. Він промовляв до понад 400 осіб засуджених і персоналу, присутрніх у залі. Цей візит став можливим завдяки старанням і запрошенню Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» за сприянням Адміністрації ДКВС. До установи Нік Вуйчич завітав разом представниками Церков, що входять до складу Християнської Місії та з сестрами Бондаренко, батько яких Йосип Бондаренко - автор біографічної книги «Три вироки», у радянські часи десять років провів у в’язниці за несправедливим звинуваченням, вмотивованим його релігійними переконаннями.


У виступі перед засудженими, Нік Вуйчич зосередився на життєвих цінностях, що допомагають долати труднощі та перешкоди. Серед них - віра, людськаа гідність і свобода. Також Нік передав для засуджених та працівників установи примірники своєї книги «Життя без кордонів».

Сестри Бондаренко розповіли присутнім у залі про непросте дитинство, про те, що відчувають діти, батько яких зазнав переслідувань радянського атеїстичного режиму, як вони з нетерпінням чекали побачення з ним. Як на їхнє життя вплинув приклад відважного сповідування віри їхнім батьком, в'язнем совісті.
В рамках візиту в клубі був проведений благодійний музичний концерт для персоналу та засуджених за участю гурту «Маханаїм». В кінці зустрічі голова правління Місії о. Костянтин Пантелей запросив до слова присутніх представників християнських Церков, що взаємодіють у Місії з 2001 року. Отці і пастори звернулися до в'язнів і службовців ДКВС зі словом короткої проповіді і благословення.

Після виступу перед засудженими Нік Вуйчич поспілкувався із співробітниками державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» та філії державної установи «Центр пробації» в Житомирській області. «Мені надзвичайно подобається бути в Україні, я радий усіх Вас бачити і дякую усім Вам за теплий прийом. Я полюбив Україну. Нехай Бог Вас усіх благословить» - сказав Нік.


Відтак, в адміністративному приміщенні Житомирської виправної колонії №4 відбулося розширене виїзне засідання правління Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» за участю начальника Управління соціально-виховної та психологічної роботи Адміністрації ДКВС України Валерійя Калівошка та службовців ДКВС і Центру пробації, що розглянули питання взаємодії для задоволення релігійних потреб персоналу.

Пенітенціарне ДушпастрствоУГКЦ
За матеріалами Прес-служби ДКВС

четвер, 25 жовтня 2018 р.

Священики УГКЦ взяли участь у VI Міжнародній конференції «Актуальні проблеми захисту прав людини, яка перебуває у конфлікті із законом, крізь призму правових реформ»

25 жовтня 2018 року, за участі українських та іноземних науковців, науково-педагогічних працівників провідних вищих навчальних закладів, представників органів державної влади, народних депутатів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України і пробації, представників релігійних, громадських та правозахисних організацій, відбулася VІ міжнародна науково-практична конференція на тему «Актуальні проблеми захисту прав людини, яка перебуває у конфлікті із законом, крізь призму правових реформ».

Співорганізаторами конференції виступили Київський регіональний центр Національної академії правових наук України та Пенітенціарна асоціація України. У її роботі взяли участь близько 150 учасників: науковців в галузі права, психології, педагогіки, державного управління, теологи і капелани. З доповідями на конференції виступили о. Костянтин Пантелей, голова Душпастирської ради при Міністерстві юстиції з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України та о. Роман Островський, доктор біблійного богослов'я, префект навчальної частини й викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ.

У рамках конференції обговорювалися такі актуальні питання як: формування та реалізація кримінально-виконавчої політики; державна політика у сфері забезпечення прав людини в контексті правової реформи; захист прав людини, яка перебуває в конфлікті із законом, та інших осіб; проблеми професійної діяльності та підготовки персоналу Міністерства юстиції України; національні превентивні й компенсаційні засоби захисту прав засуджених; збереження особистості в місцях несвободи: психологічні та педагогічні проблеми, капеланство; медіація. Міжнародний досвід та перспективи впровадження в кримінальновиконавчу систему України; проблеми й перспективи запровадження і розвитку пробації; зарубіжний досвід функціонування пенітенціарних систем.

У секції "Законодавче забезпечення правових реформ" під час доповіді о. Костянтин Пантелей привітав присутніх з Днем капелана, що відзначається у зв'язку особою Св. Мартина Милостивого, Єпископа Турського (пам'ять 25 (12) жовтня). Він коротко торкнувся етапів 30-літньої історії після відродження систематичного душпастирства у в'язницях, що сталося  під час святкування ювілею 1000-ліття Хрещення Русі, та зосередився на проблемі пастирської опіки персоналу, що потребує створення відповідних правових умов. Доповідь о. Романа Островського на секції "Соціально-гуманітарна політика як складова державної політики реформування правової системи" висвітлила, на основі біблійної антропології, питання гідності людської особи.

Міждисциплінарний підхід у дослідженні проблем сучасної пенітенціарії дає відповіді на те, яким чином має реформуватися кримінально-виконавча система.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

середу, 24 жовтня 2018 р.

Про злочин і покуту на Живому радіо "Воскресіння"

Фільм “Небо над головами” вже презентовано чотирьом аудиторіям. Про їхню реакцію і ширше - про злочин і покутуговоримо з автором фільму Василем Возняком і о. Костянтином Пантелеєм, керівником Відділу душпастирства в пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ.

Ведуча: Галина Бабій

#ДобраРозмова на Воскресіння. Живе радіо

понеділок, 22 жовтня 2018 р.

До грона пенітенціарного душпастирства приєднався ще один священик

Асистент головного капелана пенітенціарної системи у Львівській Архиєпархії диякон Олег Нестор отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа-помічника Володимира Груци. Щиро вітаємо із ієрейськими свяченнями дорогого отця Олега і молимося за благословенне й ревне служіння на славу Богові й на зростання Церкви!
В’язничним служінням брат Олег зацікавився під час навчання у Львівській духовній семінарії Святого Духа. Львівська виправна колонія № 48 була розташована на відстані одного кілометра від семінарії на Хуторівці. У вересні 2011 року він добровільно згодився допомагати в’язничному капеланові о. Андрієві Хомишину. З бігом часу, 2013 року, разом з групою однодумців брат Олег звернувся про благословення отця ректора на створення Відділу пенітенціарного служіння у Центрі душпастирювання військовослужбовців Св. Георгія Львівської Архиєпархії. Про створення відділу було проголошено 2015 року, до його складу увійшло десятеро семінаристів.

Студенти семінарії багато часу присвячували працівникам виправної колонії: служили Молебні, здійснювали з ними паломництва. Але перед тим був і важкий період. Після приходу Януковича до влади, ставлення до нашої Церкви погіршилося через критику Блаженнішим Святославом каральної політики, що призвела до переповнення тюрем, яке сягнуло 44 тисяч людей. Неодноразово взимку на морозі відчайдушний капелан та його вірний помічник чекали, аби їх впустили до в’язнів голосити Боже Слово. Якось в очікуванні стояли біля брами 1 годину 40 хвилин, доки їм відчинили. Так було у 2012-му.

Увесь час, доки колонія функціонувала, брати разом із капеланом щотижня відвідували в’язнів, бодай раз на місяць молилися із ними Молебень до Блаженного Василія Величковського, провадили біблійні гуртки як із працівниками, так і зі засудженими, збирали для них пасхальні дарунки, влаштовували футбольні турніри. 

У пам’яті брата Олега залишився досвід спілкування із засудженим чоловіком, якому смертну кару замінили на тривале ув’язнення. Він вийшов на волю після багатьох відбутих років, працює, ходить до храму отців редимптористів у Львові, часто телефонує і вітає зі святами. Якось він сказав: «Брате, я дякую Богу, що тут відбув термін свого ув’язнення. Я такими речами займався, що ті, хто тоді був зі мною, давно померли. Я б теж загинув, і тільки у в’язниці я зустрів Бога». Він сприйняв в’язницю не як покарання, а як Божу ласку. 

У в часі навчання у семінарії, і після рукоположення у пресвітери велику роль у підтримці покликання отця Олега зіграла біблійно-богословська формація, в якій він завжди знаходив джерело натхнення й відваги для служіння у в’язниці. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ



пʼятницю, 19 жовтня 2018 р.

Пенітенціарна система станом на 1 жовтня 2018 року

Загальна характеристика
Державної кримінально-виконавчої служби України

Станом на 1 вересня 2018 року у сфері управління Державної кримінально-виконанвчої служби України перебуває 148 установВ 17 установах виконання покарань засуджені не утримуються, у зв'язку із здійсненням оптимізації їх діяльності.

В результаті воєнної інтервенції РФ в Україну 2014 року на окупованій території Донецької та Луганської областей опинилося 29 установ та 47 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Ще 5 пенітенціарних установ розташовані на території окупованого Криму. Понад 10 тис. осіб знаходяться у тюрмах і колоніях на територіях, окупованих Росією та зайнятих проросійськими терористичними формуваннями.

В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на території, що контролюється українською владою, тримається усього 55 901 особа.
З них:
у 12 слідчих ізоляторах та 17 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається
19 110 особи
узятих під варту,
та засуджених
з них на стадії:
досудового розслідування
1868 осіб
судового розгляду (до винесення вироку)
10 123 осіб
у 113 кримінально-виконавчих установах 
з них:
36 655 засуджених
у 7 колоніях максимального рівня безпеки
1 696 осіб
у 32 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених
15 677 особи
у 27 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених
10 141осіб
у 7 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків
199 осіб
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків
423 особа
у 11 колоніях для тримання жінок
1 533 осіб
у 4 спеціалізованих лікувальних закладах
690 осіб
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО
1 040 осіб
у 21 виправному центрі
1 569 осіб
у 6 виховних колоніях (для неповнолітніх)
136 особи
Серед засуджених:
1552 особи відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;402 осіб відбувають покарання у вигляді арешту у 54 арештному домі, утвореному при установах.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі (станом на 01.07.2018):
5,6 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;7 022 осіб – за умисне вбивство;3 080 особи – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;8 311   особи – за розбій, грабіж та вимагання;
12 282 осіб – за крадіжку;
712 особа – за зґвалтування;
18 осіб – злочини проти основ національної безпеки.

У Харкові відзначали 30-річчя християнського служіння у пенітенціарній системі України як регулярного душпастирства ув'язнених

19 жовтня 2018 року у Харкові, за участю керівництва Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, персоналу установ ДКВС Харківщини, відбулось виїзне засідання правління Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» на відзначення 30-річчя християнського служіння у пенітенціарній системі України як регулярного душпастирства ув'язнених. Вперше священнослужителі християнських Церков України розпочали це служіння 1988 року, на запрошення адміністрацій колоній.

Відзначення у Харкові у міжконфесійному середовищі зініціював душпастир Віктор Дудука, керівник тюремного служіння Всеукраїнського Союзу об’єднань Християн Євангельських Християн-Баптистів, який одним із перших в Ювілей 1000-ліття Хрещення Русі розпочав духовну опіку ув'язненими. Українську Греко-Католицьку Церкву представляв о. Костянтин Пантелей, Голова правління Місії. У зустрічі також взяли участь завідувач сектору соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими Північно-Східного міжрегіонального управління Юрій Мосійчук, співробітники пенітенціарних установ, представники релігійних організацій Харківщини.
            
За участі почесних гостей та представників семи Церков Місії у залі засідань Холодногірської виправної колонії (№18) відбулися урочистості з нагоди Ювілею служіння й відзначення грамотами Місії 11 співробітників соціально-виховної та психологічної служби пенітенціарних установ Харківської області, які є найближчими партнерами у забезпеченні діяльності душпастирства християнських конфесій. Також грамотами Місії були нагороджені 16 служителів, які довголітньою пастирською працею спричинилися до змін життя сотень в'язнів, які після звільнення пройшли реабілітацію та повернулися до життя. Під час заходу був показаний документальний фільм про служіння, прозвучали свідоцтва колишніх в'язнів та спогади пастирівУ спогадах прозвучали розповіді про те, як легко розпочалося служіння у кінці 80-х і як виникли перешкоди щодо допуску в установи через віддання переваги лише одній конфесії. Про погіршення криміногенної обстановки в середині 90-х, переповнення тюрем, важкі умови утримання, голод і хвороби наприкінці 90-х і про роль християнських конфесій у переміні пенітенціарної системи. Працівниками пенітенціарної системи, співробітниками  сектору СВПР пенітенціарних установ були висловлені подяки і та солідаоність у подальшій взаємодії.




В другій половині дня члени правління Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» продовжили свою роботу виїзного засідання, на якому були розглянуті наступні питання:
1) необхідність публікацій ресурсами конфесій книг з описом пенітенціарного служіння Церков протягом минулих 30 років та дослідження історії християнської проповіді в місцях несвободи у часі тоталітарних режимів;
2) посилення ролі служіння Церков для потреб персоналу ДКВС в структурі його спеціальної підготовки та реабілітації;
3) розгляд проекту листа-пропозиції до Президента України та до Кабінету міністрів України  щодо встановлення днем професії пенітенціарія 19 серпня Свято Переображення Господнього;
4) пропозиції щодо розробки стратегії розвитку капеланства в Україні; 
5) найближчі заходи Місії у Житомирі.

У засіданні взяли участь члени правління Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі»:
1) протоієрей Костянтин Пантелей – Голова правління Місії, керівник Відділу Курії Української Греко-Католицької Церкви з душпастирства у пенітенціарній системі України;
2) пастор Віктор Дудка – керівник тюремного служіння Всеукраїнського Союзу об’єднань Християн Євангельських Християн-Баптистів;
3) пастор Євген Дмитрієвский – старший пастор Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри України;
4) пастор Сергій Луцький – керівник Відділу капеланського служіння Української Уніонної конференції Церкви Адвентистів Сьомого дня);
5) пастор В'ячеслав Ласкута – заступник керівника Відділу соціального служіння «Маханаім» Всеукраїнського Союзу Церков Християн Віри Євангельської (П’ятидесятників), євангеліст помісної церкви ХВЄ;
6) пастор Юрій Войналович – керівник тюремного служіння Об'єднання Незалежних Харизматичних Християнських Церков України;
7) Олександр Камзолов – помічник єпископа Місії "Євангельське милосердя" Релігійного Центру Української Християнської Євангельської Церкви.

Окрім того у розширеному засіданні брали участь:
Юрій Мосійчук  завідувач сектору соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими Північно-Східного міжрегіонального управління, 
співробітники пенітенціарних установ, представники релігійних організацій Харківщини

20 жовтня, на запрошення пастора Віктора Дудки о. Костянтин Пантелей взяв участь у святкуванні Союзом об’єднань Християн Євангельських Християн-Баптистів 30-ліття початку душпастирського служіння у в'язницях, що відбувалося у Харкові в громаді "Ясна Поляна" за участю пастирів співробітників пенітенціарних установ та колишніх засуджених. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

вівторок, 16 жовтня 2018 р.

16 жовтня 2018 року у приміщенні Факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація документальної стрічки "Небо над головами" для студентів, що навчаються фаху психології і соціальної праці.

четвер, 4 жовтня 2018 р.

Про здобутки і виклики пенітенціарної реформи, як їх бачать капелани, почули на профільному комітеті Верховної Ради

4 жовтня 2018 р. у Верховній Раді відбулося чергове ХХІІІ засідання робочої групи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та Міністерства юстиції щодо реформування пенітенціарної системи. 

Під час засідання робоча група розглянула питання доцільності збільшення верхньої межі покарання у виді позбавлення волі на певний строк, удосконалення порядку встановлення адміністративного нагляду та результатами діяльності робочої групи Міністерства юстиції з питань удосконалення психологічної допомоги засудженим та особам, узятим під варту. Відтак, з доповіддю про здобутки і виклики пенітенціарної реформи виступив о. Костянтин Пантелей, Голова Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України, Голова правління Української християнської міжконфесійної місії «Духовна і благодійна опіка в тюрмах», священик Української Греко-Католицької Церкви. Подаємо її для ознайомлення.

Моніторинг реформування пенітенціарної системи очима капеланів.

Законодавче забезпечення прав персоналу і в’язнів на душпастирську опіку (Док. 419-VIII, від 14.05.2015) стало чинником значущих перемін пенітенціарної системи та є найважливішим досягненням останніх 30-и років її історії. Адже,  беручи до уваги сумні 80-і роковини Великого терору 1937-38 рр., душпастрі могли перебувати за мурами установ виконання покарань виключно як в’язні. Присутність капеланів стала також нагодою об'єктивного «зворотного зв’язку» для усвідомлення процесів, які відбуваються у пенітенціарній системі. Ось деякі з них.

1.     Найважливіші результати реформи – застосування альтернативних кримінальних покарань, створення центру Пробації, зменшення кількості в’язнів, гуманізація умов утримання. Відбулося підвищення статусності персоналу пенітенціарної системи: вони стали працівниками органів й установ Міністерства юстиції. Потенціал цього відповідального становища буде й надалі впливати на позитивні зміни у системі.

2.     Проте пливність кадрів триває. Не рятує підвищення платні. Чисельні деморалізуючі фактори професії, нажаль, пов’язані не лише з криміногенним складом осіб, утримуваних під вартою і певною «токсичністю» в’язничного середовища. Вплив цього середовища на особу працівника, якого держава сподівається найняти на більш-менш тривалий час служіння у пенітенціарній сфері, державою не враховується.
3.     Капелани наполегливо дораджують:
1)     визнати необхідність, у структурі робочого часу, виведення (за певним графіком) груп працівників системи з безпосереднього перебування у в’язничному середовищі для проведення заходів службової підготовки, формації та реабілітації;
2)     враховувати це у плануванні штату й інфраструктури установ, а також цільового призначення приміщень поза контуром охоронюваної території.

4.     На діяльності персоналу позначилися й інші негативні чинники, серед яких службовці називають брак належного фінансування системи з бюджету  держави та необхідність вирішувати питання повсякденного її функціонування альтернативними методами, частина з яких є прямо неприйнятна. Також керівництво і працівників органів й установ ДКВС необхідно захистити від деморалізуючого тиску напередодні й під час виборів. Це нажаль траплялося 2004, і 2010, і 2014 років. Можливість ув’язнених брати участь у чесних і прозорих виборах є важливим шансом у демократичній державі, який повинен бути забезпеченим. Або існує необхідність задуматися про скасування такого права в’язнів, щоб уникнути маніпуляцій.

5.     Існує необхідність сприяння діяльності профспілки пенітенціарної галузі. Адже de jure саме ця організація виступає посередником захисту і соціального діалогу між пенітенціарієм і державою.

6.     Забезпечення у системі, незалежно від статі, рівних можливостей для займання посад і професійного росту є дуже важливою стратегією, проте небезпечно нехтувати специфікою системи й питаннями безпеки задля створення сухих квот 50/50. Вже сьогодні питома вага жіночого персоналу, який виконує службу у чоловічому середовищі в’язнів збільшилася через відтік кадрів, що є потенційно небезпечним.

7.     Соціуму необхідно доносити складність і шляхетність професії та підностити моральний статус працівника. Подібно як Свято Покрови 14 жовтня є днем вшанування українських військових, пропонуємо Свято Переображення, що припадає на 19 серпня, як день вшанування працівників пенітенціарної системи. Адже основа їх діяльності – переміна через покаяння особи, що скоїла злочин, та її реінтеграція із суспільством.

8.    Службовцям потрібно розробити дизайн і випустити нові однострої. Сьогодні персонал купує форму найрізноманітніших зразків за власні кошти.
    

Прямий ефір за посиланням: https://m.youtube.com/user/miroshnichenkoYR


Світлини Яни Баранової, ГО "Золотий вік"