Шукати в цьому блозі

середа, 4 лютого 2026 р.

Стрітення у в'язниці

2 лютого 2026 року, у день свята Стрітення Господнього, у пенітенціарних установах відбулися богослужіння та освячення свічок. Для багатьох людей у місцях несвободи це свято має особливий зміст. Бо свято Стрітення говорить нам про зустріч Бога з людиною.  Освячена свічка це не просто знак традиції. Це світло, яке залишається поруч у темряві, нагадуючи, що Бог не оминає жодного місця, де живе людина.

Дрогобицька в'язниця

Львівська в'язниця

Івано-Франківська в'язниця

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

середа, 28 січня 2026 р.

Різдвяна вистава відбулась у чоловічій виправній колонії

У нашому житті бувають моменти, коли не знаємо, як нам повестись у конкретній ситуації: що нам говорити, що саме нести у світ, як себе проявляти, як реагувати. І тоді варто шукати відповіді в самого Бога.  Різдвяний час нам нагадує про велике добро, яке Господь для нас робить: Він, повний милосердя й любові, приходить на світ, щоб спасти кожного, хто повірить в Нього!  




З цією доброю новиною молодіжна спільнота з парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Чернігові на запрошення капелана установи № 91 о. Василя Пишковича, відвідала в'язнів у с. Макошине.  Різдвяна вистава, сценарій якої написала сестра-редемптористка Єлена Герасим, добре демонструє, що Бог не має жодних обмежень у своїй доброті: ні в часі, ані в просторі. Про це свідчить сама назва різдвяної вистави: "Вчора, сьогодні і навіки той самий". Христос закликає також нас: не ставити перешкод у Його спасенній місії, що продовжується й сьогодні в кожному людському серці, не залежно, за якими заслонами воно знаходиться і який досвід пережило.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

вівторок, 6 січня 2026 р.

Ювілей 2025 для в'язнів у Римі

Голова Відділу ПК УГКЦ з душпастрства у пенітенціарній системі України о. Олег Нестор став учасником Святої Меси в базиліці Святого Петра з нагоди Ювілею в’язнів

14 грудня 2026 року молитва, зібрана навколо людей, про яких світ часто забуває, відбулася у третю неділю Адвенту — Gaudete, неділю радості та надії.

У своїй проповіді Папа говорив про те, що в’язниця не може бути місцем остаточного вироку для людської гідності. Що після кожного падіння має залишатися можливість підвестися. Що людина не зводиться до свого злочину, а справедливість без милосердя ніколи не зцілює.

Особливо сильно відгукнулися слова про те, що надія не є наївністю, а відповідальністю — нашою спільною відповідальністю як суспільства, інституцій і кожного, хто супроводжує людину в дорозі навернення. «Важливо лише одне: щоб ніхто не був втрачений і щоб усі були спасенні».

Ці слова прозвучали не як абстрактне гасло, а як серце Євангелія, звернене до конкретних людських доль — поранених, зламаних, але не приречених.

Повертаюся з цієї Меси з глибоким переконанням: Ювілей для в’язнів — це не подія календаря. Це виклик нашій вірі, нашій людяності і нашому служінню. Ювілей для в’язнів — це не символічний жест. Це запитання до кожного з нас:

чи справді ми віримо, що Божа милість сильніша за людський гріх, і чи готові бути її знаряддям там, де найважче вірити в зміни.Участь у спільному Євхаристійному богослужіння також взяв представник Української Греко-Католицької Церкви о. Олег Нестор, керівник Відділу у справах душпастирства у пенітенціарній системі України УГКЦ. «„Важливо лише одне: щоб ніхто не був втрачений і щоб усі були спасенні“. Ці слова прозвучали не як абстрактне гасло, а як серце Євангелія, звернене до конкретних людських доль — поранених, зламаних, але не приречених», — відзначив він, ділячись своїми переживаннями через допис у Фейсбук.

Проповідуючи під час Святої Меси з нагоди Ювілею вʼязнів, Папа Лев XIV наголосив на тому, що Ювілей — це заклик до навернення, і саме тому є мотивом надії та радості. Він підкреслив, що після кожного падіння повинна існувати можливість піднятись, що жодна людина не є тотожною тому, що вона зробила.


Ікона з тюрми — у руках Папи Римського

Секретар міжнародної католицької комісії в'язничної душпастирської опіки (ICCPPC) Doris Schäfer  передала Папі Римському Леву XIV ікону святого Миколая Чудотворця. Цю ікону написав український в’язень.

Будучи у Римі в дні Ювілею для в’язнів о. Олег Нестор відвідав тюрму Ребіббія, поспілкуватися з ув’язненими та почути від них прості й дуже сильні слова: «Ми молимося за Україну».

Наступного дня разом із в’язничними капеланами з усього світу, працівниками пенітенціарних систем і самими в’язнями я взяв участь у Святій Месі під проводом Папи Лева XIV.

У ті ж дні відбулася моя зустріч з учасниками  міжнародної католицької комісії в'язничної душпастирської опіки (ICCPPC), зокрема з секретарем комісії Доріс Шефер, яка мала заплановану аудієнцію у Святішого Отця.

Я передав їй ікону святого Миколая Чудотворця — як дар для Папи, як пам’ять про Україну і як плід співпраці Пенітенціарного душпастирства УГКЦ і ДКВС України.

Ця ікона — одна з робіт, створених засудженими для виставки-конкурсу образотворчого мистецтва «Покликані до свободи», організованої у 2020 році відділом у справах душпастирства в Пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ. Відтепер у Папи Римського є ікона, яка нагадуватиме йому про Україну, про в’язнів, про працівників пенітенціарної системи і про Пенітенціарне душпастирство в Україні.

За матеріалами Відділу ПК УГКЦ з душпастрства у пенітенціарній системі України