Митрополичий Синод єпископів УГКЦ вислухав доповідь про стан пенітенціарного душпастрсива

Керівник Відділу пенітенціарного душпастирства УГКЦ представив доповідь на Архиєрейському Синоді 

13–14 листопада 2026 року у Львові відбувається Архиєрейський Синод Української Греко-Католицької Церкви в Україні. У межах роботи Синоду отець Олег Нестор, керівник Відділу у справах душпастирства в пенітенціарній системі України УГКЦ, представив доповідь про стан, основні виклики та перспективи розвитку пенітенціарного душпастирства в Україні. Під час виступу було окреслено сучасні потреби душпастирського служіння у пенітенціарних установах, представлено актуальні статистичні дані та наголошено на важливості присутності Церкви серед людей, які перебувають у місцях позбавлення волі. Окрему увагу було приділено подальшому розвитку цього служіння, зокрема необхідності визначення відповідальних за пенітенціарне душпастирство в кожній єпархії та екзархаті, запровадження відповідного навчального курсу в духовних семінаріях, а також посилення інституційної присутності Церкви в пенітенціарній системі. Пенітенціарне душпастирство — це не лише служіння людям за ґратами. Це свідчення того, що гідність людини не втрачається через її помилки, а Божа любов і милосердя залишаються відкритими для кожного. Участь у роботі Архиєрейського Синоду стала нагодою представити досвід цього служіння та порушити питання його подальшого розвитку на загальноцерковному рівні. 

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Ректор Львівської Духовної Семінарії освятив Центр Пенітенціарного Капеланства ім. бл. Василія Величковського

19 лютого, у стінах Львівської Духовної Семінарії відбулася особлива подія - посвята Центру Пенітенціарного Капеланства ім. бл. Василія Величковського. 

Блаженний Василій, єпископ-ісповідник, який пройшов тюрми, катування й переслідування за вірність Христові та Українській Греко-Католицькій Церкві. Його досвід страждання за ґратами робить його особливим заступником для всіх ув’язнених, зокрема для наших українських воїнів, які сьогодні незаконно перебувають у тюрмах і таборах росії. Їхній біль, самотність і випробування є для нас постійним закликом до молитви, пам’яті та надії. 

Молитву посвяти очолив ректор семінарії о. Михайло Плоцідем, у співслужінні духівника спільноти о. Івана Глови та керівника відділу душпастирства в пенітенціарній системі України о. Олега Нестора. Цього ж дня відбулася посвята двох братів-семінаристів у члени організації. Щиро вітаємо нових учасників і бажаємо їм витривалості та наснаги у служінні тим, про кого часто забувають, але хто надзвичайно потребує присутності, молитви й людського тепла.

Нехай заступництво блаженного Василія Величковського укріплює всіх, хто служить ув’язненим, і дарує свободу тим, хто сьогодні страждає в неволі.

Олег Чихарівський

Помер Семен Глузман, філософ сумління і вартовий пам'яті

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ висловлює співчуття рідним, смуток, велику шану і молитву з приводу відходу до вічності праведника-політв'язня Семена Глузмана. Він був лікар-психіатр і правозахисник, колишній дисидент, президент Асоціації психіатрів України, друг Блаженнішого Любомира, також друг пана Мирослава Мариновича.

Філософ сумління. Вартовий пам'яті про світлих людей, які яскраво сяяли у темряві концтаборів імперської москви, в обставинах близьких до смерті. В ув'язненні Семен Глузман, друзі назвали його Славко, був поряд з Василем Стусом, Іваном Світличним, Валерієм Марченком. Його спогади — це свідчення людини, яка сама пройшла через систему каральної психіатрії та табори, тому його портрети Стуса, Світличного та Марченка є найбільш достовірними, психологічно глибокими та емоційними. Ці люди стали легендами не тому, що були ідеальними, а тому, що залишалися людьми в нелюдських умовах, бо свобода — це не привілей, а стан душі, який можна зберегти навіть за ґратами.

У 2005 - 2009 був одним з найактивніших учасників громадської ради при Державному департаменті України з питань виконання покарань і рушієм змін пенітенціарної системи. В той час він став близьким прихильником пенітенціарного служіння нашої Церкви. З ним говорили про питання пенітенціарної етики української держави, яка вона має бути.

Пан Семен бував з нами на одній з традиційних стрітенських зустрічей волонтерів душпастирства у в'язницях. Він був щирим симпатиком Української Греко-Католицької Церкви, хоча не належав до жодної з релігійних спільнот був людиною віруючою. Своїми моральними авторитетами вважав Івана Світличного, Валерія Марченка, був в особливо близькій дружбі з Мирославом Мариновичем, любив Блаженнішого Любомира Гузара і був з ним у дружніх взаєминах.

11 травня 2017 року відбулося пам'ятне заняття для семінаристів старшокурсників Київської Трьохсвятительської Духовної семінарії УГКЦ в рамках їхньої душпастирської практики. Воно було присвячене темі духовності в'язнів та проповіді християнської віри в місцях несвободи у часі панування радянського тоталітаризму.

Вічна пам'ять! Блаженний спочинок!

ПЕНІТЕНЦІАРНЕ ДУШПАСТИРСТВО УГКЦ