Шукати в цьому блозі

четвер, 7 жовтня 2021 р.

Департамент військового капеланства провів день духовної віднови

6-го жовтня 2021 року працівники Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, відділів військового і пенітенціарного душпастирства, провели день Духовної віднови «Під вітрилами надії». За задумом Владики Михаїла Колтуна, керівника Департаменту військового капеланства, цей день мав стати точкою духовного зосередження на своєму покликанні та початку діяльності з новими силами для й сповнення й виконання непростих завдань у повсякденному житті.

Подія, яка відбувалася в яхт-клубі Київського палацу дітей та юнацтва на Київському водосховищі, розпочалася духовним впровадженням о. Андрія Зелінського, заступника керівника Департаменту. Провідною думкою цього Дня духовної віднови стали слова псалма: «Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на Слово Його я вповаю» (Пс. 130, 5). Отець Андрій подав до роздумів лейтмотив життя, як пригоди, до якої покликана людина. І у новому досвіді ми покидаємо берег, себто усе знайоме і певне, вирушаємо в море – у простір невідомого, там щось має відбутися, що змінить наше життя, тому ми повернемося іншими. На завершення отець прочитав фрагмент Євангелія про одне з чудес Господа нашого Ісуса Христа, описане Апостолом Матеєм (Мт. 8:23-27) – Утихомирення бурі.  

Відтак Владика Михаїл привітав присутніх працівників департаменту своїм пастирським словом і благословив початок мандрівки: «Сьогодні ми маємо відкритися новому досвіду відносин, пов’язаних з випробуванням в умовах, які ми ще не звідали. Цей досвід обов’язково збудить вдячність Господеві, з якою в нас народиться сила робити речі, які під час здаються неможливими.»  
 
Маневри і вітрильницька термінологія, бризки хвиль і свіжий вітер справді оновили внутрішнє сприйняття життя усіх присутніх. У часі мандрівки владика Михаїл спонукав кожного з учасників поділитися своїм досвідом цієї події. Братнє спілкування створило відчуття повноти цього дня.
Нині дитячо-юнацьке вітрильництво переживає своє відродження. Актуальним є морально-етичне виховання юних яхтсменів. У спілкуванні владика Михаїл торкнувся теми спортивного капеланства. Воно має давні традиції та діє близько ста років у країнах Європи й Америки у різних видах спорту. Перші кроки на цьому поприщі здійснює священик Костянтин Пантелей, який до вступу до семінарії багато літ займався вітрильним спортом і здобув фах тренера. То ж щорічна регата «На добрий спомин» поповнюється новими духовними традиціями.

День духовної віднови завершився молитвою подяки та благословенням Владики Михаїла. Натхенні учасники події повернулися додому.

Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ

понеділок, 27 вересня 2021 р.

Свято Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у ДУ "Львівська установа виконання покарань - 19"



У Євангелії цього дня читаємо: "Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині." (Йо 19,18). Ми усі добре знаємо, що говорили і як поводили себе ті, котрі були розіп'яті з Ним. У місцях позбавлення волі є люди, котрі заслужено (можливо не всі) несуть свій хрест за вчинене ними зло. І вони також по різному реагують на своє становище. 

Хтось нарікає і не бачить своєї вини, а хтось визнає її та кається. А є такі особи, котрі взяли цей тягар тюремного життя добровільно - це працівники пенітенціарних установ. Вони, часто, немов один із тих, хто був розп'ятий з Христом, пригадують довіреним їхній опіці, що ми терпимо за наші ж провини. Кожен із нас, у свій час отримає винагороду від Господа. Сьогодні ж бажаю пригадати, що Господь був розп'ятий за кожного з нас. Він на Хресті показав свою любов до кожної людини без винятку. Тепер наша черга відповісти на Його любов. 

Бажаю кожному, хто перебуває за гратами, гідно нести свій хрест і отримати омріяну перемогу над злом у житті. Це зможемо усвідомлюючи власну гріховність і взоруючись на Христа.

Капелан о. Олег Нестор