Шукати в цьому блозі

середу, 31 березня 2021 р.

Рекомендації Ради Європи в'язничним і пробаційним службам щодо пенітенціарного душпастирства

Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи для в'язничних та пробаційних служб щодо радикалізації та насильницького екстремізму (2-3 березня 2016 року) закликають надавати преференції душпастирям, для того, щоб викликати позитивні особисті зміну ув'язнених, щоб ризик вчинення ними злочинів на свободі був зведений до мінімуму.

Оскільки радикалізм та насильницький екстремізм може ґрунтуватися на псевдо-релігійному ґрунті, працівникам органів і установ виконання кримінальних покарань і пробації необхідно навчатися розрізняти між нормальними релігійними практиками і такими, що ведуть до перевернутих і агресивних форм поведінки відносно оточення. Таке навчання неможливе без компетентних у пенітенціарній тематиці душпастирів капелані .

Рекомендації у пунктах 34-36 вказують на необхідність розробки спеціальних менторських програм, включаючи використання для ув'язнених і суб’єктів пробації, хто вважається схильним до радикалізації, щоб допомогти їм знайти життєві варіанти, вільні від злочинів екстремізму і насильства. До виконання або нагляду за такими програмами залучається спеціально підготовлений персонал. А залучення душпастирів, волонтерів може розглядатися на індивідуальній основі, оскільки вони можуть бути дуже корисними для ефективної реінтеграції правопорушників.
Керівні принципи для попередження радикалізації та насильницького екстремізму спонукають в'язничні та пробаційні служби не працювати ізольовано, але встановлювати зв'язки з релігійними громадами та суспільними організаціями з метою забезпечення продовження спеціальних програм після звільнення або після закінчення терміну пробації.
© Душпастирська рада при Міністерство юстиції України
© Пенітенціарна асоціація України
"Партнерство релігійних організацій у супроводі суб’єктів пробації та у реінтеграції в’язнів". Київ, 2019.

середу, 17 березня 2021 р.

Релігійні діячі та правники звертають увагу на проблему виправлення судових помилок

Будь-яка людина без винятку може опинитися у статусі засудженого довічно. При цьому в Україні відсутня процедура виправлення судових помилок. Такого висновку дійшли учасники тематичного Круглого столу з циклу «Становлення справедливості в Україні», який відбувся 17 березня 2021 року в Укрінформі.

Дискусію з цієї проблематики ініціювала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій у співпраці з Харківською правозахисною групою за сприянням Департаменту зовнішніх зв’язків Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

Представник Головуючого у ВРЦРО протоієрей Олекса Петрів нагадав, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій у своєму зверненні щодо становлення справедливості в Україні від 17 травня 2016 року заявила, що справедливості, як основи громадянської злагоди на землі України сьогодні бракує.

"Часто виною тому є і недосконале законодавство, і “черства” поведінка чиновників, і несправедливі судові рішення, і сумнівна доброчесність багатьох суддів. Все це разом підсилює негативне ставлення у суспільстві до судової гілки влади, і до влади в цілому".

За словами священника, питання справедливого суду не підлягає розподілу за приналежністю за релігійною ознакою, стосується як віруючих, так і невіруючих, людей без релігії, відноситься до усіх релігійних деномінацій. З переконаністю можна свідчити, що будь-яка людина без винятку може опинитися у статусі засудженого довічно.

І цей вражаючий висновок підтверджується конкретними прикладами, зауважив координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. На сайті «Боротьба за життя» представлені історії свавільно засуджених. Це різні люди, серед яких і християнський пастор Ярослав Мисяк, і кримський татарин Рашидбек Ісаков, що сповідує мусульманську релігію. Серед них – люди різних професій, з різними знаннями та досвідом, наголосив правозахисник.

Суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко, колишній виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, звернув увагу на проблему відсутності ефективного правового механізму перегляду судових вироків. За його словами, без рішення Європейського Суду з прав людини це майже неможливо:

"Я переконаний в тому, що існує проблема, яка полягає в тому, що Верховний Суд нашим законом практично позбавлений можливості переглянути вироки навіть у тих випадках, коли ми бачимо, що відбулися очевидні помилки, скажімо певні порушення судового розгляду".

Аркадій Бущенко пропонує повернути в законодавство України норму про можливість перегляду вироків за виключними обставинами – формулювання, яке існувало до 2010 року. Мається на увазі можливість перегляду вироків із підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, а також порушення процедури і неправильного застосування кримінального закону.

Голова правління Української міжконфесійної християнської місії "Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі" священик Костянтин Пантелей висловив бачення капеланів на проблему довічників зі зворотньої сторони, яка не очевидна суспільству:

"Число довічників зростає. З цим зростає і потреба адекватного ставлення до громадян, які відбувають таке покарання, вдосконалення законодавства відносно можливостей оскарження неправосудних вироків, соціально-психологічна праця, душпастирство тощо. Пенітенціарні установи не забезпечені належною кількістю спеціально приготовлених для цього соціальних приміщень. При здійсненні планувань пенітенціарних установ і бюджету Міністерства юстиції необхідно лічити на ці потреби.

Твір "Трійця" авторства Mani, Germany,
Твір "Трійця" авторства Mani, Germany, представлений на світовому конкурсі мистецтва в'язнів "Відкрити обличчя життя" ("Discover the face of life"). проведений У Римі 7 - 25 вересня 2007 року ICCPPC (Міжнародною комісією католицької пастирської опіки у в'язниці). Зображення довічно засуджених, які плекають паросток надії, торкає лаконічністю і глибиною.

Церкви Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» наполягають на створенні в законодавстві можливості для довічників оскаржувати неправосудні вироки і добиватися перегляду справ. 

Змін потребує й сама система кримінального правосуддя. Розгляд тяжких справ мав би вестися за участю журі непрофесіоналів або судом присяжних. 

Святіший папа Франциск, коли зустрічався з делегатами Міжнародної асоціації кримінального права, висловив думку, що довічне ув'язнення є "прихованою стратою". З цієї причини воно було виключено з Кримінального кодексу Ватикану. Остаточно кожен засуджений на довічно мусить мати шанс на повернення до суспільства в результаті застосування помилування.

Перспектива помилування засуджених на довічно, а також можливість оскаржувати неправосудні вироки й добиватися перегляду справ у випадках порушень у кримінальних процесах, зафіксованих правозахисниками та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, є викликом для наших законодавців."

Відеозапис дискусії на тему “Невирішене питання десятиріччя: відсутність в Україні процедури виправлення судових помилок. Шляхи розв’язання проблеми”:

Перший заступник старшого єпископа Української Церкви Християн Віри Євангельської Анатолій Козачок заявив, що питання утвердження в суспільстві верховенства права та справедливого судочинства є одним із пріоритетів духовної та громадської діяльності українських церков:

"Церква як Божа інституція має вступатися за знедолених і говорити про несправедливість та пропагувати милість. При цьому влада, у тому числі судова, має відчувати відповідальність перед Богом за свої дії."

Учасники круглого столу дійшли згоди, що справедливість була і буде основою співжиття в демократичному суспільстві. Забезпечувати справедливість в сучасних державах покликані, насамперед, суди на засадах верховенства права та незалежності суду, що гарантує дотримання прав та свобод громадян України. Особливо це актуально в справах пов’язаних з найтяжчими присудами, де ціною умисної, чи не навмисної помилки є найвища цінність – життя і гідність людини.


Довідка: 

Нещодавно 3 березня 2021 року у першому читанні було прийнято Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини, яким передбачається можливість умовно-дострокового звільнення довічно-засуджених.

Проєктом Закону вносяться зміни до статті 82 КК, якими визначається можливість заміни особі, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м’яким після фактичного відбування нею не менше десяти років покарання у виді довічного позбавлення волі. У такому випадку покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до статті 81 КК, якими визначається, що умовно-дострокове звільнення може бути застосоване після фактичного відбування засудженим не менше трьох четвертей строку покарання призначеного судом, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. 

У більшості країн, де покарання у вигляді довічного позбавлення волі може бути призначено, існують механізми перегляду вироку після відбування певного мінімального строку покарання, встановленого законом. Такий механізм, інтегрований у межах закону та практиці винесення вироків, передбачено в законодавстві тридцяти двох країн: Албанії – 25 років,              Вірменії – 20 років, Австрії – 15, Азербайджані – 25, Бельгії – 15,  з розширенням до 19 або 23 років для рецидивістів, Болгарії – 20, Кіпру – 12 , Чехії – 20 , Данії – 12, Естонії – 30, Фінляндії – 12, Франції – зазвичай 18, 30 років за певні вбивства, Грузії – 25, Німеччині – 15, Греції – 20, Угорщини – 20, якщо суд не розпорядиться про інше, Ірландії - попередній огляд Комісією з умовно-дострокового звільнення після 7 років, за винятком деяких видів вбивства, Італії – 26, Латвії – 25, Ліхтенштейну – 15, Люксембургу – 15, Молдові – 30, Монако – 15, Польщі – 25, Румунії – 20, Росії – 25, Словаччини – 25, Словенії – 25, Швеції – 10,  Швейцарії – 15 років, що зводяться до 10 років, колишній югославській Республіці Македонії – 15 і Туреччині – 24 роки, 30 – для обтяжуючого довічного ув’язнення і 36 для сукупного покарання при обтяжуючих обставинах довічного ув’язнення. У Шотландії при присудженні довічного ув’язнення суддя зобов’язаний встановити мінімальний термін, незважаючи на ймовірність того, що такий період буде перевищувати залишок природного життя ув’язненого.


Пенітенціарне душпастирство УГКЦ за матеріалами сайту ВРЦіРО

середу, 10 березня 2021 р.

Як відбувається душпастирська опіка після локдауну

1. Заходи душпастирської опіки у пенітенціарних установах здійснюються на підставі Конституції України, Закону України № 419-VIII інших законів України та правил внутрішнього розпорядку пенітенціарних установ, затверджених наказом Міністерства юстиції України.

2. Богослужіння, молитовні зібрання, релігійні обряди підлягають вимогам режиму й безпеки та санітарним обмеженням, які прийняті у країні для приміщень релігійного призначення, відповідно до ситуації пандемії.

3. Заходи душпастирської опіки будуть можливі виключно за умови використання капеланами засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів (без клапану видиху) або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, та відсутності у них на момент побачення ознак інфікування ГРВІ. 

4. Обмеження щодо кількості відвідувачів:

- у заходах душпастирської опіки бере участь один капелан від конфесії, призначений для проведення заходів пастирської опіки вищою компетентною владою Церкви чи Релігійної Організації для конкретної пенітенціарної установи; 

- у часі пандемії підлягають цілковитому припиненню заходи за участю волонтерських груп; 

- капеланові під час загальних зустрічей у період карантину не можуть асистувати помічники;

- Церква/Релігійна Організація підтверджує статус капелана та його помічників відповідним зверненням про надання дозволу на візити протягом означеного терміну, узгодженого з адміністрацією.

- До дозвільного списку можливо включити до 3-х представників конфесій, але лише один із них буде допускатися на засадах почергової ротації.

5. ПРИНЦИП ПОЧЕРГОВОСТІ (лише капеланам в рамках закону 419-VIII): 

- Можливі лише 2 візити на тиждень за чергою конфесій, представлених в Душпастирській раді при Мінюсті. Також, на розгляд керівництва установ, включаються релігійні організації, належним чином зареєстровані, які мають добру репутацію протягом останніх років і діють в рамках закону про капеланство. 

- Тільки капелани, які згідно із законом пройшли підготовку й отримали сертифікати в ІКВС та в Білоцерківському центрі підготовки персоналу ДКВС. 

- Наприклад, якщо установу відвідує 4 конфесії, то повна ротація відвідувань представниками конфесій (по одному за раз) проходить за 2 тижні. Якщо 8 конфесій - ротація відбуватиметься за 4 тижні, себто один візит капелана від конфесії протягом місяця.

6. Час і регулярність візитів наперед погоджується з адміністрацією пенітенціарної установи, яка забезпечує відповідний простір для індивідуальних зустрічей, з дотриманням мінімальної дистанції не менше 2-х метрів. 

7. Адміністрація пенітенціарної установи відповідає за дотримання граничної кількості осіб, які можуть бути присутні одночасно на загальних зустрічах при відвідуванні богослужінь, молитовних зібрань, релігійних обрядів у спорудах і кімнатах релігійного призначення для збереження безпечної дистанції. 

8. Простір, в якому проходять заходи душпастирської опіки, забезпечується регулярними заходами дезінфекції, кварцуванням та провітрюванням. 

9. Під час індивідуальних і загальних зустрічей для задоволення релігійних потреб засуджені або особи, взяті під варту, обов’язково використовують захисні медичні маски й санітайзери для рук.

10. За погодженням з керівництвом установ та кадрової служби необхідно відновити заходи опіки персоналу ДКВС пенітенціарної системи в умовах карантину:

1) Рекомендувати відділам по роботі з персоналом включити до планів спеціальної підготовки персоналу органів і установ факультативний предмет Пенітенціарна етика (дистанційно) із залученням для викладів представників Церков і Релігійних організації, які на регулярній основі здійснюють душпастирське служіння у конкретній пенітенціарній установі;

2) Узгодити тематичний план предмету Пенітенціарна етика, запропонований Душпастирською радою при Міністерстві юстиції в Інституті кримінально-виконавчої служби у 2018 році, що пройшов практичну апробацію в УВП й УПП протягом 2018/2019 року (тематичний план додається);

3) Рекомендувати кадровим службам пенітенціарних установ проведення, з можливою регулярністю, в рамках організаційних заходів з персоналом «5-ть хвилин з капеланом» із залученням душпастирів на принципі ротації.

4) З метою профілактики професійної деформації і емоційного вигоряння, рекомендувати на розгляд Міністерства юстиції проведення для персоналу ДКВС заходів реабілітації і спеціальної підготовки поза межами в’язничного середовища у структурі робочого тижня/місяця.

5) Для заходів профілактики професійної деформації й емоційного вигоряння, рекомендувати залучення капеланів.


пʼятницю, 5 березня 2021 р.

Відбулась зустріч Європейської філії Міжнародної Комісії католицького в’язничного душпастирства

5 березня 2021 року відбулася відео-конференція Європейської філії Міжнародної Комісії католицького в’язничного душпастирства. Зустріч головних капеланів європейських країн модерував Доктор Райан ван Ейк Головний капелан Римо-Католицької Церкви у Міністерстві юстиції та безпеки Нідерландів, чільний європейський представник ICCPPC. Головним доповідачем вебінару був о. Джордж Гаррісон (відповідальний за в'язничне капеланство в Римський Дикастерії інтегрального розвитку людини).

Змістом зустрічі були рефлексії на продовження служіння в обставинах пандемії. Коротко отець Джордж Гаррісон розповів про приготування в дикастерії до візиту Святішого Отця до Іраку і про виклики й можливості для духовної опіки. Капелани представили події душпастирства в їхніх країнах та поділилися досвідом переживання обмежень карантину.



Пандемія COVID-19 посилила гуманітарні кризи та створила значні виклики правам людини. Майже 11 мільйонів ув'язнених утримуються у всьому світі в часто переповнених та антисанітарних умовах, без доступу до належної медичної допомоги та можливості практикувати соціальне дистанціювання та належну гігієну. Водночас у багатьох країнах у в'язницях було надмірно ускладнено доступ в'язнів і персоналу до необхідної пастирської підтримки. 

Далі отець Гаррісон зазначив значні зусилля дикастерії, щоб розуміння умов ув'язнення та того, як практика кримінальних покарань впливає на глобальну кризу в галузі охорони здоров’я, стала спонукою для пошуку рішень не лише для забезпечення прав та гідності людини під час пандемії, але й для віднайдення альтернатив ув’язненню. 

Також було прочитано Послання Святішого Отця Франциска на Великий піст 2021 року під назвою: «Ось ми піднімаємось до Єрусалиму» (Мт 20, 18). Великий піст: час оновлення віри, надії та любові. Учасники зустрічі поділилися тим, що найбільше надихнуло у посланні та який "найкращий спосіб" відновити віру, надію та любов у в'язницях, особливо в цей період пандемії Covid-19. Після взаємних слів підбадьорення зустріч завершилася спільною молитвою.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

четвер, 4 березня 2021 р.

Експозиція «Покликані до свободи» у Києві завершується доброчинним ярмарком

Всеукраїнська виставка-конкурс «Покликані до свободи», що тривала у Києві 3 місяці, завершена! Вона була організована Пенітенціарним душпастирством спільно із Благодійним Фондом «Карітас Київ» у співпраці з Державною кримінально-виконавчою службою України на відзначення 30-ліття відновлення в'язничного служіння Української Греко-Католицької Церкви.

В НЕДІЛЮ 07.03 о 14:00 ВІДБУДЕТЬСЯ ДОБРОЧИННИЙ ЯРМАРОК
Ви можете пожертвувати кошти на волонтерське служіння в’язням, придбавши один із творів виставки. Фото-галерея доступна за посиланням: твори експозиції.
Вперше це можливо в неділю 7 березня о 14:00 в галереї Патріаршого Собору (Микільсько-Слобідська, 5).
Це добровільна і щедра пожертва самих учасників експозиції,
які подарували свої твори для соціальних цілей. Проведення доброчинних заходів після завершення експозиції було обумовлено в Положенні про проведення Виставки-конкурсу пункт 10
Докладніша інформація за номером 0984229221
священик Костянтин Пантелей

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

понеділок, 1 березня 2021 р.

Стан пенітенціарної системи України на 1 березня 2021 року

 

Загальна характеристика
Державної кримінально-виконавчої служби України

Станом на 1 березня 2021 року у сфері управління Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває 148 установ. У 39 установах виконання покарань засуджені не тримаються, у зв'язку із здійсненням оптимізації їх діяльності, а саме:
- виховні колонії - 4;
- колонія максимального рівня безпеки - 1;
- колонії середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених - 6;
- колонії середнього рівня безпеки для вперше засуджених - 6;
- колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами (чоловіки) - 4;
- колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами (жінки) - 5;
- виправні центри -12;
- лікувальний заклад -1.

В Державній кримінально-виконавчій службі України налічується 182 установи виконання покарань. В результаті військової інтервенції РФ в Україну 2014 року на окупованій території Донецької та Луганської областей опинилося 29 установ. Ще 5 пенітенціарних установ розташовані на території окупованого Криму. Тоді близько 18 тис. осіб знаходилося у тюрмах і колоніях на територіях, окупованих Росією та зайнятих проросійськими терористичними формуваннями. Нема інформації про кількість в'язнів сьогодні.
В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах станом на 01.03.2021 тримається всього 49472 особи. З них:

У 17 слідчих ізоляторах та 12 установах виконання покарань, що виконують функцію слідчого ізолятора,

з них, на стадії:

17849

досудового розслідування

1646

судового розгляду (до винесення вироку)

9604

У 79 діючих установах виконання покарань,

з них:

31551

у колоніях максимального рівня безпеки та відповідному секторі (звичайні жилі приміщення)

1545

у 27 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених та відповідному секторі

13488

у 24 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених

8865

у колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків та відповідному секторі

909

у колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків та відповідних секторах, створених при виправних центрах

482

у колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання жінок та установі виконання покарань

1227

у спеціалізованих лікувальних закладах

446

у 12 лікувальних закладах, створених при слідчих ізоляторах та виправних колоніях

926

у 10 виправних центрах

1332

У виховних колоніях та відповідному секторі

72

У вигляді довічного позбавлення волі відбуває покарання: чоловіків - 1525 осіб; жінок - 23 особи.
У вигляді позбавлення волі на певний строк чоловіки, яким визначено відбувати покарання у приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки - 397 осіб.
У вигляді арешту відбуває покарання 395 осіб.
Криміногенний склад засуджених (станом на 01.01.2021):
4 730 осіб засуджених на строк понад 10 років;
5 880 осіб - за умисне вбивство;
2 734 особи - за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
6 188 осіб - за розбій та грабіж; 11 331 особа - за крадіжку; 539 осіб - за зґвалтування;
10 осіб - злочини проти основ національної безпеки.