Відбулося Паломництво працівників ДКВС і пробації до Перемишлян і Унева

22-23 червня 2019 року відбулося ХІ Паломництво працівників Державної кримінально-виконавчої служби і пробації до Перемишлян і Унева, присвячене пам'яті Блаженного Омеляна Ковча, відомого як священик Майданека. Головна тема паломництва - конфронтація зі злом і людяність.

У події брали участь співробітники пенітенціарних установ Центрального і Західного міжрегіональних управлінь з питання виконання кримінальних покарань і пробації. Проща розпочалася у церкві Св. Миколая у Перемишлянах – у храмі, де служив Блаженний Священномученик Омелян Ковч, в’язень і єдиний священик концтабору «Майданек». У 2019 році припадає кілька знаменних дат, пов’язаних із життєвим подвигом отця Омеляна Ковча: 25 березня виповнилося 75 років з дня його мученицької смерті, 20 серпня – 135 років з дня народження, а 24 квітня – 10 років від проголошення Блаженного Покровителем душпастирів УГКЦ.

Прочан привітав під час Архиєрейської Літургії преосвященніший владика Петро Лоза, Єпископ-помічник Сокальсько-Жовківський, який мав досвід в'язничного душпастирського служіння у Чернігові і Новгород-Сіверському. У проповіді владика розповів про захист людської гідності, яка була в основі священичого подвигу Блаженного Омеляна та звернувся до пенітенціаріїв: «Зустрічаючись із в'язнем за ґратами необхідно пам'ятати, що незалежно від зла, яке він вкоїл, Бог дає цій людинаі невід'ємну гідність особи на образ і подобу Божу». 

Проповідь преосвященнішого Петра Лози під час Паломництва працівників ДКВС і пробації до Перемишлян й Унева

Серед прочан були члени родин пенітенціарних службовців, в’язничні душпастирі, студенти Дяківської академії з м. Чортків. «Справедливість, віра, милосердя!» - це гасло написано на хоругвах ДКВС, віддзеркалюючи глибину християнського розуміння завдань цієї складної професії пенітенціарія.  Ці хоругви Державної кримінально-виконавчої служби були освячені 2009 року у перемишлянському храмі Блаженного Омеляна, коли вперше паломники вирушили від Перемишлян до Унева. 

В часі паломництва відбулася урочиста академія пам'яті Блаженного Омеляна Ковча, яка дуже зворушила всіх присутніх. Підготували заходи, пов'язані із проведенням прощі капелани і волонтери Пенітенціарного душпастирства УГКЦ у взаємодії з керівництвом Адміністрації ДКВС.  Організатором урочистої академії на вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча став дитячий колектив Перемишлянської загальноосвітньої школи і парох храму Св. Миколая отець Віктор Мельник.

23 червня прочани прибули до Унівського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, де відслужили Божественну Літургію. На завершення прочани подякували Церкві за нагоду поглибити розуміння свого християнського покликання і духовну наснагу, якої так потребує кожний пенітенціарний працівник. 

Фото-репортаж з Паломництва працівників ДКВС і пробації до Перемишлян і Унева 22-23 червня 2019 року.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

"Українське суспільство нагадує в’язня, якого випустили з в’язниці", - Блаженніший Святослав Шевчук

"Громадяни України повинні розуміти, що дар свободи – це велика цінність, і не повертатися назад. Нам потрібно зростати в цій свободі і не торгувати нею".

Таке переконання висловив у інтерв’ю глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, повідомляє департамент інформації УГКЦ.

"Може, скажу парадоксальну фразу, але в мене таке відчуття, що українське суспільство нагадує в’язня, якого випустили з в’язниці. У нього якийсь перехідний період. Йому потрібно інтегруватися в суспільство і знайти там своє місце. У нього чимало внутрішніх ран. Начебто він вже на волі, але ще живе в полоні стереотипів стосунків між людьми, сформованих в умовах неволі. Він на волі, але продовжує співати тюремний шансон", – сказав Блаженніший Святослав.

"Це стосується і людської душі, – додав він, – адже рабська система поневолює її. Пута рабства потрібно розірвати і пройти процес визволення".

На думку глави Церкви, українське суспільство під час Революції гідності почало розривати свої пута.

"Часто згадую слова режисерки серії коротких документальних відео «Вавилон 13», сказані на презентації: що вона бачила, як померла пострадянська Україна і народилася вільна держава. Це довгий і непростий процес. Але в мене відчуття, що часом ми починаємо гнітитися свободою, що ми втомилися від неї. Деякі вважають, що свобода – це щось таке, що можна віддати взамін на добробут. Однак таке мислення дуже небезпечне, оскільки є ризик втратити і те, і те", – сказав Святослав Шевчук.

При цьому глава УГКЦ переконаний, що Україна у будь-якому разі буде вільною, незалежною державою.

"Ми в «Єгипет» не повернемося. Шляху назад немає. Але як довго будемо йти вперед, залежить від нас. Хто заводив у владу зрадників країни, на кшталт Януковича і його соратників, бандитів, корупціонерів? Ті, хто за них голосував. Про свою відповідальність слід пам’ятати щоразу, коли стоїмо на порозі виборів", – наголосив предстоятель.

На його переконання, свобода – це дар і велика сила. Як сказав Блаженніший Любомир, свобода – це можливість творити добро. Вільна людина здатна зруйнувати тиранію і будувати нові обставини, в яких дійсно можна і потрібно жити. Проте свобода – це і можливість помилитися. Ще свободою можна зловживати.

"Тому я хочу, щоб ми вчилися бути відповідальними. Дуже легко на когось показувати пальцем: це він винен. Але коли до влади приходять злочинці, за їхніми злочинами стоять і ті, хто віддав за них на виборах свій голос", – вважає Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ.

На Зіслання Святого Духа відбувся натхненний візит до в'язнів

В день П'ятидесятниці 16.06.2019 р. о. Костянтин Пантелей і волонтер Михайло Косик привітали зі святом Зіслання Святого Духа ув'язнених і персонал у Київському слідчому ізоляторі і в лікарні Бучанської виправної колонії

Спочатку відбулися моління і проповідь у каплиці Праведного Йова для засуджених із господарської обслуги, відтак обхід камер в жіночому корпусі, корпусі неповнолітніх, корпусі лікарняному і на секторі для довічно-засуджених в'язнів. Ми привітали персонал чергової зміни. Завершився день візитом до Міжобласної лікарні у Бучанській колонії № 85.

Тіло без душі мертве, так і душа без Святого Духа мертва. Якось так коротко, можна охарактеризувати Свято П'ятидесятниці. За решіткою цікаво палить сонце, легкий вітер чомусь не охолоджує, а здається ще більше підсилює невгамовну спеку. Зустрів нас чорний кіт. Його зосереджений погляд надовго можливо залишиться в моїй свідомості. Перший пост, про себе, подумав я)) Це можливо, тільки одна жива істота, якій ця спека по барабану. Кожний виконує свої обов'язки згідно робочих компетенцій)) 

Як важливо, нести світло. Світло? Ось, світло: шалене сонце, розпечений бетон. Ні, це все не те. Світло - це щось більше, набагато більше від природніх явищ. А завтра буде сніг і що ти скажеш? І в тих 'хатах' де була надто висока температура і можливо через декілька місяців там буде мокро, сиро і холодно. Ні, це все не те. Світло - це коли в твоєму серці живе Христос і Дух Святий наповняє тебе. Коли твої діла говорять за тебе, а не твій довгий язик. Коли ти живеш не по Панятіях у класичному розумінні цього слова, а за Завітом Христовим. І тоді тобі однаково буде, яке там сонце жарить, чи який циклон має прийти. 

Ой, Лук'янівка, що ти не бачила, та й чим тебе здивуєш. Адміністрація забезпечує безперешкодний доступ до в'язнів і це радує. Дай Бог, щоб були гарні плоди. Щоб люди змінювалися на краще. Так і хотілося не тільки говорити, а й просто тут же надрукувати, коли ми були в 'Довічників і у в'язнів з досить тривалими термінами': 'Кожний в'язень має шанс на зміни поки живе. Упустити руки - це шлях в нікуди. Не піддаватися зневірі, вірити в краще'. Запам'яталися слова отця Костянтина, коли ми зайшли в блат-хату: 'У вічність ми нічого матеріального не візьмемо і ці чьотки також'. Та, так, та й дійсно - так, про себе подумав я. І ми маємо забезпечити цей шанс. "В житті одна помилка - не біда, біда, коли усе життя - помилка "(Ліна Костенко).

Волонтер Михайло Косик, Лук'янівська в'язниця 16.06.2019 (Свято П'ятидесятниці)

Вселенської поминальної суботи напередодні П'ятидесятниці в Ірпінському виправному центрі відбулася Божественна Літургія й молитва за усопших

12 червня спільно з іншими представниками Душпастирської ради при Міністерстві юстиції взяв участь в обговоренні питання взаємодії для планування заходів душпастирства персоналу ДКВС у Київському слідчому ізоляторі

У Мінюсті пройшла міжвідомча нарада з питання запровадження державного професійного свята - Дня працівника Державної кримінально-виконавчої служби

11 червня 2019 р. у Міністерстві юстиції України відбулася міжвідомча нарада з метою обговорення заходів сприяння запровадженню до календаря державних професійних празників Дня працівника Державної кримінально-виконавчої служби. У зустрічі взяв участь Заступник Голови Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України о. Костянтин Пантелей.

Нещодавно петиція №22/052152-еп, опублікована на сайті Президента України, за лічені дні набрала необхідні 25 тис. голосів і була розглянута. Її наслідком стала дана зустріч, організована на прохання Кабінету Міністрів. В обміні думками з приводу подальших скоординованих дій взяли участь Заступник Міністра юстиції України Денис Чернишов, Голова Профільного підкомітету Юрій Мірошниченко, чільні представники Адмністрації ДКВС і ДУ "Центр пробації", лідери відомчих профспілок, представник офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,  представники громадськості, науковці-пенітенціаристи.  В якості представника від Душпастирської ради при Міністерстві юстиції о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, взяв участь в обговоренні питань присвячених персоналу ДКВС.

ПРЯМА МОВА:

Протягом останніх 10 місяців, з ініціативи членів Душпастирської ради було проведено серію заходів: виїзні засідання до Харкова, Житомира і Львова і два круглих столи, які були присвячені темі душпастирського супроводу персоналу ДКВС, подоланню морально-шкідливих наслідків несення служби, попередженню емоційного вигоряння і профдеформації. Восени 2018 року як голова Душпастирської ради я звертався листами до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів з проханням розглянути необхідність впровадження професійного свята пенітенціарія, пропонуючи дату, що збігається із Святом Переображення Господнього. Звернення залишилися без відповіді. Сьогодні я висловив цілковиту солідарність з присутніми про необхідність звернення до Адміністрації Президента України і Кабінету Міністрів з метою підтримки ініціативи, відображеної у петиції.

священик Костянтин Пантелей

Відповіддю на петицію "Запровадити в Державі професійне свято - День працівника Державної кримінально-виконавчої служби" стали наступні рядки на сайті Адміністрації Президента України:

"Ураховуючи суспільний резонанс питання, порушеного у згаданій електронній петиції, мною доручено звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією спільно з науковцями, фахівцями, представниками громадськості із залученням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини забезпечити ґрунтовний та всебічний розгляд цієї петиції і за підсумками внести відповідні пропозиції.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

10 років тому УГКЦ у співпраці з міжнародними організаціями ICCPPC та PFI провела конференцію щодо в'язничного капеланства

Глава УГКЦ взяв участь у Міжнародній конференції «Юридичний вимір в’язничного служіння»

Вівторок, 09 червня 2009, 11:53

6 червня 2009 року у Києві Українська Греко-Католицька Церква у співпраці з Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міжнародною католицькою комісією в'язничної душпастирської опіки (ICCPPC) та Християнською міжконфесійною місією тюремного служіння провела Міжнародну конференцію "Юридичний вимір в'язничного служіння". Серед учасників конференції щодо стану законодавства європейських країн для забезпечення гуманізації у пенітенціарній сфері були присутні керівництво Держдепартаменту, члени громадської ради Держдепартаменту, представники пенітенціарного душпастирства європейських країн, члени правління Християнської міжконфесійної місії, юристи.

У цій важливій міжнародній події взяв участь Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький. На відкритті конференції у залі Колегії Держдепартаменту Глава УГКЦ зокрема, сказав: "Усі ми є грішники, хоча тільки малий відсоток є злочинцями. Стан правосуддя в Україні є дуже проблематичний і це є поважною трудністю для нашого суспільства, але мета цієї конференції віднайти розв'язок можливо і далеко важчої справи, а саме ставлення кожного з нас до злочинця, який став в'язнем, відбував свою кару й остаточно повертається на волю". Тоді Блаженніший Любомир висловив позицію УГКЦ щодо плекання соціальної солідарності, відповідальності, справедливості та милосердя у питаннях суспільної моралі та правосуддя. Він подякував керівництву кримінально-виконавчої системи за сприяння Церкві у служінні громадянам, що через обставини опинилися немов на узбіччі суспільства.

Модераторами конференції були митрофорний протоієрей Олекса Петрів,  керівник Секретаріату Верховного Архиєпископа, та Олександр Свєтлак, начальник управління соціально-виховної та психологічної роботи Департаменту. На конференції прозвучали листовні привітання від імені Апостольського нунція в Україні, від Міністерства юстиції України. Про стан кримінального правосуддя у Центральній і Східній Європі доповідали члени робочої групи Міжнародної католицької комісії в'язничної душпастирської опіки (ICCPPC) "Area Juridica",  яку очолює монсеньйор Хосе Сесма, директор Департаменту пенітенціарного душпастирства Іспанської єпископської конференції (Іспанія), священик Олександр Добродєєв, завідуючий Сектором федеральної системи виконання покарань РФ від Синодального відділу Московського Патріархату щодо взаємодії зі Збройними Силами та правоохоронних установ (Російська Федерація). Василь Кощинець представив сучасний стан кримінально-виконавчої системи в Україні та кроки щодо суттєвої гуманізації пенітенціарної сфери, завдяки кращому забезпеченню прав ув'язнених та засуджених у співпраці з духовенством Церков в Україні.

Від офіційних державних органів України та громадських організацій виступали:

Юрій Решетніков, голова Державного комітету у справах національностей та релігій,
Геннадій Друзенко,  віце-президент Інституту європейської інтеграції; юридичний радник Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції,
Олександр Заєць, голова Правління громадської організації „Інститут релігійної свободи". Вони висловили свої бачення того, як Церква впливає на формування пенітенціарної політики держави.

На конференції виступив також Сорен Джонсон, Віце-президент Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI) (США). Він представив плоди програм правосуддя надолуження та примирення, які провадить організація.

Про параметри взаємодії з Держдепартаментом розповів Юрій Васильчук, виконавчий директор, та члени правління Християнської міжконфесійної місії тюремного служіння. Серед головних проблем вони висловили потребу правового забезпечення можливості громадян України отримувати безперешкодну опіку душпастиря у часі попереднього ув'язнення.

Підсумував роботу диякон Гайнц Пітер Ехтермайер, закликавши усіх представників держави та Церков до продовження співпраці у реформуванні кримінального правосуддя для збереження гідності людини незалежно від обставин.

Для Департаменту інформації повідомив
диякон Костянтин Пантелей,
референт УГКЦ для пенітенціарної системи України

Додаток:

Резолюція Міжнародної конференції

"Юридичний вимір в'язничного служіння "

(Final Declaration of the Conference "Prison Ministry - Area Juridica").

Зіштовхуючись з проблемою насильства та криміналу, ми усвідомлюємо необхідність різних видів реагування, у тому числі й ув'язнення, як останнього засобу. Проте, ми підкреслюємо, що в'язниці - не мають ставати «вмістищами гріха», або складовою частиною великих промислових комплексів, де інтереси відповідної індустрії ставляться вище реальних суспільних потреб. Адже більш за все ризик позбавлення волі загрожує бездомним, душевнохворим, представникам меншин - найбіднішим людям, які стають "офірними цапами".

Ми стверджуємо, виходячи зі свого професійного досвіду, що у в'язницях знаходиться занадто багато людей і часто проводиться дуже витратна політика спорудження нових тюрем, потужностей замість того,  щоб  шукати  альтернативні, конструктивніші й, у визначених випадках, дешеві засоби забезпечення справедливості.

Ми вважаємо виправне правосуддя та примирення між жертвою та злочинцем у будь-яких   формах,   де   це   тільки   можливо,   прийнятним,   співзвучним  посланню   надії шляхом правосуддя,   укладеним   у   Біблії.

Ми   вважаємо неприпустимим застосування смертної кари та відкидаємо правомочність   насильства    і   різних   актів   жорстокості    стосовно  утримуваних в тюрмах.

У той сам час ми хочемо засвідчити нашу солідарність з тими  представниками пенітенціарної служби, що виконують свій обов'язок сумлінно та з належним дотриманням прав людини, й закликаємо їх підтримати наші зусилля щодо гуманізації ситуації у в'язницях.

Ми переконані, що засуджені на довічне ув'язнення повинні мати надію на можливе помилування.

Ми   бачимо   становище   молоді,   що   часто   через   безробіття   чи   під впливом дурного впливу піддається ризику стати на шлях злочинності та насильства. Ми пропонуємо компетентним владам створити для молоді сприятливі соціально-економічні умови.

Ми закликаємо Церкву стати пророчим голосом на захист прав і гідності ув'язнених, що не мають свого власного голосу. Вони - брати і сестри,   покутувані  кров'ю  Христа.   Ми  волаємо  до  всіх Єпископів помісних Церков підняти пасторську роботу у в'язницях і  призначити   достатню кількість тюремних служителів Церкви - як священиків, так і мирян, готових до несення цієї служби.

Ми хочемо висловити надію на те, що все більше християнських громад усвідомлюють свою відповідальність за долю своїх братів і сестер у в'язницях. Ми сердечно дякуємо усім християнам і людям доброї волі, хто розділяє наші устремління та підтримує   наші   ініціативи.

Ми   вимагаємо  належної  поваги  до  незалежності   судової влади, що є обов'язковою для нормального функціонування юридичної системи.

Ми  запрошуємо   всіх   людей   доброї    волі   розвивати   і поглиблювати своє уявлення про причини злочинності та криміналізації суспільства, як брак моральної відповідальності та соціальної солідарності.   У   цьому   зв'язку   ми звертаємося до працюючих у засобах масової інформації, бо нам часто приходиться шкодувати про дефіцит відповідальності.

За матеріалами: http://www.ugcc.org.ua/

Триває підготовка прощі пенітенціаріїв до Перемишлян й Унева

У Свято Вознесіння капелан привітав в'язнів

6 червня у Свято Вознесіння священик Костянтин Пантелей привітав ув'язнених у Київському слідчому ізоляторі й у лікарні Пенітенціарної системи Бучанської виправної колонії № 85 та підбадьорив їх словом проповіді.

Стан пенітенціарної системи України на 1 червня 2019 року

Загальна характеристика
Державної кримінально-виконавчої служби України

Станом на 1 червня 2019 року у сфері управління Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває 148 установ. В 17 установах виконання покарань засуджені не утримуються, у зв’язку із здійсненням оптимізації їх діяльності.

В результаті воєнної інтервенції РФ в Україну 2014 року на окупованій території Донецької та Луганської областей опинилося 29 установ та 47 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Ще 5 пенітенціарних установ розташовані на території окупованого Криму. Тоді близько 18 тис. осіб знаходилося у тюрмах і колоніях на територіях, окупованих Росією та зайнятих проросійськими терористичними формуваннями. Нема інформації про кількість в'язнів сьогодні.

В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на території, що контролюється українською владою, тримається усього 54 392 осіб. З них: у 17 слідчих ізоляторах та 12 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається 19 686 осіб узятих під варту, та засуджених з них на стадії: досудового розслідування 1 956  особи судового розгляду (до винесення вироку) 10 287 осіб  у 113 кримінально-виконавчих установах  з них: 34593 засуджених у 7 колоніях максимального рівня безпеки 1 051 особи у 32 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених 14 622 осіб у 27 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених 9 634 осіб у 7 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків 1 051 осіб у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків 429 осіб у 11 колоніях для тримання жінок 1 338 особи у 4 спеціалізованих лікувальних закладах 653 осіб в лікувальних закладах при ВК та СІЗО 1 032 особи у 22 виправних центрах 1 561 особи у 6 виховних колоніях (для неповнолітніх) 113 осіб Серед засуджених: 1 548 осіб відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі; 408 особа відбуває покарання у вигляді арешту у 54 арештних домах, створених при установах виконання покарань. Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі (станом на 01.07.2018): 5 514 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;6 967 осіб – за умисне вбивство;2 939 особи – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;7 719   особи – за розбій, грабіж та вимагання; 12 140 осіб – за крадіжку; 693 особа – за зґвалтування; 14 осіб – злочини проти основ національної безпеки.

В день захисту дітей волонтери зустрілися з ув'язненими

В День захисту дітей 1 червня 2019 року протоієрей Костянтин Пантелей разом з волонтерами Пенітенціарного душпастирства УГКЦ Василем Возняком, Уляною Щудло, Павлом Загородновим відвідали Державну установу «Київський слідчий ізолятор» - відділ неповнолітніх та жіночий - де перебуває жінка з дитиною. Матері з дитиною і неповнолітнім подарували полуницю та черешні, придбані коштом добродіїв.

В контексті відвідин відбулося спілкування. Отець Коятянтин Пантелей мав вступне слово, про Біблійний контекст дитинства. «У вірі – ми діти одного Небесного Отця, який нас провадить до зрілості і відповідальності й освячення нашого життя. Ми як Божі діти можемо надіятися на Його захист». Волонтери розповіли про себе й свою мотивацію часто бувати за ґратами. Ділення переросло у щирий діалог.

Автор соціальної ініціативи «Небо над головами» Василь Возняк розповів: «Серед неповнолітніх була дівчина, з якою ми потоваришували відвідуючи СІЗО з курсом «Ненасильницьке спілкування». Зокрема там зустрів хлопця з Прилуцької колонії. Декого з тих, що ми їх відвідували пів року тому від організації «Червоний Хрест» вже перевели на дорослий відділ, дехто вже на волі. Багато нових хлопців. З ними, звичайно, хотілося б працювати: роботи багато, потенціал таких зустрічей великий, діалог можливий, допомога і таке служіння/дружба – потрібна. Ми бажали б знову зробити такі зустрічі регулярними.»

Пенцтенціарне душпастирство УГКЦ