Шукати в цьому блозі

субота, 17 лютого 2018 р.

Стрітенський збір волонтерів пенітенціарного душпастирства відбувся у Києві

17 лютого 2018 року у Києві відбувся Стрітенський обід для волонтерів служіння в'язням. Десять років тому вистава театру "Еммануїл" під керівництвом Жанни Горай у храмі Василія Великого дала поштовх численним волонтерським ініціативам на допомогу пенітенціарному душпастирству. Відтепер до спільноти добровільних помічників долучається багато людей різного віку і професій.

Лейтмотивом зустрічі стала думка, що для змін у системі в'язничні мури мають ставати прозорими для кращих представників суспільства, які беруть участь у волонтерських програмах. Для цього держава може створити належні умови. Адже ніщо не може так перемінювати в'язничне середовище, як волонтерські ініціативи, що дають в'язням відчуття причетності до суспільства.

Серед присутніх були координатор волонтерства Товариства Червоного Хреста України і члени Національної Асоціації адвокатів України, економісти і працівники суспільної сфери. Родзинкою зустрічі став показ відео-стрічки волонтера Василя Возняка, що була відзнята під час візитів до підліткової колонії. 

Стрітенський обід став доброю традицією. Під час  зустрічі друзі ділилися спогадами та пропонували ідеї для заходів 2018 року. Нині гроно волонтерів нараховує близько 200 осіб. 

У Києві в лютому 2011 року для кращої координації в’язничного служіння було створено Центр волонтерської співпраці. Його натхненниками були Володимир Левченко, Юлія Щербій, Андрій Дорчак, Тарас Пшеничний, Христина Шонь, Василь Возняк, Олег Проць. Центр покликаний об’єднати волонтерський рух на допомогу капеланам. За організацію заходів цього руху нині відповідає Павло Загороднов, референт Пенітенціарного душпастирства УГКЦ.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

вівторок, 13 лютого 2018 р.

Душпастирська рада при ДКВС прийняла Кодекс етики в'язничних капеланів

13 лютого 2018 року у приміщенні Міністерства юстиції України відбулось чергове засідання Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України. За результатами засідання представники Церков, прийняли Кодекс етики в'язничних капеланів, додатком до якого буде керівництво дій капелана у зіткненні з випадками тортур, нелюдського чи принижуючого гідність поводження.

Під час засідання членів ради ознайомлено зі змінами, які відбулися у структурі управління пенітенціарною системою. У зв'язку з цим до Положення про Душпастирську раду будуть внесені зміни. Голова Душпастирської ради протоієрей Костянтин Пантелей висловив пропозиції щодо поліпшення кадрового потенціалу Державної кримінально-виконавчої служби України шляхом збереження відповідного закладу освіти у Києві. Він подякував присутньому на засіданні Першому заступнику начальника Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України Олександру Крикушенку за інформування про кроки Міністерства юстиції для оптимізації структур управління та розвиток взаємодії з Душпастирською радою.

Члени Душпастирської ради продовжили працю над проектами нормативних документів в'язничного капеланства та обговорили з представниками Адміністрації  ДКВС перспективу укладення Угоди про співробітництво між церквами і релігійними організаціями та Міністерством юстиції України. 

Присутні вислухали протоієрея Віктора Яценка (УПЦ) стосовно запрошення до участі членів Душпастирської ради у Європейській конференції «Faith in Justice; from sentence to community» Міжнародної асоціації в'язничних капеланів (IPCA-Europe), що відбуватиметься у Києві 24-27 квітня 2018 року.

На засіданні виступила в.о. першого заступника начальника Інституту кримінально-виконавчої служби Валентина Кирилюк, яка висловила пропозиції до Душпастирської ради щодо співпраці у другому семестрі навчального року в рамках діяльності опорної кафедри пенітенціарної етики.

З метою посилення практичної, морально-етичної та виховної складової організації освітнього процесу, керівництво ІКВС звернулося про проведення факультативних занять зі здобувачами вищої освіти Інституту із залученням представників Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України в період з березня по червень 2018 року за пропонованими темами:
1. Зміст та перспективи душпастирської опіки засуджених в Україні.
Міжнародний досвід пенітенціарного капеланства.
2. Соціально-психологічні аспекти діяльності капеланів у пенітенціарній
сфері.
3. Напрямки та механізм взаємодії інституцій душпастирської опіки з
органами та установами виконання покарань.
4. Співвідношення понять «справедливість» і «милосердя» при виконанні покарань.
5. Релігійні погляди на природу злочину, особу злочинця, зміст покарання та можливість виправлення (представниками різних конфесій).
6. Роль капеланства в профілактиці поширення тюремної субкультури.
7. «Релігійна медіація» як спосіб врегулювання конфліктів в органах та установах виконання покарань.
8. Душпастирська допомога в соціальній адаптації засудженим, які готуються до звільнення.
9. Морально-етичні аспекти ставлення працівників Державної кримінально-виконавчої служби до засуджених та ув’язнених.
10. Душпастирський супровід професійної діяльності працівників органів та установ виконання покарань. Відновні механізми.

Наступне засідання було намічено на березень.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ
КОДЕКС
етики в’язничного священика (капелана)
Преамбула
Даний кодекс регулює принципи поведінки в’язничного священика (капелана) у відносинах із персоналом, в’язнями та представниками інших конфесій для ефективного забезпечення релігійних потреб, гуманізації пенітенціарної системи.
В’язничний священик (капелан), відповідаючи на поклик Божий, бере на себе обов'язок дотримуватися заповідей любові та таких принципів:
1.     Загальні принципи:
1.1.      служити єдиному Богу і за Його допомогою людям, які працюють у пенітенціарній системі України та в’язням;
1.2.      стояти на захисті гідності кожної людини;
1.3.      бути прикладом у праведності та дотриманні здорового способу життя;
1.4.      постійно займатися своїм професійним та особистим розвитком;
1.5.      дотримуватися конфіденційності щодо інформації, отриманої під час служіння;
1.6.      нести відповідальність за належну підготовку та поведінку волонтерів і помічників, що залучаються до служіння;
2.  Принципи у відносинах з персоналом:
2.1.      капелан у разі необхідності може інформувати адміністрацію установи про потреби персоналу та в’язнів;
2.2.      узгоджувати час свого духовного служіння з розпорядком пенітенціарних установ;
2.3.      брати участь у заходах професійної підготовки та реабілітації персоналу з метою виховання високих духовних і моральних цінностей, а також захисту людської гідності в’язнів;
2.4.      поважати релігійні переконання та традиції віруючих працівників пенітенціарної системи, як і право на свободу світогляду невіруючих, захищати їх від дискримінації на расовому, мовному, релігійному чи буд-якому іншому ґрунті;
2.5.      намагатися забезпечити задоволення релігійних потреб (душпастирську опіку) віруючим інших конфесій (релігій) у межах своєї компетенції так само сумлінно, як він це робитиме для вірних своєї конфесії (релігії);
2.6.      пам’ятаючи, що на служінні можуть бути присутні представники інших конфесій (релігій), намагатися звертати увагу на питання, які є спільними, не допускаючи міжконфесійних поділів та суперечок;
2.7.      не займатися переманюванням у свою віру послідовників інших конфесій (релігій), маючи право проповідувати тим, хто не ідентифікує себе з іншою конфесією;
2.8.      у своєму служінні звертати увагу на працю із сім'ями працівників пенітенціарної системи.
3.        Принципи у відносинах з в’язнями:
3.1.      поважати релігійні переконання та традиції віруючих в’язнів, як і право на свободу світогляду невіруючих, захищати їх від дискримінації на расовому, мовному, релігійному чи буд-якому іншому ґрунті;
3.2.      намагатися забезпечити задоволення релігійних потреб (душпастирську опіку) віруючим інших конфесій (релігій) у межах своєї компетенції так само сумлінно, як він це робитиме для вірних своєї конфесії (релігії);
3.3.      на прохання в’язня сприяти задоволенню його релігійних потреб душрастирем його конфесії (релігійної організації);
3.4.      пам’ятаючи, що на служінні можуть бути присутні представники інших конфесій (релігій), намагатися звертати увагу на питання, які є спільними, не допускаючи міжконфесійних поділів та суперечок;
3.5.      не займатися переманюванням у свою віру послідовників інших конфесій (релігій), маючи право проповідувати тим, хто не ідентифікує себе з іншою конфесією;
3.6.      вести профілактику випадків прояву релігійної нетерпимості, ненависті, фанатизму чи агресії серед в’язнів;
3.7.      у своєму служінні звертати увагу на гуманітарні потреби, збереження соціальних зв’язків в’язнів;
3.8.      сприяти проведенню програм надолуження і примирення щодо жертв злочинів.
4.        Принципи у відносинах з іншими капеланами:
4.1.           поважати релігійні вчення, переконання та практики кожного пенітенціарного священика (капелана), який служить працівникам пенітенціарної системи та в’язням;
4.2.           прагнути підтримувати добрі відносини і співпрацю з капеланами інших конфесій, зміцнюючи в ув'язнених толерантне ставлення одне до одного;
4.3.           об'єднати зусилля щодо запобігання катувань чи нелюдському або такому, що принижує людську гідність поводженню з в’язнями.