Відбулося перше засідання організаційного комітету ІІІ Всеукраїнського військового паломництва до чудотворного місця явлення Божої Матері у Зарваниці.

21 липня 2011 року у приміщенні Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України відбулося перше засідання організаційного комітету ІІІ Всеукраїнського військового паломництва до чудотворного місця явлення Божої Матері у Зарваниці.

Засідання оргкомітету проходило під головуванням заступника керівника Департаменту о. Любомира Яворського і було присвячено обговоренню організаційних питань та ресурсному забезпеченню паломництва. У засідання взяли участь представники Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної пенітенціарної служби України, працівники Департаменту у справах душпастирсва силових структур. Державна пенітенціарна служба України була приедставлена старшим психологом управління соціально-виховної і психологічної роботи із засудженими центрального апарату Державної пенітенціарної служби України Богданом Степенком. Проща присвячена 20-літтю відновлення державності України. Від Пенітенціарної служби передбачається 30 паломників.

Члени оргкомітету були поінформовані про терміни і програму паломництва, його тематичну спрямованість. Цьогорічне паломництво буде проводитись 17-18 вересня 2011 року під загальним гаслом «До Бога через Батьківщину». Про свою участь у заходах прощі крім представників силових структур України заявили представники капеланських служб та Збройних сил Польщі, Німеччини, Франції, Чехії, Словенії, Іспанії, Хорватії.

Наступне засідання оргкомітету заплановано провести у першій декаді серпня.

Прес-служба Департаменту душпастирства силових стуктур України

«Козацький гарт – 2011» у Прилуках.

16  липня 2011 року у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх відбулася радісна подія – літнє спортивне свято «Козацький гарт». Його традиційно організовує Пенітенціпрне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви в ювенальних пенітенціарних установах протягом канікул влітку.

 За сприянням начальника установи пана В’ячеслава Радченка та його заступника з виховної та психологічної праці Дмитра Жайворонка у змаганнях взяли участь 64 юнаки – вихованці, що входили до команд 2 – го і 3 – го відділень. За козацьким звичаєм свято розпочалося після молитви.

Програма включала спортивні випробовування, в яких хлопцям необхідно було проявити силу, спритність, швидкість, витривалість та спеціальні вміння з ігрових видів спорту. До кола завдань увійшов також  конкурс козацької пісні та бліц-вікторина з історії козацтва. Арбітраж та суддівство забезпечували волонтери Валентина Чорна, Василь Возняк, Ірина Федець та Андрій Павлюк - волонтери Пенітенціарного душпастирства УГКЦ. Метою проведення заходу було, понад усе, виховання шляхетного відношення до суперника та переживання за кожного із членів своєї команди, адже важлива перемога не однієї лише особи, а максимальна віддача кожного. Це було відчутно на спортивному майданчику коли при виконанні вправ хлопці один одного всіляко підтримували.

За результатами змагань, перемогу здобула команда 2-го відділення. Її учасники набрали найбільшу кількість балів, а тому отримали почесні грамоти «За витривалість, старанність, дружність, взаємоповагу, проявлені під час випробовувань». Вихованці показали не тільки чудові спортивні результати, а й проявили гарні творчі здібності та знання української минувшини. Команда 3-го відділення отримала грамоти другого ступеня. Призи – спортивний інвентар для кожного з відділень були передані на церемонії закриття спортивного свята. Нагородження провів священик Костянтин Пантелей.

Незабаром під керівництвом капеланів о. Любомира Григеля та о. Михайла Бугая спортивне свято відбудеться у Самбірській та Бережанській виховних установах.

 
          

Матеріали та фотографії Андрія Павлюка.

Йде надія, йде надія із Голготи, із хрестом…

14 липня 2011 року священик Ігор Сподар, ЧНІ, з волонтерами відвідав Чернігівську виправну установу для жінок. Недалеко від Києва 120 км. Церквою св. Катерини зустрічає нас княжий Чернігів, який завжди прагнув першості перед Києвом. До речі церква св. Катерини належиться Київському патріархату і є загроза її захопленню вірними українцями московського патріархату, які поставили поруч похідну церкву. Священик церкви гостинно нас прийняв і також був на зустрічі з ув’язненими жінками.

Найперше ми зустрілися з начальником установи Оленою Валентинівною, яка добре знає служіння Карітас для жінок і висловила свою подяку. За її дозволом ми переступили тюремні мури і побачили доглянуте подвір’я, багато зелені і дерев, розписані стіни живописом, вражала чистота.

Наша зустріч з сестрами була радісною. Багато із них дізнавшись, що ми з Аскольдової Могили дякували за підтримку. Дехто нагадував, що давно не було від нас відповіді, просили допомоги. Всі раділи зустрічі і відбулось довге спілкування в актовому залі.

Звернулась до мене сестра Олена. Їй 55 років, пенсіонерка, але пенсії не отримує, залишився старший син але і йому важко вижити. «Я вмію вишивати, оскільки займалась народними промислами. Допоможіть мені тканиною і нитками і я зможу вишивати рушники. Мені ще перебувати в цих стінах 4 роки, хворію, в мене гіпертонія 2 ступеня, дуже потребую окуляри +2 .» Вона нічого не просить, просто хоче творити, щоб так випросити прощення у Господа. Прошу будьте милосердні до цієї жінки, підтримайте її.

Дуже радісно ми зустрілись з Яною, ніби давні знайомі. Вона багато малює для нас. Просить допомоги вже на волі, бо близьке звільнення і боїться повертатись до свого міста, до старих друзів. Каже - «Боюсь знову повернутись до минулого, дуже слабка воля, щоб протистояти злу. Допоможіть мені утвердити себе, як художницю, я була б корисною при монастирі жіночому, при церкві».

До нас ще звернулась сестри: Любов, Світлана, Ірина – вони потребують:

Металеві горнятка

Кипятильник

Миючі засоби

Гігієна

Продукти харчування.

Також передали два рецепти, є потреба інгалятора.

Дорогою до Києва молився за сестер і за тих хто страждав від них і просив Божої милості.

На очах журба сивіє –

Сам Ісус у мене за столом.

Сам Ісус. Присів спочити.

Путь безмірний він пройшов.

І схилився біль обмити.

http://oranta.org/