ЗВЕРНЕННЯ
БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА,
АРХИЄПИСКОПА КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО-ЕМЕРИТА
ДО ДУХОВЕНСТВА, МОНАШЕСТВА ТА МИРЯН
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
та до всіх людей доброї волі
про День особливої уваги до в'язничного служіння.
про День особливої уваги до в'язничного служіння.
Дорогі у Христі!
Немає у світі держави - навіть серед найбільш розвинених, - в якій би не скоювали злочинів, подібно як немає людини - навіть між тими, хто бажає виконувати всі Божі заповіді - яка б не грішила. Усі ми грішники, хоча тільки невеликий відсоток із нас є злочинцями. Злочинність є незаперечним фактом нашої дійсності, але ми не завжди розуміємо і знаємо, як до нього ставитися, як поводитися супроти злочинців і як самі злочинці мають розглядати стан своєї душі.
У будь-якому разі ми не сміємо судити, чи хтось заслужив, чи не заслужив покарання у в'язниці. Пересторогою для нас повинні стати слова Ісуса Христа: «Я був у в'язниці, а ви мене не відвідали». Цими словами Господь вказав нам, що у місцях позбавлення волі знаходяться наші найменші брати І сестри (пор. Мт. 25, 40), які потребують нашого співчуття. Навіть якщо ці люди справедливо засуджені, через те що допустили якусь велику помилку чи зійшли на хибний шлях, то все ж таки вони тепер зазнають терпінь і потребують нашої допомоги, як сказав Ісус Христос, -нашого співчуття. Тож коли маємо нагоду - відвідаймо їх, особливо коли йдеться про наших близьких чи знайомих осіб. А вже за всіх без винятку ув'язнених підносімо до Господа Бога свої молитви, щоб час обмеження їхньої свободи був для них нагодою для застанови, жалю за вчинене зло, постанови не повторити доленосної життєвої помилки. На жаль, слід зазначити, що часто перебування у в'язниці має на людей негативний вплив: вони набирають поганих звичок у поганому товаристві. Від того їх, Боже, захищай. Трапляється також, що ув'язнені стають жертвами несправедливих сторожів, слідчих чи суддів, що породжує злість та бажання помсти. Від того їх, Господи, хорони.
У цю неділю ми роздумуємо над притчею про блудного сина. Це розповідь про юнака, що, не послухавшись батьківської науки, зійшов на манівці, але згодом навернувся, прийшов до батька, який не перестав його любити. Не переставаймо і ми любити навіть тих, хто провинився. Молімося за них, будьмо милосердні, як і Отець наш Небесний милосердний.
Дорогі у Христі, звернімо нашу увагу на цих людей, бо це частина нашого суспільства, наші брати і сестри, такі як і ми люди, що, зважаючи на свій стан, мають велику духовну потребу.
Разом із тим хочу поручити вашим молитвам і вашій підтримці капеланів, священнослужителів та волонтерів, які з великою посвятою працюють, щоб духовно підтримати ув'язнених та допомогти їм стати на правильний шлях. Не забуваймо і про працівників Пенітенціарної системи України, які виконують нелегкі завдання, бо щодня доторкаються до понівечених людських доль. Усі вони потребують наших молитов, щоб їхнє служіння мало виразний християнський характер.
Нехай за вашими молитвами, дорогі у Христі, Божа благодать зійде на всіх сьогодні згаданих.
Дано в Києві, при Соборі Воскресіння Христового, 20 лютого, в Неділю Блудного Сина.
+ЛЮБОМ0Р
*Це звернення було написано відповідно до постанови під номером п'ять, п’ятдесят першої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ (Чортків, 13-14 липня 2010 року Божого)
Для вдосконалення душпастирського служіння у пенітенціарній системі України:
а) рекомендувати створення в єпархіях та екзархатах Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ комісій пенітенціарного душпастирства, там, де для цього є потреба.
б) щороку у Неділю Про Блудного Сина присвячувати особливу увагу душпастирській опіці в’язнів. До цього дня 2011 року опрацювати та опублікувати душпастирський лист Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до вірних щодо покликання до християнського служіння у тюрмах.
За даними Державної пенітенціарної служби України станом на 01.01.2011 року в місцях позбавлення волі в 184 установах перебувало 154 027 осіб (що на 5, 24% більше, ніж в 2009 році – 145 946 позбавлених волі, і на 2, 81% більше, ніж в 2008 році – 149 690 позбавлених волі), в тому числі
у 32 СІЗО – 39 363 особи, серед них 18 148 позбавлених волі, справи яких ще не розглядалися судами, засуджених до арешту – 918 осіб.
У 141 виправній колонії – 113 230 осіб, із них:
в 10 колоніях мінімального рівня безпеки для чоловіків із загальними умовами тримання – 6 925 осіб,
11 колоніях для тримання жінок – 5834 особи,
37 колоніях середнього рівня безпеки для засуджених до позбавлення волі вперше – 36 196 осіб,
39 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених до позбавлення волі – 43 497 осіб,
8 колоніях максимального рівня безпеки – 4 414 осіб;
9 колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання – 1 188 осіб;
1 696 осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, вироки відносно яких набрали законної сили, тримаються у 4 установах, 28 слідчих ізоляторах та 13 секторах максимального рівня безпеки;
у 21 виправному центрі – 4 716 осіб;
у 22 лікувальних закладах – 6071 особа;
у 10 виховних колоніях – 1 434 неповнолітніх.
В установах Пенітенціарної служби тримаються понад 6, 5 тисяч осіб, засуджених за злочини невеликої тяжкості; понад 40 тисяч осіб, засуджених за злочини середньої тяжкості; 6, 9 тис. жінок; 1, 5 тис. інвалідів першої та другої груп; 1, 1 тис. чоловіків та 270 жінок, які досягли пенсійного віку; понад 6 тис. засуджених, хворих на туберкульоз і близько 6 тисяч ув’язнених, хворих на ВІЛ/ СНІД. На протязі всього 2010 року вперше за останні сім років спостерігається тенденція росту числа засуджених – на 1051 особу (+0, 97%). Певною ознакою стабільності цього росту є те, що тільки, наприклад, за один місяць, червень, чисельність зросла на 689 осіб, тобто дві третини приросту за рік.
Така ж тенденція спостерігається щодо засуджених жінок. За рік їх чисельність зросла на 94 особи (у першому півріччі), а на кінець року їх стало 6, 9 тисяч. Зменшилась чисельність осіб тільки у виховних колоніях на 37 осіб (-2, 46%), що означає річні темпи зниження на рівні –5%. У 2009 році цей показник склав –6, 7%, а у 2008 році –15, 6%.Чисельність довічно ув’язнених осіб зросла на 90 осіб і складає 1696 осіб, з них 17 жінок. Загалом за останні три роки ріст числа довічно ув’язнених склав (+12, 9%).
*Це звернення було написано відповідно до постанови під номером п'ять, п’ятдесят першої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ (Чортків, 13-14 липня 2010 року Божого)
Для вдосконалення душпастирського служіння у пенітенціарній системі України:
а) рекомендувати створення в єпархіях та екзархатах Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ комісій пенітенціарного душпастирства, там, де для цього є потреба.
б) щороку у Неділю Про Блудного Сина присвячувати особливу увагу душпастирській опіці в’язнів. До цього дня 2011 року опрацювати та опублікувати душпастирський лист Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до вірних щодо покликання до християнського служіння у тюрмах.
ДОВІДКА
Стан пенітенціарної системи на 01.01.2011 року
у 32 СІЗО – 39 363 особи, серед них 18 148 позбавлених волі, справи яких ще не розглядалися судами, засуджених до арешту – 918 осіб.
У 141 виправній колонії – 113 230 осіб, із них:
в 10 колоніях мінімального рівня безпеки для чоловіків із загальними умовами тримання – 6 925 осіб,
11 колоніях для тримання жінок – 5834 особи,
37 колоніях середнього рівня безпеки для засуджених до позбавлення волі вперше – 36 196 осіб,
39 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених до позбавлення волі – 43 497 осіб,
8 колоніях максимального рівня безпеки – 4 414 осіб;
9 колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання – 1 188 осіб;
1 696 осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, вироки відносно яких набрали законної сили, тримаються у 4 установах, 28 слідчих ізоляторах та 13 секторах максимального рівня безпеки;
у 21 виправному центрі – 4 716 осіб;
у 22 лікувальних закладах – 6071 особа;
у 10 виховних колоніях – 1 434 неповнолітніх.
В установах Пенітенціарної служби тримаються понад 6, 5 тисяч осіб, засуджених за злочини невеликої тяжкості; понад 40 тисяч осіб, засуджених за злочини середньої тяжкості; 6, 9 тис. жінок; 1, 5 тис. інвалідів першої та другої груп; 1, 1 тис. чоловіків та 270 жінок, які досягли пенсійного віку; понад 6 тис. засуджених, хворих на туберкульоз і близько 6 тисяч ув’язнених, хворих на ВІЛ/ СНІД. На протязі всього 2010 року вперше за останні сім років спостерігається тенденція росту числа засуджених – на 1051 особу (+0, 97%). Певною ознакою стабільності цього росту є те, що тільки, наприклад, за один місяць, червень, чисельність зросла на 689 осіб, тобто дві третини приросту за рік.
Така ж тенденція спостерігається щодо засуджених жінок. За рік їх чисельність зросла на 94 особи (у першому півріччі), а на кінець року їх стало 6, 9 тисяч. Зменшилась чисельність осіб тільки у виховних колоніях на 37 осіб (-2, 46%), що означає річні темпи зниження на рівні –5%. У 2009 році цей показник склав –6, 7%, а у 2008 році –15, 6%.Чисельність довічно ув’язнених осіб зросла на 90 осіб і складає 1696 осіб, з них 17 жінок. Загалом за останні три роки ріст числа довічно ув’язнених склав (+12, 9%).
Немає коментарів:
Дописати коментар