Неділя про Блудного Сина в УГКЦ - день особливої уваги до в'язничного служіння.

"Якщо кожна греко-католицька громада в Україні та за кордоном навіть один раз на рік відвідає найближчу в'язницю, то це принесе оживлення парафіяльних спільнот і збагатить церковне життя кожної з них, як це, наприклад є у громадах Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі у Києві, Св. Апостолів Петра і Павла у Чернігові та у архикатедральних громадах Чорткова й Івано-Франківська" - прокоментував необхідність Дня пастирської турботи у в'язницях о. Костянтин Пантелей, відповідальний за співпрацю УГКЦ з пенітенціарною системою України.

Влітку 2010 року Синодом Української Греко-Католицької Церкви було прийнято рішення про проголошення Неділі про Блудного Сина, що за літургійним календарем припадає завжди за два тижні перед початком Великого посту, днем особливої уваги УГКЦ до в’язничного служіння, яке є і пастирською турботою і молитвою за в’язнів, за усіх жертв злочину та за працівників Державної пенітенціарної служби України. Було прийнято рішення про проведення в єпархіях УГКЦ збірок на потреби пенітенціарного душпастирства, оскільки це важливе служіння потребує належної підтримки. Цей день припадає 2012 року на 12 лютого.

За статистичними даними 2012 року,  за кількістю в’язнів на 100 тисяч населення, Україна посідає 4 місце в Європі. Найбільше осіб засуджено за корисливі злочини проти приватної власності — крадіжки, грабіж, розбій, вимагання; на другому місці - «за наркотики»; на третьому — засуджені за умисне вбивство. Велике число наших співгромадян мали досвід перебування «за ґратами». Нині по той бік суспільства опинилося понад 154 тисяч людей. При високому рівні корупції в судах загострилася проблема застарілої спадщини кримінального правосуддя, що в умовах пострадянської України спричиняє переповнення тюрем. Держава карає від імені закону, нехтуючи потребами постраждалих від злочинів, які потребують надолуження та примирення. Нерідко жертви злочину очікують помсти від засудженого винуватця й роками живуть у страху. Окрім того, згідно недавніх опитувань 84 % респондентів бояться стати жертвами несправедливого рішення в українських судах. На тлі цієї кризи, яка кличе про потребу реформ судової системи та змін соціальної політики, велике значення набуває служіння Церкви у в'язниці.

Проблему злочинності неможливо розв’язати виключно силовими методами без плекання солідарності та спів-відповідальності. Тому жодні зусилля цілого нашого суспільства не є надмірними, аби знайти та втілювати усі можливі альтернативи покаранню особи в неволі.

Сучасна місія УГКЦ у тюрмах проходить в атмосфері братнього співслужіння з представниками інших християнських церков і деномінацій. Вона здійснюється на підставі соціального партнерства у співпраці з Державною пенітенціарною службою України. Визнаючи глибоку пошану до праці пенітенціаріїв, які у важких умовах виконують відповідальну суспільну місію, потрібно аби суспільство і компетентна влада приділяла більше уваги змінам у сфері кримінального судочинства та виділяла більше коштів на потреби виховання молоді.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.