Пенітенціарна практика для семінаристів відбулася у Київському слідчому ізоляторі

Служіння людям, позбавленим волі, неможливо зрозуміти лише з лекцій чи книжок. Тому практичний вимір є невіддільною частиною формації майбутніх священників. У рамках курсу «Пенітенціарне душпастирство» семінаристи випускного курсу Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ разом із  о. Олегом Нестором, керівником відділу Пенітенціарного душпастирства Патріаршої курії УГКЦ відвідали Київський слідчий ізолятор.  Під час зустрічі семінаристи мали нагоду поспілкуватися з ув’язненими, почути їхні історії, разом помолитися та поділитися словом підтримки. За ґратами вони відкривали для себе іншу реальність — непросту, але сповнену щирого пошуку Бога, надії та боротьби за внутрішню свободу. «Така зустріч ламає стереотипи і вчить дивитися на людину очима Христа, а не через її провини», — поділились семінаристи після візиту. Учасники практичної зустрічі торкнулися не лише сучасності — але й священної рани історії. У цих стінах свого часу утримували тих, хто став символом незламної віри і культурної гідності українського народу: – Патріарха Йосифа Сліпого, – єпископів і священників УГКЦ, – українських інтелігентів, поетів, митців та багато інших патріотів і культурних діячів. Копії їхніх кримінальних справ нам люб'язно були представлені пенітенціаріями у музеї установи.  “Тут особливо відчуваєш, що Христос входить у найтемніші простори людського життя. І коли ти стоїш у тих коридорах, де молився Йосиф Сліпий, раптом розумієш: тюремні стіни можуть ув’язнити тіло, але не серце, яке вибрало Бога”, — поділився о. Олег Нестор. Цей візит — більше, ніж частина навчального курсу. Це урок бачити людину очима Христа. Урок відповідальності, співчуття і сміливості бути поруч там, де інших немає. Висловлюємо щиру подяку керівництву і працівникам Київського слідчого ізолятора за відкритість і служіння.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ