П’ятидесятниця в місцях неволі.

Празник Зіслання Св. Духа - добра нагода для того, щоб знову відвідати в'язнів. Що для них привітання зі святом у місцях позбавлення волі, коли в одних час перебування за ґратами тільки розпочався, у когось він добігає своєї половини, а в когось незабаром скінчиться? А хтось вже ніколи не побачить свободи. Чи можна вірити в неволі, і, якщо так, який сенс їх віри? На що вона спирається?

Відчувати себе членом Церкви потрібно незалежно від обставин. Молитва - найдієвіший спосіб для в'язня. Але найглибше переживання своєї належності до люду Божого в умовах ізоляції можна пережити тільки через відвідини, які відрізняють святкові дні від несвяткових. Адже за тими мурами усі дні подібні та буденні.

Християнська духовність плекається також і в неволі. Вона не боїться глузування та кпинів сусідів по камері чи по койці у бараку. Колись вона заіскрилась у серці через добре слово чи вчинок іншого співв'язня, через прочитану молитву, через Боже слово. Відвідувати в'язниці потрібно особливо у святкові дні. Адже людям за мурами так бракує сім'ї, в колі якої колись зустрічалися свята. Декому із нас це неможливо з огляду на зовнішні та внутрішні перешкоди. Проте, нікому нема перешкод для молитви. Моліться за в'язнів. Нехай не поглине нас відчуття, що "нема безвинних, усі сидять за діло, нехай покутують чуже горе". За злочинців моліться. Вони дуже потребують вашої молитви.

Мені приходилося неоднораз побачити і засвідчити, як впливає проповідь у камері в день свята. У пам'яті залишилися і радісний трепет, і блиск надії, і  глибина побожності. Хоча зовсім інакше, ті самі зворушення переживали кожного разу і волонтери, які супроводжували капелана у часі відвідин. Зовсім інакше, проте, ті самі якості проявляли пенітенціарні службовці.

Покарання - міра гніву, яка відповідає характеру злочину та його небезпеки для суспільства. Часом цей гнів - одинокий спосіб обмежити поширення зла. Чому, все-таки, прояв та наслідки цього гніву іноді перевищують скоєне зло, побільшуючи відчуження та ненависть поміж людьми? Чому справедливе воздаяння за зло може переростати у справжню несправедливість. Ми з вами маємо знайти на це відповідь. Адже вона стосується не лише долі покараних за зло. Вона безпосередньо торкається життєвої постави кожного з нас. А ще, християни мають багато потрудитись, щоб змінювалася система юстиції та тюремна дійсність. Бо багато наших співгромадян могли би уникнути лихої долі.

N.B.

В Україні протягом одного року понад 1 млн. громадян входять у коло відповідальності Кримінально-виконавчої системи України. Понад пів-мільйону проходять через брами слідчих установ. Понад 60 тис. отримують вирок – «ЗА ҐРАТИ!». Ще 60 - 80 тис. відпускають. Багато хто продовжує марафон слідства, судових засідань та апеляцій. Численні люди доходять до крайнього відчаю.

Капелан.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ на порозі впровадження капеланства набуває професійних рис

 6 - 8 червня 2011року у Реколекційному центрі Львівської Архиєпрахії відбувався триденний семінар єпархіальних капеланів Пенітенціарного душпастирства Української Греко-Католицької Церкви. Він проходив, з участю преосвященнішого владики Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовквівського, керівника Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України.  Крім капеланів були присутні також катехити та волонтери цього особливого і дуже цінного служіння Церкви. Семінар «Душпастирська  практика в’язничного служіння» загострив увагу капеланів на застосуванні у пастирських ситуаціях психолого-педагогічних знань, канонічного права, морального богослов’я, міжнародного і вітчизняного права у кримінально-виконавчій сфері.

Професійний психолог, капелан 48-ї і 30-ї виправних колоній, Юрій Кузьо провів тренінг, мета якого полягала на виробленні второпної пастирської поведінки у ситуаціях, коли при спілкуванні з особою виявляються її суїцидальні нахили. Доктор канонічного права о. Роман Шафран розглянув пастирські ситуації, які вимагають від капелана уважного застосування церковних законів. Душпастирі УГКЦ служать в пенітенціарних установах для усіх людей у потребі без огляду на національну, соціальну, релігійну приналежність. Це особливий рід милосердного служіння, в якому нема місця для маніпуляції особою з огляду на різницю сповідань для її «навернення». Капелан служить для кожної людини у духовній чи фізичній потребі, щоб вона, залишаючись собою, ставала ближче до Бога. 

Служіння ув’язненим жінкам, що триває майже 20 років представляли мітрофорний протопресвітер Ігор Онишкевич та пані Марта Бліхар. Отець Ігор був першим представником в’язничного душпастирства УГКЦ у Міжконфесійній християнській місії тюремного служіння.

Перший день навчання став нагодою до представлення здобутків та досвіду служіння кожним капеланом зокрема. Потім 6 і 7 червня професійний психолог, капелан 48-ї і 30-ї виправних колоній, Юрій Кузьо провів тренінг, мета якого полягала на виробленні второпної пастирської поведінки у ситуаціях, коли при спілкуванні з особою виявляються її суїцидальні нахили.

7 червня преосвященніший владика Михаїл (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовквівський, керівник Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України, під час Божественної Літургії зробив богословське впровадження для капеланів. Він зокрема сказав: «Ми успадкували наслідки тої ідеології, яка працювала на свою славу, і вичерпувала з людей усі ресурси. Але це слави не принесло. У тій системі покарання за злочин та помста домінували, - зазначив владика, - наслідки тої ідеології впливають на нас понині. Справедливість, в якійсь мірі, існує, а в якійсь ні. Але десь загубилося прощення і покаяння. Значення тюремного душпастирства полягає у підтримці людини, яка перебуває у великій духовній потребі.» Владика Михаїл поблагословив капеланів та побажав їм отримати натхнення, щоб невтомно являти людям лице Милосердного Бога.

8 червня у заході взяли участь офіцери соціально виховної та психологічної служби – співробітники підпорядкованих установ. Разом з ними капелани дослідили можливості та колізії застарілого законодавства України щодо опіки та душпастирської допомоги ув’язненим. Напередодні зміни законодавства щодо впровадження інституту капеланства у тюрмах в Україні такі діалоги набувають все більшого практичного значення.

На завершення зустрічі капелани подарували пенітенціарним службовцям ікони Христа і Богородиці для Управління ДПСУ у Львівській області та для кожної з 8 пенітенціарних установ. Були вшановані також волонтерка з досвідом 20 років служіння ув’язненим жінкам п-і Марта Бліхар та священики о. Ігор Цар і о. Василь Гром.

З огляду на регулярне навчання та вдосконалення взаємодії з Державною пенітенціарною службою України Пенітенціарне душпастирство УГКЦ набуває професійних рис на порозі впровадження капеланства.

Керівник Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України 

ієрей Костянтин Пантелей

Паломництво – це дорога до Бога, дорога до ближнього, до самого себе, до свого серця»

У період з 15 по 30 травня 2011 року за сприяння Департаменту душпастирства у силових структурах України у 53-му Міжнародному паломництві до чудотворного місця Матері Божої у м. Лурд (Франція) вперше взяли участь представники Державної пенітенціарної служби України: начальник відділу зонального контролю за діяльністю слідчих ізоляторів майор внутрішньої служби Олексій Бондаренко, а також пенсіонери Державної кримінально-виконавчої служби України генерал-майор внутрішньої служби Олексій Шевчук та полковник внутрішньої служби Олег Сушко.

Паломництво розпочалося 15 травня 2011 року у Соборі Святого Юра у Львові урочистою Літургією, яку служив Владика Михаїл (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовківського, керівник Департаменту УКГЦ у справах душпастирства силових структур України. Літургію співслужив о. Любомир Яворський, заступник керівника Департаменту, о. Зеновій Колтун з Сокальсько-Жовківської єпархії, о. Андрій Хомишин, капелан Центру Військового Капеланства Львівської Архиєпархії, та о. Юліан Шеремет, військовий капелан Київської архиєпархії. Загалом, у паломництві брало участь 69 осіб, наші працівники подорожували поруч з представники Департаменту Патріаршої Курії у справах душпастирства силових структур України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби, курсантами Львівської академії сухопутних військ Збройних Сил України на чолі з керівником делегації полковником Русланом Коханчуком. Делегація від України відвідує землю, де відбулося об'явлення Пресвятої Богородиці, вже 16 раз. Представники Державної пенітенціарної служби України беруть участь у заході такого роду вперше. Наша делегація прямувала через українські святині, що знаходяться у Польщі, Чехії, Німеччині, Італії та інших країнах, де є чисельна українська громада.

Офіційна церемонія у Лурді розпочалася 20 травня урочистим відкриттям паломництва у підземній церкві Пія, що вміщає близько 15 тисяч осіб. Ввечері на відкритті відбулося урочисте винесення прапорів країн-учасниць, яких налічується близько сорока, та щороку їх кількість збільшується. Учасники паломництва взяли участь у спільній молитві, у якій взяли участь як римо-католицькі, так і греко-католицькі священики та єпископ.

На другий день наша делегація взяла участь у ході зі Святими Тайнами на чолі з військовими єпископами країн-учасниць паломництва.

Ввечері учасники пройшли містом з запаленими свічками, взявши участь у Марійській ході. Одним з пунктів програми стало покладання квітів до меморіалу військовослужбовцям, що загинули у Другій світовій війні.

Кожного року особливістю рекреаційної частини паломництва є обмін між військовослужбовцями різних країн символікою, нашивками, значками та іншими предметами військового побуту. Усі паломники та гості мають можливість ввечері після офіційної програми розважитись під звуки колоритних оркестрів, котрі просто на вулицях міста звучать для перехожих.

Під час паломництва військовослужбовці, їхні сім'ї та всі охочі мали змогу купатися в цілющому джерелі, помолитися та поставити свічку. Святою водою з джерела було окроплено хоругву Державної кримінально-виконавчої служби України, а також промовлено молитву за її керівництво та весь персонал.

Крім цього, 21 травня у м. Лурд українська делегація взяла участь у Св. Тайні Хрещення офіцера внутрішніх військ МВС України Ольги Долженко. Чин Хрещення провадив владика Михаїл (Колтун) спільно з о. Петром Гаєм, котрий опікується українською церквою в Лурді. Владика побажав офіцеру і надалі зберігати отриману при хрещенні чистоту та благословив дівчину на щасливий шлюб.

22 травня 2011 року 53-є Міжнародне військове паломництво, що проходило під девізом «Об'єднані Господом та єдиною молитвою», завершилося. День розпочався з Літургії, а по обіді відбулося урочисте закриття паломництва. Країни-учасниці пройшли маршем з прапорами своєї держави, а військові оркестри Франції, Італії та інших європейських країн збагатили захід яскравим виходом. Після Лурду українська делегація взяла участь в аудієнції з Папою Римським Бенедиктом XVI. Вітаючи українську делегацію, Папа промовив "Щиро вітаю українських військовиків, що брали участь у військовому паломництві до Лурду. Дорогі друзі, підбадьорені цією зупинкою у стіп Пречистої Діви, повертайтесь на вашу батьківщину з бажанням ще великодушніше свідчити Христа та Його Євангеліє. Щиро благословляю Вас та Ваші родини. Христос воскрес!".

Особлива подяку висловлюємо владиці Михаїлу (Колтуну) та о. Любомиру Яворському за їх духовну підтримку у дорозі та молитву. Наслідком цього є духовне піднесення і розуміння вартості молитви і християнського життя. Після подорожі розумієш, що паломництво – це дорога до Бога, під час якої ти відкриваєш своє серце та душу, стаєш більш терпеливим до життєвих труднощів та ближнього свого.

 За організацію участі представників Державної пенітенціарної служби України у паломництві щиро дякуємо ієрею Костянтину, керівнику Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.

майор Олексій Бондаренко

Військові також покликані свідчити Христа. Вітання Папи Венедикта XVI для української військової делегації

У середу, 25 травня 2011 р., на площі Святого Петра у Ватикані з уст Святішого Отця Венедикта XVI знову пролунало вітання українською мовою. Цього разу воно було звернене до представників України, учасників 53-го Міжнародного військового паломництва до Люрду.


Папа сказав:
«Щиро вітаю українських військовиків, що брали участь у військовому паломництві до Люрду. Дорогі друзі, підбадьорені цією духовною зупинкою у стіп Пречистої Діви, повертайтесь на вашу Батьківщину з бажанням ще великодушніше свідчити Христа та Його Євангеліє. Від щирого серця благословлю вас і ваші родини. Христос Воскрес!»

Цьогорічне паломництво військових до Марійського санктуарію в Люрді тривало від 20 до 23 травня. На чолі з владикою Михаїлом (Колтуном), керівником Департаменту Патріаршої Курії у справах душпастирства силових структур України, у паломництві до Люрду вперше беруть участь представники Пенітенціарної служби України. Вони подорожують поруч з представниками Міністерства оборони України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби, курсантами Львівської академії сухопутних військ Збройних Сил України, капеланами Департаменту Патріаршої Курії у справах душпастирства силових структур України, - загалом 69 осіб. Вже стало традицією, що після його завершення, українська делегація відвідує Рим та бере участь в загальній аудієнції зі Святішим Отцем.

Джерело: Радіо Ватикан.