ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ, АЛЕ НЕ СОВІСТІ.

Передбачене Конституцією України право на свободу світогляду та віросповідання для в'язнів означає право відправляти релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та зберігати в себе предмети культу, які не суперечать вимогам, встановленим у місцях позбавлення волі.

Про релігійну свободу в'язнів "Католицький Вісник" говорив зі священиком Костянтином ПАНТЕЛЕЄМ, керівником відділу з душпастирства у пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ.

Отче, розкажіть, будь ласка, як відбувається використання права на свободу совісті в місцях позбавлення волі?

Коли людина перебуває під арештом, слідством, судом, то дозвіл на реалізацію права на релігійну свободу надає та посадова особа, під чиєю юрисдикцією перебуває в цей час арештант. Цей період найважчий. Адже, по-перше, він може тривати від 2 до 12 років. По-друге, заарештованим заборонено пересуватися установою, окрім випадків, передбачених інструкцією (допит, зустріч із адвокатом, виїзд до суду, етапування тощо), що виключає можливість зібрання на спільну молитву.

Проте, зазвичай, саме ті, хто перебуває у тюрмах попереднього ув'язнення, потребують найбільше духовної уваги. Саме з огляду на різкі зміни їхнього життя, від свободи до її обмеження, що супроводжуються сильним стресом і похитують фізичне та психічне здоров'я людини. На жаль, повноважні особи часто не дозволяють зустріч зі священиком. Аргументують це тим, що буцімто він може передати арештованому заборонені предмети або інформацію, яка перешкодить слідству.

Більшу можливість реалізувати релігійну свободу мають ті, стосовно кого вирок уже набув законної сили і які вже відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Там вони без перешкод користуються нагодою зустрічі зі священиком, пастирем або представником місцевої синагоги. Наприклад, так є у Бучанській чоловічій виправній колонії, що під Києвом.
Священик має право на зустріч з осудженою особою у будь-який її вільний час. Найкраще це право реалізується у вихідні. Проте там, де співпраця адміністрації установи зі священиками та волонтерами набула найкращих форм, такі зустрічі мож ливі протягом усього тижня. Проте, зайнятість засудженого буває така висока, що навіть у вихідні дні вільного часу залишається трішки.

Тож з одного боку, кожна людина має право на релігійну свободу, а з іншого - це право забезпечується лише частково.

Чи в'язні мають доступ до релігійної літератури і якої? Як її отримують?

В усіх пенітенціарних установах в'язні мають доступ насамперед до Біблії, щонайменше до Нового Завіту. У забезпеченні їх Святим Письмом чимало сприяє Державна пенітенціарна служба України та представники християнських деномінацій, які здійснюють в'язничне служіння. Іншу духовну літературу охоче приймають до бібліотеки та роздають безпосередньо в'язням у необмеженій кількості. Традиційно на День Біблії, що припадає на жовтень, Міжконфесійна місія тюремного служіння готує книжковий дарунок для в'язничних бібліотек. До акції активно долучається Українське Біблійне Товариство, різні церкви та родичі ув'язнених. Релігійні журнали мають полегшений режим доступу. Дозволено передплату періодичних видань. Інколи адміністрація конкретної установи сама піклується про забезпечення бібліотеки релігійними виданнями і шукає для цього благодійні кошти. Тож літератури не бракує. її оновлення здійснюється завдяки активній участі капеланів, служителів та волонтерів.

Чого засуджені потребують найбільше: Святого Письма, довідкової біблійної літератури, часописів?

Людина, яка не розуміє Боже Слово, вкрай важко просувається у духовному житті. Тому найбільш кричущою потребою є краще розуміння Святого Письма. Та іноді немає літератури, яка б пояснювала Біблію, а підручники з її вивчення занадто коштовні, особливо біблійні атласи, таблиці, мали. Звісно, можливо, немає потреби забезпечувати кожного в'язня матеріалами з вивчення Святого Письма на академічному рівні. Проте кожен потребує підручник зі вступу до Святого Письма, де також пояснювалися б складні місця, біблійна історія та зв'язок між Старим та Новим Завітом. Такі книжки задовольнили б потребу ув'язнених у пізнанні Біблії та водночас убезпечили б від фальшивого її тлумачення. Адже, наприклад, Свідки Єгови буквально закидають подібні установи різною літературою, де є спроба т.зв. "екзегези", що здебільшого нищить сприйняття і добре розуміння Божого Слова.
Є потреба у періодичному виданні, яке б систематично розглядало біблійні теми в простій доступній формі.

Для в'язня, який перебуває у стані депривації, тобто не має змоги задовольнити всі свої потреби, питання зустрічі з Богом стає дуже актуальним. І, як правило, у такт ситуації він знаходить велику підтримку в Біблії, духовній літературі, Таїнствах.

Інтерв’ю провела Вікторія СЕМЕНОВА

Католицький Вісник № 8 2012 р.

3 вересня в кримінально-виконавчих установах України до навчання приступило понад 12 тисяч наших співгромадян.

1 вересня 2012 року в кримінально-виконавчих установах України до навчання за партами приступило понад 12 тисяч наших співгромадян: близько 1,3 тисяч з них - неповнолітні, понад 8 тисяч - навчаються у ПТУ. В СІЗО Львова, Києва, Івано-Франківська, Чернігова, Чорткова, Ужгорода та у виховних колоніях у Прилуках, Бережанах та Самборі наші капелани благословили учителів і учнів на новий навчальний рік. У викладанні основ Християнської етики для неповнолітніх правопорушників беруть участь священики та катехити.

День Знань у Київському слідчому ізоляторі.

У класах філіалу Київської вечірньої загальноосвітньої школи № 1 при Київському слідчому ізоляторі управління ДПтС України у Києві та Київській області близько 40 осіб, взятих під варту та засуджених мають змогу здобувати середню освіту у 9, 10, 11 класах. Педагогічні працівники надають їм ґрунтовні знання, виховують у них любов до України, її народу. Школа дає новий поштовх тим, хто оступився і хоче віднайти себе у цьому житті. Ув’язенені та засуджені мають змогу підвищити свій загальноосвітній рівень незалежно від віку.

На Святі Знань були присутні начальник відділу департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Сергій Дятленко, заступник начальника управління ДПтС України в м. Києві та Київській області Сергій Стретович, ієрей Костянтин Пантелей, керівник відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України та інші. 
Багато теплих слів та побажань було висловлено на адресу учнів. Заступник директора школи Інна Миколаївна Верікас привітала всіх учнів школи та висловила сподівання на тісну та плідну співпрацю вчительського та учнівського колективу, побажала хлопцям та дівчатам успіхів у навчанні та духовного зростання. 

У своєму виступі Сергій Миколайович Дятленко побажав всім учням здоров’я, наполегливо та самовіддано вчитися, в повній мірі використати шанс стати освіченими людьми, гідними членами суспільства. Вчителям подякував за щоденну кропітку працю, побажав терпіння й наснаги. 

Особливо зворушливим був виступ ієрея Костянтина Пантелея, він благословив вчителів та учнів на початок навчального року та подарував біблійний атлас і канцелярське приладдя. 

Закінчилася урочиста лінійка переливами першого шкільного дзвоника, який запросив учнів на перший в цьому навчальному році урок.
 
Середня освіта у нашій країні є обов'язковою. І це надзвичайно добре, що громадяни України, які в силу різних життєвих обставин скоїли злочини, мають змогу навчатися і отримувати атестат про закінчення освіти, який, безумовно, стане їм у нагоді в подальшому житті

Умови утримання в'язнів у Коломийській виправній колонії знову стали об'єктом уваги.

В суботу 1 вересня 2012 року у Коломийській виправній колонії (№41) адміністрацією установи було проведено день відкритих дверей. Колонію, яка розташована у с. Товмачик, відвідали члени родин засуджених. Серед запрошених також були представники Територіального управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області, місцевих органів самоврядування, духовенства, засоби масової інформації.

Працівники колонії ознайомили гостей з умовами утримання в установі. Присутні мали можливість відвідати храм колонії, де вже багато років, з благословення правлячого Архієрея Миколая Сімкайла, єпископа Коломийсько-Чернівецького, служить капелан Пенітенціарного  душпастирства УКГЦ отець Олексій Куйбіда. У храмі Христа Спасителя, що 1994 року був збудований руками в'язнів (перший в установах виконання покарань окремою спорудою), гості та в’язні взяли участь у молебні до Матері Божої. Засуджені беруть участь у богослужіннях, які відправляються кожної неділі та по великих святах, а також приступати до Святих Тайн Сповіді та Причастя. Є і такі, які тут охрещуються, бо на волі були далеко від Бога.  Саме з ініціативи о. Олексія були започатковані подібні візити в установу з нагоди Дня матері. Прикладом толерантного ставлення та християнської співпраці є служіння представників й інших церков та деномінацій у цій колонії.

Далі гості відвідали їдальню установи, ознайомилися з меню та спробували смачний обід. Адміністрацією було надано можливість побачити медичну частину, банно-пральний комбінат, психологічний центр, вечірню школу, професійно – технічне училище, а також виставку продукції, що виготовляють на підприємстві колонії. На завершення вокально-інструментальний ансамбль засуджених подарував присутнім концертний виступ.

 

Гості висловили щирі слова вдячності керівництву управління та колонії за їхню наполегливу працю у забезпеченні людяних умов утримання засуджених та за організований захід.

 

Використані світлини ДПтС України.