Отець Омелян Колодчак про в'язничне служіння.

Христос Воскрес! Отче Омеляне, ви вже багато років є в’язничним капеланом Збаразької ВК № 63. Розкажіть будь ласка, чим на вашу думку є капеланське служіння в’язням?

– Воістину воскрес! Капеланське служіння в’язням відкриває нам Ісуса, як доброго пастиря. Цей  добрий пастир полишив 99 овечок і пішов у пошуках однієї заблуканої. І коли відшукає її, бере на свої рамена, щоб принести до стада.

В наш час, коли світ презентує глобалізацію суспільства, так важко відчути потреби і тривогу, переживання і падіння учасників світового бігу. Саме капеланське служіння для в’язнів є виявом цього особливого покликання, вказати правдивий шлях, шлях сповнений правдивого світла і любові.

Папа Франциск, своїм особистим прикладом, як взірець, вказує нам на людей у потребі, безхатченків, соціально незахищених в’язнів, відвідуючи їх і благословляючи. Цим відкриває правди і істини Вселенської Церкви, Церкви-матері, яка своєю любов’ю огортає усіх своїх дітей. І власне капелан несе і відкриває для в’язня цю істину любові, продовжуючи дію і благословення Святішого Отця. В цьому і є живий зміст сутності церкви, нести зцілення любов’ю.

–       Сучасне суспільство зараз є недосконалим і жорстоким, повним гріха. Яким чином у сучасному світі в’язничний капелан може допомогти в’язням? Як побудувати здорове суспільство?

– Коли світ прагне бездоганності у всіх сферах людських відносин, стираючи індивідуальність особи, з її позитивом чи негативом, то Христос вказує людству, що є ті, які потребують лікаря. І лише пізнавши зцілення у Христі, можна будувати здорове суспільство. Члени суспільства, які знаходяться по той бік колючого дроту, вказують на його рани, недосконалості. Можна відгородитись, ізолювати, але цей процес безуспішний. Церква в особі священика-капелана вказує інший шлях – шлях зцілення. Щоб стати на на цей шлях зцілення капелан покликаний відкривати ці рани, вказувати причину їх виникнення. Причина терпінь і страждань, не як покарання чи випробування, а як наслідок гріха. На превеликий жаль людство створює всі умови для гріхопадіння, ще від самого перебування в утробі матері. Прийшовши у в’язницю священик не засуджує, а відкриває правду для в’язня, що він є повноцінним учасником цього суспільства, з його жорстокістю, неправдою, підлістю, фальшю. Відкривається істина, що всі потребують перемін, перемін духовних, моральних. Це надто важкий шлях, який повинен пройти кожен особисто, але у Христі і з Христом. Це як будівничий, який у пошуках наріжного каменя. Капелан своїм служінням вносить цей наріжний камінь для того, щоб дати змогу в’язневі побудувати міцні підвалини свого життя.

–       На що ви покладаєтесь у своєму священичому служінні для жінок-в’язнів?

– У моєму священичому служінні для жінок-в’язнів покладаюсь на взір Пресвятої Богородиці. Через Її покору вона принесла радість всьому людському роду. Радість через Марію, торкнулась праведних Йоакима і Анни, знявши їхню неславу бездітності. Саме через Марію капелан приносить до жіночої в’язниці радість у молитві до неї, чи у молебні чи на св. вервиці, і цим знімає неславу «безбожництва» в’язня. Коли Пречиста Діва Марія відвідала Єлизавету, то дитя здригнулося і зраділо у лоні Єлизавети. Через Марію капелан приносить радість у внутрішній світ жінки-в’язня, вказуючи на її покликання материнства. В особі Марії капелан має міцну кладку, якою може перевести заблукану овечку. З нами Марія – все і всюди, – так може сказати капелан жіночої в’язниці.

Капеланське служіння в’язням це не є якийсь особливий подвиг. Це є любов до суспільства в якому ти живеш, сприйняття цього суспільства з його успіхами і недоліками. Коли переймешся його успіхами, то бачиш у собі, якими мізерними є твої особисті звершення, занурившись у його недоліки не бачиш як багато їх у тебе. І приходиш до висновку, що Господнє провидіння запровадить тебе у це місце і в тому часі, де взаємно люди є один одному потрібні, чи капелан в ’ язневі, щоб свідчити йому Христа, чи в ’ язень капеланові, щоб на взаємно свідчити йому Христа. І цим відкрити таємницю життя в суспільстві, яке повинно бути пов ’ язане через Христа і з Христом. 

–       У чому полягає сутність стратегій 2020 у живій парафії для служіння в’язням?

– Кожен парафіяльний священик, який сповняє ще обов’язки в’язничного капелана глибоко усвідомлює сутність стратегії нашої церкви 2020 у живій парафії. Бо своїм служінням у в’язниці підносить до нового життя, життя духовного, життя зціленого любов’ю зранених гріхом членів містичного тіла Христового – Церкви. У своїх молитвах і св. Літургія за в’язнів лучить їх із потребами парафіяльної спільноти. Таким чином постає цілісність життя церкви у Христі. І роль капелана у цьому – це свідчення стратегії у живій парафії, до якої на своїх раменах приносить заблукану овечку, щоб її дати правдиву поживу у новому житті.

–       Ким є в’язничний капелан для в’язнів?

 – Суспільство юридично покарало свої членів, огородивши їх від себе в’язницею. Господь Ісус Христос покликав свого священика дав йому у серце свою любов, щоб ним відкрити в’язниці. В’язничний капелан – це, як ключ, якого всі в’язні очікують, бо він несе свободу, нове життя. Саме капелан приносить духовне звільнення в’язням, відкриваючи їхні серця і душі для Ісуса.

Хто бачив тюремні ключі, вони є великі і масивні, щоб ніхто не зміг їх підібрати. Таким великим і жертвенним є служіння в’язничного капелана, його неможливо підробити тому що цю велич і неповторність йому надав Господь. Священик-в’язничний капелан у Господі Ісусі Христі звершає усе своє служіння славлячи Його.

Амінь.

о. Омелян Колодчак

капелан в’язничний (ВК №63)

–       Дякую вам за змістовне цікаве інтерв’ю. Бажаю вам Божої підтримки і опіки Пресвятої Богородиці у вашому капеланському служінні. Плідної вам праці у спасінні «заблуканих овечок».

Розмову вела волонтер в’язничного служіння Надія Тхір

У Ризі розпочалася міжнародна католицька конференція, присвячена соціальній інтеграції колишніх в'язнів.

8 травня у Ризі розпочалася міжнародна католицька конференція, присвячена соціальній інтеграції колишніх в'язнів. У зустрічі беруть участь протоієрей Костянтин Пантелей і референт пенітенціарного душпастирства Павло Загороднов. Конференція відбувається у жіночому Домініканському монастирі святого Йосифа у Ризі. Єпископ Єлгавської дієцезії Едвардс Павловскіс здійснив богословське впровадження.

  Серед спікерів конференції - її організатор Мартіньш Крукліс, головний капелан Римо-Католицької Церкви в Латвії, Енді Кін-Даунс виконавчий директор доброчинної організації PACT (Prison Advice and Care Trust) і Люк Кері, керівник служб PACT, офіційні представники Латвійської адміністрації тюрем і служби пробації, Асоціації ресоціалізації та інтеграції, а також від Асоціації тюремного служіння Латвії. У заході беруть капелани і волонтери в'язничного служіння, серед яких монахині і віряни. У центрі уваги конференції - доля колишніх в'язнів та попередження повторного потрапляння в тюрми через брак суспільної підтримки, ефективні програми супроводу після звільнення.

Стан пенітенціарної системи України на 1 травня 2015 року.

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України, на окупованій території Донецької та Луганської областей залишилося 29 установ та 47 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, що тимчасово не контролюються українською владою. Ще 4 пенітенціарні установи розташовані на території окупованого Криму. На даний час у сфері управління ДПтС України перебувають 148 установ та 622 підрозділи кримінально-виконавчої інспекції. Станом на 1 травня 2015 року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на території, що контролюється українською владою, утримувалось 71 407 осіб (статистика не враховує понад 15 тис. осіб, які знаходяться у тюрмах і колоніях, окупованих Росією та зайнятих проросійськими терористичними формуваннями).

З них:

у 13 слідчих ізоляторах та 16 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	16 225 осіб узятих під варту, та засуджених
з них на стадії: досудового розслідування	2 230 осіб
судового розгляду (до винесення вироку)	6 044 особи
у 113 кримінально-виконавчих установах  з них:	54 786 засуджених
у 7 колоніях максимального рівня безпеки	2 887 осіб
у 32 колоніях середнього рівня безпеки для неодноразово засуджених	21 792 особи
у 27 колоніях середнього рівня безпеки для вперше засуджених	16 187 осіб
у 7 колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами для тримання чоловіків	2 110 осіб
у 4 колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами для тримання чоловіків	587 осіб
у 11 колоніях для тримання жінок	2 668 осіб
у 4 спеціалізованих лікувальних закладах	1 212 осіб
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО	1 645 осіб
у 21 виправному центрі	2 380 осіб
у 6 виховних колоніях (для неповнолітніх)	396 осіб

Серед засуджених:
568 осіб відбуває покарання у вигляді арешту у 56 арештних
домах, утворених при установах виконання покарань;
1508 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
8,5 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
11,1 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 5,2 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
5,4 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
14,6 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
1,5 тис. осіб – за зґвалтування;
24 особи - за захоплення заручників;
7,3 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Також на обліку в підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 77 329 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 87промисловими, 11 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 137 майстернями.

Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 38,3тис. працівників з них:

• вищий середній та старший начсклад –11,8 тис.;
• рядовий та молодший начсклад – 17,9 тис.;
• вільнонаймані працівники – 8,4 тис.

Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.

Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", ( навчається на денній формі – 425 студентів та на заочній формі – 362),Інституті кримінально-виконавчої служби (на денній формі – 652 курсантів та на заочній формою –303слухачів) і Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України (на денній формі – 517 курсантів та на заочній формі –293 слухачів).

Державна пенітенціарна служба України