ПОЛОЖЕННЯ
про Душпастирську раду з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України
І. Загальні положення
1. Душпастирська рада з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України (далі - Душпастирська рада) є постійно діючим представницьким міжконфесійним дорадчим органом при Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст), що працює на громадських засадах.
2. Душпастирська рада утворюється з офіційних представників релігійних центрів і управлінь (далі - Церков (релігійних організацій)), статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для координації душпастирської опіки засуджених, осіб, узятих під варту, в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи) та персоналу цих органів та установ.
3. У своїй діяльності Душпастирська рада керується Законом Божим, Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.
4. Душпастирська рада функціонує на засадах рівності і толерантного ставлення, поваги до внутрішніх настанов і традицій усіх, діючих в рамках Конституцій України, релігійних організацій і є незалежною від органів державної влади України, політичних партій, інших громадських формувань та їх керівних органів.
5. Душпастирська рада не втручається у внутрішні справи громадських та релігійних організацій та в оперативно-службову діяльність органів і установ.
II. Основні завдання
1. Координація заходів душпастирської опіки засуджених та осіб, узятих під варту, душпастирської опіки персоналу органів і установ, а також внесення у зазначених питаннях пропозицій керівництву Мін'юсту.
2. Плекання толерантних доброзичливих відносин, взаємної поваги між віруючими різних Церков (релігійних організацій), профілактика та усунення причин можливих міжконфесійних протиріч, розвиток міжконфесійної співпраці у питаннях душпастирської опіки в органах і установах.
3. Обговорення актуальних питань та підготовка взаємоузгоджених пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів з питань гуманізації, реалізації громадянами права на свободу совісті, реформування пенітенціарної системи.
4. Моніторинг стану дотримання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах права на свободу світогляду і віросповідання.
III. Функції
1. Погодження кандидатів на посади священнослужителів (капеланів) в органах і установах, уповноважених керівними органами Церков (релігійних організацій) на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених.
2. Відновлення (будівництво, реконструкція) культових будівель та інших приміщень для богослужінь та релігійних зібрань при органах і установах та організація їх діяльності.
3. Вивчення та аналіз результатів проведення душпастирської роботи із засудженими.
4. Організація духовно-просвітницьких та доброчинних заходів міжконфесійної співпраці в органах і установах, а також надання допомоги для виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства колишніх засуджених.
5. Затвердження порядку спеціальної підготовки священнослужителів (капеланів) та надання повноважень на здійснення заходів душпастирської опіки засуджених, осіб, узятих під варту, персоналу органів та установ, за погодженням з Мін'юстом.
IV. Права
1. Утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комісії, експертні групи тощо).
2. Залучати до роботи Душпастирської ради, за погодженням із керівництвом Мін'юсту, представників органів і установ.
3. Звертатися за необхідною інформацією до керівних органів, громадських і релігійних організацій.
4. Отримувати в установленому порядку від апарату Мін'юсту інформацію з питань, які вносяться на розгляд Душпастирської ради.
5. Ініціювати внесення змін і доповнень до цього Положення. Надавати керівництву Мін'юсту пропозиції з питань, віднесених до компетенції Душпастирської ради.
6. Організовувати і проводити робочі зустрічі, наради, семінари, конференції, експертні дослідження, круглі столи тощо.
7. Члени Душпастирської ради мають право доступу в установленому порядку до приміщень апарату Мін'юсту, підпорядкованих йому територіальних органів, органів і установ.
V. Членство у Душпастирській раді. Склад Душпастирської ради
1. Керівні органи Церков (релігійних організацій), статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для співпраці з Мін'юстом уповноважують відповідним документом свого офіційного представника (далі - Речник Церкви (релігійної організації)), відповідального за взаємодію з Мін'юстом строком на 3 роки.
2. Членство в Душпастирській раді є добровільним. Речник Церкви (релігійної організації) набуває членства через включення його до складу Душпастирської ради.
До уповноважуючого документа, зазначеного у пункті 5.1 цього Положення, додаються:
- довідка про Церкву (релігійну організацію) із зазначенням таких відомостей: офіційна назва Церкви (релігійної організації); відомості про власну організаційну структуру та кількість членів; відомості про основні положення власного віровчення;
- копії свідоцтва про державну реєстрацію та статуту (положення);
- стислий опис історії діяльності Церкви (релігійної організації) в Україні.
3. Питання про надання статусу члена Душпастирської ради представнику певної Церкви (релігійної організації) вирішується членами Душпастирської ради шляхом голосування.
4. Кількісний та персональний склад Душпастирської ради затверджується Міністром юстиції України.
5. Речник Церкви (релігійної організації), членство якого призупинено, не враховується у загальному складі Душпастирської ради під час визначення кворуму на засіданнях Душпастирської ради та не має права голосу.
6. Керівний орган кожної, з Церков (релігійних організацій) може офіційно підтвердити керівництву Мін'юсту повноваження іншої особи, яка з огляду на обставини, може тимчасово виконувати обов'язки Речника Церкви (релігійної організації), про що мають бути повідомлені Секретар і Голова Душпастирської ради.
7. Членство у Душпастирській раді може бути припинено у разі:
- безпідставної відсутності Речника Церкви (релігійної організації) на засіданнях Душпастирської ради протягом одного року;
- завершення терміну або відкликання повноважень керівним органом Церкви (релігійної організації) в особи, що офіційно була Речником Церкви (релігійної організації);
- грубого порушення Речником Церкви (релігійної організації) принципів, зазначених у пункті 4 розділу І цього Положення;
- скасування державної реєстрації статуту (положення) Церкви (релігійної організації).
8. Душпастирську раду очолює Голова Душпастирської ради (далі - Голова), який виконує повноваження протягом одного року. Головування з Душпастирський раді - почергове. Черговість головування визначається на засіданні членів Душпастирської ради.
9. Голова Душпастирської ради:
- скликає і організовує підготовку та проведення засідань Душпастирської ради;
- підписує документи від імені Душпастирської ради;
- представляє Душпастирську раду у відносинах з Мін'юстом, центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації.
10. Повноваження Голови можуть бути припинені за рішенням Душпастирської ради в разі невиконання ним своїх обов'язків та з підстав, зазначених у пункті 6 розділу V цього Положення.
11. Функції Секретаря Душпастирської ради (далі - Секретар) може виконувати один із членів ради. Секретар зобов'язаний:
- вести протоколи засідань Душпастирської ради;
- організовувати ведення діловодства Душпастирської ради та листування з питань її діяльності згідно з чинним законодавством;
- інформувати членів Душпастирської ради про дату, час, місце та порядок денний проведення засідання.
12. Права членів Душпастирської ради:
- брати участь у засіданнях Душпастирської ради та інших органів Ради;
- делегувати представників від своєї конфесії до структур (комісій, експертних груп тощо), які створюються за рішенням Душпастирської ради;
- отримувати в установленому порядку всю інформацію, що стосується діяльності Душпастирської ради;
- бути поінформованими та/або письмово запрошеними на засідання Душпастирської ради та інші заходи, що здійснюються за участю Душпастирської ради;
- інформувати Секретаря та Голову про святкові дні своєї конфесії, вносити пропозиції щодо розгляду питань на засіданні Душпастирської ради;
- ініціювати залучення фахівців відповідних галузей (експертів) до вивчення та вирішення питань, що розглядаються на засіданнях Душпастирської ради, а також до інших органів Душпастирської ради;
- у разі незгоди з прийнятим Душпастирською радою рішенням викласти власну думку, що заноситься до протоколу засідання Душпастирської ради.
Члени Душпастирської ради можуть мати інші права, що випливають з цього Положення та не суперечать законодавству України.
VI. Робота Душпастирської ради
1. Основною формою роботи Душпастирської ради є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.
2. На засіданні Душпастирської ради можуть бути присутні члени Душпастирської ради та інші запрошені особи, про присутність яких повідомляє Секретар заздалегідь згідно з пунктом 3 розділу VI цього Положення.
3. Засідання Душпастирської ради не можуть призначатися на п'ятницю, суботу та неділю, а також дні релігійних свят кожної конфесії, що представлена в Раді. Конкретні дати проведення засідань Душпастирської ради попередньо узгоджуються з членами Душпастирської ради.
4. Душпастирська рада діє згідно з перспективним планом роботи на рік. Проект цього плану затверджується на засіданні Душпастирської ради.
5. Засідання Душпастирської ради вважається правомочним, якщо всі члени Душпастирської ради заздалегідь повідомлені про його проведення і на ньому присутні більше половини її членів та дотримано умови пунктів 4, 5 розділу V і 3 розділу VI цього Положення.
6. Рішення Душпастирської ради носять рекомендаційний характер. Рішення вважається прийнятим, якщо воно ухвалено усіма присутніми на засіданні членами Душпастирської ради, які прийняли участь у голосуванні. У разі голосування одна конфесія має один голос.
7. Результати обговорення розглянутих питань оформлюються рішеннями Душпастирської ради і протоколами, які готуються не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня проведення засідання і підписуються Головою та Секретарем Душпастирської ради.
8. Утворення та припинення діяльності постійних та тимчасових робочих органів (комісій, експертних груп тощо), затвердження їх складу приймається рішенням Душпастирської ради. У засіданнях робочих органів (комісіях, експертних групах тощо) обов'язково бере участь представник Душпастирської ради, який інформує членів Душпастирської ради про перебіг засідання.
9. Для отримання консультацій та проведення експертизи документів Душпастирська рада має право залучати державних службовців (за погодженням з їх керівниками), наукових працівників та інших фахівців (за згодою).
10. Питання, що виносяться на засідання Душпастирської ради, мають містити пояснювальну записку, в якій обґрунтовується необхідність його розгляду, та інші інформаційно-довідкові матеріали. За потреби ці матеріали надаються членам Душпастирської ради не пізніше ніж за п'ять робочих днів до чергового засідання.
11. Для оперативного вирішення проблемних питань, що належать до компетенції Душпастирської ради, засідання можуть проводитися шляхом телефонного опитування Речників Церкви (релігійної організації). Результати обговорення і прийняті рішення також вносяться у протокол, відповідно до пункту 7 розділу VI цього Положення.
VII. Взаємодія Душпастирської ради з Мін'юстом
1. У своїй діяльності Душпастирська рада співпрацює зі структурним підрозділом Мін'юсту, на який покладено завдання з організації соціально-виховної роботи із засудженими.
2. Представники структурного підрозділу апарату Мін'юсту, на який покладено завдання з організації соціально-виховної роботи із засудженими, беруть участь у роботі Душпастирської ради (за погодженням з їх керівниками).
3. Доступ членів Душпастирської ради до інформації з обмеженим доступом здійснюється на підставі вимог чинного законодавства.
