
Факт ув'язнення для кожної людини може стати причиною розпачу і втратою сенсу життя. Перед священиками пенітенціарного душпастирства стоїть важливе покликання - звіщати полоненим визволення від смутку, проголошувати божу доброзичливість в обставинах, які в'язням свідчать про брак доброзичливості в умовах несвободи.
Разом зі священиком в'язні почали зустріч з читання уривку Псалма 9: "Пригніченому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути. І уповатимуть на Тебе, хто знає Твоє ім'я, бо Ти, Господи не покидаєш тих, що тебе шукають" (Пс.9.10-11). Присутні роздумали над феноменом часу, який вповні належить Господеві, якщо навіть цей час є важким випробуванням, пов'язаним з обмеженням свободи. Вознесіння Господа й обіцянка Святого Духа, змішання мов при Вавилонській вежі та дарування Св. Апостолам дару мов, який сприяв об'єднанню народів в Люд Божий - Церкву були предметом роздумів, що завершилися щирою молитвою.
Немає коментарів:
Дописати коментар