Штатне капеланство у в'язницях має бути частиною Стратегії реформування пенітенціарної системи

Представники Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України - голова ради о. Григорій Драус та заступник голови о. Костянтин Пантелей озвучили необхідність нормативного забезпечення впровадження штатного капеланства як невід'ємну частину Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року. 12-13 травня 2021 року відбулося обговорення проєкту цього документу у форматі відео-конференції.

Стратегія має стати програмним документом, що визначить напрями подальшого реформування і функціонування пенітенціарної системи в Україні. Її метою є створення умов безпеки суспільства та соціальної адаптації особи правопорушника.

Під час дводенних відео-конференцій її учасники розглянули основні напрями Стратегії:

1. Створення належних умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту;
2. Створення ефективної системи протидії катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, а також умов для запобігання випадкам неналежного поводження;
3. Збільшення застосування покарань та запобіжних заходів, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства, та подальший розвиток органів пробації;
4. Удосконалення методів та інструментів виправлення і ресоціалізації засуджених та їх подальше впровадження;
5. Покращення медичного обслуговування в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
6. Формування ефективної моделі добору та підготовки персоналу пенітенціарної системи;
7. Розширення можливостей цифровізації пенітенціарної системи.

Капеланство у в'язничній системі в Україні досі не прийняте НА ШТАТНІЙ ОСНОВІ зі збереженням волонтерського і принагідного відвідування пенітенціарних установ вповноваженими священнослужителями. Це - головний та, на сьогодні, єдиний пункт нашої взаємодії у стратегічному плануванні, який зазнає цілковитого ігнорування. Такий підхід викликає жаль, особливо в контексті спрямованості документу про стратегію до 2026 року до, так би мовити, європейської інтеграції й виконання Україною міжнародних зобов'язань. 

Візити капеланів сприймаються адміністраціями конкретних установ як "прикра перешкода для повсякденного функціонування" в'язниці чи колонії. Дуже виразною є лише зацікавленість у матеріальній допомозі, в чому представники релігійних організацій ніколи не відмовляють.

Релігійна опіка у пенітенціарній системі базується на дотриманні вимог з міжнародних правових документів, а саме:

-         Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст. 18);

-         Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй щодо поводження з ув'язненими (Правила Нельсона Мандели) (ст. 4.2, 65, 66, 91, 92.1, 104.1);

-         Європейських пенітенціарних (в’язничних) правил (ст. 29.1-3; 35.1);

-         Правил пробації Ради Європи 2010 року (ст 37);

-         Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи для в'язничних та пробаційних служб щодо радикалізації та насильницького екстремізму.

ПРОПОЗИЦІЇ ДУШПАСТИРСЬКОЇ РАДИ

1. Доручити Департаменту публічного права МЮУ розробити Положення про капеланство і заходи душпастирської опіки у пенітенціарній системі України та законодавчо врегулювати можливість прийняття за трудовим договором штатного священнослужителя (капелана) для здійснення завдань з реалізації релігійних прав засуджених та ув’язнених. 

2. З метою профілактики професійної деформації і емоційного вигоряння, рекомендувати на розгляд Міністерства юстиції проведення для персоналу ДКВС заходів реабілітації і спеціальної підготовки поза межами в’язничного середовища у структурі робочого тижня/місяця.

3. Для заходів профілактики професійної деформації й емоційного вигоряння, рекомендувати залучення психологів капеланів

4. Створити умови для повноцінного відновлення діяльності національної організації ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ 

5. При плануванні інфраструктури приміщень в установах виконання покарань і установах попереднього ув’язнення передбачити достатню кількість приміщень, що відповідають необхідним вимогам безпеки, для залучення суспільних ініціатив та реабілітаційних програм релігійних та неурядових організацій для індивідуальної і групової праці із засудженими й утримуваними під вартою для ефективного процесу ресоціалізації й праці із засудженими та ув’язненими.

Заступник Міністра юстиції Олена Висоцька висловила вдячність усім, хто долучився до обговорення та допоміг удосконалити стратегію реформування пенітенціарної системи.

В обговоренні взяли участь представники:

- Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, Уповноваженого ВРУ з дотримання прав людини, Моніторингової місії ООН з прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини, Представництва ЄС в Україні та Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів;

- Посольства Королівства Норвегії в Україні, Посольства Канади в Україні та Посольства США в Україні;

- Проектів NORLAU «Підтримка судової реформи в Україні через повномасштабне впровадження пробації в Україні», «Підтримка реформ юстиції і правосуддя в Україні Pravo-JUSTICE» та «Супровід урядових реформ в Україні SURGE»;

- Програми МАТРА «Пробація та альтернативні санкції в Україні» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID);

- Громадських організацій “Світло надії”, “Спорт проти наркотиків”, “Докудейз”, “Free zone”, “100% життя”, “Український інститут з прав людини”, “Україна без тортур”, “Експертний центр з прав людини”, “Союз “Золотий Вік України”, “Всеукраїнський громадський центр “Волонтер”, ВБФ “Деполь Україна” та Громадського формування з охорони громадського порядку «Капеланський патруль»;

- Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України.

Пропозиції до Стратегії реформування пенітенціарної системи приймаються до 20 травня 2021 року.