9 жовтня, в день св. Івана Богослова, що є покровителем храму в СІЗО м. Чорткова був освячений іконостас. Він – плід праці та милосердя працівників установи, майстрів-іконописців, в’язнів та людей доброї волі, що допомагали фінансово. Думка про створення іконостасу у в’язничному храмі народилася рік тому. У в’язничному служінні тяжко керуватися загальними правилами становлення парафії. Люди, для яких служимо, не прийшли до в’язниці з власної волі, а найчастіше через помилку, та багато з них приходять до храму добровільно, справді шукаючи Бога. Прийшовши до храму, ці люди творять спільноту. Кожна спільнота, щоб стати християнською, повинна мати місце, де зустрічається з Богом – храм, і він в нашій установі є. Щоби бути спільнотою, люди потребують слухати Слово, а опісля – жити це Слово у вчинках милосердя. Здавалось би, як в’язень може творити милосердя, коли він сам його потребує. Правда, що потребує, але може також творити. Іконостас – це і є їхній вчинок милосердя. І не тільки. А також і працівників установи, і жертводавців.
В’язні змогли спроектувати іконостас і зайнятися всіми столярними роботами. Іконописців, на жаль чи на щастя, в СІЗО немає, тому всі ікони були написані майстрами-іконописцями. Кожен бажаючий вніс свою частку, згідно можливостей і талантів, які має від Бога.
Дякую Богу і людям, що спричинилися до такого служіння
Повідомив капелан о. Андрій Лемчук.
Храм Св. Апостола Івана Богослова освятив 28 жовтня 2007 року Апостольський адміністратор, а нині владика-ординарій Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви преосвященніший Дмитро Григорак, ЧСВВ, із капеланом Павлом Менлі, фундатором храму, та собором священиків. Літургія транслювалася через радіомережу закладу.
Будівництво богослужбової каплиці для ув'язнених розпочалося після Великодня 2007 року з ініціативи капелана Павла Менлі та на його власні гроші. Далі, впродовж півроку, воно здійснювалося коштом добродіїв та на пожертви вірних Бучацької єпархії.
Новий храм в СІЗО був зведений старанням багатьох людей. Серед них – в'язні установи, співробітники СІЗО, інженери, приватні підприємці, студенти дяківської школи, що збирали кошти, численні жертводавці.
Отець-доктор Павло Менлі присвятив себе в Україні для ув'язнених. Він та його батьки народилися в Канаді, лише дід його був родом із села Тарнавка, за 30 км від Чорткова. Історія навернення професора фізико-математичних наук Павла Менлі здивувала колись Блаженного папу Івана Павла ІІ. До освячення храму 71-річний капелан щодня сповідав і проповідував, щонеділі для персоналу і господарської обслуги відправляв Служби Божі у спеціальному приміщенні СІЗО, із якого вони транслювалися на всю установу Коли Літургія закінчується, засуджені затримуються, щоб поспілкуватися з отцем. «Після недільної служби від одинадцятої до сімнадцятої години я не можу всіх висповідати. Доводиться приходити й у будень», – розповідав священик.
В Україні у 32 слідчих установах перебуває понад 40 тис. осіб. У стінах деяких СІЗО були приміщення, адаптовані для літургійних цілей. Спорудження такого храму саме у слідчій установі відбулося вперше. У камерах слідчого ізолятора в Чорткові на Тернопільщині перебуває до 300 підсудних середній вік яких від 30 до 35 років. Як за крадіжки та наркоманію, так і за значно тяжчі злочини. Багато нехрещених і тих, що ніколи не сповідалися. Від часу, коли стала щоденною дійсністю присутність священика в установі зменшилося число порушень і частота застосування специфічних методів примусу.
В'язниця в Чорткові збудована 1898 року за часів Австро-Угорської монархії. У центрі міста поряд стояли поліція, суд, в'язниця. Від суду до тюрми людей переводили підземним переходом. Із 1939 до 1954 року в Чортківській в'язниці було замордовано понад 1000 людей. «Коли приходили і радянські, і німецькі війська, тут була катівня, – розповідає начальник Чортківського СІЗО Володимир Заверуха, – навіть годі було й уявити, що колись тут стане можлива побудова святого храму. Служба в установі має особливий характер, і присутність священика дуже допомагає витримувати навантаження і завжди залишатися людьми».
Повідомив капелан о. Андрій Лемчук.
З історії...
Храм Св. Апостола Івана Богослова освятив 28 жовтня 2007 року Апостольський адміністратор, а нині владика-ординарій Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви преосвященніший Дмитро Григорак, ЧСВВ, із капеланом Павлом Менлі, фундатором храму, та собором священиків. Літургія транслювалася через радіомережу закладу.
Новий храм в СІЗО був зведений старанням багатьох людей. Серед них – в'язні установи, співробітники СІЗО, інженери, приватні підприємці, студенти дяківської школи, що збирали кошти, численні жертводавці.
Отець-доктор Павло Менлі присвятив себе в Україні для ув'язнених. Він та його батьки народилися в Канаді, лише дід його був родом із села Тарнавка, за 30 км від Чорткова. Історія навернення професора фізико-математичних наук Павла Менлі здивувала колись Блаженного папу Івана Павла ІІ. До освячення храму 71-річний капелан щодня сповідав і проповідував, щонеділі для персоналу і господарської обслуги відправляв Служби Божі у спеціальному приміщенні СІЗО, із якого вони транслювалися на всю установу Коли Літургія закінчується, засуджені затримуються, щоб поспілкуватися з отцем. «Після недільної служби від одинадцятої до сімнадцятої години я не можу всіх висповідати. Доводиться приходити й у будень», – розповідав священик.
В Україні у 32 слідчих установах перебуває понад 40 тис. осіб. У стінах деяких СІЗО були приміщення, адаптовані для літургійних цілей. Спорудження такого храму саме у слідчій установі відбулося вперше. У камерах слідчого ізолятора в Чорткові на Тернопільщині перебуває до 300 підсудних середній вік яких від 30 до 35 років. Як за крадіжки та наркоманію, так і за значно тяжчі злочини. Багато нехрещених і тих, що ніколи не сповідалися. Від часу, коли стала щоденною дійсністю присутність священика в установі зменшилося число порушень і частота застосування специфічних методів примусу.
В'язниця в Чорткові збудована 1898 року за часів Австро-Угорської монархії. У центрі міста поряд стояли поліція, суд, в'язниця. Від суду до тюрми людей переводили підземним переходом. Із 1939 до 1954 року в Чортківській в'язниці було замордовано понад 1000 людей. «Коли приходили і радянські, і німецькі війська, тут була катівня, – розповідає начальник Чортківського СІЗО Володимир Заверуха, – навіть годі було й уявити, що колись тут стане можлива побудова святого храму. Служба в установі має особливий характер, і присутність священика дуже допомагає витримувати навантаження і завжди залишатися людьми».
Нині в стінах СІЗО служать о. Андрій Лемчук та о. Євген Гаврилишин. Їм допомагають студенти Дяківської Академії...
