Шукати в цьому блозі

вівторок, 19 березня 2013 р.

Пoлoжeння про Всеукраїнську виставку-конкурс образотворчого мистецтва в'язнів.

Пoлoжeння
про Всеукраїнську виставку-конкурс образотворчого мистецтва в'язнів
«Переображення Господньою Любов’ю»


1. Зaгaльнi пoлoжeння
До ювілею Хрещення Руси-України Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно із Благодійним Фондом «Карітас Київ» (Далі – Організатори) у співпраці з Державною пенітенціарною службою України (Далві – ДПтСУ) оголошує про проведення Всеукраїнської виставки-конкурсу образотворчого мистецтва в'язнів «Переображення Господньою Любов’ю» (Далі – Конкурс). Конкурс відбудеться у серпні 2013 року у м. Києві. В результаті Конкурсу будуть визначені його переможці та призери. 50 робіт будуть відібрані на міжнародний конкурс, а решта  творів експонуватиметься у пересувній виставці містами України.
2. Мета виставки
Мета виставки – посприяти кращій суспільній комунікації та процесу реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях позбавлення волі, а також при цій нагоді познайомити широкий загал із плодами співробітництва Церкви з Державною пенітенціарною службою України у справі їхнього повернення до суспільства.

3. Учacники кoнкypcy
ДПтСУ сприяє у своєчасному поширенні інформації про Конкурс та в участі осіб, що звернуться з відповідною заявою до Організаторів. Заявки на участь прийматимуться від осіб, термін перебування яких у пенітенціарних установах завершується після січня 2014 року, а також від працівників пенітенціарної системи. Певне  число учасників зможе отримати адресне сприяння у забезпеченні матеріалами для написання мистецьких робіт, про що вони повинні повідомити в зверненні за адресою: ієр. Костянтин Пантелей, абон. скринька В-125, Київ 01001.
Після надходження робіт журі конкурсу визначить 300 робіт, які будуть брати участь у експозиції та конкурсі.

4. Організаційні етапи проведення виставки-конкурсу:
1)       доведення інформації про конкурс до потенційних учасників - до 15 лютого 2013 року;
2)      збір заяв на участь у конкурсі - до 15 квітня 2013 року;
3)      комунікація з учасниками та сприяння у забезпеченні матеріалами - до 15 травня 2013 року;
4)      прийом-передача творів образотворчого мистецтва від ДПтС - до 1 серпня 2013 року;
5)      10-26 серпня - проведення виставки-конкурсу у Києві та відбір робіт на міжнародний конкурс;
6)      19 серпня - проголошення переможців конкурсу в Україні, оголошення призового фонду та винагород;
7)      жовтень - участь 25 українських робіт у міжнародній виставці у Берліні;
8)      вересень 2013 – квітень 2016 – експонування пересувної виставки «Переображення Господньою Любовю».

5. Загальні вимоги до конкурсних робіт
Твори, що беруть участь у конкурсі мають відповідати темі – прагнення людини до світла, порозуміння і дарування себе іншим, за прикладом Божественного нашого Відкупителя Господа Ісуса Христа. Роботи можуть відображати як мирський так і релігійний мотив.

На конкурс приймаються твори образотворчого мистецтва: вишивка, малюнки, картини, графіка, плоскорізьба (максимальний розмір: 50 х 40 см), а також мініатюри з різьблення чи ліпки вагою не більше 400 грам.

Усі авторські роботи мають бути ідентифіковані на звороті роботи (ім'я автора, адреса пенітенціарної установи учасника). 

6. Bизнaчeння пepeмoжцiв кoнкypcy та винагорода переможців

6.1 Журі
Для відбору та визначення переможців Конкурсу створюється журі, до складу якого увійдуть мистецтвознавці, богослови, відомі соціально активні діячі, діти.
На початку роботи журі вибирають з-поміж себе гoлoву тa ceкpeтapя. Оцінювання та визнaчeння переможців конкурсу відбуваються нa зaciдaннi журі в проміжку між 14-19 серпня 2013 року.  3aciдaння журі тa йoгo peзyльтaти oфopмлюютьcя пpoтoкoлoм, який пiдпиcyєтьcя його гoлoвoю тa ceкpeтapeм.   Протоколи є підставою для нагородження переможців.

6.2 Оцінювання робіт
Кожен член журі оцінює мистецькі роботи балами від 1 (найнижчий бал) до 10 (найвищий бал).

Значення балів:
1-2 - майже задовільно
3 - задовільно
4 - цілком задовільно

5 - майже добре
6 - добре
7 - дуже добре

8 - майже відмінно
9 - відмінно
10 - чудово

Формування загального рейтингу відбувається відповідного до суми набраних балів.

Після оцінювання робіт відповідно до кількості набраних балів формуються рейтинги в кожній з конкурсних груп (загальна/жінки/неповнолітні) та визначаються переможці.

6.3 Спірні місця
У випадку, коли дві роботи або більше набрали однакову кількість балів, має відбутись додаткове голосування по даних роботах – кожен член журі віддає свій голос за 1 роботу, таким чином визначається рейтинг між учасниками, які набрали однакову кількість балів.
Перемога в додатковому голосуванні між двома учасниками дає тому, хто виграв, + 1 бал.
Перемога в додатковому голосуванні між трьома учасниками надається тому, хто зайняв 1 місце, +2 бали, і тому, хто зайняв 2 місце, + 1 бал. Ця ж схема діє в додатковому голосуванні щодо більшої кількості учасників.

За рішенням простої більшості членів журі додаткове голосування щодо робіт, які набрали однакову кількість балів, може бути замінене тим, що одна вибрана авторитетна особа з-поміж журі добавляє кращій з двох робіт + 1 бал (з-поміж трьох робіт: 1 місце - +2 бали,  2 місце - +1 бал, і відповідно при більшій кількості робіт, як набрали однакову кількість балів).

6.4 Повідомлення про результати
Після завершення Конкурсу та виставки у Києві учасники отримують поштою  подячну грамоту та персональний зошит з відгуками людей, а переможці отримують поштою (а при можливості персонально представником Організаторів) також  привітання та повідомляються про суму винагороди. Згідно заяви призера, Організатор перераховує суму винагороди в рамках цільового призначення, передбаченого п. «г» ч. 170.7.4. Податкового кодексу України, або відповідно до пункту 10. даного положення.

Підсумки Конкурсу з зазначенням переможців та їхніх робіт будуть опубліковані на блозі http://prison-pastoral.blogspot.com ,  у відомчій газеті ДПтСУ та на сайті ДПтСУ:  http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/index .

7. Експонування

Виставка у Києві відкриється орієнтовно 11 серпня 2013 року під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького.

Після виставки у Києві 50 відібраних Організаторами робіт будуть надіслані на Міжнародний Конкурс образотворчого мистецтва ув'язнених та засуджених.

Після того відбуватиметься експонування пересувної виставки в єпархіальних і більшості обласних центрів України впродовж трьох років (осінь 2013 – весна 2016).  

При наявності додаткових коштів можливе видання каталогу робіт Конкурсу 2013.

8. Призовий фонд та реквізити

Для нагородження призерів мистецького конкурсу створюється Призовий фонд, який формується добровільними пожертвами третіх сторін (далі – Доброчинців).

Доброчинці можуть на власний розсуд вибрати один з наступних способів добровільної допомоги:

а) Переказати кошти на рахунок, наданий для Конкурсу Благодійним фондом Карітас-Київ:

Реквізити:
Благодійна організація «Благодійний фонд Карітас-Київ»
Код  ЄДРПОУ 21477781 
Відділення № 8 у м. Києві ЦФ ПАТ ”Кредобанк” в м. Києві МФО 325365  
р/р 2600301299143.
З вказівкою – благодійна пожертва.

б) Якщо Доброчинці бажають надати допомогу матеріалами для образотворчого мистецтва чи ін., вони можуть:
- вислати матеріали Новою Поштою – на 4 відділення Києва – на ім’я Йосифовича Юрія (тел. 0979242494)
-  передати матеріали через настоятеля однієї з Київських парохій УГКЦ

На рахунки Призового фонду Доброчинці можуть перерахувати кошти для закупівлі художніх матеріалів – з позначкою «Матеріали»).

9. Наглядова Рада
Для контролю та узгодження надходжень і витрат Призового фонду та призначення винагороди  переможцям створюється Наглядова Рада складом - 3 особи. 

Наглядова Рада визначає розмір винагород переможців, відповідно до пожертв, зібраних Організаторами до Призового фонду. Розмір винагород оголошується Організаторами 19 серпня 2013 року.

Наглядова Рада визначає конкурсні групи (загальна, жінки, неповнолітні чи ін.) і кількість призових місць в кожній групі, за які передбачено винагороду та розмір винагороди для кожного місця.

Організаційні витрати покриваються з коштів, що надійшли для Призового фонду. Про організаційні витрати та про перерахування винагород призерам Організатори звітують Наглядовій Раді. Звіт приймається на основі відповідних фінансових документів.

10. Правова інформація
ДПтСУ не несе фінансових зобов’язань з власного бюджету щодо організації конкурсу, а у разі перерахунку винагороди на ім’я призера в рамках цільового призначення, передбаченого п. «г» ч. 170.7.4. Податкового кодексу України, надає можливість цій особі користуватися цими коштами у повному розмірі, як передбачено Статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України.  У відповідь на заяви про участь у конкурсі кожен учасник отримує відповідь, яка містить наступну правову інформацію:

Вашою участю у конкурсі, Ви автоматично підтверджуєте і погоджуєтесь з наступним:
- Прислана робота належить Вам на правах авторства і твір не має інших правовласників, а особи, зображені на картинах, дали на це згоду;
- Організатори мають право на публікацію роботи без виплати гонорару, але з поданням Вашого імені. Авторське право, відповідно до законодавства, залишається у Вас;
- Прислані на Конкурс роботи Ви даруєте Організаторам. Після завершення Конкурсу Організатори в праві виставити роботи на доброчинних заходах, а кошти, у разі придбання твору за доброчинну пожертву, спрямовуються на потреби соціальної реадаптації колишніх засуджених після звільнення в Україні.

- У випадку перемоги у конкурсі, грошова винагорода за Вашим бажанням може бути переслана:
а) на Ваше ім’я на рахунок виправної установи;
б) на ім’я іншої особи з власної родини;
в) потерпілій стороні - для покриття завданої шкоди і примирення між сторонами;
г) або на потреби соціальної реадаптації колишніх засуджених;
ґ) у вигляді необхідних предметів особистого вжитку, медикаментів або продуктів харчування.

11. Контактна інформація Організаторів
Відділ Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20

священик Костянтин Пантелей, Керівник Відділу Курії УГКЦ 
з душпастирства у пенітенціарній системі України
Тел. 098 422 92 21, e-mail: panteley@ukr.net
                
Благодійний фонд «Карітас-Київ»
Адреса: 02139, м. Київ, вул. Микитенка 7-Б   
тел./факс 044 512-00-85

о.Роман Сиротич, директор Благодійного фонду «Карітас-Київ»
Тел. 0971945911, e-mail: syrotych@ukr.net


12. Контактна інформація ДПтСУ
Відділ соціально-виховної та психологічної роботи з засудженими департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими ДПтС України
м.Київ, вул. Мельникова, 81. Індекс – 04050

Марія Скоропляс, провідний спеціаліст Відділу соціально-виховної та психологічної роботи з засудженими Департаменту кримінально-виконавчої інспекції та соціально-психологічної роботи з засудженими ДПтС України
Тел. 044 2073678, e-mail: sps@kvs.gov.ua

понеділок, 18 березня 2013 р.

Пенітенціарне душпастирство оголошує проведення акції «Великодній кошик в’язням».

До Свята Великодня.

Любі у Христі, протягом Літургійного року Церкви 4 рази священик та волонтери тюремного служіння приходять до в'язнів з дарами від мирян, які освячуються і передаються безпосередньо в руки. У часі Великого Посту ми шукаємо доброчинців, готових посприяти закупівлі в пекарні пасок на 925 в'язнів. Орієнтовна ціна однієї 250 гр. пасочки - 7 грн. Оплата пасок за рахунком-фактурою від виробника.

Збірка у  Києві стосується 320 неповнолітніх (СІЗО та підліткова колонія), 250 осіб хворих у лікарні СІЗО та ВК No. 85, жінки в СІЗО (260 осіб), господарська обслуга СІЗО (95 осіб).
Малі суми пожертв для забезпечення транспортної доставки пасок можна також переказувати на картковий рахунок:

Звіт з проведення акції «Великодній кошик в’язням» - протягом Світлого тижня.

Для інформації про опіку в інших єпархіальних службах в'язням на території України контактуйте, як подано нижче...

священик Костянтин Пантелей
e-mail:
panteley@ukr.net
моб.: (098) 422 92 21

 

вівторок, 12 березня 2013 р.

Листи з колонії.

Лист ув'язненої Ірини Д., Качанівська виправна колонія КВК-54, м.Харків.

Дорогие братья и сёстры, - благодарю Вас за Ваше письмо, за Ваше доверие, душевную теплоту и понимание. Благодарю Господа Бога нашего, что Он коснулся Ваших сердец и послал мне семью, друзей и помощников во всяком деле и жизни. Я читаю доступную мне христианскую литературу и знаю, что труд братьев и сестёр на Ниве Божией – это не лёгкий труд во всех отношениях, - буду более усердно молиться за Вас и Вашу церковь, Бог милостив, приложит более сеятелей на ниву.

У нас здесь есть женщины разных вероисповеданий, конфессий, - есть и истинно православная христианка и греко-католики, ниредко общаемся и спорим, и все мы почему-то считаем, что именно его Вера – самая правельная... А в Писании сказано: «Не суди раба чужого хозяина...» -Второзаконие, гл.13. Господь ясно даёт нам своё руководство по этому вопросу, но практически полное непонимание Священого Писания рождает вокруг подобные споры и заблуждения. Я много читаю Библию и изучаю, стараюсь применять в жизни, - но (хочу, чтобы моя с Вами переписка была без обманов, приукрашиваний), - не имею ни друга среди той среды где пребываю, ни тем более духовного наставника, который вёл бы меня за собой. Я, как и многие другие женщины, - что-то знаю как надо, - но не умею и не знаю как это делать, ибо моё... внутреннее человеческое, греховное – постоянно даёт о себе знать. И поэтому (как я думаю) все мои попытки сеять добро – оборачиваются мне – злом, - и возникает в очередной раз вопрос: - а не мечу ли я бисер перед свиньями? А вдруг я сама не не правельно делаю? В Евангелии от Иоанна 14:1-10 сказано, чтобы мы не смущались, - но у меня помимо смущения и неуверенности почему-то полная неразбериха – как жить без внутренней духовной силы чтобы приблизиться к Богу?! Ведь только Его постоянное присутствие может помочь мне быть сильной (духовно) в любой ситуации. Доступно ли для меня познать всё значение и смысл самой моей жизни?? В моём возрасте женщины обычно считают и чувствуют себя уже умудрёнными жизненным опытом, всё понимающими, знающими как жить и поступать, - а у меня одни проблемы, неуверенность, неустойчивость, сомнения. Я ни один год прошу у Господа чтобы Он послал мне духовного наставника, друга ближе матери и отца земных, ведь в Писании сказано: -Уверовавший, спасётся сам и дом его... А ведь как назвать уверовавшим человека который говорит что верит, - а сам живёт в грехе и ведомом и ниведомом, и зримом и незримом, - сам того не осознавая как правило? Дорогие братья и сёстры, -мне действительно... часто хочется вернуться в детство, когда была ещё жива моя бабушка,- ведь я уже и выросла и состарилась, - вот теперь-то уж я могла бы у неё научиться жить... Не существовать (как раньше), - а жить. С Богом. И в мире самой с собой. А Господь действительно будет судить всех нас по делам нашим, - прошу Его милосердия постоянно чтобы принял мои молитвы покаяний, чтобы принял меня в свои обьятия и не отпускал. И знаете дорогие, - я не могу обьяснить ибо сама не знаю и не понимаю как это и что это, - но я внутренне верила и чувствовала что Вы мне ответите и просто молилась о Вас. Слава Богу, - у Него и для меня есть время...

Дорогие братья и сёстры, о.Игорь! Сердце моё переполнено благодарности Вам, что Вы услышали крик моей души и провели понахиду по моим родным, - все они были глубоковерующими православными христианами, - а я 10 лет (10 лет я здесь в узах) не имела возможности провести этот обряд как делала всегда дома, - а ведь бабушка до последнего своего дыхания молилась за меня грешную, и всё что я знаю и делала, - это она меня научила в своё время. Вы знаете, я когда прочитала Ваши строки «Упасть – это не самое большое несчастье, намного хуже – жить в грехе, потерять надежду которая позволяет Господу поднять нас с греховного дна...» – места себе найти не могла, - я не хочу терять эту надежду! Я – не хочу! Господи! Помоги мне! Открой мне новый простор в Твоём царстве! Аминь!

Дорогие братья и сёстры!Возлюбленные Божые! Я за свою жизнь много обид и горя принесла и ближним своим и людям вокруг, - пред Святым и Непорочным, положившим за меня на кресте Свою жизнь в муках и страданиях грешила не ведая что творю. 19 марта мне исполнится 51 год от моего рождения, - пол жизни прошло, а полного покоя и уверенности в сердце – нет. Надеюсь, что о.Игорь прочтёт это моё письмо, и Господь откроет ему мою самую большую, самую важную, жизненно-важную нужду, - я очень очень нуждаюсь в духовном наставнике, ибо я сама, - ничто. Сказано: Исповедайте грехи ваши... А я не знаю как, кому, когда... И кто помолиться обо мне, кто поддержитв избранном пути? Увы, я слаба и немощна, - помогите мне Христа ради!
«... Есть действительное благо –
Вера сильная сердец,
Высшая души отвага,
Дар, что свыше дал Творец.
Всё на свете исчезает
В страшной буре перемен,
Только вера собирает
То, над чем безсилен тлен»
Благодать Господа Бога нашего Иисуса Христа Любовь Бога Отца и присутствие святого Духа да пребудет со всеми Вами. Аминь!
Храни Вас Господь. Аминь
р.Б.Ирина”

Лист Ольги К., яка відбуває покарання в Селезнівській  виправній колонії (Луганська обл.)

Мир и покой Вам.
Здравствуйте уважаемая сестра.
Получила Ваше письмо за которое огромное спасибо, ведь я очень ждала весточку от Вас... Вера, стихи Ваши мне очень нравятся, такие трогательные задушевные. Особенно стих за Матерей, я читала и плакала, думала, а ведь правда, что мы очень часто не ценим материнскую доброту. Ведь Мама никогда не желает нам плохого. Но потом когда не станет самого дорогого человека, горько плачем, пытаемся оглянуться назад «а что же я думала раньше, ведь бывали такие моменты когда я не слушала Маму, не пыталась понять, а бывало что и обижала». Это было у меня так, и теперь мне кажется что это плата за мои грехи. Матери моей нет уже почти 24 года, ушла она от меня в мир иной ещё молодой, ей был 51 год. И теперь я каюсь что так и не попросила у неё прощения за все мои проделки, обиды. Но я надеюсь что она меня простила, и очень хочется верить, что и Господь меня простит... получать письма в таких местах настоящий праздник, тем более таким людям которым никто не пишет, не помогает. Очень трудно выживать в таких условиях, а таких здесь очень много и я в том числе. Лагерь не рабочий, никому до тебя нет дела. Каждый день одни и те же мысли, где взять то, где взять это. Извините, что я загружаю Вас своими проблемами, но так хочется поделиться с кем-то своим наболевшим. Ведь здесь как, не успееш сказать слово, перевернут всё с ног на голову. Никому не желаю такой жизни какой живём мы. Конечно, нас сюда никто не приглашал, и мы тоже не горели желанием попасть сюда, но совершила преступление, теперь расплачивайся. Здесь очень много наркоманов, и так больно смотреть как они мучаются когда болеют, а болеют они намного чаще чем все остальные, жалко их. Мне вообще жалко всех женщин здесь. Ведь есть и совсем молоденькие, и у каждой дома остались родители, детки, мужья, а у некоторых очень большие срока. Но надо надеяться на милость Божью , и конечно на себя.
         Да хранит Вас Бог, и пусть Он покроет Вас своей любовью и благодатью.
         Досвидания, пишите, очень жду.

Лист Оксани С., яка відбуває покарання в Селезнівській  виправній колонії (Луганська обл.)

“... родом я из Харьковской области, мне 35 лет, 36 будет 16 мая... В жизни многое перенесла. Ещё девочкой попала в ДТП, после чего стала инвалидом. После этой аварии жизнь вообще пошла кувырком... замуж первый раз вышла в 16 лет и родила сына Дениса. Ему уже 20 лет, и на мою беду и горе в данный момент он находится в тюрьме. Я даже не знаю где он... Маму потеряла в 1995 году... спервым мужем мы развелись когда ребёнку было 9 месяцев... Было очень тяжело, и меня наверное дьявол толкнул на разгульную жизнь и воровство. Первый раз попала в тюрьму когда сыну было 6 лет... в первый класс я его не провожала. Весь этот праздник лёг на плечи моего отца. Когда освободилась, всё пошло как и прежде. Водка, гульки и так далее. Временами останавливалась, занималась домом и сыном. Мне наверное никто не хотел протянуть руку помощи и морально поддержать... а может, я сама избрала весь этот гнилой путь и незадумывалась над тем, что годы идут, и у меня растёт сын, который видя похождения мои, пойдёт по моему пути. Что в итоге и произошло. Потом в моей жизни появилось как-бы окно. Я встретила мужчину, который старше меня на 17 лет. Тоесть 10 лет я непопадала в неприятности. Вышла за него второй раз замуж. Родила ему тоже сына в 2009 году. Меньшенького зовут Дмитрий, ему 22 марта исполнится 4 годика. А с этим ребёнком целая история. Когда ему было 3 месяца его хотели у меня с мужем забрать в дом малютки. Я с органами опеки судилась 4 месяца. Нанимала адвокатов, но всё-таки отвоевала его назад... Так как я бывшая зечка, инвалид, припутали что семья неблагополучная, и обманом забрали у меня дитя. Быстро всё сфабриковали, решили меня и мужа родительских прав. Вскоре умерает свекруха а через неделю мой отец. И мы с мужем падаем духом и начинаем пить. Заливать всё горе вообщем взятое водкой. В оконцовке я снова в тюрьме... С мужем сейчас отношения натянутые. Он пьёт, гуляет и палец о палец не бьет чтобы узнать где дети... Помолитесь за моих дитей – Дениса и Диму. Чтобы Денис взялся за голову и не сидел по тюрьмам, а за Димочку, чтобы он был живым и здоровым, чтобы я его нашла когда освабожусь...”                  
С уважением к Вам     Оксана

 

Громада Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Парафіяльна служба милосердя