Шукати в цьому блозі

четвер, 16 травня 2013 р.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ було представлено у Києві на Міжнародній конференції "Соціальні аспекти капеланства: світ і Україна".


Співробітники Відділу Патріаршої курії УГКЦ взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальні аспекти капеланства: світ і Україна», яка відбувалася 15 - 16 травня 2013 року в Центральному будинку офіцерів. Організатором міжнародної зустрічі виступило Всеукраїнське міжконфесійне релігійне військово-християнське братство. Керівник відділу душпастирства о. Костянтин Пантелей та референт Юрій Йосифович 16 травня приєдналися до роботи секції конференції під назвою «Тюремне капеланське служіння, його досвід і соціальна роль в Україні». У цьому засіданні брали участь члени правління Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”, Мартін Фабер з Німеччини, член комітету управління Європейської секції Міжнародної асоціації тюремного капеланства (IPCA), представники Всеукраїнської профспілки працівників пенітенціарної служби та Управління ДПтС у Києві та Київській області.

Мартін Фебер розповів про дійсність щоденного служіння німецького капелана у в'язниці посиленого режиму безпеки та про особливості законів федеральних земель, щодо практики служіння католицьких і протестантських душпастирів. Капелан в Німеччині має широке коло повноважень і можливостей, проте мусить балансувати поміж обов'язками перед керівництвом тюрем та довірою в'язнів. Уряд утримує капелана гідним гонораром, але робить це не напряму, а через церкву, до якої належить душпастир.

Юрій Решетніков,  докторант Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат філософських наук, проаналізував стан законодавства, щодо забезпечення релігійних свобод в пенітенціарній сфері, роль християнських церков в оздоровленні українського суспільства через реабілітаційні програми для колишніх в'язнів. Він відмітив унікальність міжконфесійного порозуміння в Україні та переваги українського варіанту розвитку соціального служіння церков у в'язницях.

Сергій Стретович, заступник начальника управління ДПтС України в м. Києві і Київській області з соціально-виховної та психологічної роботи підполковник внутрішньої служби, розповів про  програми соціальної реабілітації засуджених, які втілюються в установі-моделі у Білоцерківській ВК№35. Він представив існуючі нині форми взаємодії пенітенціарної служби з церквами і деномінаціями для соціально-виховної праці із засудженими.

Олег Андрієнко, Голова Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби, член колегії ДПтС та Громадської Ради при ДПтС, зупинився на напрямках співпраці церков і персоналу Державної пенітенціарної служби України. Пенітенціарні служачі - люди з особливою потребою духовної опіки, - підкреслив він.

Ілля Пахомов, старший викладач циклу психолого-педагогічних дисциплін Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу Кримінально-виконавчої служби України, майор внутрішньої служби,  представив соціологічне дослідження «Тюремне капеланство очима православних засуджених», логіка якого виразно відокремлювала на головну роль майбутнього капеланства в Україні духовенство УПЦ. 

Проблемні питання у взаємовідносинах  між персоналом та спецконтингентом - представила Тамара Кушнирова, доцент кафедри прикладної педагогіки та роботи з персоналом Національної академії внутрішніх справ, кандидат психологічних наук. Нею було наголошено на залишковому принципі фінансування та соціальних гарантій працівникам пенітенціарної сфери, важкі умови служби, які спричиняють професійну деформацію та вигорання.

Пастор Леонід Сметанин, викладач Київської богословської академії керівник тюремної місії «Промінь Світла» при ВСЦ ЄХБ України, благовісник, практик тюремного служіння  представив доповідь «Тюремне капеланське служіння, його досвід і соціальна роль в Україні». Він відмітив роль святкування 1000-літнього ювілею Хрещення Русі-України у відродженні пастирської опіки в'язнями. Умови для пастирської праці, на думку доповідача, тоді були більш сприятливі. Він висловився за якнайскорше впровадження капеланства на законодавчому рівні.

Керівник секції протоієрей Віктор Яценко, Голова правління Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі», Голова Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи, повідомив про зусилля УПЦ щодо законодавчих ініціатив для введення терміну капеланство та для зняття перешкод релігійної опіки у слідчих ізоляторах. Зокрема йшлося про подальший розвиток законопроекту відомого депутата Володимира Олійника Про внесення законодавчих актів України щодо забезпечення заарештованих осіб на медичну допомогу та віросповідання № 9206 від 22 вересня 2011 року.

Юрій Васильчук, виконавчий директор Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі», ствердив, що існуюча нині модель участі християнських церков у пастирській опіці в'язнями може бути суттєво погіршена з введенням капеланства і наданням переваги лише одній конфесії. Він скритикував зусилля щодо встановлення європейської моделі капеланства, зокрема і принцип утримання капелана від уряду, оскільки це цілком може змінити ставлення засуджених до тюремного священика, а його працю перетворити на справжній формалізм.
 
Про досвід соціального служіння Української Греко-Католицької Церкви у пенітенціарній сфері розповів ієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Він представив соціальну доктрину Католицької Церкви щодо причин  кримінальної злочинності та заходів її обмеження, пенітенціарного служіння та реабілітації в'язнів. Основна думка доповіді була про необхідність участі суспільства у пенітенціарному служінні та наголос на радикальному зменшенні застосування ув'язнення як міри покарання, про духовний вимір пенітенціарного служіння, який неможливо забезпечити без участі усіх церков і деномінацій, що служать кожна своїм даром, своєю харизмою. На кінець о. Костянтин розповів про підготовку до проведення конкурсу образотворчого мистецтва в’язнів «Переображення Господньою Любов’ю» та про особливу роль мистецтва у процесі соціального порозуміння.

Завершила зустріч доповідь протоієрея Павла Основенка, Голови відділу по духовному вихованню в місцях позбавлення Української Православної Церкви - Київський Патріархат «Практичні аспекти організації духовного окормлення персоналу та спеціального контингенту пенітенціарних установ».

Підсумовуючи зустріч, присутні погодилися про необхідність поступового формування пропозицій щодо майбутнього пастирської опіки в пенітенціарних установах, щоб здійснити шанс України на втілення усіх переваг і досягнень, які має християнське служіння у в'язницях.

Інформація про служіння в'язничних капеланів УГКЦ.



«Терпеливістю і милосердям!»

«Cum patientia et misericordia!»

Відродження душпастирства УГКЦ у пенітенціарних установах України розпочалося 1991 року, у часі її легалізації після років підпілля. Після перенесення 2005 року осідку глави УГКЦ до Києва блаженніший Любомир Гузар створив при Патріаршій Курії УГКЦ Департамент душпастирства у силових структурах України під керівництвом преосвященнішого Михаїла (Колтуна), єпископа Сокальсько-Жовківського. За координацію служіння УГКЦ у виправних колоніях та в’язницях відповідає Відділ душпастирства у пенітенціарній системі України. Сьогодні душпастирська опіка проводяться регулярно в пенітенціарних установах № 3, 13, 27, 30, 40, 41, 44, 47, 48, 50, 55, 57, 63, 85, 110, 112, 120, 124, у виправних центрах № 118, 128, 135 у дев'яти слідчих ізоляторах та в трьох колоніях для неповнолітніх України. Інші 6 установ наші священики мають можливість відвідувати тільки принагідно. Кожна з 12 єпархій на території України має головного капелана. Участь у служінні беруть священики, семінаристи, монахи й миряни – всього понад 200 осіб. Серед них – 41 священики-капелани. Більшість з них отримали сертифікати про засвоєння базового рівня компетентності для праці у пенітенціарних установах. Багато активних волонтерів є студентами або фаховими богословами, психологами, юристами, соціальними працівниками та педагогами.


Головними напрямками служіння капеланів є проповідь, катехизація, уділення Св. Тайн, сприяння у підтримці зв'язків із родиною, навчання, священиків і волонтерів основам місії Церкви у тюрмах. Неділя про Блудного Сина, за два тижні до Великого Посту, є проголошеною у Церкві Днем особливої пастирської турботи й молитви за в’язнів.



2001 року УГКЦ стала співзасновницею й учасницею Української міжконфесійної християнської місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”. Місія об’єднує 12 християнських Церков і деномінацій. Ця організація представляє Україну в Міжнародній асоціації тюремного служіння (PFI). Від 2003 року УГКЦ є учасницею, на правах спостерігача, а з 2007-го – дійсним членом Міжнародної католицької комісії душпастирської опіки в тюрмах (ІССРРС), яка діє під керівництвом Конгрегації в справах духовенства, у співпраці з Папською радою “Справедливість і мир” та має статус спеціального консультанта ООН.

2007 року у співпраці з фахівцями Державної пенітенціарної служби України УГКЦ започаткувала програму, що лягла в основу навчання капеланів Церков-учасниць Місії тюремного служіння. 2008 року відбулося Перше паломництво Державної пенітенціарної служби України до Зарваниці за участю представників 7 Церков-учасниць Місії. Традицією стало щорічне всеукраїнське паломництво для працівників пенітенціарної системи України під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» до Свято-Успенської Унівської Лаври. Воно відбувається на Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, 26 - 27 вересня.

У співпраці з Державною пенітенціарною службою УГКЦ посприяло участі праць образотворчого мистецтва в’язнів у міжнародних мистецьких конкурсах у Відні (червень 2009) та у Берліні (грудень 2009, грудень 2011).

2009 року у Києві з ініціативи УГКЦ було проведено Міжнародну конференцію «Юридичний вимір пенітенціарного служіння», в якій брали участь чільні представники Міжнародної католицької комісії в’язничного душпастирства (ІССРРС) та Міжнародної асоціації тюремного служіння (PFI). 2011 року, УГКЦ за співучастю церков-учасниць міжконфесійної християнської місії «Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі» зініціювала проведення круглого столу в УКРІНФОРМІ «Реалізація релігійних прав засуджених до позбавлення волі та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення. Вплив духовно-морального фактора на виправлення засуджених». Таким чином розпочалася праця з розробки концепції пенітенціарного душпастирства у в'язничній системі України.

Зустріч Європейської ради ICCPPC з українськими капеланами відбулась у Львові у січні 2012 року, що засвідчило зростаючу увагу міжнародної спільноти до системи правосуддя та попередження злочинності в Україні.

29 травня 2012 року вперше в стінах Верховної Ради України обговорювалася проблема систематичної духовної опіки в'язнями. Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у співпраці з Асоціацією Українських Правників та Українською міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі", провів «круглий стіл» на тему: «Участь релігійних організацій у формуванні законодавчих ініціатив у сфері пенітенціарної політики». Найактивнішу участь у підготовці цієї події взяло Пенітенціарне душпастирство УГКЦ. Як наслідок цієї зустрічі триває розробка й обговорення проекту Положення про здійснення релігійної опіки в установах Державної пенітенціарної служби України.

12 грудня 2012 року Глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Святослав і Голова Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков підписали Угоду про співробітництво. Угода є віддзеркаленням розвитку співпраці, передбаченої попереднім документом, підписаним Блаженнішим Любомиром 2007 року. Текст Угоди не лише підсумував структурні зміни, що сталися за останні 5 років, але також зробив наголос на опіку персоналу ДПтС України та членів їх сімей, слухачів навчальних закладів ДПтС України, засуджених та осіб, узятих під варту.

26 грудня 2012 року відбулася презентація першого підручника, що подає фахові орієнтири священикам і волонтерам для душпастирства у пенiтенцiарних закладах «Служити в’язням». Вона є плодом багатолітньої співпраці з пенітенціарною службою та містить важливі документи Церкви стосовно цього прекрасного служіння.

Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно з БФ «Карітас-Київ» у співпраці з Державною пенітенціарною службою України проводить у серпні 2013 року Всеукраїнську виставку-конкурс мистецьких робіт в'язнів «Переображення Господньою Любов’ю».  

Контакт:


преосвященніший Михаїл (Колтун),
єпископ Сокальсько-Жовківський,
керівник Департаменту УГКЦ
з душпастирства у силових структурах України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20

e-mail: sokaleparchy@zhovkva.lviv.ua







ієрей Костянтин Пантелей,
керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства
у пенітенціарній системі України
а/с В-125 Київ-1, 01001
тел./факс 044 279-19-20
Тел. 098 422-9-221
e-mail:
panteley@ukr.net



середа, 15 травня 2013 р.

Сучасний стан пенітенціарної системи України.

Як повідомляє Державна пенітенціарна служба України,
Станом на 1 травня 2013 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 140 273 особи.
При цьому:
у 26 діючих слідчих ізоляторах та 6 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається
25773 особи,
з них на стадії:
досудового розслідування
1872 особи,
судового розгляду (до винесення вироку)11586 осіб,
у 141 кримінально-виконавчій установі
з них:
113331 особа
у 9 установах максимального рівня безпеки
4350 осіб;
у 41 установі середнього рівня безпеки
для неодноразово засуджених
42520 осіб;
у 35 установах середнього рівня безпеки
для вперше засуджених
36550 осіб;
у 9 установах мінімального рівня безпеки
із загальними умовами для тримання чоловіків
6554 особи;
у 4 установах мінімального рівня безпеки
із полегшеними умовами для тримання чоловіків
945 осіб;
у 13 колоніях для тримання жінок
6072 особи;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах
2880 осіб;
в лікувальних закладах при ВК та СІЗО
2498 осіб;
у 24 виправних центрах
5377 осіб;
у 8 виховних колоніях для неповнолітніх
1169 осіб.
Серед засуджених:
12 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років;
1836 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
727 осіб відбувають покарання у вигляді арешту.
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
16,3 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,1 тис. осіб, які
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;
9,5 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;
28,4 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання;
2,3 тис. осіб – за зґвалтування;
32 особи за захоплення заручників;
21,1 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.
Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 114 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.
При 88 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 9 тис. засуджених.
Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад. З їх числа: у 58 установах – вечірні школи, 74 – класи (групи) з вечірньою формою навчання, 19 – навчально-консультаційні пункти.
До участі у зовнішньому незалежному оцінюванні навчальних досягнень у 2013 році в установах та слідчих ізоляторах ДПтС України зареєструвалось 280 осіб, в тому числі 107 – які відбувають покарання у виховних колоніях.
Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 140 культових релігійних споруди, з яких: 95 – храми; 38 – каплиці; 7 – молитовних будинків.
На обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 142300 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.
Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 48,4 тис. працівників, при штатній чисельності 53,9 тис. посад.
Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу.
Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в Національному університеті "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого", Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011року № 201-р утворено Інститут кримінально-виконавчої служби у складі Національної академії внутрішніх справ, у якому навчається на денній формі – 330 курсантів та на заочній формі – 317 слухачів.