Історія Ганни, розрізом в два життя…

Коли потрапляєш у заклади позбавлення волі, час ніби зупиняється, сонце перестає світити, легені відмовляються дихати, повільно життя втрачає будь-який сенс… Ти мимоволі перетворюєшся з людини на «елемент системи»…

«Відмотати» термін, як кажуть, колишні в’язні, і не «зламатись», тобто не втратити віри в себе, людей, вкрай важко. Нерідко - неможливо. На жаль, спостерігаємо тенденцію схильності осіб, які «вийшли», знову ставати на злочинний шлях, часом із ще важчими проступками. Коли я по вуха в бруді, то, як ніхто інший, потребую когось, хто б подав руку допомоги і прийняв мене «у всій красі»...

Після Чернігівської виправної колонії, Ганна, вирішила постукати в двері Реабілітаційного Центру «Переображення», де радо відкривають двері тим, хто опинився у складних життєвих обставинах. Спершу було важко, минуле ніяк не давало спокою, але завдяки зусиллям сестер-монахинь, священників, соціальних працівників, які опікувалися кожним, хто там мешкав, життя Ганни потихеньку змінювалось. Непомітно проходили дні за працею у швейній майстерні, на кухні, присадибній ділянці, єднаючи всіх у невеличку, але справжню сім'ю, де кожен почувався прийнятим, любленим. Ганна вперше почула про Бога та Його невимовну любов і милосердя до кожного, навчилась молитись,черпати життя зі Святих Таїнств.

Минув рік… відколи Ганна пішла в самостійне життя. Приємною несподіванкою для всіх, був її прихід до центру, щоб висловити вдячність всім тим, хто допоміг стати їй на ноги. Також це була чудова нагода зустрітися віч на віч з реабілітантками, поділитися успіхами зі свого нового життя, стати тим реальним прикладом, що стимулює до переміни власного життя. Ганна повідомила, що проживає в Росії, де працює старшим продавцем у магазині, з радістю ділиться про відновлені стосунки з рідними. Як сьогодні ця мила жінка зазначає, що саме тут у Центрі «Переображення», який щиро називає своїм рідним домом, Господь переобразив її серце раз і назавжди, навчив любити, прощати інших та себе, обирати нове життя з усіма його викликами…

Ганна є тим прикладом для нас усіх, коли ми з повноти довірятимемось Богові, то наше життя завжди набуватиме нового сенсу, Він Єдиний здатен перемінити наше серце, а відтак життя до невпізнання та захоплення…

о. Юрій Логаза, духівник Центру

Відбулося робоче засідання правління християнської місії тюремного служіння.

15 вересня 2015 року у храмі Переображення Господнього, що при центральному апараті Державної пенітенціарної служби України, відбулося робоче засідання правління Української міжконфесійної християнської місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» під проводом Голови правління Місії пастора Рустама Фатуллаєва. В рамках зустрічі представників Церков-членів місії були обговорені питання створення Душпастирської ради при Державній пенітенціарній службі України та концептуальні положення про її діяльність. Згідно пропозицій правління Місії Душпастирська рада при ДПтС України утворюється з офіційних представників конфесій, які є членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій. У своєму першому складі Рада зможе опрацювати й доповнити статті свого Положення і приступити до покрокового втілення закону про тюремне капеланство.

Члени правління Місії зустрілися з начальником Управління соціально-психологічної роботи із засудженими апарату ДПтС України Ігорем Андрушком й обговорили завдання наступної робочої групи щодо організації діяльності Душпастирської ради при ДПтС України, що відбудеться в жовтні. Обмінялися інформацією щодо практичного впровадження законоу про в'язничне капеланство, в розробці якого брали участь представники Церков Місії. Зокрема присутні обговорили питання усунення перешкод для відвідування священиками-капеланами усіх категорій в'язнів, що перебувають в установах попереднього ув'язнення. Згідно закону про тюремне капеланство усі категорії осіб, що потрапили у попереднє ув'язнення користуються правом на зустріч з капеланом без обмежень.

Учасники засідання обговорили найближчі заходи та програму наступного виїзного засідання до Одеси.

Церкви представляли члени правління Місії:

1)  Рустам ФАТУЛЛАЕВ, Голова правління Місії; пастор Церкви «Скиния» Всеукраїнського Союзу Християн Віри Євангельської;

2)  пастор Сергій КАЗЬМЕНКО, помічник єпископа Релігійного Центру Божої Церкви Християн Віри Євангельської України;

3) протоієрей Віктор ЯЦЕНКО, керівник Синодального відділу Української Православної Церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи

4)   пастор Олег ВАСЮР заступник  керівника тюремного служіння Всеукраїнського Союзу об'єднань Християн Євангельських Християн-Баптистів

5)  Євген Володимирович ДМИТРІЄВСЬКИЙ, Старший пастор тюремного служіння Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри України;

6)   пастор Сергій ЛУЦЬКИЙ, керівник Відділу капеланського служіння Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня;

7) протоієрей Костянтин Юрійович ПАНТЕЛЕЙ, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.

8) отець Григорій ДРАУС, головний капелан в’язнгичного служіння Римо-Католицької Церкви в Україні.

9) В'ячеслав КОГУТ, Виконавчий директор Української Міжконфесійної Християнської Місії “Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі”.

10) Ігор ЛУК'ЯНОВ, помічник старшого єпископа УХЄЦ з державних та міжконфесійних відносин.

В Центрі волонтерської співпраці Пенітенціарного душпастирства відбулася робоча зустріч.

12 вересня 2015 року у приміщенні Департаменту душпастирства силових структур України відбулася робоча зустріч волонтерів, які обговорили завдання пенітенціарного служіння. Про події літа 2015 року, що відбулися завдяки активній підтримці волонтерів, повідомив о. Костянтин Пантелей. Це були зокрема: паломництво Державної пенітенціарної служби, "Козацький гарт", волонтерський візит “Центру опіки сиріт” до неповнолітніх в'язнів, "Спасівський кошик в'язням". Відтак о. Костянтин розповів про практичне впровадження закону про капеланство та запропонував розвивати важливі напрямки пенітенціарного служіння, орієнтовані на постраждалих внаслідок злочину, на організацію підтримки ув'язнених жінок, на працю з неповнолітніми. Адвокат Ігор Свєтличний повідомив про діяльність центру безоплатної адвокатської допомоги та про успішні судові процеси, в яких вдалося захистити права громадян. Віра Кузнецова поділилася задумами що стосуються організації подій для в'язнів спираючись на новинки світової літератури. Активно до планування волонтерської активності долучилися семінаристи Трьохсвятительської семінарії. Вони готують дні Біблії для в'язнів та товариський футбольний матч.

"11 вересня пройшло вже 3 місяці від прийняття закону про тюремне капеланство. Цей термін був передбачений законом для впорядкування і приведення у відповідність із законом усіх інструкцій, положень й інших підзаконних актів. Тюремне капеланство стає містком поміж суспільством на свободі і громадянами, які потрапили за колючий дріт. Роль пенітенціарного волонтерства стає як ніколи великою, щоб зробити те, що не під силу одному лише капелану. Священик у тюрмі - це автентичний свідок Церкви за ґратами. Але самотній священик не здатен зробити те, до чого покликані волонтери. Бути посланцями суспільства для в'язнів у місцях несвободи. І бути посланцями перебуваючих у неволі до суспільства. Окрім того увесь гуманітарний аспект тюремного служіння та привернення більшої уваги до людей, постраждалих від дій злочинців - також завдання волонтеріату" - підсумував завдання цієї зустрічі Павло Загороднов, референт Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, відповідальний за формування волонтеріату.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.