Шукати в цьому блозі

четвер, 15 жовтня 2015 р.

Покровські відвідини в'язнів.

14 жовтня 2015 року волонтерки парафії Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі Ореста Цибрівська і Ганна Кострова відвідали жінок, утримуваних у Київському слідчому ізоляторі. Від парафіальної служби милосердя вони передали теплий одяг. Окрім того для профілактики інфекційних і простудних захворювань ув'язнені жінки отримали корінь імбиру.

Цього ж дня о. Костянтин Пантелей відвідав хворих в'язнів з міжобласної лікарні ДПтС у Бучанській виправній колонії № 85.

У Личаківській виправній колонії №30 є наша капличка, присвячена Покрову Пресвятої Богородиці. 
Цієї суботи, 17 жовтня, ми святкували наше храмове свято. Божественну Літургію очолив о. Віталій Назар, редемпторист. У своїй проповіді о. Віталій нагадав нашим ув’язненим про те, що Марія є нашою матір’ю, котра любить нас ніжною материнською любов’ю і готова усіх прихистити.

Cерце раділо тому, що багато наших ув’язнених приступило до Св. Причастя. Наша

Небесна Ненька усіх огортає своїм святим омофором. Не забуває вона і про своїх убогих дітей. На завершення Літургії було посвячення ікони Покрови Пресвятої Богородиці, мирування та окроплення свяченою водою усіх присутніх. Щоб радість була повною, ми організували нашим в’язням «солодкий стіл».

Віримо, що Пречиста Діва має їх в своїй опіці. «Радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором!»
бр. Євген Антонишин, редемпторист

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ.

вівторок, 13 жовтня 2015 р.

У ДПтС України відбулося перше засідання Душпастирської ради при Державній пенітенціарній служби України.

13 жовтня 2015 року у залі колегії Державної пенітенціарної служби України відбулося перше засідання Душпастирської ради при ДПтС України. Створення цього дорадчого органу було передбачено законом про капеланство у пенітенціарній стистемі України, що вступив в силу 11 червня цього року.

З вітальною промовою до присутніх звернувся перший заступник Голови Державної пенітенціарної служби України полковник внутрішньої служби Петро Лейковський. У своєму вступному слові він зазначив, що «сьогодні в установах пенітенціарної системи України утримується майже 90 тисяч громадян за скоєння різних злочинів, і щорічно звільняється близько 35 тисяч осіб, більшість з яких - особи продуктивного та працездатного віку. У роботі з цими особами, ДПтС України розглядає релігійні організації як партнерів, оскільки багаторічна практика довела конструктивність та ефективність такої співпраці в питаннях морально-етичного виховання та духовного збагачення наших підопічних».

У ході засідання було розглянуто зміни до Положення про Душпастирську раду при Державній пенітенціарній службі України, а також питання навчання майбутніх священнослужителів (капеланів) на базі відомчих навчальних закладів та обговорено перспективи отримання ними відповідних посвідчень. 

Згідно положення Душпастирська рада утворюється для координації душпастирської опіки в органах та установах, що належать до сфери управління Д ДПтС України з офіційних представників Церков, які є членами Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій. У своїй діяльності Душпастирська рада співпрацює зі структурними підрозділами центрального апарату ДПтС України, на які покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями - Управління соціально-психологічної роботи із засудженими і Департамент по роботі з персоналом Державної пенітенціарної служби України.
  Ці структурні підрозділи центрального апарату ДПтС України:
- сприяють в праці Душпастирської ради;
- ініціюють тематику засідань Душпастирської ради
- на основі прийнятих Душпастирською радою рішень в 5-денний строк з моменту їх отримання готують доповідь Голові ДПтС України для ознайомлення чи прийняття рішення;
- організовують висвітлення діяльності Душпастирської ради у відомчій газеті «Закон і обов’язок», на сайті ДПтС України та на інших ЗМІ.
Також представники органів, установ та навчальних закладів ДПтС України, на запрошення Душпастирської ради беруть участь у її роботі.

понеділок, 12 жовтня 2015 р.

Мистецтво… крізь ґрати.

Мистецтвом називають найвищий рівень майстерності людини в якійсь справі чи галузі. Воно розкриває духовний склад особистості, її психологію. Хіба ви не помічали, що досить часто, дивлячись, до прикладу, на мазки фарби на полотні, в уяві виникають певні образи, й ми немовби читаємо зашифроване автором послання.
Поціновувачам мистецтва в місті над Смотричем дійсно є над чим замислитись. І справа навіть не в тому, що у нас постійно проходять численні фестивалі, конкурси, виставки та мистецько-культурні заходи, – тут кожен куточок, кожен камінчик бруківки дихає потужним зарядом енергії, краси та неповторності. Здається, випещений найрізноманітнішими подіями культурного життя мистецький бомонд Кам’янця-Подільського вже нічим не здивувати. Але це таки змогли зробити. І хто б ви думали? Ув’язнені….

16 жовтня вперше у Кам’янці-Подільському в архітектурній пам’ятці XVI ст. — будинку Чорторийських, що на Зарванській, — відбулася презентація пересувної виставки творів образотворчого і прикладного мистецтва осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, під назвою «Переображення Господньою Любов’ю». Виставка стала результатом конкурсу, який проводився ще 2013 року під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блажейннішого Святослава  з нагоди Дня хрещення Русі та мав на меті відібрати кращі із кращих робіт для участі в Міжнародній виставці образотворчого мистецтва ув’язнених.

До Кам’янця, а перед цим Києва, Чернігова, Полтави, Черкас, Дніпродзержинська, Запоріжжя, Кіровограда, Херсона, Житомира та Ніжина, Вінниці, Тернополя, Чорткова, Збаража, Івано-Франківська, Чернівців та Львова, потрапили вже кращі роботи, відібрані журі конкурсу, які подорожуватимуть Україною протягом трьох років.
Як розповів один із співорганізаторів виставки в нашому місті — ігумен монастиря Святих Кирила і Мефодія отець Віталій Котик, її метою є сприяння суспільному діалогу та процесу реінтеграції наших співгромадян, які опинилися в місцях позбавлення волі. Наразі важко сказати, зі скількох саме творів, зібраних у різних пенітенціарних установах України, спочатку складалася експозиція, адже протягом такого довгого шляху до Поділля багато робіт було придбано доброчинцями. Усі отримані кошти будуть використані на потреби соціальної реадаптації колишніх засуджених в спеціальному центрі на Чернігівщині.

Чесно зізнаюся, мене до глибини душі вразили ці роботи. Хтось із авторів віднайшов красу в релігійній тематиці, хтось — у натюрмортах та пейзажах, а хтось —  у вишивці. Кожне полотно, кожна картина, вирізьблена по дереву, мала свою зранену душу, яка так просилася зрозуміти її й побачити, що її автори – звичайні люди, яким так не вистачає любові та уваги. І за гратами може існувати мистецтво, адже там, напевно, як ніде, оголяються всі відчуття і змінюється сприйняття себе й світу в цілому.
Відвідати виставку можна до 31 жовтня щодня, окрім понеділка, з 10.00 до 18.00. Опісля вона помандрує іншими містами України.

Діна КУШНІР