Представники Душпастирської ради при Міністерстві юстиції України - голова ради о. Григорій Драус та заступник голови о. Костянтин Пантелей озвучили необхідність нормативного забезпечення впровадження штатного капеланства як невід'ємну частину Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року. 12-13 травня 2021
року відбулося обговорення проєкту цього документу у форматі відео-конференції.
Стратегія має стати програмним документом, що визначить напрями подальшого реформування і функціонування пенітенціарної системи в Україні. Її метою є створення умов безпеки суспільства та соціальної адаптації особи правопорушника.Під час дводенних відео-конференцій її учасники розглянули основні напрями Стратегії:
- Створення належних умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту;
- Створення ефективної системи протидії катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, а також умов для запобігання випадкам неналежного поводження;
- Збільшення застосування покарань та запобіжних заходів, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства, та подальший розвиток органів пробації;
- Удосконалення методів та інструментів виправлення і ресоціалізації засуджених та їх подальше впровадження;
- Покращення медичного обслуговування в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
- Формування ефективної моделі добору та підготовки персоналу пенітенціарної системи;
- Розширення можливостей цифровізації пенітенціарної системи.
Капеланство у в'язничній системі в Україні досі не прийняте НА ШТАТНІЙ ОСНОВІ зі збереженням волонтерського і принагідного відвідування пенітенціарних установ вповноваженими священнослужителями. Це - головний та, на сьогодні, єдиний пункт нашої взаємодії у стратегічному плануванні, який зазнає цілковитого ігнорування. Такий підхід викликає жаль, особливо в контексті спрямованості документу про стратегію до 2026 року до, так би мовити, європейської інтеграції й виконання Україною міжнародних зобов'язань. Візити капеланів сприймаються адміністраціями конкретних установ як "прикра перешкода для повсякденного функціонування" в'язниці чи колонії. Дуже виразною є лише зацікавленість у матеріальній допомозі, в чому представники релігійних організацій ніколи не відмовляють.
Релігійна опіка у пенітенціарній системі базується на дотриманні вимог з міжнародних правових документів, а саме:
- Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст. 18);
- Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй щодо поводження з ув'язненими (Правила Нельсона Мандели) (ст. 4.2, 65, 66, 91, 92.1, 104.1);
- Європейських пенітенціарних (в’язничних) правил (ст. 29.1-3; 35.1);
- Правил пробації Ради Європи 2010 року (ст 37);
- Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи для в'язничних та пробаційних служб щодо радикалізації та насильницького екстремізму.
ПРОПОЗИЦІЇ ДУШПАСТИРСЬКОЇ РАДИ
1. Доручити Департаменту публічного права МЮУ розробити Положення про капеланство і заходи душпастирської опіки у пенітенціарній системі України та законодавчо врегулювати можливість прийняття за трудовим договором штатного священнослужителя (капелана) для здійснення завдань з реалізації релігійних прав засуджених та ув’язнених.
2. З метою профілактики професійної деформації і емоційного вигоряння, рекомендувати на розгляд Міністерства юстиції проведення для персоналу ДКВС заходів реабілітації і спеціальної підготовки поза межами в’язничного середовища у структурі робочого тижня/місяця.
3. Для заходів профілактики професійної деформації й емоційного вигоряння, рекомендувати залучення психологів капеланів
4. Створити умови для повноцінного відновлення діяльності національної організації ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ
5. При плануванні інфраструктури приміщень в установах виконання покарань і установах попереднього ув’язнення передбачити достатню кількість приміщень, що відповідають необхідним вимогам безпеки, для залучення суспільних ініціатив та реабілітаційних програм релігійних та неурядових організацій для індивідуальної і групової праці із засудженими й утримуваними під вартою для ефективного процесу ресоціалізації й праці із засудженими та ув’язненими.
Заступник Міністра юстиції Олена Висоцька висловила вдячність усім, хто долучився до обговорення та допоміг удосконалити стратегію реформування пенітенціарної системи.
В обговоренні взяли участь представники:
- Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, Уповноваженого ВРУ з дотримання прав людини, Моніторингової місії ООН з прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини, Представництва ЄС в Україні та Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів;
- Посольства Королівства Норвегії в Україні, Посольства Канади в Україні та Посольства США в Україні;
- Проектів NORLAU «Підтримка судової реформи в Україні через повномасштабне впровадження пробації в Україні», «Підтримка реформ юстиції і правосуддя в Україні Pravo-JUSTICE» та «Супровід урядових реформ в Україні SURGE»;
- Програми МАТРА «Пробація та альтернативні санкції в Україні» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID);
- Громадських організацій “Світло надії”, “Спорт проти наркотиків”, “Докудейз”, “Free zone”, “100% життя”, “Український інститут з прав людини”, “Україна без тортур”, “Експертний центр з прав людини”, “Союз “Золотий Вік України”, “Всеукраїнський громадський центр “Волонтер”, ВБФ “Деполь Україна” та Громадського формування з охорони громадського порядку «Капеланський патруль»;
- Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України.
Пропозиції до Стратегії реформування пенітенціарної системи приймаються до 20 травня 2021 року.
