Розпочався рік Милосердя, проголошений Святішим отцем папою Франциском.

У вівторок, 8 грудня 2015 р., в урочистість Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, Папа Франциск очолив на площі Святого Петра у Ватикані Євхаристійне богослуження з нагоди відкриття надзвичайного Святого Року Милосердя. Пенітенціарне служіння Церкви надає унікальну можливість послужити в милосерді щодо душі і щодо тіла в потребах в'язнів. Святий Рік Божого Милосердя буде тривати з 8 грудня 2015 р. до 20 листопада 2016. Протягом цього часу будуть відчиненими Святі Двері у чотирьох папських базиліках. Ювілейний рік  – це особливий рік, в якому Святіший Отець закликає вірних до покаяння, наголошуючи на цілковитій довірі божому милосердю цілого свого життя.

Традиція святкування Ювілейного Року сягає 14 століття, її розпочав папа Боніфацій VIII у 1300 році. З цього часу Церква проголошувала ювілейні роки кожні 25-50 років, хоча були і вийнятки, коли Папа проголошував екстраординарний Ювілейний Рік. За останні 700 років Церква святкувала Ювілейний Рік двадцять дев’ять разів. Святий Рік Милосердя, проголошений Папою Франциском, буде тридцятим. Під час інавгураційної меси Папа виголосив наступну проповідь:

Браття і сестри!

Через деякий час матиму радість відкрити Святі Двері Милосердя. Здійснюємо цей жест, який я вже здійснив у Банґі, настільки простий, наскільки символічний, у світлі Божого слова, яке ми вислухали, що ставить на першому плані першість благодаті. Те, що неодноразово повторюється в цих читаннях, у дійсності, відсилає до слів, з якими ангел Гавриїл звернувся до юної дівчини, схвильованої та здивованої, вказуючи на таїнство, яке Її огорнуло: «Радуйся, повна благодаті» (Лк 1,28).

Діва Марія покликана, насамперед, радіти тим, що Господь здійснив у Ній. Божа благодать огорнула Її, вчинивши гідною стати матір’ю Христа. Коли Гавриїл увійшов в Її дім, то також і найглибше таїнство, яке виходить за межі будь-яких здібностей розуму, стає для Неї причиною радості, віри та віддання Себе слову, яке Їй об’явлене. Повнота благодаті здатна перемінити серце та вчиняє його здатним вчинити настільки великий поступок, який змінює історію людства.

Свято Непорочного Зачаття виражає велич Божої любові. Він не лише Той, хто прощає гріх, але в Марії діє так, що запобігає первородній провині, яку кожна людина носить у собі, приходячи на цей світ. Божа любов запобігає, випереджує та спасає. Початок історії гріха в Едемському саді виливається у задум любові, яка спасає. Слова Книги Буття вказують на щоденний досвід, який відкриваємо в історії особистого життя. Завжди існує спокуса неслухняності, яка виражається у бажанні планувати своє життя незалежно від Божої волі. Саме ця неприязнь постійно чинить замах на життя людей, щоби протиставляти їх Божому задумові. Однак, також й історію гріха можна збагнути лише у світлі любові, яка прощає. Гріх можна зрозуміти лише в цьому світі. Якщо би все залишилося відданим гріхові, ми були би найнещаснішими з-поміж створінь, в той час, як обітниця перемоги Христової любові вміщає у собі все Отцеве милосердя. Боже слово, яке ми вислухали, не залишає сумнівів щодо цього. Непорочна Діва стоїть перед нами, як упривілейований свідок цієї обітниці та її сповнення.

Цей надзвичайний Святий Рік також є даром благодаті. Перейти через ці Двері означає відкрити глибину милосердя Отця, Який всіх приймає й особисто виходить назустріч кожному. Це Він нас шукає, Він виходить нам назустріч. Це буде рік, під час якого слід зростати в переконаності у милосерді. Якої ж кривди завдається Богові та Його благодаті, коли стверджується насамперед про те, що гріхи караються Його судом, замість того, щоб наголошувати на тому, що вони прощаються Його милосердям. Так, саме так! Ми повинні ставити милосердя перед судом, і в будь-якому випадку Божий суд здійснюватиметься у світлі Його милосердя. Отже, перехід через Святі Двері повинен допомогти нам почуватися учасниками цього таїнства любові та лагідності. Відкиньмо будь-які форми страху чи боязні, бо вони не личать тому, хто є любленим; живімо, радше, радістю зустрічі з благодаттю, яка все перемінює.

Сьогодні тут в Римі та в усіх дієцезіях світу, переходячи через Святі Двері, хочемо також згадати про інші двері, які п’ятдесят років тому Отці Другого Ватиканського Собору відчинили навстіж перед світом. Цю річницю слід згадувати не лише з огляду на багатство документів, залишених Собором, які до сьогодні дозволяють перевіряти величезний поступ, здійснений у вірі. Собор, насамперед, був зустріччю. Справжньою зустріччю між Церквою та людьми нашого часу. Зустріччю, позначеною силою Святого Духа, Який спонукав Свою Церкву відплисти з мілини, яка на довгі роки замкнула її у собі самій, щоб з ентузіазмом повернутися на місійний шлях. Це було повернення на шлях, який веде до зустрічі з кожною людиною там, де вона перебуває: в її місті, домі, місці праці… повсюди, де б не перебувала людська особа, Церква покликана досягти її, приносячи радість Євангелія, милосердя і Боже прощення. Це місійна спонука, яку, отже, після цих десятирічь, знову приймаємо з такими ж силою та ентузіазмом. Ювілей спонукає нас до цієї відкритості та зобов’язує нас не занедбувати духа Другого Ватиканського Собору, духа Милосердного Самарянина, як говорив блаженний Павло VI під час закриття Собору. Переходити сьогодні через Святі Двері зобов’язує нас наслідувати милосердя доброго самарянина.

Джерело: CREDO

У Києві відбулося друге засідання Душпастирської ради при Державній пенітенціарній служби України.

8 грудня 2015 року у Києві відбулося друге засідання Душпастирської ради при Державній пенітенціарній службі України. Початок праці цього дорадчого органу було передбачено законом про капеланство у пенітенціарній системі України. Душпастирська рада  утворена наказом ДПтС України від 7 вересня 2015 року. 

У ході засідання було затверджено склад Душпастирської ради при ДПтС України, погоджено порядок головування у Душпастирській раді. Зокрема було визначено, що першим Головою Душпастирської ради є пастор Рустам Фатуллаев, керівник Відділу соціального служіння «Маханаім» Всеукраїнського Союзу Церков Християн Віри Євангельської (П'ятидесятників). Також було обговорено звернення до центрального апарату ДПтС України про можливість навчання державним коштом майбутніх священнослужителів (капеланів) на базі відомчих навчальних закладів, зокрема у Київському Інституті кримінально-виконавчої служби, Чернігівській пенітенціарній  академії,   Білоцерківському училищі професійної підготовки персоналу та інших. 

Окрім того присутні обсудили перспективу участі релігійних організацій у Пенітенціарній асоціації України, яка має об'єднати теоретиків і практиків пенітенціарної справи. Представники Церков намітили проведення під егідою Душпастирської ради 2016 року конференції у Києві  "Сучасність і перспективи душпастирської опіки в пенітенціарній системі України" та погодили порядок денний ІІІ-го засідання, яке запропоновано провести у 22 січня 2016 року.

У засіданні взяли участь Віталій Хведчук, заступник начальника управління соціально-виховної та психологічної роботи апарату Державної пенітенціарної служби України і Олег Андрієнко - Голова Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби. Присутні члени Душпастирської ради засвідчили живу солідарність зі співробітниками пенітенціарної служби. У часі реформ багато зусиль було звернено на права в'язнів, при цьому цілком занедбано персонал органів і установ пенітенціарної служби.

Гуманізація кримінально-виконавчої системи, втілення Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими (ООН 1955) неможливі без ретельного відбору персоналу всіх категорій, оскільки добра робота в'язничних установ залежить від добросовісності, гуманності, компетентності і особистих якостей цих співробітників. Окрім того, згідно Ст. 46 – 54 Мінімальних стандартних правил держава повинна надати захист соціальних прав і стандартів для персоналу пенітенціарної служби, який на сьогодні залишається найменш захищеною категорією службовців. Члени Душпастирської ради зазначили, що беручи до уваги винятково тяжкі умови цієї роботи, персоналу пенітенціарних установ слід забезпечити гідну винагороду праці, відповідні пільги й умови праці.

Склад Душпастирської ради при ДПтС України

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ

Вокально-інструментальна група "Shine" виступила у чоловічих колоніях неподалік Києва.

5 грудня 2015 року Вокально-інструментальна група "Shine" виступила у чоловічих колоніях неподалік Києва. Перша зустріч відбулася у Березанській (№95), а друга - у Бориспільській виправній колонії (№ 119).

У виконанні вокалістки Христини Шонь та інструментального гурту "Shine", засуджені прослухали релігійні пісні, молитви прослави Бога та свідчення з власного життя. Гучними оплесками глядачі висловлювали свою вдячність не тільки за концерт, а й за подаровану разом з піснями віру і надію у краще майбутнє, в людське добро, у світлий образ Бога. З проповіддю до в'язнів звернувся протоієрей Костянтин Пантелей. Він розповів про духовність свята Воздвиження і про покликанння кожної людини до освячення життя.

Відвідування волонтерами виправних установ позитивно впливають на усвідомлення засудженими, що їх доля комусь цікава. В'язні з радістю зустрічають гостей в установі та завжди чекають на нові зустрічі, які надовго закарбовуються в їх пам’яті.

Адміністрації колоній та засуджені подякували представникам духовенства за організований концерт та побажали творчих успіхів у їх служінні.

Світлини прес-служби ДПтС України.