Шукати в цьому блозі

середа, 3 червня 2015 р.

Доля засуджених на довічно стала темою круглого столу «Вічне довічне».

3 червня 2015 року у приміщенні апарату Державної пенітенціарної служби України відбувся експертний круглий стіл «Вічне довічне». Захід організували Державна пенітенціарна служба України і громадська організація «Харківська правозахисна група» за підтримки Офісу Ради Європи в Україні. У Верховній Раді 12 травня 2015 року прийнято у першому читанні Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покараннямВ експертному круглому столі взяли участь представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій, науковці, співробітники органів державної влади, персонал апарату ДПтС України та його територіальних органів. Від Української Міжконфесійної Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» у події взяв участь протоієрей Костянтин Пантелей, секретар Місії, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України.


Обговорення проблеми велося в кількох аспектах:
  • чи засуджені на довічне позбавлення волі небезпечні і наскільки?
  • як можуть ці засуджені оскаржувати неправосудні вироки?
  • чи можуть ці в'язні колись стати частиною суспільства після певного часу відбуття покарання?
  • який механізм застосування помилування та наступного за ним умовно-дострокового звільнення і 
  • які інституції мають діяти для реабілітації й адаптації колишніх довічників?
У рамках круглого столу були обговорені актуальні питання, пов’язані з покаранням у
виді довічного позбавлення волі:


- приведення умов покарання до довічного позбавлення волі до міжнародних стандартів;
- аспекти практичного впровадження міжнародних пенітенціарних стандартів в Україні;
- особливості соціально-психологічної роботи із засудженими до довічного позбавлення волі та інше.


Станом на 1 травня 2015 року в пенітенціарних установах перебувало 1508 осіб, засуджених на довічне ув'язнення, а ще 440 осіб перебувало в установах на окупованій території Донбасу. 34 % засуджених до довічного покарання раніше не були покарані за кримінальні вчинки. Існує припущення, що серед нині відбуваючих покарання є десятки осіб, що отримали неправосудні вироки. Щоб збагнути велику відповідальність у питанні довічників слід враховувати, що вони засуджені за вбивство 3055 осіб, з яких 36% - жінки, 11% - особи похилого віку, 8% - неповнолітні
74 % засуджених на довічне ув'язнення є віком 18 - 34 роки,
18% - віком 40 - 49 років,
6% - 50 - 59 років,
1% - віком понад 60 років.

Серед спікерів круглого столу були:


Дірк Ван Зіль Сміт, професор компаративного та міжнародного кримінального права (Університет Нотінгема),
Лятів Хусейнов, член Європейського комітету з питань запобігання катуванням або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранням,
Вадим Човган, представник Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України, експерт громадської організації "Харківська правозахисна група".

Наталія Максимова, доктор психологічних наук, представила результати опитування, яке проводилося з метою вивчення громадської думки щодо питань, пов’язаних із покаранням у виді довічного позбавлення волі з 18 по 29 травня 2015 року. Згідно опитування:
98% респондентів відповіли, що не мають довіри до суддівської системи в Україні,
більшість опитуваних вважають за необхідне застосовувати акт помилування для довічників зі зміною покарання на більш м'яке, щоб надати їм шанс умовно-дострокового звільнення.
На питання, за скоєння яких злочинів слід застосовувати вищу міру - пожиттєве ув'язнення  - респонденти відповіли:
81,1% - за геноцид,
64,7% - за терористичний акт,
21,2% - за застосування зброї масового знищення,
58,2% - за умисне вбивство трьох і більше осіб.


В часі обговорення виступів о. Костянтин Пантелей схвально відгукнувся про нещодавно ухвалений законопроект за № 2292, який торкається долі засуджених на довічно, проте зазначив, що головні зміни мали би стосуватися можливості довічників оскаржувати неправосудні вироки і добиватися перегляду справ. Змін потребує й сама система кримінального правосуддя. Розгляд тяжких справ мав би вестися за участю журі непрофесіоналів або судом присяжних. Окрім того кримінально-виконавча система перенесла значні кадрові втрати після невдалої пенсійної реформи. Нинішні курсанти Інституту ДКВС не пов'язують свою кар'єру зі служінням у пенітенціарній системі з огляду на соціальну незахищеність та низьку заробітну плату. Тому покращення для засуджених може бути пов'язано лише з відповідальним ставленням держави до службовців пенітенціарної сфери, які працюють у важких умовах і здійснюють суспільно-важливу службу. Врешті о. Костянтин зупинився на потребі забезпечення пенітенціарних установ, де утримуються довічники, спеціальними приміщеннями для конфіденційної зустрічі із священиком. Довічно ув'язнені - найважча категорія в'язнів.

23 жовтня 2014 року у Римі Святіший папа Франциск зустрічався з делегатами Міжнародної асоціації кримінального права. Папа висловив думку, що довічне ув'язнення є "прихованою стратою". З цієї причини воно недавно було виключено з Кримінального кодексу Ватикану. Остаточно кожен засуджений на довічно мусить мати шанс на повернення до суспільства в результаті застосування помилування.

Світлини Яни Баранової.

Немає коментарів:

Дописати коментар